Геодезія 2

5а(еІ]ііе 5іат$, відображає стан джерела

струму і кількість пам1^

зайнятої даними.

Таким чином, під час виконання спостережень оператор ^

слідкувати саме за цими двома вікнами, щоб

бути

інформовану

14. Якщо

про хід збору даних.

необхідно змінити якісь дані

про

параметри

знімання,

або приц.

Мепи,.

Важливо пам'ятати, що Зигуеу Мепи ( М е н ю

в

режимі "Знімання'^

натисненням клавіщ

$иг\'еу Мепи (Меню в режимі

"Знімання") м о ж у т ь

бути

встановлені 8

3-10, подані вище, можуть, за бажанням, бути

в и к о н а н и м и одразу лісдц

початку збору даних. Це дозволяє розпочати збір д а н и х

щ е до введення

налаштувань, що скоротить час перебування на точці

спостережень.

Слід врахувати, що

коли

ідентифікатор п р и й м а ч а

змінюється піц

приймача, установлений на початку збору

даних .

15. Якшо

зібраних

даних достатньо для

в и к о н а н н я

пост-опрацювання

приймач вимикають.

Як бачимо, процес виконання спостережень

н а

пункті

в статичному

режимі складається з 15 підпроцесів (дій).

Примітка; для

уникнення можливих

п о ш к о д ж е н ь

слід

від'єднати

кабель зовнішньої антени від приймача до того, як в и й м а т и

приймач із рами

польового утримувача.

сеансі (сесії) статичних спостережень.

За наявності каналу зв'язку,

оператор

п о в і д о м л я є

на

центральній

пункт, що він готовий закінчити спостереження, а б о

в н е с т и

пропозицію про

необхідність продовження спостережень.

111.3.8. Застосування

режиму"стій/йди"

для

визначення

просторових

координат

під час топографічного

знімання

місцевості

На ділянці, що підлягає топографічному

з н і м а н н ю , у

залежності від

розміру ділянки, вибирають

одну

або д е к і л ь к а

б а з о в и х

станцій,

які,

зазвичай, є пунктами ДГМ.

Під час вибору положення базових

с т а н ц і й

с л і д

розмістити

їх на

точках з як можна меншим числом

перешкод

( д е р е в а ,

будинки,

зовнішні

геодезичні знаки), що затримують р о з п о в с ю д ж е н н я

с у п у т н и к о в и х

сигналів

до приймача, який не зможе відслідкувати м і н і м у м п ' я т ь

супутників підчас

можлива втрата деяких

точок,

що спостерігаються в ц е й

проміжок часу

роверними приймачами.

Чим

більш відкрита м і с ц е в і с т ь ,

т и м успішніше

якщо точка є контрольною. Ідентифікаційний н о м е р пункту копію-

ється в таблицю ідентифікаторів пунктів, координати

яких відомі.

Процес ініціалізації є дуже важливим

кроком

для

успішного

знімання в режимі "стій/йди". Далі поданий

приклад,

який

ілюструє

процедуру ініціалізації з використанням рамки

ініціалізації.

У

вікні

Роіпі

АПгіЬиІе

(Опис точки) виділяють

пункт Іпіііаііге

(Ініціалізація)

і натискають

ЕМТЕК. для переходу

у

вікно Іпіі. шосіе

(Режим ініціалізації), рис. НІ.3.34.

Виділяють пункт Ваг (Панель) і натискають

З а у е

(Зберегти) для

відображення вікна Роіпі АПгіЬиІе, рис. ІІІ.3.35.

Г«я+ АПгіЬиП

Іпі+ їлогіс

Роіпі АПгіЬи+с

$іі<Ю

Тітс оьгЛс

Ваг

$ і и Ю

Тісьс ог»

(0001

По

|А501

Гзоо

Іпіиаіісс

СогіИоІ

(Ваг

|МО

5оус

Рис. ІІІ.З.ЗЗ. Вікно Роіпі

Рис. Ш.3.34. Вікно Іпіі.

Рис . Ш . 3 . 35 . Вікно РоїШ

АйпЬиІе.

т о ( , е

АПгіЬиІе.

Пункти 7, 8, 9, 10, 11 такі самі, як і під час ста-

и р т с и м н

точного

знімання.

Після

їх

виконання

процес

«ор-агаї-до

налаштування обладнання завершиться і тепер

можна

виконувати спостереження. Далі описується процес

*ооо+ зо

збору

даних,

а також

буде

показано, яким

чином

#3*5

РООР

У .

.

необхідно стежити за виконанням знімання.

^

Пункт 12 такий самий,

як

і під

час статичного

_ н

,

знімання.

5 + о р

Пункт 13. У вікні Заіеііііе

Зіаіиз

(Статус супут-

І - ® :

І ЮО» І

ника)

натискають

клавішу

№ у / 5 и г у (Навігація/Зні-

р и с

ш . 3 . 3 6 .

мання), щ о б

відкрити

вікно Зигуеу

Зїаіиз

(Статус

Вікно Зигуеу

знімання), рис. І1І.3.36.

ЗіаШз.

Вікно Зигуеу Зіаіиз "СТІЙ/ЙДИ" інформує про збір

даних. У цьому вікні можна спостерігати за

наступними індикаторами якості

спостережень:

горизонту та інформація яких занесена в

п а м ' я т ь ;

•

Р О О Р (Коефіцієнт

геометричного

погіршення точності

в и м і р ю -

вання).

Крім інформації про параметри знімання, вікно Зигуеу

Зіаіиз

"СТІЙ/ЙДИ" так само, як і вікно ЗаІеПіІе Зіаїиз (Статус супутника),

п о к а з у є

даними .

4. Клавіша Зіагі в и д і л е н а і п р и й м а ч

г о т о в и й д о р е є с т р а ц і ї

а т р и б у т и в н о ї

інформації

п р о т о ч к у . Н а т и с к а ю т ь

к л а в і ш у Епіег,

щ о б

п о ч а т и п р о ц е с

збору

а т р и б у т и в н и х

д а н и х . У полі

К е ш а і п

п о ч и н а є т ь с я

з в о р о т н и й

від -

лік часу.

К о л и

з н а ч е н н я

в

полі

К е т а і п

д о с я г н е

з н а ч е н н я

0 0 . 0 0 . 0 0 ,

виділиться

к л а в і ш а

З і о р

і

збір а т р и б у т и в н и х

д а н и х

д л я

цієї

т о ч к и

зупиниться,

а і д е н т и ф і к а ц і й н и й

н о м е р

п у н к т у а в т о м а т и ч н о

з б і л ь -

шиться на

о д и н и ц ю .

Увага:

1)

Процес збору

атрибутивних

д а н и х

на даній

точці

м о ж н а

з у п и -

З і о р ;

2)

Реєстрація

даних починається відразу після в и б о р у

п у н к т у

С о ї і е с і

Оаіа

(Збір

даних) і

під час

цього

в і д с л і д к о в у є т ь с я

ч о т и р и

а б о

III. 3.9. Загальні відомості про опрацювання

<ЗР8-вимірів

•

зрівноваження мереж;

•

обчислення координат у національній системі координат

(еліпсоїд

Красовського);

111.4.1. Класифікація

джерел

похибок супутникових

вимірів

Під час опрацювання

супутникових вимірів

виникає необхідність

ності

від характеру впливу зазначених джерел, виникаючі

похибки

поділяються на дві основні групи:

•

систематичні похибки, які стосовно до супутникових вимірів отри-

мали назву зсувів;

•

похибки випадкового характеру, які часто порівнюють із

поняттям

"шум".

Для похибок першої групи створюються спеціальні методи їх обліку.

111.4.2. Джерела

похибок,

пов'язані

з неточними

ефемеридами

супутників

та

методи

послаблення

їх впливу

знати також його ефемериди, тобто, місце положення

супут ника

на момент

виконання вимірювання. Неточна інформація про ефемериди

пов'язана,

насамперед, із розбіжностями, які спостерігаються на практиці, між прогно-

зованою (незбуреною) і реальною (підданою впливу

сил,

щ о

збурюють)

орбітами. До сил, що збурюють, відносять різні фактори як

гравітаційного,

гак і негравітаційного походження (табл. III.4.1.)

Перші з них, викликані

притяганням супутника

д о

Землі,

Місяця й

Сонця, піддаються досить ефективному моделюванню.

Одночасно

такі

збурюючі фактори негравітаційного походження, як, наприклад,

сонячний

радіаційний тиск, погано піддаються моделюванню

через

непередбачу-

ваність окремих компонентів, від яких залежить результуючий

вплив

на

супутник.

Проведені до дійсного часу дослідження з кількісної

оцінки впливу

окремих факторів на ефемериди

супутника свідчать про

те,

щ о

найбільший

вплив на відхилення реальної орбіти від розрахункової вносить

гравітаційне

км, а для більш тривалих дводобових дуг -

до

14

км. З т а к и м и

значними

відхиленнями не можна не

рахуватись під

час

будь - якого в и д у

супутни-

кового вимірювання.

Т а б л и ц я

ІІІ.4.1.

Фактори збурення орбіт супутників

Збурюючі фактори

І

Максимальне збурю-

М а к с и м а л ь н е

збу-

юче прискорення, м/с2

р е н н я за 1 годину, м

Сонячна радіація

10-7

0,6

Гравітаційні аномалії

10-"

0,06

Інші фактори

І О"8

|

0,06

Сумарний гравітаційний

вплив

мас

М і с я ц я

та

С о н ц я

хоча

й

виявляється

істотно

меншим

(для

т р и г о д и н н и х

д у г в і д х и л е н н я

від

незбуреної орбіти оцінюється величинами на рівні

від 5 0 д о

150

м),

проте

під час прогнозування значень ефемерид

д а н и й

в п л и в

т а к о ж

варто

враховувати. Безпосередньо із гравітацією зв 'язані

р і з н о г о

р о д у приливні

явища, які спостерігаються також на земній

п о в е р х н і ,

і

які

через

перерозподіл мас приводять до змін у р о з р а х о в а н о м у

г р а в і т а ц і й н о м у

полі

Землі, а, отже, і до впливів на орбітальний

р у х с у п у т н и к а .

Виконана

оцінка такого

впливу

свідчить

про

те,

щ о

в і д х и л е н н я

с у п у т н и к а

від

дуг л е ж а т ь

у м е ж а х

в і д

0 , 5 д о

2

м. Ц и м в п л и в о м

с т о с о в н о

д о

О Р З -

с у п у т н и к і в м о ж н а з н е х т у в а т и .

варто з а з н а ч и т и ,

щ о

н а й б і л ь ш

істотний

в п л и в

н а

н е т о ч н і с т ь

з н а н н я

ефемерид

С Р 8 - с у л у т н и к і в

м а є с о н я ч н и й

р а д і а ц і й н и й

т и с к .

Я к

п о к а з у ю т ь

розрахунки,

в і д х и л е н н я с у п у т н и к і в

від р о з р а х у н к о в о ї т р а є к т о р і ї

ч е р е з в п л и в

прямого

с о н я ч н о г о

р а д і а ц і й н о г о

т и с к у

л е ж а т ь

у

м е ж а х

в і д

5 - 6

м ( д л я

тригодинних

д у г ) і д о

1 0 0 - 8 0 0 м ( д л я д в о д о б о в и х

дуг) .

І н ш и м ф а к т о р о м

н е г р а в і т а ц і й н о г о

п о х о д ж е н н я

є

а т м о с ф е р н е

гальмування . П і д ч а с

о ц і н к и в п л и в у

ц ь о г о ф а к т о р а

в а р т о м а т и

н а

увазі, щ о

на х а р а к т е р н і й д л я

О Р 8 - с у г і у т н и к і в

висоті

б л и з ь к о

2 0

т и с .

к м

а т м о с ф е р а є

стосується

о т р и м а н н я н е о б х і д н и х

д л я н а з е м н и х

с п о с т е р і г а ч і в

з н а ч е н ь

е ф е м е р и д с у п у т н и к і в , т о н а п р а к т и ц і з а с т о с о в у ю т ь б і л ь ш

е ф е к т и в н і

е к с п е р и м е н т а л ь н і м е т о д и ,

які б а з у ю т ь с я н а

в и к о р и с т а н н і о п о р н и х

с т а н ц і й .

Ці с т а н ц і ї в с т а н о в л е н і н а п у н к т а х з

в і д о м и м и к о о р д и н а т а м и т а в и к о н у ю т ь

б е з п е р е р в н і в и с о к о т о ч н і с п о с т е р е ж е н н я с у п у т н и к і в в

а в т о м а т и ч н о м у

режимі . П і с л я

в і д п о в і д н о ї

о б р о б к и

на ц е н т р а л ь н і й

с т а н ц і ї

о б ч и с л ю ю т ь с я

п о п р а в к и

д о

р а н і ш е р о з р а х о в а н и х

з н а ч е н ь

е ф е м е р и д , які

за

д о п о м о г о ю

принаймні, щ е п р о т я г о м

п і в г о д и н и

п і с л я з а к і н ч е н н я

к о ж н о ї

к о н т р о л ь н о ї

години . Т о ч н і с т ь

п е р

е д а н и х

по

р а д і о к а н а л а х

з н а ч е н ь

е ф е м е р и д

^Ь =

р

(ПІ.4.1)

де сіЬ - п о х и б к а

б а з и

Ь,

сіг - п о х и б к а

р о з т а ш у в а н н я с у п у т н и к а , р -

т о п о -

центрична в і д д а л ь д о

с у п у т н и к а

( н а б л и ж е н о р

= 2 0 0

0 0 км) .

Н и ж ч е у

т а б л и ц і

Ш . 4 . 2 .

п о д а н о д а н і

п р о

в е л и ч и н и п о х и б о к

сіЬ

залежно від д о в ж и н б а з и т а п о х и б о к о р б і т с у п у т н и к і в

сіг.