Gig_ns

здатність) особовогоскладу. Нахімічний складповітряідинаміку концентрацій токсичних домішок у ньому впливають конструктивні особливості об’єктаійого технічних засобів: об’єм відділень (приміщень) і їхвзаємнерозміщення, типенергетичноїустановки, видікількістьштатного озброєння і способи його застосування, насиченість приладами, механізмами, синтетичнимиматеріалами, температура, вологістьтабарометричнийтискповітря, йоговільнийоб’єм, ефективністьроботисистем життєзабезпечення. Суттєве значення має численність особового складу і умови його бойової діяльності. Хімічні чинники середовища перебування діють на організм разом з багатьма іншими чинниками (фізичними, біологічними, психогенними тощо), внаслідок чого одна і тажабсолютнавеличинахімічногочинникаможезумовлюватирізного ступеня зміни ворганізмі.

Покищонеіснуєповногокількісногоописуформуванняхімічного складу повітря, так як виділення токсичних домішок у повітря замкнутогооб’ємуобумовлено часом і носить випадковийхарактер.

Класифікація хімічних чинників середовища перебування об’єктів військової техніки

Надзвичайно велика кількість токсичних речовин і різноманітність їхбіологічноговпливунедозволяютьстворитивичерпнукласифікацію. В основу однієї із них покладено принцип врахування агрегатного стануречовинуповітряномусередовищі, заякимикомпонентиприродного складу повітря і ксенобіотики, що є в ньому, класифікують на гази, пари і аерозолі (рідкі і тверді).

Захарактеромвпливу на організмта ушкодженням різнихорганів і системнайбільшдоцільноюєкласифікація, згідноякоїхімічнісполуки поділяють на:

–переважно наркотичної (зворотньої) дії (спирти, ефіри, кетони, аліфатичні та ациклічні вуглеводні);

–такі, щовикликаютьстійкізміниунервовійсистемі(трихлоретилен, метанол, сірковуглець тощо);

–такі, щоєотрутамикровіікровотворнихорганів(бензол, толуол, ксилол, хлорбензолта інші похідні бензолу);

–такі, щопризводятьдодистрофічнихзмінупаренхіматознихорга-

нах (хлоровані вуглеводні, гліколі);

221

– такі, щоушкоджуютьдекількаорганівтасистеморганізмуівикликають складний багатокомпонентний ефект (неорганічні і металоорганічнісполукиртуті, свинцю, кадмію, берилію, фосфору, миш’яковистий фосфористий водень тощо).

Існують також класифікації за хімічною будовою, ступенем небезпечності ксенобіотиків, типом утворених метаболічних продуктів, окремими параметрами токсикометрії тощо.

Допустимі рівні інтенсивності основних хімічних чинників середовища перебування ОВТ

У хімічному складі атмосферного повітря основне значення надають вмісту кисню і двооксиду вуглецю, які безпосередньо впливають напроцесдихання. Значенняцихчинниківповиннорозглядатисяякізольовано(завмістомкожногокомпонента), такіупоєднаннізфізичними факторами, упершучергу– затмосфернимтискомітемпературоюповітря. Такіпоєднанівпливипостійнозустрічаютьсяупрофесійнійдіяльностіспеціалістів. Атмосфернийтисктатемпературасередовищамешкання можуть діяти як професійні чинники у випадку їх підвищення абозниження, наприклад, підчасзануреннянаглибинуводолазів, пілотів – підчаспольоту, атакожінаіншихвійськовихфахівців, щопрацюють в умовах високогір’я чи подібних до них.

Дослідженнями встановлено, що при вмісті кисню у вдихуваному повітрінижче 16 % (відповідно парціальний тиск нижче 122 ммрт. ст.) івище40 % створюєтьсязагрозажиттюлюдини. Зниженнявмістукисню у повітрі ОВТ виникає лише в аварійних ситуаціях (при пожежах, порушеннях систем герметизації тощо).

Підвищення його вмісту в замкнутих об’ємах може траплятися під час випускання із балонів кисню, пероксиду водню (окислювач ракетних палив), випаровування рідкого кисню. Залежно від кількості і термінупоступленнякиснюможливепідвищенняйогоконцентраціїдо56 % від загального об’єму інших складових повітря (парціальний тиск –

425 ммрт.ст.).

Діокисд вуглецю і водяна пара можуть швидко накопичуватися у закритихприміщенняхпритриваломуперебуваннілюдейівідсутності достатньої вентиляції. Крім того, діоксид вуглецю входить до складу відпрацьованихгазівігазоподібнихпродуктівгоріння(пожежа). Вумо-

222

вахнормальногобарометричноготиску йогоконцентрація ватмосфері не повинна перевищувати 0,04 %. Токсична дія СО2 проявляється при йоговмістіувдихуваномуповітрівід3-5 % івище. Придосягненні10 % діоксиду вуглецю у повітрі настає втрата свідомості, а незабаром – і смертьвідзупинки дихання. Приконцентрації СО2 біля 20 % у людини, що потрапила у таке повітряне середовище без засобів захисту диханняізолюючого типу, задекількасекунд відбувається паралічмозковихцентрів.

Надлишок водяної пари більше 1 % у сукупності з підвищенням температуриівідсутністюрухуповітряпогіршуєтепловіддачушляхом випаровування таспричиняєперегріванняорганізму.

Парціальний тиск азотного та інертних газів змінюється в атмосферному повітрі за умови коливання барометричного тиску у межах 700-800 ммрт.ст. Взамкнутомупросторіпарціальнийтисказоту, аргону та інших інертних газів може збільшуватися порівняно зі звичайним в

0,9-1,1 рази.

ТОКСИЧНИЙ ВПЛИВ ХІМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ОРГАНІЗМ

Хімічнічинникисередовищаперебуваннязаступенемнебезпечності для організму є безумовно провідними, тому що спричиняють токсичнийефектнетількиумомент безпосередньоїдії, алеможуть бутипричиною і віддалених патологічних змін.

Для забезпечення достатнього рівня боєздатності (працездатності) особовогоскладутазбереженняйогоздоров’яприперебуванніугерметизованих об’єктах вміст шкідливих домішок у повітрі суворо регламентований і при нормальних умовах експлуатації об’єкта не повинен перевищуватиграничнодопустиміконцентрації(ГДК). Алеусучасних герметизованих ОВТ не завжди вдається у повній мірі реалізувати гігієнічнівимогищодоповноговидаленнятоксичнихагентівізповітря, тому концентрації деяких хімічних факторів сягаютьзначних величин, що може негативно впливати на стан здоров’яособового складу.

Токсичний вплив на людину підвищених концентрацій кисню, у першучергузалежитьвідтискупідчасйоговдихання. Наприклад, при тиску кисню до 2 атмосфер уражаються переважно органи дихання, а більше 2 атмосфер – уже і нервова система.

223

Вираженакисневаінтоксикаціясупроводжуєтьсяпоявоютакихспецифічних симптомів, як подразнення всіх відділів дихальних шляхів, зменшенняжиттєвоїємностілегень, атакожвиникненнямзагрудинного болю, парестезій і судом, слабістю, в’ялістю, пригніченням активності ферментів. Ступінь тяжкості інтоксикації людини залежить від концентрації, парціальноготиску, тривалостівдиханнякиснютазагальногостануорганізму.

Небезпечним для здоров’я є також дихання повітрям зі зниженим вмістомкисню, щопризводитьдогемічноїгіпоксії. Низькийвмісткиснюувдихуваномуповітріупоєднаннізпідвищеноюконцентрацієюдіоксидувуглецюпереноситьсялюдиноюлегше, ніжприповнійвідсутності останнього.

Спеціальна і загально-фізична підготовка військового спеціаліста допомагає йому краще пристосуватися до перебування у середовищі з низькимвмістом киснюуповітріідовшезберігатинеобхіднийступінь боєздатності(працездатності). Восібізслабкоюфізичноюпідготовкою за умов, коливмісткиснюпадаєдо8,5 %, значнопогіршуєтьсярозумова працездатність, порівняно зтренованими.

Привмістівповітрі0,5-0,8 % діоксиду вуглецюулюдинипрактично не відмічається виражених адаптаційних порушень, при його концентрації 0,9-1,5 % – виникає ацидоз безпорушення основних фізіологічних функцій, а при концентрації 3 % і більше спостерігають порушення поведінки і основних фізіологічних функцій, в тому числі різко зростаєчастотасерцевихскороченьтапідвищуєтьсяартеріальнийтиск. При концентраціях 1,0-3,0 % СО2 виникає напруження процесів адаптаціїіпроявляєтьсяприхованапатологія. Перевищення5 % вмістудіоксиду вуглецю у вдихуваному повітрі призводить до почервоніння обличчя, брадикардії, запамороченнятаголовногоболю, наступаєапатіяі повна втрата працездатності, виникає небезпека для життя людини.

У повітрі герметизованих ОВТ ксенобіотики можуть перебувати в різномуагрегатномустані, причомувкожнійокремійгрупіОВТзалежно від їх призначення і системи енергозабезпечення склад повітря має своєріднийкомплексхімічнихречовин, середякихдекількамаютьпровідне значення для розвитку інтоксикації (схема 5.1).

Значну частину ксенобіотиків складають порохові і вибухові гази, що містять велику кількість оксиду вуглецю (до 50 %), діоксиду вуглецю(до25 %), оксидівазоту(десяткивідсотків), атакожводень, сірково-

224

Хімічні чинники середовища перебування об’єктів військової техніки

Пил Туман Дим

Природний склад повітря

Ксенобіотики

Схема 5.1. Класифікація основних хімічних чинників повітряного

середовища перебування ОВТ.

225

день, метан, ціанисті та інші сполуки. Концентрація порохових газів у повітрі приміщень під час стрільби залежить від калібру і кількості озброєння, потужності зарядів, швидкострільності, внутрішнього об’єму ОВТ, ефективності роботизасобів вентиляції тощо. Створювати небезпекудляособовогоскладувибуховігазиможутьпривлученнімін, снарядів табомб взахисні споруди абогерметизовані рухомі ОВТ.

Оксидвуглецю, потрапившиворганізм, з’єднуєтьсязгемоглобіном крові і блокує його, зумовлюючи розвиток кисневого голодування (гемічнагіпоксія), щопризводитьдошвидкогопогіршеннядіяльностісистем організму, особливо ЦНС. Оксид вуглецю безпосередньо впливає на внутрішньоклітинні окислювальні процеси, активуючи пероксидне окислення ліпідів. Перші клінічні прояви гострої інтоксикації виника- ютьприблокадіоксидомвуглецю20-25 % гемоглобіну, априутворенні 40-50 % карбоксигемоглобіну наступає втратасвідомості.

Нараховуються десятки хімічних речовин і сполук, які використовуються в якості ракетних палив (рідкі, тверді і змішані). До їх складу входятьпалива(гідразинійогопохідні) іокислювачі(азотнакислотаіїї похідні). В якості окислювачів можуть використовуватися рідкий кисень і концентрований пероксид водню.

Найбільш небезпечними для забруднення довкілля є рідкі ракетні палива. Їхвисока реакційна здатність призводитьдоруйнуванняшвіві стінок ємностей та технологічного обладнання з наступним виливаннямудовкілля. Твердівидиракетногопаливапритриваломузберіганні такожможутьбутиджереламивиділенняуповітрягерметизованихОВТ леткихтоксичнихкомпонентів. Хімічнийскладпродуктівзгоряннякомпонентів ракетних палив (компонентів газовогневого струменя ракет) залежитьвідскладупального, окислювачівіумовзгоряння. Доїхскладу можуть входити оксиди вуглецю і азоту, фтористий і хлористий водень, оксиди та гідрооксиди металів (алюмінію, магнію, літію тощо), стирол, газоподібні оксиди сірки, ціанисті сполуки і багато інших. Небезпечнийвпливпродуктівзгоряннякомпонентівракетногопаливаможе значноперевищуватидіюнаорганізмлюдиниударнихітемпературних чинників.

Набільшістьвійськовихспеціалістів, якіобслуговуютьіексплуатуютьбойовутехніку, можевпливатизначнагрупатакихксенобіотиківяк

пари технічних рідин, паливно-мастильні матеріали, холодоагенти. Із технічнихрідиндохімічнихчинниківвідносятьвосновномуантидето-

226

натори, антифризи, розчинники, лаки, фарби, гідравлічні суміші. Випадково або з інших причин вилиті антифризи, гідравлічні рідини або рідинипротиобмерзанняможутьпризводитидоотруєньгліколями, що входятьдоїхскладу. Притермодеструкції гліцеринів, щоєскладовими антифризів, утворюєтьсяакролеїн, якомувластивасильнаподразнювальнадія. Найбільшнебезпечнимиєорганічнірозчинникизвисокоюшвидкістювипаровування(етиловийефір, ацетон, дихлоретан, сірковуглець, трихлоретилен, діоксин, метиловийспирттощо), якіможутьвикликати гострітаінгаляційніотруєння. Внаслідокконтактуфреонів, щовикористовуютьсявякостіхолодоагентів укондиціонерах, зрозжаренимиметалевими поверхнямиутворюєтьсяотруйний фторфосген.

Забруднення повітря вихлопними газами у більшості ОВТ з двигунамивнутрішньогозгоряння(танки, БТР) виникаєчерезнещільніперегородкизмоторнимвідділенням, підчасрухумашинуколонах, атакож при несправності опалювачів для нагрівання повітря, що працюють на рідкомупальному. Доскладуцихгазіввходятьоксидідіоксидвуглецю, оксидиазоту, альдегідиівуглеводніурізнихспіввідношеннях, щозумовлює небезпеку виникнення отруєнь. Перебіг отруєння відпрацьованими газами проходитьпереважно затипом ураженняоксидом вуглецю.

Для пожежогасіння в ОВТ обладнують вуглекислотні і піноводяні системи, тому їх застосування може спричиняти отруєння особового складуСО2. Привикористаннібромистогоетилу(С2Н5Br2) утворюються отруйнібромібромфосген, авикористанняхладонів, наприклад, галону 1211 (СF2ClBr) призводить до утворення дуже отруйних хлороводню (НCl), фтороводню(НF) ібромоводню(HBr). Фосгенібромфосгенможуть такожутворюватисяприкурінніуприміщеннях, деізсистемпожежога- сіннязбудь-яких причинвідбуваєтьсявитікання хладонів (галонів).

НадходженняуповітряОВТпевноїкількостіаерозолів, кислотілугів при зарядці і підзарядці кислотних і лужних акумуляторів, високотоксичнихгемолітичнихотрут(сурм’янистийімиш’яковистийводень) теж може спричинити отруєнняособовогоскладу.

ВикористаннявОВТсинтетичнихконструкційних, тепло-, звуко- і електроізоляційнихдекоративно-споряджувальнихтаіншихматеріалів,

що створені на основі високомолекулярних сполук (поліуретани, поліаміди, поліакрилати, епоксидні, фенолформальдегідні, поліефірні смоли тощо), зумовлює надходження у повітря, особливо при підвищеній температурі, цілого ряду сполук, серед яких токсико-гігієнічне значен-

227

ня мають стирол, альдегіди, фенол, гідропероксиду ізопропілбензолу, оксидвуглецютарядінших. Навітьнезначніконцентраціїцихречовин, якінакопичуютьсязазвичайнихумов, приодночаснійдіїіншихнесприятливихфакторів, можутьзначнознизитибоєздатність(працездатність) особовогоскладу.

Газоподібніпродуктигоріння(термічноїдеструкціїполімернихматеріалівприпожежі) єнадзвичайнонебезпечнимивнаслідокутворення у повітрі ряду високотоксичних речовин: синільної кислоти, фосгену, оксиду вуглецю, фтористоговодню, альдегідів та інших.

Необхідно враховувати сенсибілізуючу дію деяких газоподібних речовин, що надходять у повітря із синтетичних матеріалів (динітрохлорбензол, виділення із смол), яку варто брати до уваги при аналізі професійної захворюваності військових спеціалістів.

Використаннядезінфікуючихзасобівтаінсектицидівприпроведенні протиепідемічних заходів в ОВТ такожможестворювати небезпеку забруднення повітря (особливо у герметизованих об’єктах) токсичними речовинами.

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ТА БАЗУВАННІ ВІЙСЬК

Перевезення транспортом

ВумовахУкраїниперевезенняособовогоскладувійськможездійснюватися залізничним, водним ( морським та річним), авіаційним і автомобільним транспортом.

При надзвичайних ситуаціях переважно використовується автомобільний транспорт – автобуси, вантажні автомобілі, що пристосовані для перевезення людей, а також бронетранспортери та бойові машини піхоти.

Група автомобілів (автомобільний підрозділ), яка рухається одним маршрутом під єдиним керуванням з метою виконання спільного завдання, називається автомобільною колоною. Згідно з поставленим завданням та за даними проведеної розвідки, командир формування на підставі доповіді відповідних посадових осіб частини, у тому числі і начальника медичної служби у своєму письмовому наказі, або усно на службовій нараді, визначає профілактичні заходи, які треба провести у

228

підготовчий період до маршу, а також під час руху колони. Середня швидкість руху колони на марші становить 30-40 км/год, відповідно за добу вона пройде до 350-400 км по покращаному шосе. Орієнтовний розподіл часу доби: рух – 10-12 год, завантаження та розвантаження біля3 год, технічнеобслуговуваннядо2 год, відпочинокособовогоскладу до8 год. Підчасмаршупередбаченоробитималітавеликіпривалидля відпочинку особового складу (населення) та перевірки технічного стану автомобілів. Малі привали до 30 хв призначають через 2-3 год руху длярозминки, відправленняфізіологічнихпотреб, вживанняїжітаводи. Через 6-8 год влаштовують великий привал на 2-4 год для вживання гарячої їжі, огляду автомобілів та відпочинку.

Вантажні автомобілі для перевезення особового складу виділяються із розрахунку нормпосадки 0,27 м2 площі кузова на1 людину, їх попередньовичищають, занеобхідностідезінфікують, встановлюютьлавки та обладнують тентом. Взимку на підлогу кузова для зменшення охолодженнянігкладутьпідстилкуізсіна, соломи, дрібнихгілокдеревтощо. Додаткововійськовослужбовціукриваютьсяповерхшинелейчикурток плащами-наметами (населення – ковдрами). З метою попередження відморожень медичний працівник повинен до початку маршу ознайомити усіх його учасників з ознаками відмороження іправилами надання першої медичної допомоги. Для попередження відмороження стоп передмаршоммиютьноги, взуттяобов’язковопросушують, вкладають у нього стельки та додатково утеплюють ноги теплими онучами або шерстяними шкарпетками. Під час зупинок усьому особовому складу (населенню) доцільноробитифізичнурозминку, добрезігріваютьгарячінапої– кава, чай, какаотощо. Медичніпрацівникиповинніупроцесі контролю фізичного стану учасників маршу (на зупинках тапривалах) особливуувагуприділятиособам, котріперебуваютьпідмедичнимспостереженням, за необхідності – у них підраховують частоту пульсу та дихання, спостерігають за загальним самопочуттям і поведінкою.

Якщо у ході або по закінченню маршу організовується ночівля, то необхідностворитиособовомускладу(населенню) умовидлязігрівання, просушуванняодягутавзуття, забезпечитивидачугарячоїїжі, виявити і надати допомогу хворим. При неможливості розміщення у населеномупунктіоблаштовуютьзимовийтабірвідповіднозвимогами. Забороняєтьсявідпочивативавтомобіляхзвключенимидвигунамичереззагрозу отруєннячаднимгазом.

229

В умовах жаркоїпогоди, коли інтенсивна сонячна радіація нагріває поверхнюгрунтуіповітрястаєспекотним, створюютьсяумовидляперегріванняорганізмутайогозневоднення. Апідвищенепилоутворення сприяє подразненню органа зору (кон’юнктивіти), шкіри (фолікуліти, фурункули), виникненнюносовихкровотечтощо.

Зметоюуникненнясонячнихітепловихударівтазменшеннявпливу іншихчинниківособовийскладнеобхідноодягатиураціональнуформу одягу і перевозити увантажівках зтентами. Укожного військовослужбовцяіндивідуальнафлягапередмаршемповиннабутизаповненадоброякісною водою або чаєм, крім того запас води створюється у підрозділахтанасанітарних автомобілях.

Неослабну увагу медичній службі під час маршу треба приділяти контролюзадотриманнямсанітарно-гігієнічнихнормприприготуванні, зберіганні і вживанні їжі, за миттям посуду, а також забороняти особовомускладупитиводуізвипадковихнеперевіренихджерел.

Харчування при тривалості маршу до однієї доби, зазвичай, відбуваєтьсязарахуноксухогопайка. Заможливості, можнаготуватигарячу їжуізконсервівтаконцентратів. Притривалішихмаршахїжуготуютьу польових кухнях, які пересуваються у кінці колони.

На маршруті переміщення колони завчасно організують санітарноепідеміологічнурозвідку, уходіякоїоцінюютьшляхи, місцязупинокта привалів, а також джерела води та санітарний стан населених пунктів, черезякібудерухатисяколона; визначаютьмісця, щопридатнідлярозгортанняпунктівводозабезпеченнятабатальйоннихпунктівхарчування. Джерела водопостачання на маршруті пересування військових частинзавчасно берутьпідохорону.

Усі неблагополучні у санітарно-епідеміологічному відношенні та забруднені (заражені ) райони, через які проходить маршрут, позначаються добре помітними позначками.

Взимку і влітку на марші доцільно витримувати залежно від швидкості руху та напрямку вітру дистанцію між машинами – 25-50 м, що запобігає отруєнню вихлопними газами, зменшує кількість попадання пилу у кабінитакузови тощо.

У випадках, коли маршрут пролягає череззони радіоактивного або хімічногозабрудненнячибіологічногозараженнямісцевості, особовий склад формувань (потерпіле населення) одягає засоби індивідуального захисту. Машини рухаються одна за другою на таких дистанціях, щоб

230