Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Gig_ns

.pdf
Скачиваний:
517
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
3.34 Mб
Скачать

Актмає бутипредставленийнепізнішеніжза5 днівпіслязнищення продуктів у санітарно-епідеміологічний заклад, який проводив експертизу.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОДОВОЛЬСТВА, ЩО ЗАБРУДНЕНЕ РАДІОАКТИВНИМИ ТА ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА ЗАРАЖЕНЕ БАКТЕРІОЛОГІЧНИМИ (БІОЛОГІЧНИМИ) ЗАСОБАМИ

Санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають харчові продуктиівода, якібулизабрудненірадіоактивнимиабоотруйнимиречовинами чи заражені бактеріологічними (біологічними) засобами внаслідок діїчинниківзброїмасового ураження(ядерної, хімічної табіологічної) абокатастрофнаоб’єктах. ПрикладомєаваріянаЧАЕС, внаслідокякої відбулосьзабрудненнярадіоактивнимиречовинамизначнихтериторій, у тому числі харчової зелені (цибулі, петрушки, щавелю тощо) та джерел водопостачання (озер, річок, криниць, колодязів тощо).

Контроль забруднення (зараження) продовольства проводиться за наказом командира формування (керівника державної адміністрації території) для визначення виду та ступеня забруднення РР, ОР чи зараження БЗ.

Починати проведення контролю треба з отримання інформації у штабахтауправлінняхкоординаційнихкомісійвідповіднихрівнівщодо даних про радіаційну, хімічну і бактеріологічну (біологічну) обстановкудлявстановленняможливогозабруднення(зараження) продуктівхарчування восередках (районах) ураження.

Контрольможе бутипопереднім, лабораторниміекспертним(сані- тарно-епідеміологічна екаспертиза).

Попереднійконтрольздійснюютьзметоюпервинного(орієнтовного) визначення ступеня забруднення (зараження) продовольства за допомогою приладів: радіометра-рентгенометра (ДП-5В, ДП-5М) або радіометричної лабораторії, хімічної розвідки (ВПХР, ПХР-МВ, МПХР) (рис. 4.13 а, б, в, г). Проводятьйогобезпосередньоумісцяхзабруднення (зараження) або на площадці спеціальної обробки штатні (позаштатні) хіміки-дозиметристи.

191

а

в

б г

Рис. 4.13. Прилади для визначення ступеня забруднення

(зараження) продовольства:

а) вимірювач потужності дози ДП-5В; б) ВПХР; в) ПХР-МВ; г) МПХР.

Метою його є:

сортування запасів продовольства за ступенем та видом забруднення (зараження);

направлення забрудненого (зараженого) продовольства на спеціальну обробку – дезактивацію, дегазацію або дезінфекцію;

визначенняступеняочищення(знезараження) продовольствапісля проведення дезактивації та дегазації.

На підставі даних попереднього контролю експерт приймає рішен-

ня про можливість використання продовольства або навпаки про заборону, тоді його проби направляються на лабораторний контроль з ме-

192

тою визначення виду і питомого забруднення продовольства ОР чи РР задопомогоюлабораторій: медичноїпольовоїхімічної(МПХЛ) тарадіо- метричноївукладці(РЛУ-2). ПроводятьйогофахівціСЕЗ(СЕЛ) умісцях приготування та вживання їжі, випікання хліба, на продовольчих складах тощо.

Процес лабораторного контролю включає:

приймання і реєстрацію проб продовольства, що доставлені на дослідження;

первиннуобробкупробіприготуванняізнихпрепаратівтадослі-

дженняїхзметоювизначенняпитомогозабрудненняРРчиОР, атакож видутаступеняОР;

– видачулабораторноговисновку.

Санітарно-епідеміологічну експертизу проводять спеціалісти СЕЗ (СЕЛ), а також хімічної та ветеринарної служб у випадках зараження продовольства БЗ, забруднення невідомими видами ОР або за необхідностівизначенняуньомуякісноготакількісногоскладурадіоактивних ізотопів. Заходисанітарно-епідеміологічноїекспертизивключаютьвесь перелікробітпідчаспопередньоготалабораторногоконтролю, атакож дослідження зметоювизначеннявсіхможливихвидівотрут і хвороботворних мікробів, які не можливо визначити силами і засобами польових радіометричних та хімічних лабораторій.

Результати санітарно-епідеміологічної експертизи оформляються актом, який підписує експерт і затверджується посадовою особою, яка дала розпорядження щодо її проведення.

Для достовірності оцінки ступеня радіоактивного забруднення продовольстватребасувородотримуватися умов відборупроб. Вонивідбираються у місцях найбільшого забруднення, які знаходять за допомогою радіометра-рентгенометра (ДП-5В, ДП-5М). На банці – для рідких проб або поліетиленовому мішку – для сипучих, в які упаковують відібрану пробу і герметично закривають (банку поліетиленовою або притертою скляною кришкою, пакет шляхом його перегинання декілька раз з наступнимперев’язуваннямшнурком), проставляютьїїномер, указуютьвид, місцевзяття, дату, годинитахвилинизабруднення(якщоцевідомо) івзяття проби, військовезвання(посаду) таініціалиіпрізвищетого, хтоїївідібрав.

Відбір проб хлібо-булочних виробів, свіжих фруктів та овочів проводятьпоштучноізверхньогорядуабозповерхневогошару. Пробувкладають у поліетиленові мішки та прикріплюють до них етикетки.

193

Пробихарчовихпродуктів, якіпоміщенівмішки, щоскладеніуштабеляудекількашарів, забираютьсяушахматномупорядкуізнайбільше підозрілих місць, при цьому з партії обстежується не менше 10 мішків найбільшпідозрілихназабруднення(зараження). Відбиратипробипродовольства із мішків можна за допомогою металевого щупа безпосе- редньозповерхневогошарупідмішковиноюабонамішкуроблятьП-по-

 

дібний розріз 20-10-20 см, клапоть

 

відгортаютьізвідтиберутьпробусо-

 

вком на глибину до 3 см, масою біля

 

100 г (рис. 4.14). З відкритих ящиків,

 

мішків, діжок проби сипучих про-

 

дуктів відбирають з поверхневого

 

шару товщиною 10-30 мм, проби ма-

 

каронів та вермішелі – до 10 см.

 

Відбір проб м’яса, риби, твердих

 

жирів тощо проводиться методом

 

зрізуванняножемповерхневогошару

 

товщиною 10 мм. Маса проб м’яса

 

повинна бути не менше 100 г (печін-

 

ки– 100-150 г).

Рис. 4.14. Відбір проб

Пробипродуктіврідкоїабонапів-

сипучих продуктів.

рідкої консистенції забирають за до-

 

помогою великої піпетки після попе-

редньогоперемішуваннявмістуємкості. Об’ємпробимає бутинемен-

ше 0,2 л.

Після відбору і поміщення проб в тару складається акт про відбір пробудвохпримірниках, одинізнихразомзпробамивідправляєтьсяв лабораторію.

У воєннийчасбезпечноюдлястануздоров’ядорослоїлюдинивважаєтьсятакаконцентраціяпродуктівядерноговибуху(ПЯВ) упродуктах харчування та воді при їх вживанні протягом 30 діб і більше (крім м’яса і молока тварин, які поїдали ПЯВ з кормами та риби, що була виловленаізводоймищзвмістомПЯВ, томущовониненормуютьсяізза значної різниці в концентрації ПЯВ у кістках, кишечнику та інших органах і тканинах): 1 добу – 15·106 Бк/кг, до 10 діб – 4·106 Бк/кг, до 30 діб – 2·106 Бк/кг, більше 30 діб – 1·106 Бк/кг; для молока: 1 добу – 4·106

Бк/кг, до 10 діб – 0,5·106 Бк/кг, до 30 діб – 0,1·106 Бк/кг.

194

Длядітейдопустимимиконцентраціямиупродуктаххарчуваннята воді є величини у 5 раз, а у молоці – у 10 раз менше. Ці показники є дійсними для ПЯВ віком від 12 год до 30 діб.

Відбірпробпродовольствадлявизначеннязабрудненняотруйними речовинами здійснюється після виявлення на продовольчому об’єкті (склад, кухня-їдальня, польовий пункт харчування) ознак забруднення ОР. Пробу продукту забирають у місцях найбільшого забруднення на глибині 2-4 см, для чого за допомогою ножиць (ножа) та пінцета роблять зріз з поверхні або зшкрібають совком. Після роздрібнення пробу засипають у склянку ПХР-МВ на 2/3 її ємкості і щільно закручують кришку. До відвідної трубки кришки банки приєднують маркірованим кінцеміндикаторнутрубку. Протилежнийкінецьз’єднуютьзнасосом і роблятьустановленукількістьпрокачувань(згіднозінструкцією), після чого поява відповідного забарвлення у індикаторній трубці при його порівнянні з еталоном на касеті для трубок дає можливість визначити застосовануОР.

Пробихарчовихпродуктіввідбираютьдляпроведенняспецифічної індикації тільки за умови явної підозри на їх зараження біологічними (бактеріологічними) засобами. Вониповиннібутидоставленіулабораторію, уякійєвідповідніфахівцітаобладнаннядляіндикації, непізніше ніжчерез1-1,5 годинипіслявідбору. Індикаціяпроводитьсяекспресними та пришвидшенними методами.

Увсіх інших випадках відбір пробхарчовихпродуктів здійснюють

зметою проведення санітарно-епідеміологічної експертизи для отри-

маннявисновку проможливе подальше їх використання.

Питання для самоконтролю

1.Мета санітарного нагляду за харчуванням особового складу формувань та потерпілого населення. Його зміст.

2.Хто організовує харчування у районі НС?

3.ДеізадопомогоюякоготехнічногооснащенняготуєтьсяїжаурайонахНС?

4.Назвіть гігієнічні вимоги до польового пункту харчування.

5.Назвітьзаходищодопопередженняхарчовихотруєньвійськовослужбовців

іпорядок розслідування таких випадків.

6.Якіособливості організації харчування в умовах забруднення місцевості та об’єктів РР і ОР, а також зараження БЗ?

7.НазвітьшляхитазасобизабрудненняпродовольстваРР,ОРтазараженняБЗ.

195

8.Які способи дезактивації, дегазації та дезінфекції можуть бути застосованідляочищення(знезараження) продовольстваітаривідРР, ОРтаБЗ?

9.Дайте визначення санітарно-епідеміологічної експертизи.

10.Які фахівці, у яких закладах і з якою метою проводять санітарно-епіде- міологічнуекспертизу?

11.Укажіть порядок проведення санітарно-епідеміологічної експертизи.

12.Як оформляються результати санітарно-епідеміологічної експертизи продуктів?

13.Якими силами, засобами і методами та на яких етапах здійснюється са- нітарно-епідеміологічнаекспертизапродовольства, щозабрудненеРР, ОР та заражене БЗ?

14.Укажіть порядок відбору проб продовольства, що забруднене РР, ОР та заражене БЗ.

15.Які концентрації продуктів ядерного вибуху у харчових продуктах та воді вважаються безпечними для стану здоров’я дорослої людини та дитини?

196

Розділ 5

ГІГІЄНА ПРАЦІ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ВІЙСЬК ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СТАНІВ І У ВОЄННИЙ ЧАС

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СТАНІВ І У ВОЄННИЙ ЧАС

Санітарнийнаглядзаумовамивійськовоїпраці(праціліквідаторіві населення) здійснюєтьсявійськово-медичноютасанітарно-епідеміоло- гічноюслужбами(місцевимиорганамиуправлінняізакладамиМОЗ) з метою попередження або зменшення негативного впливу шкідливих чинників, які можуть спричинити професійні захворювання, ураження і травми, на здоров’я особового складу формувань (потерпілого населення), збереження боєздатностівійськовослужбовців іпрацездатності ліквідаторів та населення.

При проведенні поточного санітарного нагляду фахівці цих служб вибірково контролюють забезпечення і дотримання гігієнічних нормативів та параметрів середовища перебування особового складу (населення) воб’єктахозброєнняівійськовоїтехніки, урайонахпроведення аварійно-рятувальнихробітабонапромислових підприємствах.

Вонизобов’язанірегулярноперевірятизабезпеченняособовогоскладу(робітників, щопрацюютьпозмінахнапромисловомупідприємстві) спеціальним одягом та взуттям, засобами захисту шкіри, очей, органів слухуівідповідноконтролюватиправильністьїхзастосування.

Фахівці санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони (санітарно-епідеміологічних установ МОЗ) визначають наявність у повітрі об’єктів військової техніки (на промислових підприємствах) шкідливих хімічних домішок, відповідно контролюють ефективність і правильністьфункціонуваннясистемивентиляції, допустимутривалість праціузасобахзахистузалежновідкліматичнихумовтаперіодуроку, а такожінтенсивністьнавантаження, достатністьосвітленостіприміщень; допустимістьрівнівтакихфізичнихчинників, якелектромагнітніполя, іонізуючетанеіонізуючевипромінювання, шум, вібраціятощо, відвпли-

197

вуякихзалежитьбоєздатністьособовогоскладуіпрацездатністьліквідаторівНСтанаселення.

Начальникивійськово-медичноїслужбиорганізовуюютьіпроводять увоєннийчас(зазвичай, уміжбойовийперіод) медичніоглядиособовогоскладу, якізанеобхідностідоповнюютьданимилабораторнихдосліджень, з метою спостереження за його станом здоров’я, а також для виявлення хворих та проведення їм відповідного лікування (лікуваль- но-профілактичних заходів). Порядок проведення медичних оглядів і лабораторних досліджень залежить від умов бойової обстановки (обстановки у районі надзвичайної ситуації) і затверджується наказом командира військової частини (з’єднання), проект якого готує начальник медичної служби.

Узв’язку з тим, що керування сучасними озброєнням і технікоюта виконання обов’язків під час навчань, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або у бойовій обстановці, яка нерідко буде надзвичайно складною, різноманітноютамінливою, ачастоізагрозливоюдляжиття військовослужбовців(ліквідаторівтанаселення), вимагатименадмірного напруженняфізичнихіморально-психічнихсил, тоцілкомзакономірно, щочерездеякийтермінунихбудеспостерігатисярізкийспадфізичної боєздатності (працездатності), посилення психоемоційного напруження, якіпогіршатьстанздоров’я, аудеякихвипадкахстанутьпричиною виникнення хвороб.

Як показали проведені дослідження, фізична працездатність виражено знижувалася під час виконання завдань у особового складу ава- рійно-рятувальних загонів, членів екіпажу рухомих об’єктів військової техніки, упілотівпідчаспольотунасучаснихвинищувачах, бомбардувальниках татранспортних літаках далекої дії, у моряків при тривалих походахнадводнихкораблівіпідводнихчовнів, уводолазів-глибоковод- ників тощо.

Підтриманнявисокоїфізичноїпрацездатностіуособовогоскладув звичайних та ускладнених умовах і зняття фізичної втоми після виконаннязавданняєважливимобов’язкоммедичноїслужби. Корекціяфізичної працездатності здійснюється трьома шляхами:

формуванням вольовихякостей;

використанням специфічного і неспецифічноготренування;

застосуванням медикаментозних засобів з різним механізмом дії.

198

Перші два шляхи використовуються безпосередньо командирами (начальниками) з участю лікарів, а третій – відноситься повністю до функцій медичних працівників.

Наприклад, привиявленніознакрозвиткуневротичнихстаніввнаслідок тривалої дії фізичних та психоемоційних перевантажень доцільним є застосування транквілізаторів: вдень – мезапам або рудотель, такожхлозепід(еленіум), сибазон(седуксен), феназепам, нозепамтощо; а при різкій втраті боєздатності (працездатності), появі слабості, розвиткуапатії, щоєнаслідкомодночасноперевтоми, фізичногоіпсихомоторногоперевантажень– стимуляторів: меридил, сиднокарб, кофеїн-натрію бензоат або чай, кава. Існує ще цілий ряд фармакологічних засобів, які начальник медичної служби повинен рекомендувати у таких випадках командиру військової частини (з’єднання) для прийняття ним рішення щодогруповогозастосуваннямедикаментознихзасобів(додаток№ 5.1). Вонипризначаютьсяудозахзгіднозінструкціямидляїхзастосування.

До обов’язків військово-медичної та санітарно-епідеміологічної службМіністерстваоборони(санітарно-епідеміологічнихустановМОЗ) входить також розробка пропозицій щодо забезпечення високої ефективностібойовихдійвійськовослужбовцівусіхвидівіродіввійськ(працездатностіліквідаторівтаробітників) шляхомоздоровленняумовпраці (усуненняабозменшеннянегативноїдіїшкідливихтанебезпечнихчинників) тараціоналізації самого режиму праці особового складу формувань(працівників). Пропозиціїдоцільноподаватипісляпроведенняаналізу показників захворюваності, травматизму різних категорій і груп військовослужбовців (ліквідаторів та робочих) у формі рапортів, доповідних і службових записок тощо.

ВосновномуумовипраціліквідаторівНСзалежатьвідхарактерусамоїнадзвичайноїситуаціїтачинників, щоутворилисявнаслідокїївиникнення. Згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні (1998) за характером вони поділяються на техногенні, природні та соціальнополітичні, азамасштабом– наоб’єктові, місцеві, регіональнітазагальнодержавні. Залежно від масштабу НС та їх складності задіюються різні формуваннязвідповіднимизасобамизахистуособовогоскладутатехнічнимзабезпеченням, щотакожбудевпливатинаумовийогопраці.

Техногенні катастрофи на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечнихоб’єктахпотягнутьзасобоюутвореннянебезпечнихдляздоро- в’язонвнаслідокзабрудненнямісцевості, повітрятаоточуючихоб’єктів

199

(предметів) радіоактивними, хімічнимиречовинамиабозараженнябіологічними(бактеріологічними) засобами. Цепримуситьрятувальників працювати в індивідуальних засобах захисту, що буде значно скорочуватичастаефективністьїхроботи. Натривалістьїхроботитастанздоров’ябудетакожвпливативипромінюваннярадіоактивнихречовин, які знаходятьсянаповерхнігрунту, уповітрітауводі. Ліквідуватиаваріїна пожежотавибухонебезпечнихоб’єктах, утомучисліінашахтах, часто будутьспроможнілишерятувальники, щозахищенівіддіїтакихчинників, як висока температура, полум’я, загазована атмосфера, пил тощо.

Внаслідокаварійприродногохарактеру залежновідпричини– геологічні(землетрус, зсуви, просадказемноїповерхнітощо), гідрологічні (повінь, сель, паводок, вітрові нагони тощо), метеорологічні (буревії, урагани, шквали, пиловібурі) – наумовипраціліквідаторівНСможуть впливатитакі чинники:

– виконання великого обсягу робіт за короткий час для звільнення потерпілих, що попали під розвалини будівель чи засипані землею або снігом; – застосовуваннязасобівіндивідуальногозахиступідчаспожеж та загазованності, які виникають при розриві електрота газомереж, підтоплення стоками з пошкоджених водогонів та каналізаційних систем тощо.

Навіть кліматичні умови нерідко суттєво ускладнюють роботу ліквідаторів у районах НС.

Часто за своєю інтенсивністю та нервово-психічним напруженням працявійськовослужбовцівумирнийчаснаближаєтьсядотакихпоказників у особового складу аварійно-рятувальних формувань, а нерідко військовіпідрозділитачастинитакожвиконуютьфункціїрятувальників і берутьучастьуліквідаціїнаслідківНС. Однакумовивійськовоїпраці мають свої особливості.

Тому санітарний нагляд за умовами військової праці буде ефективнимлишезаумовидостатньоглибокоговивченняфахівцямивійськовомедичної і санітарно-епідеміологічної служб такого спеціального розділу військової гігієни, як гігієна військової праці.

ГІГІЄНА ВІЙСЬКОВОЇ ПРАЦІ

Гігієнавійськовоїпрацієоднимізрозділіввійськовоїгігієни, вякомувивчаютьсявсічинникипроцесупрацітаїхвпливназдоров’яібоє-

200

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]