Геодезія 2

Нагадаємо, що скануванням або дігіталізаціею називають процес перетворення звичайного фотознімка в цифрову форму. Щоб не втратити жодної інформації, яку несе фотознімок, потрібно інтервал сканування узгодити з роздільною здатністю знімка. Роздільну здатність (РЗ) задають у кількості ліній на один міліметр (лін/мм), тобто, роздільна здатність означає, скільки штрихів та проміжків між ними можна розрізнити на відрізку в 1 мм. Теоретичні розрахунки з врахуванням тільки дифракції дають навіть 250 лін/мм.

Насправді, на практиці, враховуючи інші недоліки лінз - "зернистість" фотознімка, контрастність - ці можливості значно менші, приблизно РЗ = 100 лін/мм. Кутова роздільна здатність (КРЗ) = 35". Фактична середня монокулярна гострота зору людини становить ЗО". В геодезії критичний кут зору, звичайно, беруть 60". Згідно з теоремою про сканування можна отримати наступний інтервал сканування:

Щ[мм]<М(2-РЗ)

На практиці чисельник беруть рівним 0,7, тобто: Д#[мм] = 0,7 /(2 • РЗ)

Для знімка низької контрастності роздільна здатність становить 50 лін/мм. Тоді ДЦ = 0,7/(2 50)= 0,007 мм = 7 р м . Розмір пікселів м е н ш е за 7 цм у наш час вже існує. Проте інтервал сканування не м о ж н а порівнювати із сенсорною величиною (світлочутливого) елемента сканера. Тільки під час

3.Квадратна матриця детекторів записує частину знімка . Ці частини знімка можна об'єднати за допомогою сітки р е г у л я р н и х хрестів . В

західній літературі сітку хрестів називають "гезеаи", щ о в перекладі із французької означає "сітка" (рис. У.2.6).

500

рухома площина детектора

501

•суттєво вища геометрична точність;

•такий знімок можна коректувати;

різнобічним та нараховувати повний набір основних технічних засобів, а саме:

502

•пристрій для одержання зображень, який утворює цифрові знімки від сканера, ССО-камери або інші засобів;

•графічний екран (монітор) з 1024x768 пікселями і більше;

•диск (зовнішня пам'ять) для збереження зображень (наприклад, 10000x10000 пікселів);

•глибини зображення 8 байт і більше (8 байт для кожного основного кольору - червоного, зеленого, синього);

•швидкодіючий процесор (12,5 мільйонів операцій за секунду (МІРЗ) і більше);

•оперативна пам'ять (1 Гбайт і більше).

Таким вимогам відповідають потужні РС (Регзопаї Сотриіег) і цифрові станції (\Уогк8іаІіоп§). Для різногалузевого застосування цифрового опрацювання зображень створені системи електронного опрацювання даних (ЕОД). Для геоінформаційних систем (ГІС) також створені системи ЕОД. Проте, топографо-картографічні задачі розв'язують цифрові фотограмметричні станції. Виробники таких станцій - фірми, що є не тільки за кордоном, але й в Україні.

Фотограмметричним станціям властиве стереоспостереження цифрових зображень. У даний час існує чотири різні методи отримання стереозображень:

•стереоскопами (лінзовими або дзеркальними);

•кольоровими окулярами (метод анагліфів);

•окулярами із затвором - рідким кристалом;

•поляризаційними окулярами; зауважимо що в даний час поляризаційна техніка також працює на основі оптичних властивостей.

Нижче подамо деякі технічні характеристики цифрових фотограмметричних станцій деяких відомих фірм.

ІпІег§гарЬ (Нипізуіііе, США) пропонує систему Іша§е8ІаІіоп: екран 1664x1248 пікселів; глибина зображення 24 біт. Стереоскопія: за допомогою затворів - рідких кристалів та інфрачервоного управління з частотою 120 або 60 Гц на один знімок. Комп'ютер: 14 МІРЗ - швидкодія процесора, 32256 Мбайт оперативна пам'ять; 1Гбайт дискова пам'ять.

Ьеіса (НеегЬг觧, Швейцарія) пропонує БУР (Бі§і1а1 Уісіео РІоПег). Програмне забезпечення Ьауаі Ііпіуегзіїу (<ЗиеЬес, Канада). Екран: 800x600 або 1024x768 пікселів; глибина зображення 8 біт. Стереоскопія: половини зображень з двох знімків зі стереоскопом. Комп'ютер будь-який РС.

2еІ88 ( Н і м е ч ч и н а ) недавно представила цифрову фотограмметричну робочу с т а н ц і ю РЬосІіз 8 Т (рис. У.2.7.).

Основні характеристики стереоплотера РЬосііз ЗТ: одержання інформації зі сканованого РЬоІо-8сап Р31. Стереоскопія: розділення зображень шляхом використання затвору - рідкого кристалу; "мишка" з нерухомою позиційною маркою та рухомою картиною (тоуіп£-іта£е-іїхесі-сиг§ог). Комп'ютер: Зііісоп ОгарЬіс \Уогк5ІаІіоп (обчислювач 8С1 з 64 Мбайт

503

оперативної пам'яті, 2 Гбайт дискової пам'яті та 85 МІРЗ). За допомогою програмного пакету ТорозигГ можна автоматично будувати цифрові моделі поверхні, а за допомогою РЬосііз ОР - цифрові ортофото.

Рис. У.2.1. Цифровий стереоплоттер РЬосііз 8Т фірми 2еізз.

Науково-виробниче підприємство "Геосистема" (Вінниця, Україна) пропонує цифрову фотограмметричну станцію "Дельта" та аналітичну фотограмметричну станцію "Стереоанаграф". ЦФС "Дельта" забезпечує повну технологічну ланку фотограмметричного опрацювання: тріангуляцію, орієнтування, векторизацію (дігіталізацію) у моно і стереорежимі; створення, оформлення та роздрук електронних карт і мозаїчних ортофотокарт; інтерполяцію та побудову горизонталей. Працює із чорнобілими та кольоровими растрами розміром до 4 Гб. "Дельта" базується на стандартному Іпіеі сумісному комп'ютері із системою \ ¥ іпсіош5 98/МЕ/2000/ХР. Аналітична фотограмметрична станція "Стереоанаграф" є високоточним стереоплотером, що використовується для фототріангуляції і стереоскладання, створення та редагування багатошарових цифрових карт, працює з аерознімками та космічними знімками, чорно-білими та кольоровими до 300x300 мм. Програма для створення та оновлення електронних карт "Оі§ііа1з" дозволяє складати, редагувати і розмножувати

1600x1400x1000 (див. рис. У.2.8).

504

Лі т а р а т у ра

1.Баканова Б.Б. Крупномасштабньїе топографические сьемки. - М.: Недра, 1983 . - 181 с.

2.Генике А.А. Побединский Г.Г. Глобальньїе спутниковьіе системи определения мєстоположения и их применение в геодезии. - М.: Картгеоцентр, 2004. - 350 с.

3.Геодезія. Частина 1 (під редакцією д.т.н. проф. С . Г . Могильного і д.т.н. проф. С.П.Войтенко). - Чернігів: 2002. - 407 с.

4.Геодезия. Топографические сьемки (под редакцией В.П.Савиньїх и В.Р.Ященко). - М.: Недра, 1991. - 315 с.

5.Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. - Київ: 1999. - 155 с.

6.Инструкция по нивелированию І, II, III и IV классов. - М.: Недра, 1990 . - 167 с.

7.Инженерная геодезия (под редакцией П.С.Закатова). - М.: Недра, 1976 . - 582 с.

8.Инженерная геодезия: учебник для вузов / Б . Б . Клюшин, М.Н.Киселев, Д.Ш.Михелев [и др.] (под редакцией Д . Ш . Михелев) . - М.: Вьісшая школа, 2000. - 464 с.

9.Костецька Я.М. Геодезичні прилади. Частина II. Електронні геодезичні прилади, - Львів: 2000 - 320 с.

10.Краус Карл. Фотограмметрія (переклад з німецької мови З.Кузик). - Львівське астрономо-геодезичне товариство, 2001. - 428 с.

11.Левчук Г.П., Новак В.Е., Конусов В.Г. Прикладная геодезия. - М.: Недра, 1981.

12.Мориц Г. Фигура Земли. Теоретическая геодезия и внутреннее строение Земли (перевод с английского под редакцией академика АН Украиньї Я.С.Яцкива). - Киев: 1944. - 239 с.

13.Моторний А.Д. Новьіе системи звеньев полигонометрии . - Издательство Львовского государственного университета, 1955. - 36 с.

14.Основньте положення по вибору масштаба и вьісотьі сечения рельефа

топографических сьемок населенних мест. / Г У Г К С С С Р . - М.: 1980.

15.Островский А.Л., Мороз А.И. Теория и практика флуктуационного метода определения рефракции // Известия вузов Геодезия и азрофотосьемка. - 2000. - №3. - С 11-29.

16.Островський А., Островська О., Новосад В., Кіселик О. Порівняльні дослідження точності автоматизованого визначення та врахування аномальної вертикальної рефракції // Геодинаміка № 1 (4). - Львів: 2004 - С . 17-24.

17.Островский А.Л., Маслич Д.М., Гребенюк В.Г. Геодезическое прибороведение. Львов: Издательство при ЛГУ издательского обьединения "Вища школа". - 1983. - 206 с.

506

•

18.Практикум по курсу прикладной геодезии (под редакцией Н.Н.Лебедева). - М.: Недра, 1980.

19.Технические средства автоматизации полевьіх процесов наземньїх крупномасштабньїх сьемок. - ЦНИИГАиК. Обзорная информация.

Вьіп. 7 5 . - М . : 1 9 8 3 . - 4 2 с.

20.Топографо-геодезична та картографічна діяльність (законодавчі та нормативні акти). Частина І. Головне управління геодезії, картографії та кадастру. - Київ: 2000. - 405 с.

21.Тревого И.С., Шевчук П.М. Городская полигонометрия. - М.: Недра, 1 9 8 6 . - 197 с.

22.Третяк К.Р., Шушкова Т.М. До питання тривалості ОРЗ-вимірів при побудові державних мереж 1-го та 2-го класів. Геодезія, картографія і аерофотознімання. Міжвідомчий науково-технічний збірник. № 61. НУ "Львівська політехніка". - 2001. - С. 124-132.

23. Третяк К.Р., Романишин І.Б. До питання попереднього розрахунку точності навігаційних СРЗ-вимірів. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - Львів: 2004. - С. 149-157.

24. Третяк К.Р., Глотов В.М. Оцінка впливу додаткового відбиття ОР8сигналів на точність визначення місцеположення. Геодезія, картографія і аерофотознімання. Міжвідомчий науково-технічний збірник. № 65. Н У "Львівська політехніка". - 2004. - С. 72-76.

25.Третяк К.Р., Романишин І.Б. Методика оптимального проектування мережі перманентних станцій України. Вісник геодезії та картографії. №4(35). - Київ: 2004. - С. 149-157.

26.Третяк К.Р., Романишин І.Б. Оптимальна модель мережі перманентних станцій України. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - Львів: 2005. - С. 169-180.

27. Учет а т м о с ф е р н и х влияний на астрономо-геодезические измерения. А.Л.Островский, П.М.Джуман, Ф.Д.Заблоцкий, Н.И.Кравцов. - М . : Недра, 1 9 9 0 . - 2 3 5 с.

28.Чеботарев А.С. Геодезия, часть II. Издательство геодезической и картографической литературьі. - 1949. - 623 с.

29.Шевченко Т.Г., Мороз О.І., Тревого І.С. Геодезичні прилади. - Львів: Видавництво Н У "Львівська політехніка". 2 0 0 6 . - 4 5 9 с.

30.Есішагсі Озасіа. 0е0сіе2)а. ОГісіупа АУусІашпісга РоІііесЬпікі Шгосіатеке]. \Угос1а\у. 2 0 0 1 . - 2 2 3 с.

31.МісЬаІ ОаМа, Есішагсі Кіу а\\'зкі, ЗіеГап Ргге\УІоскі. Оеосіегіа І тісшісГл'о Ьис1о\УІапе. - \¥агз2а\уа-\Угос1а\у. 2000. - 402 с.

507

к.

• - '* V . - А - - " - ' л і * 1 Ф . ї

ГЕОДЕЗІЯ

« ' )

6®

' V-. ••. 'ЛЛ'

ХІ •!

. ' У * ; / у . - •

л

V 4 ! »

V':

£

•

-- ч-