Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Геодезія 2

.pdf
Скачиваний:
258
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
19.75 Mб
Скачать

2.

Ц е н т р у в а н н ят е о д о л і т а ( и ц ) -

н е т о ч н е в с т а н о в л е н н яц е н т р а л і м б а

над

 

в е р ш и н о ю кута, щ о в и м і р ю є т ь с я .

 

 

 

 

 

3.

Інструментальніп о х и б к и ( и , ) , т о б т о п о х и б к и в и к л и к а н і

н е д о л і к а м и

 

п р и л а д у , з якими в и к о н у ю т ь в и м і р ю в а н н я кута.

 

 

 

 

4.

З о в н і ш н є с е р е д о в и щ е ( и 3 ) .

С ю д и в і д н о с я т ь с я

п о х и б к и ,

викликані

 

н е о д н о р і д н і с т ю за г у с т и н о ю

а т м о с ф е р и , в якій

п р о х о д и т ь п р о м і н ь

 

світла в і д в і з и р н о ї цілі д о п р и л а д у , н е а б с о л ю т н а п р о з о р і с т ь атмос -

 

фери, коливання з о б р а ж е н н я в і з и р н о ї цілі, в и к л и к а н а

т у р б у л е н т н і с т ю

 

а т м о с ф е р и ( р у х о м і с т ьїї е л е м е н т а р н и хч а с т и н о к т а

в и х о р і в ) .

 

5.

В и м і р ю в а н н я кута («„.*), т о б т о вплив д і й , які в и н и к а ю т ь п і д

час

 

вимірювання кута, а саме: п о х и б к и н а в е д е н н я т р у б и н а в і з и р н у

ціль

 

(марку) та п о х и б к и відліків кругів.

 

 

 

 

 

6.

В и х і д н і дані (и в и х ) . П і д час м а т е м а т и ч н о г о

о п р а ц ю в а н н я кутових

 

вимірів використовуються

відомі, н а п е р е д

з а д а н і

в е л и ч и н и . Це

 

координати пунктів та дирекційні к у т и н а п р я м к і в .

 

 

 

 

Як координати, так і обчислені за н и м и д и р е к ц і й н і к у т и м і с т я т ь певні

похибки . Ц е викликає додаткові в е л и ч и н и н е в ' я з о к в к у т о м і р н и х х о д а х ,що

прокладені

між ц и м и в і д о м и м и д и р е к ц і й н и м и к у т а м и .

В и н и к н е н н яцих

д о д а т к о в и х нев'язок слід передбачати і в и м і р ю в а т и к у т и з

д е я к и м

запасом

точності.

Зрозуміло, щ о ці додаткові п о х и б к и п о в ' я з а н і н е з

д а н и м и

вимірюваннями, а з вимірюваннями, які в и к о н у в а л и с я п і д ч а с створення

геодезичної мережі більш високого класу. В в а ж а ю ч и , щ о всі ці

похибки,

виражені поки щ о в лінійній мірі і є в и п а д к о в и м и , м о ж н а з а п и с а т и :

 

и1 2р+иІ+иї+и23+иІ,+и2вих.

(ІІ

Приймаючи, щ о всі ці п о х и б к и за в е л и ч и н а м и о д н а к о в ов п л и в а ю т ь на кутові виміри, матимемо:

иР=ич і - мх -т-

Запишемо:

и = т-4б.

Як відомо, допустима відносна п о х и б к а п о п е р е ч н о г о з с у в у ходу д о в ж и н о ю Ь виражається формулою:

7

=

 

ь

т-Л

 

(для полігонометрії4 класу Т = 25000) .

 

Враховуючи формулу (ІІ.3.34), (ІІ.3.35)м о ж е м о з а п и с а т и так:

 

і

* .

(п.з.з6)

т-4г

 

Відносну допустиму похибку на окреме д ж е р е л о п о х и б о к отримаємо, розділивши рівняння (ІІ.3.36) на >/б , тобто:

172

 

т

1

 

 

 

і

 

або

Ь

Т - Л - 4 Ї

Г л / Ї 2 '

 

 

т

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

<І , 3 3 7 )

 

 

Т =

 

 

 

Для

ходу з параметрами Ь

=

10 км; Т = 25000.; Г л/12 = 86600

отримаємо за формулою (ІІ.З.37):

 

 

 

 

 

 

 

т —12 см.

 

 

Отже, окреме джерело похибок

повинно

викликати похибку в

положенні

кінцевої точки такого ходу не більше за 12 см. У кутовій мірі

сіа" це складатиме:

 

 

 

 

 

 

 

0,12 м

<1а" ,

 

0,12-206265

_ „

 

10000 м

р"-; аа

 

=

 

10000я 2.,5 .

Ці прості розрахунки вже вказують на те, що похибка в положенні кінцевої точки ходу, викликана окремим джерелом похибок, не повинна перевищувати 2,5".

11.3.10. Розрахунок допуску сумарної величини випадкової похибки вимірювання окремого горизонтального кута

Для х о д у з попередньо ув'язаними кутами в параграфі ІІ.З1.12, ми отримали формулу:

(ІІ.З .38)

І~ р" '\І2~

Розв'яжемо цю формулу відноснот у .

рЬ V и + 3

Враховуючи формулу (ІІ.З.35), матимемо:

 

Нп+3

 

 

Оптимальні довжини ліній в полігонометрії4 класу 5 = 500 м; для Ь

= 10000 м, кількість сторін ходу и = 20.

 

 

За ф о р м у л о ю (ІІ.3.40) матимемо:

 

 

т" = 206265

- ,г=— = 4,2".

 

 

'

25000уі2 \23

 

 

Теоретичні розрахунки дають допустиму сумарну похибку кута -

4,2". У багатьох випадках, особливо в міських умовах, лінії

полігонометрії

менші за 5 0 0 м. Як видно з

формули (ІІ.З.1.38), навіть для однакової

д о в ж и н и х о д у , під час збільшення числа сторін поперечний зсув и

зростає.

При цьому т"р б у д е змінюватися. Інструкція [5] допускає

тр =

5". Для

173

однакового впливу кожного з шести джерел випадкових похибок на результати вимірювання окремого кута, можна записати формулу для розрахунку допустимої величини похибки на окреме джерело т"окрдж .

 

(II.3.41)

Це гранична похибка. Середня квадратична похибка б у д е дорівню-

вати 1,2".

 

II. 3.11. Розрахунок допустимої величини систематичної

похибки

вимірювання окремого кута

 

Нехай у витягнутому, рівносторонньому ході показаному на рис. ІІ.3.21, п сторін. Для такого ходу з однаковими систематичними похибками

т}сист' поперечний зсув и' знайдемо на основі рисунка за ф о р м у л о ю :

и' =

р'

р"

•8{п- 2 ) + . . . +тР сист

. (ІІ.3.42)

Р"

 

або

Р"

Рис. И.3.21. Дія на витягнутий, рівностороннійп о л і г о н о м е т р и ч н и йхід однакової систематичноїпохибки т"рсист вимірювання кутів.

У квадратних

дужках формули (ІІ.3.

43) м а с м о

с у м у натурального

ряду чисел від п д о 1.

Як відомо, сума такого ряду чисел

д о р і в н ю є :

 

£

= и ( л ± і )

 

(ІІ.3.44)

і2

Тому формулі (ІІ.3.43)надамо вигляду:

,

т"рсист с п{» +1)

 

(II.3.45)

и

 

• и • — 2

.

Р"

 

174

Оскільки Ь = 8

п, а

Т-^2'

то враховуючи

це, розв'яжемо

 

 

 

 

рівняння (ІІ.З.45) відноснот ^

 

 

 

трсист

{п + 1) , т0смт

и

 

р"

2

р

7 {п + \)~т-4ї

(и+ 1)'

або

 

 

 

 

 

гран сист

Л

(II.3.46)

 

п + \'

 

 

 

 

Для п = 20 матимемо:

 

 

т"

 

 

гран р сист

 

Як бачимо, систематичні

похибки майже на

порядок

більш

небезпечні, ніж випад-

кові.

Д о п у с к на

сумарний

вплив

випадкових похибокна

один

кут складає 5". Відпо-

відний д о п у с к на сумарну сис-

тематичну похибку -

0,6", тоб-

то, у

вісім разів менший.До-

пуск на сумарну систематичну

похибку

майже в чотири рази

менший

 

навіть від допускуна

одне

 

д ж е р е л о

випадкових

похибок.

Знешкоджувати такі

малі

систематичні

похибки

досить складне завдання.

206265 4 Ї

25000 21 '

-сіх

ІІ.З. 12. Похибка

редукції

Рис. II.3.22. Редукція одного напрямку.

 

 

 

 

Припустимо, що у на-

 

 

 

прямку АВ (рис. II.3.22) візирна марка встановлена не в точці В (не

над

центром

геодезичного знаку), а помилково в точці В'. Лінійна

величина

редукції -

е. Кутова похибка редукції-

малий кут а . Сторони 5( та 5,'

три-

кутника АВВ' практично рівні. З цього трикутника, оскільки кут а малий,

м о ж е м о записати:

 

 

 

 

 

 

 

а ' -

/ 5,— .

 

(ІІ.3.47

Точка В',

рухаючись по колу радіуса е може займати різні

положен-

ня. Кут де б у д е

змінюватися разом з кутом а". Для х = 0° та х

=

180°,

а" = 0. Для х = 90° та х = 270° а" набуває максимальногозначення. Нехай

175

точка переміщається з постійними кутами сіх; тоді п - число положенн точки В' знайдетьсяза наступною формулою:

«= — .

і1х

Кожному положенню точки В' буде відповідати похибка редукції в деякому напрямку і.

Квадрат середньої квадратичної похибки редукції в напрямку і буде:

 

 

 

 

 

р"2Є2 5ІП2ДГ - і 2

 

 

 

 

 

 

т

_

 

 

'1

 

 

 

 

 

 

 

т2

 

 

 

 

 

 

(II.3.49)

 

 

 

 

щ

~

 

 

2тг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

<іх

 

 

 

або

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2п

 

 

 

 

 

 

 

2

_ Р

 

 

| з-і п 2 ХСІХ.

 

(ІІ.3.50)

 

 

 

 

 

 

-2л

0

 

 

 

Можна

довести, що

інтеграл

о

| з і п 2хсіх -

л. Т о м у формула (ІІ.3.50

набуде вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т„

 

У £ І

 

 

(ІІ.3.51)

 

 

 

 

 

 

 

25}

 

 

 

 

Для другого напрямку кута з вершиною в точці А (для довжини 52)

похибка:

 

 

 

 

т„2

 

„ 2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= -р

•Єг -

 

(ІІ.3.52)

 

 

 

 

 

 

 

251

 

 

 

 

Сумарна квадратична похибка редукції:

 

 

 

 

т2 _

2 , 2

 

„2

_1_

_1_

 

 

 

 

(II.3.53)

 

 

 

Р

О,

«2

 

 

 

 

 

 

Для

5, -

8 г = 5 ,

матимемо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

т

2

/ > 2

е 2

2

габо,

» / / е

(ІІ.3.54)

 

 

„ = £

 

 

ет =-

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

Як

бачимо з формули (ІІ.3.54), похибка редукції прямо пропорційна

лінійній редукції і обернено пропорційна довжині ліній 5, щ о створюють кут.

Для е = 10 мм та мінімальній допустимійдовжині сторони х о д у полі-

гонометрії 4 класу 5 = 250 м, т " = ° ' 0 1 м " 2 0 6 2 6 5 & 8 » . т а к е з н а ч е н н я не 250

допустиме. За нашими розрахунками за формулою (ІІ.3.41) допустиме значення окремого джерела кутової похибки (в даному випадку похибка

176

редукції") т"р = 2,4". Знайдемо допустиму лінійну похибку центрування візирної марки, розв'язавши формулу (II.3.54) відносно е:

сдоп

(II.3.55)

Мінімальна сторона 5 полігонометрії 4 кл за інструкцією [5] становить 250 м. Тоді:

*2,4"-250 м• = 2,9 мм.

206265 Оптимальна довжина сторони ходу 5 = 500 м. едо= 5,8 ~ 6 мм.

Виходячи з розрахунків можна зробити два висновки:

1.Для коротких сторін центрування марки слід виконувати значно точніше, ніж для довгих сторін;

2.Забезпечититочність центрування марки, встановленої на штативі,З

ммнитковим виском - важко. Необхідно застосовувати оптичний висок.

11.3.13.Похибки центрування теодоліта

Припустимо, що під час вимірювання кута теодоліт встановлено поза центром знаку, тобто в точці А, а не в точці £). Тоді буде вимірянийкут А, а не кут £> (рис. ІІ.3.23). Нехай точка А переміщається по колу радіуса е' . Звернемо увагу на те, що на відміну від впливу редукції, вплив центрування теодоліта завжди впливає на кут, що вимірюється, д е б не знаходилася на колі точка А.

Розглянемо трикутник АМВ та ИМС. Кути в точці М в них однакові. Тому кути

або

Рис. ІІ.З.23. Встановленнятеодоліта поза центром.

Р + /3 = А + а.

(11.3.56)

Б-А =

а-Р~г.

(11.3.57)

З трикутника АБО знайдемо:

177

 

 

 

51ПОГ

51ПДГ

 

 

(II.3.58)

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки кут а

малий і 8 [ » 5 , , тоді запишемо:

 

У свою чергу, з трикутника АСй

знаходимо:

 

 

 

 

 

Р^'р'МХ+в)

 

 

 

( П 3 6 0 )

Якщо точка А також переміщаєтьсяпо колу радіуса е' з

інтервалами

сіх, то кількість встановлень теодоліта б у д е п = не

, т о м у д л я к о ж н о г о поло-

ження точки А, враховуючи (ІІ.3.57), м о ж е м о записати:

 

 

 

 

т ] = т 2

г = т 2 а + т І .

 

 

За аналогієюз похибкою редукціїз а п и ш е м ов р о з г о р н у т о м у вигляді:

 

2

Р

а іяГ81П2 X

8ІП 2(х+Р)

 

 

т„'

= —

^гМ0

82

8%

 

сіх.

(ІІ.3.

Після інтегруваннята деяких перетворень м а т и м е м о :

де с -

віддаль між точкамиА та С (див. рис. 11,3.23).

 

 

Для гострих кутів А = Д

значення с мале. Д л я в и т я г н у т о г о х о д у

А=И

= 180°, с = 8^ + 82 Якщо 8І=82=8

тодіс = 28, а с2 = 4-82.

У цьо-

му випадку (ІІ.3.63) набуде вигляду:

 

 

 

т І = Є ' 2 ' Р ' 2

- 4 8 2 .

(I

 

4

28л

 

 

 

або

 

 

 

 

т,

о

 

(ІІ.3.65)

 

 

 

 

 

Порівнюючи формули (ІІ.3.54) та (ІІ.3.65), б а ч и м о , щ о вплив

п о х и б о к

центрування на вимірянии кут в І2

більший, ніж вплив р е д у к ц і ї візирних

цілей. Поставимо вимогу, щ о б тцр,

тобто:

и

8

н 8

Виходить, щ о

, або

 

= V2

Якщо е відповідно3 мм і 6 мм, тоді е' = 2 мм, е' = 4 мм .

178

Таким чином: 1) теодоліт необхідно центрувати точніше, ніж візирні марки; 2) обов'язково використовувати оптичні виски, або якісь інші методи знешкодження впливу похибок центрування на кутові вимірювання.

11.3.14. Методи зменшення похибок редукціі та центрування

 

Розглянемо спочаткуможливі методи зменшення похи-

 

бок

редукції. Нагадаємо,що під час вимірювання горизонталь-

|

них

кутів в теодолітних ходах, як візирні цілі, зазвичай, вико-

 

ристовують віхи. Інколи, щоб не тримати віху в руках вістрям

 

над центром знаку, робітник встромлює віху в землю поруч з

і

центром знаку. У полігонометрії це не допустимо. Тому:

1

1.Використовують віхотримачі. Це металеве кільце, до якого шарнірно прикріплені металеві стержні - ніжки віхотримача (рис. ІІ.З.24). Віху встановлюють в кільце, ставлять вертикально так, щоб вістря віхи було

над

центром знака. Вертикальність віхи перевіряють

}

за

д о п о м о г о ю виска на нитці. Корегуючи розташу-

І

вання верху віхи, ніжки віхотримача встромляють в

р и с п.3.24.

з е м л ю на різні глибини.

Віхотрима

2.Віхи (для коротких ліній) заміняють шпильками; головне призначення шпильок фіксувати кінці вимірювальної стрічки для лінійних вимірювань.

Шпильку можна замінити звичайним стержнем. Застосування оптичних центрирів (рис. ІІ.3.25).

Рис. ІІ.3.25. Види оптичних центрирів.

Сп о с о б и підвищенняточності центрування теодоліта

1.Важкий висок. Нитка такого виска менше відхилятиметься вітром від вертикального стану.

2.Жорсткийвисок. Це висок не на нитці, а на тонкій металевій штанзі з загостреним кінцем. Довжину штанги можна змінювати. Така штанга, прикріплена шарніром до станового гвинта, під своєю вагою займає вертикальне положення.

3. Оптичнийцентрир теодоліта.

4. Лазернийцентрир. Д у ж е зручний.

Проте, найефективнішимспособом, яким практично повністю можна знешкодити, як вплив редукції, так і центрування, є так звана триштативна

179

система. Основою такої системи є три універсальні підставки теодоліта. Універсальність підставок полягає в тому, що на них можна встановлювати не тільки теодоліт, але й візирну марку, знявши теодоліт з підставки. Вертикальна вісь обертання теодоліта на підставці повинна співпадатиз вертикальною віссю марки. У підставки вмонтовують оптичні виски. На рис. ІІ.3.26 підставки показані трикутниками, кружками показані місця, в які вставляють теодоліт або візирну марку, крапками - точки, через які проходить вертикальна вісь теодоліта або марки.

АА з.м.

А

- А

А

Рис. ІІ.3.26. Д о пояснення суті триштативної системи знешкодження впливу похибок центрування та редукції.

Встановлену на штатив підставку з оптичним центриром центрують над центром геодезичного знаку і її розташування не з м і н ю ю т ь , на підставку встановлюють теодоліт, знявши оптичний центр, або, знявши теодоліт, встановлюють візирну марку. Штатив та підставку залишаютьв незмінному стані. Наприклад, вимірюють кут р2 на точці 2, а на точках 1 та 3 встанов-

лені візирні марки. Теодоліт та марки попередньо встановлені за допомогою оптичних центрирів. Після вимірювань теодоліт (без підставки) знімаютьз точки 2 і на цю підставку, що залишилася на штативі, встановлюють задню візирну марку. Теодоліт переносять на точку 3, знімають п е р е д н ю марку (без підставки). Теодоліт встановлюють точно н а д т і є ю ж т о ч к о ю , над якою тільки що була встановлена передня візирна марка. П е р е д н ю візирну марку встановлюють над точкою 4. Використовують штатив ( щ о звільнився),на якому була встановлена задня візирна марка (можна м а т и щ е о д и н штатив). Потім вимірюють кут /?3 і так далі. Теодоліт та візирні марки ніби "відриваються" від центрів знаків, розташованих на земній поверхні і створюється (якщо полігонометричний хід замкнутий) багатокутник в "повітрі", (фактично в точках, де встановлюють теодоліт та марки). С а м е в цьому "повітряному багатокутнику" виконують вимірювання кутів і на значення кутів практично не впливають ні похибки центрування, ні редукції . Кутові нев'язки, викликані цими факторами, виключаються, хоча, зрозуміло,що діяли похибки центрування підставок оптичними висками.

11.3.15. Похибки вимірювання горизонтальних кутів

Як ми вже знаємо, д о цих похибок відносяться п о х и б к и наведення труби на візирну ціль та похибки відліків лімба (горизонтального кута).

180

розглянемо окремо, як впливають ці похибки на вимірювання кутів методом

кругових

прийомів та методом повторень, якщо кут виміряний одним пов-

ним

прийомом, або одним повторенням, а також,

якщо кут виміряний п

прийомами або Р повтореннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

Спосіб кругових прийомів.

 

 

 

 

Нехай

вимірюють кут Д утво-

 

 

 

рений

двома

напрямками

(див. рис.

 

 

т ,

II.3.27).

Як

відомо, під час вимі-

 

 

*

рювання,

після

наведення

труби на

 

 

 

ціль беруть два

відліки і з

них виво-

 

 

 

дять середнє значення.

 

 

 

 

 

 

Нехай

труба наведена на ліву

 

 

 

ціль та взято відлік а. Похибка відліку

\

^ ,

т >

т

, похибка середнього відліку, якщо

 

 

 

ДІЮТЬ

тільки випадкові похибки, буде

р и с п з 2 7

Д о р о з р а х у н к у

п о х и б о к

випадкову похибку наведення вимірюваннягоризонтального кута методом кругових прийомів.

труби позначимо тн. Аналогічно, під час наведення труби на праву ціль, взято відлік в; найімовірніші похибки

також

та тн. Оскільки поділки на лімбі зростають за ходом

годин-

никової стрілки, тоді кут р знайдемоз виразу:

 

 

Р-в-а.

(ІІ.З.67)

З виразу (ІІ.3.67), що є різницею двох змінних величин, можемо (на основі теорії похибок вимірювань) записати для півприйому (при КЛ або КП) квадрат середньої квадратичної похибки:

або

 

 

т

грпІП-т]

+ І т І

Квадрат похибки одного прийому буде:

 

 

ті2

(11.3.70)

 

£п

або

2

 

 

 

 

+

01.3.7

Квадрат похибки кута, виміряного п прийомами буде:

(11.3.72)

181