Геодезія 2

•конвертування ОР5-даних із форматів Яіпех, ТгітЬІе, Ьеіса

•конвертування координат з одної системи в іншу, залежно від вико-

IV. 3.10. Редукування фототріангуляційної мережі

Камеральні фотограметричні методи побудови планових мереж, наприклад, метод фототріангуляції, дозволяє не тільки будувати мережі в наперед заданому масштабі. Цей метод має значно більші можливості і будувати мережі в одному, але довільному масштабі. Д о в і л ь н и й масштаб, як

440

441

Коли касета освічується, тоді оптична система редуктора проектує всі точки мережі на екран. Змінюючи масштаб зображення мережі, наближаючи або віддаляючи касету відносно екрану, добиваються, щоб проекції точок X, та Х10 співпадали з відповідними точками на плані X, та ХІ0. Якщо зображення цих точок і ці дві точки сумістяться, то й усі інші проекції точок займуть правильне положення на плані. Необхідно тільки наколоти на плані центри кружків цих точок і мережа буде редукована. Слід зазначити, що аналітичні фототріангуляційні мережі будуються в потрібному масштабі, тому редукування не потребують.

IV. 3.11. Трансформування знімків

Під трансформуванням фотознімків розуміють виключення спотво-

них, контурних точок голкою роблять проколи. Потім, для трансформування кожного знімка, його негатив встановлюють у касету фототрансформатора. Цей прилад подібний до фоторедуктора, але більш складний, і його екран має всі степені свободи, тобто, може обертатися як завгодно. На екран установлюють план із нанесеними на ньому точками. Включається електрична лампа, що просвічує негатив. На екран від отворів у негативі проектуються яскраві точки. Тоді, використовуючи степені свободи екрану та касети, домагаються накладання точок, що світяться, з відповідними їм

одночасного накладання всіх точок, що світяться з відповідними точками на плані, то виконують трансформування знімків частинами.

IV.3.12. Складання фотопланів

Фотопланами називають контурні (ситуаційні) плани місцевості з фотографічним зображенням ситуації, складені із трансформованих аерознімків. На трансформованих, позитивних аерознімках у місцях, де зобразилися розпізнавальні знаки (опознаки), які на чорно-білих фотознімках виглядають найбільш темними крапками, пробивають круглі отвори діаметром ~ 1,0-1,5 мм. Для цього використовують спеціальний пуансон, робоча частина якого - загострений край (зріз) металевого циліндра такого ж діаметру.

442

Аерознімки накладають на наклеєний на тверду основу (фанера, картон, алюміній) креслярський папір, з нанесеним на ньому (за своїми координатами) точками планового підготування (основи) знімків. Знімки накладають таким чином, щоб через пробиті в них отвори було видно відповідні точки планової основи. Знімки будуть перекриватися так само, як і під час побудови накидного монтажу. Спочатку накладені знімки, щоб уникнути їх зміщень, закріплюють спеціальними важелями, виготовленими з дешевого важкого металу. Потім гострим ножем роблять непрямолінійні, хвилясті розрізи знімків таким чином, щоб залишалась тільки центральна частина кожного знімка й не були розрізані вздовж прямолінійні контури (границі угідь, дороги і т.п.). Потім, відрізані, периферійні частини знімка забирають, а центральні частини суміжних знімків доторкаються один до одного, без проміжків між ними. Залишається ці центральні частини знімків приклеїти й отримаємо так званий мозаїчний фотоплан. На якісно складеному мозаїчному фотоплані місця, де доторкаються суміжні знімки, мало помітні. Щ о б отримати суцільний (не мозаїчний) фотоплан, виконується спеціальне фотографування мозаїчного фотоплану без зміни його масштабу.

Так отримують кінцевий фотоплан, без спотворень властивих аерознімкам, на якому зображена ситуація, але не в умовних позначеннях, а у фотографічному вигляді.

IV.3.13. Складання графічних планів

Графічні плани складаються за допомогою універсальних приладів. Універсальними називають прилади, які за двома суміжними фотознімками будують стереомодель місцевості і здатні виконувати на цій моделі вимірювання просторових координат X, У, Н точок та будувати повноцінні плани з контурами та горизонталями. Під час побудови графічних планів використовують не всі можливості універсальних приладів. Використовують тільки можливість такого приладу будувати контурний план (баз горизонталей). Я к це зрозуміло, універсальні прилади працюють на принципі стереоскопічного зору, тобто, на властивості бінокулярного зору будувати о б ' є м н е зображення. В універсальний прилад закладають два знімки, що створюють стереопару (мають зображення однієї і тієї ж території на певних частинах обох знімків).

Спостерігач, який бінокулярно (дивлячись одночасно двома очима) бачить об'ємну модель місцевості, переміщає по контурах моделі вимірювальну марку. Переміщення марки складною механічною системою передається олівцю, який на горизонтально встановленому аркуші креслярського паперу креслить графічний план у заданому масштабі.

Зрозуміло, що для складання трапеції графічного плану заданого масштабу на цей план переносяться дані з декількох стереопар. Графічні плани викреслюються спочатку олівцем у відповідності до умовних знаків даного масштабу. Для цього на основі стереомоделі виконується камеральне

443

І\/.4. Знімання р е л ь є ф у та дешифрування фотопланів під час комбінованого методу топознімання

\УА. 1. Встановлення мензули над точкою

Як вже відзначалося, під час комбінованого методу топографічного знімання, знімання рельєфу часто виконується методами мензульного знімання, яке відоме з курсу "Топографія". Одночасно з рисуванням рельєфу виконується польове дешифрування контурів. На мензульну дошку прикріплюється не чистий креслярський папір, а фотоплан або графічний план та захисна "сорочка", якою служить аркуш креслярського паперу або калька.

Мензула для знімання встановлюється на геодезичні пункти та пункти робочої основи, а також на планово-висотні розпізнавальні знаки. Встановлення мензули над точкою виконується за допомогою центрувальної вилки і при цьому виконується спочатку наближене встановлення в послідовності: орієнтування, горизонтування, центрування (все це на око), потім точне встановлення в оберненій послідовності: центрування (вилкою), горизонтування (за допомогою циліндричного рівня, що на лінійці кіпрегеля), орієнтування планшета з контролем (за двома напрямками), користуючись трубою кіпрегеля. Точність прокреслених на планшеті напрямків і побудованих кутів залежить від:

Р

У формулі (ІУ.4.2) X - допустима похибка центрування, 5 - довжина

лінії (за якою орієнтується планшет) у метрах, р' = 3438'. Для 5 = 500 м , X = 15 см; для 5 = 200 м,Х= 6 см.

З- Колімаційної похибки с' труби кіпрегеля. При цьому:

445

де V - кут нахилу візирної осі труби кіпрегеля; У' - похибка прокресленого на планшеті в напрямку (в кутових мінутах). Ця похибка виключається, якщо весь час працювати кіпрегелем при одному крузі.

4.Нахилу горизонтальної осі обертання труби кіпрегеля, викликаної неточним приведенням верхньої площини планшета в горизонтальний стан:

1.Геометричною особливістю зображення предметів, їх формою. Хвиляста лінія - річка, ґрунтова дорога; ламана із правильним заокругленням - канал, шосе; круглий предмет - копиця сіна, цистерна, силосна вежа;

2.Розмірами предметів, залежно від масштабу. Необхідно знати масштаб, щоб визначити ширину річки, дороги, довжину моста, розмір будинку. Багато предметів мають однакову форму й розмір. Тоді під час дешифрування може допомогти колір (тональність) зображення;

3.Тональність зображення. Сухі дороги - майже білі; світлі - оголена земля, дахи будівель; водойми - темні, мутні води - сірі. Ґрунт - чим вологіший, тим темніший. Рослинність - темно сіра й чим темніша, тим густіша;

4.Тіні. Розрізняють: власні та падаючі тіні. Різна яскравість випуклих та увігнутих (понижених). Падаючі тіні підняті на північ, понижені - на південь. Форма тіні дозволяє розрізнити сосну, водонапірну вежу, вітряк.

5.Взаємне розташування. Часто сукупність предметів дає можливість дешифрування. Так розташування залізниці й поруч будівлі - залізнична будка, дорога-річка-дорога - брід. Правильне розташування дерев - фруктовий сад.

6.Висота предметів, яка може бути визначена за тінями, або стереоскопічно. Під час польового дешифрування часто достатньо побачити

446

предмет, щоб визначити його суть та призначення. Розпізнані на місцевості предмети та контури наносяться на карти та плани у відповідності з умовними знаками даного масштабу. Одночасно з дешифруванням виконується знімання важливих предметів, що не зобразилися на фотознімку. Взагалі комбінація камерального та польового дешифрування дає можливість повністю розпізнати різноманітні предмети та зобразити їх на карті.

Рисування рельєфу та дешифрування на мензулі виконує бригада з 3- 4 працівників: топограф, його помічник, 1-2 реєчники. Робота на окремій станції виконується в такій послідовності:

1.Встановлення мензули над точкою. Мензула може встановлюватись не тільки на завчасно закріплених точках, але й на додаткових точках, які вибираються під час виконання знімання, так званих перехідних точках, які визначаються, як правило, полярним методом. Окрім перехідних точок, користуючись фотопланом, можна встановити мензулу на будь-якому чітко зображеному контурі, тобто, на точці з відомим плановим положенням. Висоту цієї точки найпростіше визначити методом тригонометричного нівелювання, вимірявши кути нахилу на три інші точки (для контролю) з відомими висотами. Довжини ліній можна виміряти графічно - на фотоплані. Якщо потрібно встановити планшет у деякій точці, якої немає на графічному плані, тоді планове положення цієї точки найпростіше визначити графічним розв'язком однократної оберненої засічки (розв'язком задачі Потенота), а висотне положення - тригонометричним нівелюванням, як і на фотоплані. Висоти перехідних точок можна також визначати горизонтальним візирним променем зорової труби кіпрегеля;

2.Виміряти висоту горизонтальної осі труби кіпрегеля і над центром знака. Висоту і відкласти на рейках. Відповідне місце на рейці перев'язується шнурком. Якщо рейка розсувна, нульова поділка рейки встановлюється на висоті кіпрегеля і;

3.Виконується інструктаж реєчників. Реєчникам вказуються місця, у яких слід встановити рейку, а також послідовність її встановлення;

4.Виконується набір пікетів. Вважатимемо, що знімання виконується номограмним кіпрегелем КН, за допомогою якого можна за рейкою визначити горизонтальну віддаль 5 та перевищення И між станцією (точкою встановлення мензули) та пікетом. Для визначення положення окремого пікету виконуються такі дії:

4.1. Лінійка кіпрегеля повертається в горизонтальній площині навколо точки стояння мензули, позначеної на планшеті, й труба наводиться на рейку, встановлену на пікеті.

447