Gig_ns

Привиявленніхочабодноговипадкупедикульозуречоваслужбаорганізовуєпозачерговемиттяособовогоскладувлазнізізміноюнатільноїта постільної білизни. Білизна та обмундирування цього підрозділу окремо від білизни інших підрозділів піддається в пральні кип’ятінню, а за епідемічними показами імпрегнації інсектицидами.

Медична служба бере безпосередню участь при оглядах особового складутапроведеннідезінсекції, знищуючивошейшляхомзволоження (втирання, намилювання) одним із препаратів: 20 % водно-мильною суспензієюбензилбензоату(10-30 мл), 5 % борноюмаззю(10-25 г), лосьйонами “Нітіфор”, “Лекодин”, “Неоцид”, “Нітілон”, 0,25 % водною емульсієюдикрезолу, 10 % водноюмильно-гасовоюемульсією(5-10 мл), 3 % гексахлорановиммилом, порошкомпіретрумутощо. Післяобробки волосянихпокривівтілочерез20-30 хвилинретельнообмиваєтьсятеплою водою із звичайним милом, а при використанні гексахлоранового мила – через 1-2 години. Волосся голови ополіскують теплим 5-10 % водним розчином оцтової кислоти, який розчиняє хітинову оболонку гнид, що прикріплені до волосся.

Щоденнопідкерівництвомкомандирівістаршинпідрозділівзаучастюсанітарнихінструкторів(фельдшерів) безпосередньоупідрозділах під час ранкових оглядів особового складу проводиться контроль на наявність педикульозу. Щомісяця, а за епідемічними показами і частіше, тілесний огляд військовослужбовців строкової служби у лазні проводитьлікарчастини. Уроздягальнідляпроведеннятілесногооглядута наданняпершоїмедичноїдопомогиобладнуютькуточокчерговогофельдшера (санінструктора), який складається із: стола, стільця, настільної лампи, журналу обліку проведення тілесних оглядів, аптечки для надання медичної допомоги та лупи. Під час миття кожному солдату видається мило (25 г), мачула та рушник. Після кожного миття мачули дезінфікують кип’ятінням протягом 15 хвилин або зануренням на 30 хвилин у 3 % розчин хлораміну чи “Септодору”, потім висушують та зберігаютьчистимиуспеціальновідведенійдлянихтарівлазні, кількість їх має бути в 3 рази більше пропускної здатності лазні. У разі миття особовогоскладуукомунальнихабовідомчихлазняхдопускаєтьсякористування індивідуальними мачулами. Рушники, що видають в лазні, використовуютьлишеодноразово, післячогоїхздаютьупральню. Після закінчення миття кожної зміни робиться перерва тривалістю до 30-35 хвилин. Наряд, якийвиділяютьурозпорядженнячерговоголазні, вцей

101

часпроводитьретельнеприбирання: підлогууприміщенняхдляроздягання та одягання підмітають та витирають ганчірками з дезінфікуючимрозчином, алавки– іншимиганчірками, тежзмоченимидезінфікуючим розчином (3 % освітлений розчин вапна, розчин “Неохлору” чи “Септодору”) зекспозицієюдо30 хвилин. Умийномувідділеннілавки та підлогу обмивають гарячою водою, лазневі тази миють та ополіскують окропом.

Крім щоденного прибирання після закінчення миття один раз на тижденьусанітарнідніпроводитьсягенеральнеприбиранняздезінфекцією всіх приміщень лазні.

Підчасмиттяулазнісуворозабороненопратибруднубілизну. Чистунатільнубілизну, онучіабошкарпеткидоставляютьбезпосередньоу лазнюучистійтарі(мішках) тавидаютьособовомускладувідразупісля миття. Зібранубруднубілизнуздаютьупральню, або, яквиняток, зберігаютьнаречовомускладівокремомуприміщеннідовідправкинапрання не більше однієї доби. У дні миття проводиться також заміна постільноїбілизни(двох простирадл, верхньоїнаволочки дляподушки) та рушників. Взимку, крім того, один раз на два тижні замінюють теплу білизнутазимовіонучі.

Повнотузаміни білизни можна визначитизаформулою:

K= Ba × C× 100%,

де: К – відсоток забезпечення особового складу білизною; а – кількість білизни, яку здали для прання за період, який аналі-

зується(даніотримуютьсяуфінансовомувідділеннічастиниабоубухгалтерії пральні);

В– середнячисленністьособовогоскладузацейперіод(даніотримуються уштабі частини);

С– кількістьбілизни, якаповиннабулабутивиданаособовомускладу за цей період.

Військовослужбовці, котрі мають гнійничкові або грибкові захворювання, миютьсяокремовостаннючергу, післячогоприміщеннялазні дезінфікуються 2 % лужним розчином або 3 % освітленим розчином вапна з експозицією 30 хвилин.

Солдати, якіпідчасмиттяїхпідрозділубулиунарядіпослужбіабо немилисязабудь-якихіншихпричин, атакожвійськовослужбовцістрокової служби, які повернулися з відряджень та відпусток, обов’язково

102

направляються у лазню старшиною роти під командою призначеного старшого.

Військові частини (окремі команди), які пересуваються залізницею та перебувають у дорозі понад 7 діб, повинні митися у ізоляційно-про- пускних або санітарно-пропускних пунктах Міністерства шляхів сполучення, априїхвідсутності– угарнізоннихабозалізничнихлазняхза розпорядженнями воєннихкомендантів залізничних станцій.

У випадках, коли особовий склад розміщується поза військовою частиною( унавчальномуцентрі, наполігоні, виконуєгосподарськіроботи, береучастьуліквідаціїстихійноголихатощо) записпродатупроведення його миття із зміною натільної білизни здійснюють у журналі обліку миття підрозділу, а також роблять відповідну відмітку у документах про відрядження.

Деякимкатегоріямвійськовослужбовцівстатутомвизначенідодаткові вимоги з догляду за тілом. Так, кухарі та пекарі повинніщоденно приймати теплий душ (душові кабіни обладнуються при їдальнях, хлібопекарнях), анатільнубілизнумінятинерідшеніж2 разинатиждень. Механіки-водії, водії та військовослужбовці, які експлуатують і обслуговують бойову та іншу техніку, приймають душ при необхідності. Томууремонтнихмайстерняхнеобхіднооблаштовуватидушові з гарячою та холодною водою, які забезпечують одночасне миття не менше 5-10 % технічного персоналу, що зайнятий на таких роботах. Цимкатегоріямвійськовослужбовцівпередбаченовиділеннядодаткових норм мила.

У теплий період року (у частинах, таборах, військових містечках) обладнують тимчасові душові пристрої, які розраховані на одночасне користуванняними2-3 % особовогоскладу. Привизначенніпропускної здатності стаціонарних лазень літні лазні та душові пристрої, а також душовідлятехнічногоперсоналуневраховуються.

Організація прального обслуговування

Дозавдань санітарного нагляду за організацією прання білизни на- лежитьконтрользаоблаштуваннямтасанітарно-технічнимстаномпра- лень, їх обладнанням тадотриманням вимог при пранні білизни.

За ступенем механізації пральні поділяються на механізовані (рис. 2.23 а, б, в), напівмеханізованітаіззастосуваннямручноїпраці. У перших передбачається механізація усіх операцій обробки білизни –

103

Рис. 2.23 а. Механізована польова пральня МПП-1

врозгорнутому положенні:

1 – дезінфекційний агрегат; 2 – сортувально-підготовчий цех; 3 – пральний агрегат; 4 – віджимний агрегат; 5 – сушильний агрегат; 6 – прасувальний цех; 7 – склад інфікованої білизни; 8 – світильник

зовнішнього освітлення; 9, 10 – котельні агрегати; 11 – електростанція ЕСД-20-ВС/230; 12 – електроцех;

13 – насосна станція; 14 – забірний фільтр; 15 – душові установки.

прання, полоскання, віджиму, сушки, прасування; унапівмеханізованих пральнях механізованим є тільки прання та віджим білизни.

Якбулосказановище, старшинипідрозділівздаютьбруднубілизну вденьїїзаміниначисту, безпосередньо, упральнювійськовоїчастини. Приобслуговуванні військової частини гарнізоннимиабокомунальнимипральнямидопускаєтьсяїїзберіганнянаречовомускладічастинине більше1 доби. Упральнюбілизнуздаютьвідсортованоюзаасортиментом, кольором та видом тканини. З метою уникнення знеособлення на білизну ставиться незмивною фарбою клеймо, на якому вказано умовний номерчастини(підрозділу) тадата її видачівкористування.

Транспортуваннябілизниупральнютазпральнінаречовийсклад, атакождоставкаїїулазню, здійснюєтьсяуспеціальнопризначенійтарі

104

Рис. 2.23 б. Механізована малогабаритна пральня ММП-2

врозгорнутому положенні:

1 – сортувально-підготовче відділення; 2 – пральний агрегат; 3 – прасувальне відділення; 4 – компресор; 5 – електростанція ЕСД-30-ВС/400;

6 – насосна станція.

(мішках). Пральня повинна мати: комору для зберігання брудної білизни, приміщення для прання, сушильно-прасувальне відділення, приміщеннядляремонтутазберіганнячистоїбілизни, коморудлямиючих засобів, допоміжні та побутові приміщення.

Процес обробки білизни у пральнях включає такі операції: приймання, сортуваннязаступенемзабруднення, попереднєзамочування(на 6-8 годин), бучіння, прання, полоскання, віджим, сушіння, прасування, дрібний ремонт, сортування за видами білизни та складання. У разі необхідності обробка білизни доповнюється просочуванням антипаразитарними засобами (імпрегнація). Її проводять методом замочування у розчині імпрегнанту білизни з бязі або полотна протягом 5 хвилин, з трикотажу чи байки – до 3 хвилин. Потім білизну добре віджимають, висушують і провітрюють шість днів на відкритому повітрі або у при-

105

Рис. 2.23 в. Механізована госпітальна польова пральня МГПП:

1– автопричіп 2-ПН-2; 2 – душова; 3 – резервуар для води; 4 – насосна станція; 5 – паровий котел; 6 – світильник;

7 – електростанція ЕСД-10-ВС/230; 8 – автомобіль; 9 – кран-стріла; 10 – щит електричний; 11 – столи прасувальні;

12 – столи сортувальні; 13 – центрифуга; 14 – пральна машина; 15 – бучильник; 16 – склад чистої білизни; 17 – швейна машина; 18 – сушильна машина; 19 – бачок для конденсата; 20 – пічка;

21 – кошик для білизни; 22 – ємкість для прання; 23 – бачки для розчину; 24 – намети УСТ-56; 25 – склад брудної білизни.

міщенні, яке добре вентилюється. Свої інсектицидні властивості вона зберігає до двох тижнів.

Планування приміщень пральні та розташування обладнання в ній повинні передбачати послідовність технологічного процесу на основі поточної системи руху білизни та не допустити перетинання потоків при переміщенні випраної та брудної білизни. У пральнях з пропускною здатністю понад 0,5 т білизни за зміну, що мають центральну систему опалення, обладнується приточно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням та обміном повітря від 2 до 10 об’ємів за годину. У

106

пральняхзпічнимопаленнямвлаштовуєтьсявитяжнавентиляціязприродним спонуканням та кратністю обміну повітря від 0,5 до 2 об’ємів. Механізованіпральнізабезпечуютьсяводою, якістьякоївідповідаєДСТу для питної води, з розрахунку 75 л на 1 кг сухої білизни, у тому числі гарячою водою – 25 л.

Температураповітряуприміщенняхпральніпідтримуєтьсянарівні 18 °С, а у прасувальному тасушильному – допускається 20-22 °С. При пральняхвлаштовуютьсядушовідляобслуговуючогоперсоналу тавиділяються шафи для зберігання особистого одягу.

Для лікаря-гігієніста, який здійснює контроль за лазнево-пральним забезпеченням, питання дотримання встановленої технології обробки білизни має надзвичайно велике значення. Він повинен досконало знативесьтехнологічнийпроцес, слідкуватизайогоякіснимпроведенням й не допускати жоднихпорушень.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть роль і місце санітарного нагляду у загальній системі медичного забезпечення військ, формувань ліквідаторів наслідків НС та потерпіло-

го населення.

2.Розкрийте структуру і завдання державної санітарно-епідеміологічної служби Збройних сил України.

3.Якііснуютьспособипольовогорозташуваннявійськ, формуваньліквідаторів наслідків НС та потерпілого населення?

4.Назвіть гігієнічні вимоги до ділянки місцевості (району) для тимчасового розташування формувань і потерпілого населення у НС.

5.Якітипипольовихжителможнавикористатидлятимчасовогорозміщення? Дайтегігієнічнуоцінкуумовамперебуванняунихособовогоскладу.

6.Назвіть завдання санітарно-епідеміологічної розвідки при виборі населеного пункту для розміщення формувань.

7.Яких гігієнічних вимог необхіднодотримуватися прирозміщенніособо-

вого складу формувань у населених пунктах?

8.Накогопокладенозавданнящодоочищеннямісцьрозташуванняформувань та потерпілого населення? Хто здійснює контроль за очищенням

території?

9.Якітипиубираленьможутьобладнуватисяумісцяхтимчасовогоперебування особового складу та потерпілого населення?

10.Якими способами доцільно видаляти тверді покидьки?

107

11.Назвіть особливості очищення території лікувально-профілактичних закладів, що попали у зону надзвичайної ситуації або розгорнуті у ній для ліквідації наслідків катастрофи.

12.Розкажіть про порядок збору та поховання загиблих і померлих. Що відноситься до обов’язків військово-медичної служби?

14.Назвіть можливі проблеми санітарного очищення місць розташування військтапотерпілогонаселення, щоможутьстворитисяпіслярізнихвидів природніх або техногенних катастроф.

15.Які проблеми щодо санітарного очищення місць розташування військ (населення) можуть виникнути після деяких природних і техногенних катастроф?

16.У чому полягає санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу формувань та потерпілого населення?

108

Розділ 3

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ І МЕДИЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ВІЙСЬК ТА НАСЕЛЕННЯ У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ

ФІЗІОЛОГІЧНЕ, ГІГІЄНІЧНЕ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВОДИ

Завданняводозабезпеченняунадзвичайнихситуаціяхпорядзіншими складовими життєзабезпечення є складною і відповідальною проблемою, що потребує вирішення питань, пов’язаних з наявністю джерел, придатнихдляводопостачання, ступенемїхблагоустрою, кількістю і якістю води.

Забезпеченнявійськовихформуваньта потерпілогонаселеннядоброякісною водою у польових умовах є одним із найважливіших чинників збереження здоров’я та підтримки боєздатності особового складу, працездатності ліквідаторів НС і населення, що вимагає добування тапідвозуїїувійськовічастинитагрупамнаселеннявзначнійкількості. Вода необхідна для задоволення фізіологічних потреб організму, а такожвідіграєзначнурольузміцненніздоров’ятазагартуванніособового складу. Без неї неможливо забезпечити відповідні господарсько-побу- товіумови, щоєнадзвичайноважливимупольовихумовахдлязапобігання виникнення різних захворювань. Велика кількість її також необхідна для проведення санітарної обробки військ (потерпілого населення), дегазаціїтадезактиваціїрізнихоб’єктівілюдей, атакождляінших технічних цілей.

Водаєоднимзнайважливішихелементівбіосфери. Людинабезводи можепрожитинебільше5-6 діб. Організмдорослоїлюдинискладається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Всі біохімічніреакціїворганізмілюдини, щопов’язанізпроцесамитравлення ізасвоєнняпоживнихречовин, протікаютьуводномусередовищі. Вода єдобримрозчинникомрізнихречовин. Разомзсолямивонабереучасть у підтримці найважливішої фізіологічної константи організму – вели-

109

чиниосмотичноготиску. Зарахунокмалоїв’язкості, здатностірозчинятирізніхімічніречовиниівступатизнимивнеміцнізв’язки, вода, щоє основноючастиноюкрові, відіграєрольтранспортногозасобу. Крімтого, вонаєосновоюкислотно-лужноїрівновагиворганізмі. Всіпроцесизасвоєння і виділення в організмі також протікають уводному середовищі.

Для задоволення фізіологічних потреб людині необхідно 2,5-3,0 л води на добу. Стільки ж води і виводиться з організму. Вода в організм людининадходитьзпитвоміхарчовимипродуктами. Зводоюпоступає багато фізіологічно необхідних солей, в тому числі макро- і мікроелементів, такихяккальцій, магній, натрій, калій, йод, фтортаін. Приважкій роботі, роботівгарячихцехах, вліткутощовиведенняводиможезбільшу- ватисядо8-10 л.

Організм людини погано переносить зневоднення. Втрата 1,0-1,5 л води вже викликає відчуття спраги. Воно пов’язано із збудженням певних відділів центральної нервової системи (“питного” центру), які берутьучастьурегуляціїісигналізуютьпронеобхідністьпоповненняводних ресурсів організму. Якщо втрата води не відновлюється, тоді погіршується самопочуття, знижується працездатність, порушується водно-сольовий обмін, терморегуляція і може настати перегрівання організму. Недостатнє споживання води негативно позначається на всмоктуванні поживних речовин у кишечнику. Втрата води в кількості 15-20 % від маси тіла за температури повітря понад 30 °С є смертельною, а25 % – єсмертельною не залежно від температури. Це так зване

фізіологічне значення води.

Гігієнічнезначенняполягаєувикористанніводидляпідтримкичистотитіла, приготування їжі, миттяпосуду, прання білизни, прибирання приміщень, видалення нечистот через каналізаційну мережу, поливу вулицьі зелених насаджень. Водасприяєполіпшенню умовпроживанняівідпочинкулюдей, загартуваннюорганізму. Обводнення, створення озер, ставків, водосховищ, фонтанівпокращуютьмікрокліматмісцевості. Це особливо важливо в південних районах, де має місце висока середньорічна температура і низька вологість повітря.

Надзвичайноважливимдлялюдиниєепідеміологічнезначенняводи. Воновзначніймірізалежитьвідумовводопостачання, санітарноїочисткинаселенихмісць, рівнясанітарноїкультурилюдей. Забрудненавода може бути причиною виникнення ряду шлунково-кишкових захворювань, такихяк: холера, гепатитА, черевнийтиф, паратифи, бактерійнай

110