Геодезія 2
.pdf2. |
Ц е н т р у в а н н ят е о д о л і т а ( и ц ) - |
н е т о ч н е в с т а н о в л е н н яц е н т р а л і м б а |
над |
||||
|
в е р ш и н о ю кута, щ о в и м і р ю є т ь с я . |
|
|
|
|
|
|
3. |
Інструментальніп о х и б к и ( и , ) , т о б т о п о х и б к и в и к л и к а н і |
н е д о л і к а м и |
|||||
|
п р и л а д у , з якими в и к о н у ю т ь в и м і р ю в а н н я кута. |
|
|
|
|
||
4. |
З о в н і ш н є с е р е д о в и щ е ( и 3 ) . |
С ю д и в і д н о с я т ь с я |
п о х и б к и , |
викликані |
|||
|
н е о д н о р і д н і с т ю за г у с т и н о ю |
а т м о с ф е р и , в якій |
п р о х о д и т ь п р о м і н ь |
||||
|
світла в і д в і з и р н о ї цілі д о п р и л а д у , н е а б с о л ю т н а п р о з о р і с т ь атмос - |
||||||
|
фери, коливання з о б р а ж е н н я в і з и р н о ї цілі, в и к л и к а н а |
т у р б у л е н т н і с т ю |
|||||
|
а т м о с ф е р и ( р у х о м і с т ьїї е л е м е н т а р н и хч а с т и н о к т а |
в и х о р і в ) . |
|
||||
5. |
В и м і р ю в а н н я кута («„.*), т о б т о вплив д і й , які в и н и к а ю т ь п і д |
час |
|||||
|
вимірювання кута, а саме: п о х и б к и н а в е д е н н я т р у б и н а в і з и р н у |
ціль |
|||||
|
(марку) та п о х и б к и відліків кругів. |
|
|
|
|
|
|
6. |
В и х і д н і дані (и в и х ) . П і д час м а т е м а т и ч н о г о |
о п р а ц ю в а н н я кутових |
|||||
|
вимірів використовуються |
відомі, н а п е р е д |
з а д а н і |
в е л и ч и н и . Це |
|||
|
координати пунктів та дирекційні к у т и н а п р я м к і в . |
|
|
|
|||
|
Як координати, так і обчислені за н и м и д и р е к ц і й н і к у т и м і с т я т ь певні |
похибки . Ц е викликає додаткові в е л и ч и н и н е в ' я з о к в к у т о м і р н и х х о д а х ,що
прокладені |
між ц и м и в і д о м и м и д и р е к ц і й н и м и к у т а м и . |
В и н и к н е н н яцих |
|
д о д а т к о в и х нев'язок слід передбачати і в и м і р ю в а т и к у т и з |
д е я к и м |
запасом |
|
точності. |
Зрозуміло, щ о ці додаткові п о х и б к и п о в ' я з а н і н е з |
д а н и м и |
вимірюваннями, а з вимірюваннями, які в и к о н у в а л и с я п і д ч а с створення
геодезичної мережі більш високого класу. В в а ж а ю ч и , щ о всі ці |
похибки, |
виражені поки щ о в лінійній мірі і є в и п а д к о в и м и , м о ж н а з а п и с а т и : |
|
и1 =и2р+иІ+иї+и23+иІ,+и2вих. |
(ІІ |
Приймаючи, щ о всі ці п о х и б к и за в е л и ч и н а м и о д н а к о в ов п л и в а ю т ь на кутові виміри, матимемо:
иР=ич =иі - =имх -т-
Запишемо:
и = т-4б.
Як відомо, допустима відносна п о х и б к а п о п е р е ч н о г о з с у в у ходу д о в ж и н о ю Ь виражається формулою:
7 |
= |
|
ь |
т-Л |
|
(для полігонометрії4 класу Т = 25000) . |
|
|
Враховуючи формулу (ІІ.3.34), (ІІ.3.35)м о ж е м о з а п и с а т и так: |
|
|
і |
* . |
(п.з.з6) |
т-4г |
|
Відносну допустиму похибку на окреме д ж е р е л о п о х и б о к отримаємо, розділивши рівняння (ІІ.3.36) на >/б , тобто:
172
|
т |
1 |
|
|
|
і |
|
або |
Ь |
Т - Л - 4 Ї |
Г л / Ї 2 ' |
|
|||
|
т |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
<І , 3 3 7 ) |
||
|
|
Т = |
|
|
|
||
Для |
ходу з параметрами Ь |
= |
10 км; Т = 25000.; Г л/12 = 86600 |
||||
отримаємо за формулою (ІІ.З.37): |
|
|
|
|
|
||
|
|
т —12 см. |
|
|
|||
Отже, окреме джерело похибок |
повинно |
викликати похибку в |
|||||
положенні |
кінцевої точки такого ходу не більше за 12 см. У кутовій мірі |
||||||
сіа" це складатиме: |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,12 м |
<1а" , |
„ |
|
0,12-206265 |
_ „ |
|
|
10000 м |
р"-; аа |
|
= |
|
10000я 2.,5 . |
Ці прості розрахунки вже вказують на те, що похибка в положенні кінцевої точки ходу, викликана окремим джерелом похибок, не повинна перевищувати 2,5".
11.3.10. Розрахунок допуску сумарної величини випадкової похибки вимірювання окремого горизонтального кута
Для х о д у з попередньо ув'язаними кутами в параграфі ІІ.З1.12, ми отримали формулу:
(ІІ.З .38)
І~ р" '\І2~
Розв'яжемо цю формулу відноснот у .
рЬ V и + 3
Враховуючи формулу (ІІ.З.35), матимемо:
|
Нп+3 |
|
|
Оптимальні довжини ліній в полігонометрії4 класу 5 = 500 м; для Ь |
|||
= 10000 м, кількість сторін ходу и = 20. |
|
|
|
За ф о р м у л о ю (ІІ.3.40) матимемо: |
|
|
|
т" = 206265 |
- ,г=— = 4,2". |
|
|
' |
25000уі2 \23 |
|
|
Теоретичні розрахунки дають допустиму сумарну похибку кута - |
|||
4,2". У багатьох випадках, особливо в міських умовах, лінії |
полігонометрії |
||
менші за 5 0 0 м. Як видно з |
формули (ІІ.З.1.38), навіть для однакової |
||
д о в ж и н и х о д у , під час збільшення числа сторін поперечний зсув и |
зростає. |
||
При цьому т"р б у д е змінюватися. Інструкція [5] допускає |
тр = |
5". Для |
173
однакового впливу кожного з шести джерел випадкових похибок на результати вимірювання окремого кута, можна записати формулу для розрахунку допустимої величини похибки на окреме джерело т"окрдж .
|
(II.3.41) |
Це гранична похибка. Середня квадратична похибка б у д е дорівню- |
|
вати 1,2". |
|
II. 3.11. Розрахунок допустимої величини систематичної |
похибки |
вимірювання окремого кута |
|
Нехай у витягнутому, рівносторонньому ході показаному на рис. ІІ.3.21, п сторін. Для такого ходу з однаковими систематичними похибками
т}сист' поперечний зсув и' знайдемо на основі рисунка за ф о р м у л о ю :
и' =
р' |
р" |
•8{п- 2 ) + . . . +тР сист |
. (ІІ.3.42) |
Р" |
|
або
Р"
Рис. И.3.21. Дія на витягнутий, рівностороннійп о л і г о н о м е т р и ч н и йхід однакової систематичноїпохибки т"рсист вимірювання кутів.
У квадратних |
дужках формули (ІІ.3. |
43) м а с м о |
с у м у натурального |
|
ряду чисел від п д о 1. |
Як відомо, сума такого ряду чисел |
д о р і в н ю є : |
||
|
£ |
= и ( л ± і ) |
|
(ІІ.3.44) |
і2
Тому формулі (ІІ.3.43)надамо вигляду:
, |
т"рсист с п{» +1) |
|
(II.3.45) |
||
и |
— |
|
• и • — 2 |
. |
|
Р" |
|
174
Оскільки Ь = 8 |
п, а |
Т-^2' |
то враховуючи |
це, розв'яжемо |
|
|
|
|
|
||
рівняння (ІІ.З.45) відноснот ^ |
|
|
|
||
трсист |
{п + 1) , т0смт |
и |
|
||
р" |
2 |
р |
7 {п + \)~т-4ї |
(и+ 1)' |
|
або |
|||||
|
|
|
|
||
|
гран сист |
Л |
(II.3.46) |
||
|
п + \' |
||||
|
|
|
|
Для п = 20 матимемо:
|
|
т" |
|
|
гран р сист |
|
Як бачимо, систематичні |
|
похибки майже на |
порядок |
|
більш |
небезпечні, ніж випад- |
|
кові. |
Д о п у с к на |
сумарний |
вплив |
випадкових похибокна |
|
один |
кут складає 5". Відпо- |
|
відний д о п у с к на сумарну сис- |
||
тематичну похибку - |
0,6", тоб- |
|
то, у |
вісім разів менший.До- |
пуск на сумарну систематичну
похибку |
майже в чотири рази |
||
менший |
|
навіть від допускуна |
|
одне |
|
д ж е р е л о |
випадкових |
похибок. |
Знешкоджувати такі |
||
малі |
систематичні |
похибки |
досить складне завдання.
206265 4 Ї
25000 21 '
-сіх
ІІ.З. 12. Похибка |
редукції |
Рис. II.3.22. Редукція одного напрямку. |
||||
|
|
|
|
|||
Припустимо, що у на- |
|
|
|
|||
прямку АВ (рис. II.3.22) візирна марка встановлена не в точці В (не |
над |
|||||
центром |
геодезичного знаку), а помилково в точці В'. Лінійна |
величина |
||||
редукції - |
е. Кутова похибка редукції- |
малий кут а . Сторони 5( та 5,' |
три- |
|||
кутника АВВ' практично рівні. З цього трикутника, оскільки кут а малий, |
||||||
м о ж е м о записати: |
|
|
|
|
||
|
|
|
а ' - |
/ 5,— . |
|
(ІІ.3.47 |
Точка В', |
рухаючись по колу радіуса е може займати різні |
положен- |
||||
ня. Кут де б у д е |
змінюватися разом з кутом а". Для х = 0° та х |
= |
180°, |
а" = 0. Для х = 90° та х = 270° а" набуває максимальногозначення. Нехай
175
точка переміщається з постійними кутами сіх; тоді п - число положенн точки В' знайдетьсяза наступною формулою:
«= — .
і1х
Кожному положенню точки В' буде відповідати похибка редукції в деякому напрямку і.
Квадрат середньої квадратичної похибки редукції в напрямку і буде:
|
|
|
|
|
р"2Є2 5ІП2ДГ - і 2 |
|
|
|||||
|
|
|
|
т |
_ |
|
|
'1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
т2 |
|
|
|
|
|
|
(II.3.49) |
|
|
|
|
|
щ |
~ |
|
|
2тг |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
<іх |
|
|
|
|
або |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2п |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
_ Р |
|
'Є |
|
| з-і п 2 ХСІХ. |
|
(ІІ.3.50) |
|
|
|
|
|
|
|
-2л2а |
0 |
|
|
|
||
Можна |
довести, що |
інтеграл |
о |
| з і п 2хсіх - |
л. Т о м у формула (ІІ.3.50 |
|||||||
набуде вигляду: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
т„ |
|
У £ І |
|
|
(ІІ.3.51) |
||
|
|
|
|
|
|
|
25} |
|
|
|
|
|
Для другого напрямку кута з вершиною в точці А (для довжини 52) |
||||||||||||
похибка: |
|
|
|
|
т„2 |
|
„ 2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
= -р |
—•Єг - |
|
(ІІ.3.52) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
251 |
|
|
|
|
|
Сумарна квадратична похибка редукції: |
|
|
||||||||||
|
|
т2 _ |
2 , 2 |
_Р |
|
„2 |
_1_ |
_1_ |
|
|||
|
|
|
-Є |
(II.3.53) |
||||||||
|
|
|
Р |
О, |
«2 |
|
|
|
|
|
|
|
Для |
5, - |
8 г = 5 , |
матимемо: |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
т |
2 |
/ > 2 |
е 2 |
2 |
габо, |
» / / е |
(ІІ.3.54) |
|||
|
|
„ = £ |
— |
|
|
ет =- |
|
|||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Як |
бачимо з формули (ІІ.3.54), похибка редукції прямо пропорційна |
лінійній редукції і обернено пропорційна довжині ліній 5, щ о створюють кут.
Для е = 10 мм та мінімальній допустимійдовжині сторони х о д у полі-
гонометрії 4 класу 5 = 250 м, т " = ° ' 0 1 м " 2 0 6 2 6 5 & 8 » . т а к е з н а ч е н н я не 250
допустиме. За нашими розрахунками за формулою (ІІ.3.41) допустиме значення окремого джерела кутової похибки (в даному випадку похибка
176
редукції") т"р = 2,4". Знайдемо допустиму лінійну похибку центрування візирної марки, розв'язавши формулу (II.3.54) відносно е:
сдоп |
(II.3.55) |
Мінімальна сторона 5 полігонометрії 4 кл за інструкцією [5] становить 250 м. Тоді:
— *2,4"-250 м• = 2,9 мм.
206265 Оптимальна довжина сторони ходу 5 = 500 м. едо„ = 5,8 ~ 6 мм.
Виходячи з розрахунків можна зробити два висновки:
1.Для коротких сторін центрування марки слід виконувати значно точніше, ніж для довгих сторін;
2.Забезпечититочність центрування марки, встановленої на штативі,З
ммнитковим виском - важко. Необхідно застосовувати оптичний висок.
11.3.13.Похибки центрування теодоліта
Припустимо, що під час вимірювання кута теодоліт встановлено поза центром знаку, тобто в точці А, а не в точці £). Тоді буде вимірянийкут А, а не кут £> (рис. ІІ.3.23). Нехай точка А переміщається по колу радіуса е' . Звернемо увагу на те, що на відміну від впливу редукції, вплив центрування теодоліта завжди впливає на кут, що вимірюється, д е б не знаходилася на колі точка А.
Розглянемо трикутник АМВ та ИМС. Кути в точці М в них однакові. Тому кути
або
Рис. ІІ.З.23. Встановленнятеодоліта поза центром.
Р + /3 = А + а. |
(11.3.56) |
|
Б-А = |
а-Р~г. |
(11.3.57) |
З трикутника АБО знайдемо:
177
|
|
|
51ПОГ |
51ПДГ |
|
|
(II.3.58) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Оскільки кут а |
малий і 8 [ » 5 , , тоді запишемо: |
|
||||||
У свою чергу, з трикутника АСй |
знаходимо: |
|
|
|||||
|
|
|
Р^'р'МХ+в) |
|
|
|
( П 3 6 0 ) |
|
Якщо точка А також переміщаєтьсяпо колу радіуса е' з |
інтервалами |
|||||||
сіх, то кількість встановлень теодоліта б у д е п = не |
, т о м у д л я к о ж н о г о поло- |
|||||||
ження точки А, враховуючи (ІІ.3.57), м о ж е м о записати: |
|
|||||||
|
|
|
т ] = т 2 |
г = т 2 а + т І . |
|
|
(І |
|
За аналогієюз похибкою редукціїз а п и ш е м ов р о з г о р н у т о м у вигляді: |
||||||||
|
2 |
Р |
а іяГ81П2 X |
8ІП 2(х+Р) |
|
|
||
т„' |
= — |
^гМ0 |
82 |
8% |
|
сіх. |
(ІІ.3. |
Після інтегруваннята деяких перетворень м а т и м е м о :
де с - |
віддаль між точкамиА та С (див. рис. 11,3.23). |
|
||
|
Для гострих кутів А = Д |
значення с мале. Д л я в и т я г н у т о г о х о д у |
||
А=И |
= 180°, с = 8^ + 82 • Якщо 8І=82=8 |
тодіс = 28, а с2 = 4-82. |
У цьо- |
|
му випадку (ІІ.3.63) набуде вигляду: |
|
|
||
|
т І = Є ' 2 ' Р ' 2 |
- 4 8 2 . |
(I |
|
|
4 |
28л |
|
|
|
або |
|
|
|
|
т, |
о |
|
(ІІ.3.65) |
|
|
|
|
|
|
Порівнюючи формули (ІІ.3.54) та (ІІ.3.65), б а ч и м о , щ о вплив |
п о х и б о к |
центрування на вимірянии кут в І2 |
більший, ніж вплив р е д у к ц і ї візирних |
|
цілей. Поставимо вимогу, щ о б тц-тр, |
тобто: |
|
и |
8 |
н 8 |
Виходить, щ о |
, або |
|
= V2
Якщо е відповідно3 мм і 6 мм, тоді е' = 2 мм, е' = 4 мм .
178
Таким чином: 1) теодоліт необхідно центрувати точніше, ніж візирні марки; 2) обов'язково використовувати оптичні виски, або якісь інші методи знешкодження впливу похибок центрування на кутові вимірювання.
11.3.14. Методи зменшення похибок редукціі та центрування
|
Розглянемо спочаткуможливі методи зменшення похи- |
|
бок |
редукції. Нагадаємо,що під час вимірювання горизонталь- |
| |
них |
кутів в теодолітних ходах, як візирні цілі, зазвичай, вико- |
|
ристовують віхи. Інколи, щоб не тримати віху в руках вістрям |
|
|
над центром знаку, робітник встромлює віху в землю поруч з |
і |
|
центром знаку. У полігонометрії це не допустимо. Тому: |
1 |
1.Використовують віхотримачі. Це металеве кільце, до якого шарнірно прикріплені металеві стержні - ніжки віхотримача (рис. ІІ.З.24). Віху встановлюють в кільце, ставлять вертикально так, щоб вістря віхи було
над |
центром знака. Вертикальність віхи перевіряють |
} |
за |
д о п о м о г о ю виска на нитці. Корегуючи розташу- |
І |
вання верху віхи, ніжки віхотримача встромляють в |
р и с п.3.24. |
|
з е м л ю на різні глибини. |
Віхотрима |
2.Віхи (для коротких ліній) заміняють шпильками; головне призначення шпильок фіксувати кінці вимірювальної стрічки для лінійних вимірювань.
Шпильку можна замінити звичайним стержнем. Застосування оптичних центрирів (рис. ІІ.3.25).
Рис. ІІ.3.25. Види оптичних центрирів.
Сп о с о б и підвищенняточності центрування теодоліта
1.Важкий висок. Нитка такого виска менше відхилятиметься вітром від вертикального стану.
2.Жорсткийвисок. Це висок не на нитці, а на тонкій металевій штанзі з загостреним кінцем. Довжину штанги можна змінювати. Така штанга, прикріплена шарніром до станового гвинта, під своєю вагою займає вертикальне положення.
3. Оптичнийцентрир теодоліта.
4. Лазернийцентрир. Д у ж е зручний.
Проте, найефективнішимспособом, яким практично повністю можна знешкодити, як вплив редукції, так і центрування, є так звана триштативна
179
система. Основою такої системи є три універсальні підставки теодоліта. Універсальність підставок полягає в тому, що на них можна встановлювати не тільки теодоліт, але й візирну марку, знявши теодоліт з підставки. Вертикальна вісь обертання теодоліта на підставці повинна співпадатиз вертикальною віссю марки. У підставки вмонтовують оптичні виски. На рис. ІІ.3.26 підставки показані трикутниками, кружками показані місця, в які вставляють теодоліт або візирну марку, крапками - точки, через які проходить вертикальна вісь теодоліта або марки.
АА з.м.
А |
- А |
А |
Рис. ІІ.3.26. Д о пояснення суті триштативної системи знешкодження впливу похибок центрування та редукції.
Встановлену на штатив підставку з оптичним центриром центрують над центром геодезичного знаку і її розташування не з м і н ю ю т ь , на підставку встановлюють теодоліт, знявши оптичний центр, або, знявши теодоліт, встановлюють візирну марку. Штатив та підставку залишаютьв незмінному стані. Наприклад, вимірюють кут р2 на точці 2, а на точках 1 та 3 встанов-
лені візирні марки. Теодоліт та марки попередньо встановлені за допомогою оптичних центрирів. Після вимірювань теодоліт (без підставки) знімаютьз точки 2 і на цю підставку, що залишилася на штативі, встановлюють задню візирну марку. Теодоліт переносять на точку 3, знімають п е р е д н ю марку (без підставки). Теодоліт встановлюють точно н а д т і є ю ж т о ч к о ю , над якою тільки що була встановлена передня візирна марка. П е р е д н ю візирну марку встановлюють над точкою 4. Використовують штатив ( щ о звільнився),на якому була встановлена задня візирна марка (можна м а т и щ е о д и н штатив). Потім вимірюють кут /?3 і так далі. Теодоліт та візирні марки ніби "відриваються" від центрів знаків, розташованих на земній поверхні і створюється (якщо полігонометричний хід замкнутий) багатокутник в "повітрі", (фактично в точках, де встановлюють теодоліт та марки). С а м е в цьому "повітряному багатокутнику" виконують вимірювання кутів і на значення кутів практично не впливають ні похибки центрування, ні редукції . Кутові нев'язки, викликані цими факторами, виключаються, хоча, зрозуміло,що діяли похибки центрування підставок оптичними висками.
11.3.15. Похибки вимірювання горизонтальних кутів
Як ми вже знаємо, д о цих похибок відносяться п о х и б к и наведення труби на візирну ціль та похибки відліків лімба (горизонтального кута).
180
розглянемо окремо, як впливають ці похибки на вимірювання кутів методом
кругових |
прийомів та методом повторень, якщо кут виміряний одним пов- |
||||||||
ним |
прийомом, або одним повторенням, а також, |
якщо кут виміряний п |
|||||||
прийомами або Р повтореннями. |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
Спосіб кругових прийомів. |
|
|
||
|
|
Нехай |
вимірюють кут Д утво- |
|
|
|
|||
рений |
двома |
напрямками |
(див. рис. |
|
|
т , |
|||
II.3.27). |
Як |
відомо, під час вимі- |
|
|
* |
||||
рювання, |
після |
наведення |
труби на |
|
|
|
|||
ціль беруть два |
відліки і з |
них виво- |
|
|
|
||||
дять середнє значення. |
|
|
|
|
|||||
|
|
Нехай |
труба наведена на ліву |
|
|
|
|||
ціль та взято відлік а. Похибка відліку |
\ |
^ , |
т > |
||||||
т |
, похибка середнього відліку, якщо |
|
|
|
|||||
ДІЮТЬ |
тільки випадкові похибки, буде |
р и с п з 2 7 |
Д о р о з р а х у н к у |
п о х и б о к |
випадкову похибку наведення вимірюваннягоризонтального кута методом кругових прийомів.
труби позначимо тн. Аналогічно, під час наведення труби на праву ціль, взято відлік в; найімовірніші похибки
також |
та тн. Оскільки поділки на лімбі зростають за ходом |
годин- |
никової стрілки, тоді кут р знайдемоз виразу: |
|
|
|
Р-в-а. |
(ІІ.З.67) |
З виразу (ІІ.3.67), що є різницею двох змінних величин, можемо (на основі теорії похибок вимірювань) записати для півприйому (при КЛ або КП) квадрат середньої квадратичної похибки:
або |
|
|
т |
грпІП-т] |
+ І т І |
Квадрат похибки одного прийому буде: |
|
|
|
ті2 |
(11.3.70) |
|
£п |
|
або |
2 |
|
|
|
|
|
+ |
01.3.7 |
Квадрат похибки кута, виміряного п прийомами буде:
(11.3.72)
181