Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Геодезія 2

.pdf
Скачиваний:
258
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
19.75 Mб
Скачать

на ці точки на земній поверхні. Висоти цих точок визначаються за формулою Нт = Нст + 5 -1%и + і, Як бачимо, достатньо виміряти кут нахилу V; 5 визначається графічно з фотоплану. Нагадаємо, що кіпрегель КН має вертикальний круг із градусними поділками;

2.Можливість встановлення мензули на будь-якій контурній точці. Про це вже була мова. Така можливість значно полегшує процес знімання;

3.Оскільки на фотоплані видні межі контурів, то рисування рельєфу

виконується більш точно, ніж на чистій основі, до того ж, для

значно меншої кількості

пікетів;

4. Н а й г о л о в н і ш и м

є те, щ о

виконується тільки знімання рельєфу та

д е ш и ф р у в а н н я ,

а знімання ситуації - не виконується, окрім

 

предметів, щ о не зобразилися на знімках.

 

 

 

 

 

ІУ.4.4.

Основні

офіційні

вимоги

до

точності

зображення

контурів

та

рельєфу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні в и м о г и до комбінованого методу знімання задаються

інструкцією

в е л и к о м а с ш т а б н о г о

знімання. Точність планової

геодезичної

основи

має

бути

не грубіше

за

ОД м м плану даного

масштабу.

Я к щ о

масштаб з н і м а н н я

1:2000, тоді ОД мм плану відповідає на місцевості

20

см.

Отже,

п о х и б к и

п л а н о в о ї

геодезичної

основи (похибки координат

X

та

У )

не повинні

п е р е в и щ у в а т и

20

см.

Точність

знімальної

робочої

 

основи:

граничні п о х и б к и

- 0,2

м м

плану

на відкритій

місцевості, 0,3

м м

плану

на

закритій місцевості . Середні похибки в розташуванні ситуації: чітких

контурів -

0,5 м м , у гірських районах та в лісі - 0,7 мм, капітальних споруд

-

0,4 мм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Точність висот

т о ч о к знімальної

мережі -

1/10

перерізу

рельєфу .

Допустимі

п о х и б к и з о б р а ж е н н я

рельєфу

горизонталями

для

кутів

нахилу

и < 2 °

-

1/4

перерізу .

Д л я и

= 2-6° -

1/3 перерізу.

Д л я

и

>

6° слід

витримувати кількість горизонталей на згинах рельєфу.

 

 

 

 

 

 

З а у в а ж и м о , щ о допустимі похибки в розташуванні

контурів беруться

в два

рази б і л ь ш и м и ,

ніж середні похибки. Проте, допустимі

п о х и б к и

в

розташуванні

к о н т у р і в

безпосередньо відносяться

д о знімання

на

чистій

основі, ч а с т к о в о - д о знімання на графічних планах, оскільки на ф о т о п л а н а х

контури в ж е

є. П і д час

складання фотопланів т а к о ж є д о п у с к и

п о х и б о к у

розташуванні

к о н т у р і в

відносно робочої основи

т а розпізнавальних знаків

(опознаків). За в е л и ч и н а м и ці допуски такі самі, які подані

в и щ е . Н а г а д а є м о

також, щ о

з н і м а н н я р е л ь є ф у

м о ж н а виконувати

не тільки за

д о п о м о г о ю

мензули,

а

й т а х е о м е т р а м и .

Незалежно

від

методів

такого

з н і м а н н я

інструкція

в и м а г а є певної густоти пікетів, та

о б м е ж у є віддалі від

станції д о

пікетів (висотних та контурних) . Ці вимоги, залежно від м а с ш т а б у з н і м а н н я , подано в таблиці ІУ.4.1.

Допускається також за час знімання зміна орієнтування планшета

тахеометра. Допуск 1,5'.

Таблиця ІУ.4

Максимальні допустимі віддалі між пікетами та між станцією й пікетами

 

 

 

 

 

 

Максимальні віддалі між станцією і

Масштаб

Переріз

Максимальні

 

пікетами

 

 

рельєфу

віддалі між

Під час

 

Під час знімання

знімання

(м)

 

пікетами (м)

знімання

 

коїггурів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рельєфу

чітких

 

не чітких

 

0,5

 

 

75

 

250

 

150

 

 

200

1:5000

1,0

 

 

100

 

350

 

150

 

 

200

2,0

 

 

120

 

350

 

150

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

5,0

 

 

150

 

350

 

150

 

 

200

 

0,5

 

 

50

 

200

 

 

100

 

 

150

1:2000

1,0

 

 

50

 

250

 

 

100

 

 

150

2,0

 

 

60

 

250

 

 

100

 

 

150

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

 

 

-

 

-

 

 

-

 

 

-

1:1 иі>и

0,5

 

 

ЗО

 

150

 

 

80

 

 

100

1,0

 

 

40

 

200

 

 

80

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

1.31)1)

0,5

 

 

20

 

100

 

 

60

 

 

80

1т0

 

 

20

 

100

 

 

60

 

 

80

 

 

 

 

 

 

 

 

/І'.4.5. Камеральні

роботи

під

час

знімання

рельєфу

на

фотопланах

(калька висот, викреслювання

польового

оригіналу,

 

формуляр

трапеції)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час знімання рельєфу та дешифрування

ввечері,

або

в

дощову

погоду виконують камеральні роботи. До таких

робіт,

перш

за все,

відноситься

калька

висот.

Калька

складається

на

кожний

планшет,

частинами, доповнюючи кальку даними щоденних польових робіт.

На кальку наносять пункти геодезичної основи, точки основних висотних і знімальних ходів з їх номерами і висотами, зрізи води та всі пікети.

Перед складанням кальки необхідно перевірити правильність обчислення висот, точок ходів, зрізів води та характерних точок рельєфу (пікетів).

Фотоплани або графічні плани складені на універсальних приладах оформляють в кольорах, що передбачені "Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500". Контури, підписи, зарамкове оформлення викреслюється чорним кольором, рельєф - коричневим, гідрографія - зеленим, водні простори - голубим, площі з твердим покриттям - рожевим. На кожному квадратному дециметрі плану масштабів 1:5000 і 1:2000 повинні бути підписані не менше 10 висот характерних точок. На планах масштабів 1:1000 і 1:500 підписуються висоти всіх пікетів. Якщо топографічні плани створюються для цілей меліорації, будівництва, енергетичних, промислових та інших об'єктів, на територіях яких пройдуть

450

значні зміни ситуації та рельєфу, і якщо ці плани не будуть використані іншими організаціями, дозволяється польові оригінали оформляти в олівці. Кількість підписаних висот точок на топографічних планах, складених для цілей меліорації може сягати ЗО на один квадратний дециметр.

Кожний топографічний план повинен мати формуляр. Формуляр трапеції - це як паспорт особи.

Формуляр - це документ, в якому записується всі основні дані вибраної технологічної схеми і точності знімання, наводяться дані про:

організацію, що виконала знімання;

розміри рамок трапеції;

координати вершин (кутів) трапеції;

схему геодезичної основи;

координати та висоти геодезичної основи;

назву об'єкту знімання;

номенклатуру трапеції;

масштаб знімання;

переріз рельєфу;

метод знімання;

систему координат;

систему висот;

рік виконання;

адміністративний поділ;

інші дані.

На формулярі подаються прізвища та посади виконавця та перевіряючого складання формуляру.

IV.4.6. Зведення за рамками суміжних топографічних планів

Всі елементи змісту топографічних планів повинні бути зведені з відповідними елементами суміжних трапецій по тих сторонах рамки, з якими межують плани такого ж або більшого масштабів, що виконані в тій самій системі координат та висот.

Якщо знімання на суміжних планах виконано в тому самому масштабі, але в іншій системі координат та висот, тоді зведення в плані здійснюється копіюванням на кальку контурів, що розташовані на двох суміжних планшетах; зведення за висотою не виконується, але по цій рамці прокладають нівелірний хід, а позначки, отримані з цього ходу, підписують на кальці висот через 3-5 см і з'єднують червоною тушшю.

За відсутності на суміжних рамках знімання, або знімання виконано в дрібнішому масштабі (не менше 1:2), рамка вважається вільною, але забезпечується в плановому відношенні прокладанням теодолітного ходу, яким координуються значні контури.

Припустимо, на двох суміжних трапеціях дві бригади, незалежно, виконують топознімання. Кожна бригада на суміжній рамці виконує

451

знімання не тільки до рамки трапеції, але й за межами рамки шириною 1,5- 2,0 см. Після закінчення знімання кожний топограф копіює на кальку рельєф і ситуацію шириною 2-3 см від рамки і передає керівнику робіт, який здійснює контроль накладанням смуг кальок одна на одну. Розходженняв контурах не повинно перевищувати:

• 1,0мм основних контурів (межі, залізниці, шосейні та поліпшені дороги, вулиці, берегові лінії, інші чітко окреслені контури, будівлі);

1,5мм - для інших контурів.

Розбіжності за висотою не повинні перевищувати подвійної величини допустимих середніх похибок (тобто, граничних похибок) знімання рельєфу. Для забудованих територій під час знімання в масштабах 1:1000, 1:500 допуски зменшуються у 1,5 рази. Для знімання ділянок лісу, навпаки, допуски збільшуються у 1,5 рази. Розходження в розташуванні контурів та рельєфу усувається переміщенням контурів та горизонталей на половину розходження, але із збереженням виміряних розмірів споруд. За недопустимих розходжень виконують польову інструментальну перевірку і керівництво підрозділу приймає рішення про можливість використання результатів робіт. Якщо нове знімання вважається якісним, то на полях знімального планшета і у формулярі роблять відповідний запис, а матеріали контролю зберігаються разом із формуляром. За правильність зведення за всіма сторонами рамки топографічного плану відповідає виконавець. Матеріали про зведення по рамках підписує топограф-виконавець і керівник робіт.

IV. 4.7. Контроль робіт та приймально-здавальні роботи

Постановою кабінету міністрів України від 24 вересня 2005 р. № 979 затверджено Положення про Державну службу геодезії, картографії та кадастру, скорочено Укргеодезкартографія. Державна геодезична служба діє в складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища (скорочено Міністерство природи - Мінприроди). Голова Державної служби геодезії, картографії та кадастру Макаренко Іван Дмитрович. Основним завданням Укргеодезкартографії є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної, картографічної та кадастрової діяльності.

До складу Укргеодезкартографії входять державні аерогеодезичні підприємства, державні науково-виробничі інститути, геодезичні підприємства. Очолюють підприємства директори підприємств та головні інженери. Підприємства часто поділяються на геодезичні підрозділи. В цих підрозділах є відділи технічного контролю. Контролювати виконання топографо-геодезичних робіт мають повноваження директори та головні інженери підприємств. Проте, найчастіше контроль робіт реалізується працівниками відділів технічного контролю - інспекторами ВТК .

Види контролю. Контроль можна поділити на польовий та камеральний. Польовий контроль поділяють на: контроль оглядом, контроль

452

об'їздом території, на яку створені плани.

Але найбільш ефективний

приладний, інструментальний

контроль.

 

 

 

Під час камерального

контролю перевіряють

журнали

польових

робіт, обчислення координат,

зрівноваження

мереж,

планшети

планів та

карт, тощо.

 

 

 

 

Контролі оглядом, об'їздом - це попередні контролі. Наприклад, контролююча особа, користуючись планшетом, з новим планом чи картою на дану територію, об'їжджаючи дорогами, зображеними на планшеті, контролює, чи немає пропусків ситуації, правильність дешифрування, тощо.

Під час інструментального контролю контролюючий набирає контрольні пікети в різних частинах планшета з двох-трьох станцій. Обчислюються висоти контрольних пікетів. Висоти цих точок визначаються

також за горизонталями, вже викресленими на планшеті. Різниця цих

висот

Д/ї, = Ні к вказує на похибки в рисуванні рельєфу ( Я , - висоти,

обчис-

лені за горизонталями, Нк - висоти обчислені за контрольними пікетами). Різниці АА; не повинні перевищувати офіційних допусків, наведених раніше

в ІУ.4.4. Складаються акти контролю в трьох примірниках: один примірник надається виконавцю, другий - контролюючій особі, третій - надається у вищі геодезичні підрозділи.

В акті контролю подається оцінка робіт в чотирибальній системі (відмінно, добре, посередньо, брак).

Під час повторних контролів перш за все перевіряють усунення недоліків в роботі, виявлених попереднім контролем. Після завершення робіт на об'єкті виконавець здає, а замовник чи відповідальні особи підприємств приймають результати знімання. Також обов'язковим є інструментальний контроль та акти приймання робіт. Контрольні пікети наносяться червоним кольором на кальку висот. Всі матеріали комбінованого знімання перевіряє, приймає та підписує керівник робіт. Виконання приймально-здавальних робіт завжди передбачається та фінансується кошторисом на виконання організаційно-ліквідаційних робіт (оргліки).

Після закінчення комбінованого знімання здають такі матеріали:

фотоплан (графічний план);

• ф о р м у л я р до плану;

журнали знімання та створення висотної знімальної основи;

калька висот (для планів масштабів 1:5000 і 1:2000);

копіювання зведень за рамками;

акти перевірки та приймання польових робіт.

На весь о б ' є к т знімання, крім цього, здають:

схему

розміщення планшетів з номенклатурною р о з г р а ф к о ю ;

схему

гідрографічної мережі зі зрізами води;

схему шляхів сполучення з написами назв пунктів та віддалей дй них;

455

список встановлених назв населених пунктів, озер, вули

 

інших об'єктів державною мовою, засвідчений органами

Ь' Г'Л°Ц(,

влади;

М,сЦевоі'

пояснювальну записку.

І\Л5. Стереоаерофотограмметричне знімання

Д / , 5 , 1 Загальні

відомості

 

 

про

 

 

 

 

 

 

стереоаерофотограмметричне

 

 

 

знімання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К о м б і н о в а н и й метод,

створений у 1926-28 роках

проф .

М . М . А л е к с о -

польським,

д а є п р о д у к т и в н і с т ь

у

 

1,5-2,0

разів

більшу,

ніж

 

м е н з у л ь н е

знімання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П р о т е к о м б і н о в а н е

 

знімання вимагає значних затрат праці і є

залежним

від ф і з и к о - г е о г р а ф і ч н и х

і кліматичних

 

у м о в

місцевості,

оскільки

значна ч а с т и н а

р о б і т в и к о н у є т ь с я

в

полі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П о ш у к и

з а м і н и п о л ь о в и х

в и м і р ю в а н ь

на місцевості на в и м і р ю в а н н я

в

офісних ( к а м е р а л ь н и х )

у м о в а х привели до створення

 

стереознімання.

 

 

 

Ідея

с т е р е о з н і м а н н я

полягає

 

в тому,

щ о

коли

з о б р а ж е н н я

місцевості

на парі с у м і ж н и х аеронегативів

(стереопарі), щ о

перекриваються,

с п р о е к т у -

вати на є д и н и й

екран,

з б е р і г ш и

при ц ь о м у р о з т а ш у в а н н я негативів, яке

б у л о

в м о м е н т

ф о т о г р а ф у в а н н я ,

т о

в

перетині о д н о й м е н н и х

світлових

п р о м е н і в

отримаємо

м о д е л ь місцевості

-

 

просторову

фігуру,

подібну

д о

 

місцевості,

але з м е н ш е н у з а л е ж н о

від м а с ш т а б у

знімання . На

створеній

моделі,

а н е

на

місцевості,

в и к о н у ю т ь с я

 

в и м і р ю в а н н я

для

 

 

в и з н а ч е н н я

 

 

п р о с т о р о в и х

координат т о ч о к з е м н о ї

поверхні .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ф о т о г р а м м е т р і я ,

 

я к а

 

починається

з ф о т о г р а ф у в а н н я

 

о б ' є к т і в

і

продовжується

о п р а ц ю в а н н я м

 

фотознімків

на

о п т и ч н о - м е х а н і ч н и х

прила -

дах, н а з и в а є т ь с я а н а л о г о в о ю

ф о т о г р а м м е т р і є ю .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П е р ш и й

а н а л о г о в и й

п р и л а д

(стереоплотер)

д л я

п р о с т о р о в и х

 

(триви -

мірних) в и м і р ю в а н ь

б у в с т в о р е н и й щ е в

1901 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П р и л а д и ,

щ о д о з в о л я ю т ь

будувати

м о д е л і місцевості,

в и к о н у в а т и

просторові

в и м і р ю в а н н я

на

 

цих

 

м о д е л я х (а

не

в

полі)

т а б у д у в а т и

в

к а м е -

ральних у м о в а х

п л а н и

 

із

ситуацією

й

г о р и з о н т а л я м и ,

н а з и в а ю т ь с я

 

універ-

сальними

 

приладами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У д о с к о н а л е н н я

цих

приладів

 

та

методів

в и м і р ю в а н н я

 

н а м о д е л я х

місцевості

п р и в е л и

д о

п о я в и

аналітичної фотограмметрії . А н а л і т и ч н а

ф о т о -

грамметрія

т а к о ж спирається

 

на

фотографічні

 

знімки,

але

 

весь

ф о т о -

грамметричний п р о ц е с виконується

 

за

т е х н о л о г і є ю

е л е к т р о н н о г о

о п р а ц ю -

вання д а н и х

( Е О Д ) і, п е р ш за

все, аналітичного о б ч и с л е н н я

к о о р д и н а т

т о ч о к

знімка на е л е к т р о н н о - о б ч и с л ю в а л ь н и х

м а ш и н а х

( Е О М )

а б о к о м п ' ю т е р а х .

У

наш час,

не

д и в л я ч и с ь

на

бурхливий

розвиток

 

ц и ф р о в о ї

ф о т о г р а м м е т р і ї ,

залишається

а к т у а л ь н о ю

 

аналітична

 

фотограмметрія,

оскільки

є

ц і л и й

р я д

задач, р о з в ' я з о к

я к и х

із

застосуванням

аналітичної

ф о т о г р а м м е т р і ї

є д и н о

можливий.

Т а м

де

потрібна

велика

 

роздільна

здатність,

п о к и - щ о

 

в а ж к о

обійтись без

л ю д с ь к о г о

зору

та

м о ж л и в о с т е й а н а л о г о в о г о

та

 

а н а л і т и ч н о г о

опрацювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

455

Необхідно зазначити, що універсальні прилади - складні та дорогі, і спочатку ввозилися із-за кордону. Щоб звільнитися від ввезення цих приладів, у колишньому СРСР у 1931-36 роках був створений оригінальний, диференціальний метод стереознімання. Важлива роль у створенні цього методу належить проф. Ф.В.Дробишеву, який сконструював спеціальний прилад - топографічний стереометр. Цей прилад дозволяє рисувати за стереомоделлю тільки рельєф місцевості. Таким чином, процеси отримання карт поділились на:

1.Контурну частину плану отримують складенням фото плану, як в 1-му варіанті комбінованого знімання;

2.Рельєф рисується на окремих стереопарах стереометрами Дробишева, а потім горизонталі переносяться на фотоплан .

Саме цей, диференційований метод, дав можливість

о т р и м а т и

карту

масштабу

1:100000 на всю територію країни (СРСР) у ж е на початку

1950-

тих років.

У США на той час таких карт на всю країну щ е н е

було.

 

Іі-й варіант - універсальний метод стереознімання, коли контури й рельєф рисуються на універсальних приладах. Універсальний м е т о д весь час вдосконалюється. Справа в тому, що під час виконання аерофотознімання у

великих масштабах основним,

фактично

єдиним д ж е р е л о м зображень, ще

недавно,

було

аерофотознімання

із

застосуванням

топографічних

аерофотокамер. Цифрових аерознімальних

систем не було . М і ж

іншим, під

час використання

цифрових

методів

для фотограмметричної обробки

матеріалів

аерознімання, виконаного фотокамерами, потрібно

виконувати

додаткові процеси фотохімічної обробки аерофільмів та с к а н у в а н н я знімків

із метою перетворення їх у цифрову форму. Це вимагає суттєвих

затрат і

робить значно тривалішим технологічний цикл

робіт. Т о м у ,

не

випадково,

фірма Ьеіса Сеовухіеш, особливо з отриманням

прав на к о м п а н і ї

Е І Ф А 8 і

ЬН Зухіетх, енергійно виконує виробництво обладнання д л я

аналітичної

фотограмметрії, базуючись на досвіді колишніх компаній

К е ш

і

М И ,

Оптика та високоточна механіка цих компаній стали ф а к т и ч н о

стандартом в

усьому світі. Серія станцій для аналітичної фотограмметрії

8 0

2000/3000

випускаються з 1991 року. Про технічні можливості ц и х с т а н ц і й

щ е

буде

мова в параграфі ІУ.5.3.

 

 

 

 

 

IV, 5.2. Технологічна схема стереофотограмметричного

методу

знімання

 

 

 

Нижче подано технологічну

схему стереознімання в д в о х

варіантах:

диференційного та універсального

методів. Технологічні

с х е м и

відобра-

жають процеси стереознімання без застосування під час а е р о з н і м а н н я ОРЗ -

технологій, які дозволяють визначати координати

центрів п р о е к ц і ї

кожного

знімка. У даному випадку виконується польове

п л а н о в о - в и с о т н е

прив'я -

зування знімків.

 

 

АСІ.

Стереофотограмметричне топографічне знімання

 

Льотно-знімальні роботи

 

 

Складання накидного монтажу

 

 

ш

Універсальний метод

 

і . .

Дифсрецційний метод

 

 

 

 

Планово-висотне прив'язування знімків

Планово-висотне прив'язування знімків

 

 

(ОПВ)

(ОПВ)

^

Камеральне згущення точок в плановому і

Камеральне згущення точок в плановому і

 

 

висотному відношенні

висотному відношенні

 

 

і

 

 

 

Трансформування знімків

Складання графічних планів (контури і

 

 

Складання фотоплану

рельеф) на універсальних приладах

 

 

Польове та камеральне дешифрування на

 

 

 

 

Стереорисування рельєфу на стереометрах

знімках та фотосхемах

 

 

Дробишева

Перенесення польового дешифрування зі

 

 

 

 

Польове та камеральне дешифрування на

знімків на графічні плани

 

 

знімках

Викреслювання оригіналів карт,

 

 

І

 

Перенесення результатів дешифрування і

виготовлення синьок

 

стереорисування рельефу на фотоплани

Викреслювання оригіналів карт, виготовлення синьок

На технологічній схемі додатковими стрілками об'єднані процеси, які доцільно виконувати одночасно, до того ж, зрозуміло, щ о ці процеси (польове прив'язування та дешифрування) можна виконувати до складання фотопланів чи графічних планів і цим скоротити термін складання карт або планів.

Різниця двох п о д а н и х варіантів стереознімання не тільки у відмінності процесів складання карт, але й у тому, щ о диференційний м е т о д не потребує складних (універсальних) дорогих приладів. Проте д и ф е р е н ц і й н и й

метод

вимагає

значної

" р у ч н о ї "

праці й не

піддається автоматизації.

Т о м у

більш п о ш и р е н и й універсальний

метод.

 

 

IV. 5.3.

Сучасні

станції

аналітичної

фотограмметрії

 

 

Я к

вже

зазначалося, найдосконалішими є станції аналітичної

фото -

грамметрії

(по

суті універсальні

прилади),

щ о випускаються ф і р м о ю

Ьеіса

Оеозузіетк. Ці станції дозволяють значно автоматизувати складання планів т а карт методом стереознімання. Такі станції називають аналітичними стерео -

плотерами. Д о суттєвих переваг цих станцій перед іншими м о ж н а

віднести:

використання досвіду створення попередніх

а н а л і т и ч н и х

ф о т о г р а м -

 

м е т р и ч н и х приладів;

 

 

автоматизація процесів фототріангуляційних

в и м і р ю в а н ь ;

 

застосування спеціальних р у ч н и х коліс та н о ж н и х д и с к і в ;

 

стандартний інтерфейс ЬМТ (Ьеіса Марріп§ Тегшіпаї) між аналітичною частиною станції й прикладним програмним забезпеченням (ПЗ);

концепція 2-х комп'ютерної станції; один із комп'ютерів із прикладним ПЗ, другий для ЬМТ;

спільне із цифровими фотограмметричними станціями програмне забезпечення ОК1МА і РКО 600, для блокової фототріангуляції та збору даних.

Остання перевага є дуже важливою з точки зору паралельного використання цифрових та аналітичних станцій. Не менш важливим є те, що в цих аналітичних стереоплотерах можна використовувати ПЗ інших фірм. Наведемо технічні дані найновішої аналітичної фотограмметричної станції З О 3000.

 

Рис. ІУ.5.1. Аналітична фотограмметрична станція З О

3000.

 

 

 

Таблиця ІУ.5.1

 

 

Технічні дані стереоплотера З Р 3000

|

1

Назва параметра

Значення, матеріал параметра

 

Матеріал зображення

Плівка, скло, негатив або діапозитив

 

 

Корекція фокуса

 

Для скла 0,8-1,6 мм

 

Збільшення оптики

3-х, 18-ти кратне

 

 

Поле зору

 

60 мм для 3, та 10 мм для 18 кратного збільшення

 

Вимірювальна марка

Освічується, настроюється за інтенсивністю і роз-

 

 

 

міром

 

Роздільна здатність

> 160 лін/мм для 18 кратного збільшення

Роздільність системи при-

1 мкм

 

воду

 

 

 

Точність системи приводу

2 мкм

 

Швидкість

системи

бОмм/с

 

приводу

 

 

 

Розміри

 

854x1057x735 мм

_

Маса

 

198 кг

 

Кінцева продукція станції: оригінал плану або карти.

458