Геодезія 2
.pdfІнструкція [5] допускає похибку у висоті точок робочої основи 1/10 від перерізу рельєфу. Якщо нев'язка ходу 1/5 від перерізу рельєфу, то після ув'я- зування ходу максимальна похибка у висоті буде в середині ходу й виявиться рівною « 1/2 від нев'язки, тобто, 1/10 від перерізу. Тому приймемо тНіип =1/5
від перерізу А. Для перерізу 1 м = 100 см, |
|
= 1 / 5 • 100 см = 20 см = 200 мм . |
|
Розв'яжемо рівняння (ІУ2.27) відносно Ь. Отримаємо: |
|||
Дкм) =7 ^ - |
=в |
= ~ |
= 16км. |
(50 мм)2 |
2500 |
2500 |
Для А = 0,5 м Ь = 4 км; для А = 0,25 м Ь = 1 км.
Наші розрахунки довжин ходів співпадають з екстремальними допусками інструкції.
IV.2.10. Тригонометричне нівелювання для створення висотної знімальної основи
З методами тригонометричного нівелювання студенти знайомі з курсу "Топографія". Саме метод тригонометричного нівелювання застосовують для визначення перевищень та висот під час тахеометричного знімання. У даному випадку ми розглядаємо тригонометричне нівелювання як метод побудови висотних робочих мереж для будь-якого способу топознімання. Кути нахилу місцеві V вимірюють оптичними або електронними тахеометрами. Рекомендується виконувати вимірювання кутів нахилу трьома прийомами при двох положеннях вертикального круга. Коливання значень місця нуля (МО) та кутів нахилу V не повинно перевищувати 15".
Інструкція рекомендує використовувати прилади з точністю відліків
вертикального круга 1-2". |
|
|
|
|
|
Повна формула тригонометричного нівелювання має вигляд: |
|
|
|||
|
к = |
+ ; - / + / , |
(ІУ.2.28) |
||
де 5 - горизонтальне прокладення довжини лінії; V - |
кут нахилу; |
і |
- |
||
висота тахеометра; / - довжина рейки (труба наводиться на верх рейки); |
/ - |
||||
поправка за сумісний вплив кривини Землі та рефракції. |
|
|
|
||
Допустима нев'язка тригонометричного нівелювання визначається за |
|||||
формулою: |
|
|
|
|
|
|
/ ^ |
= 0 , 0 4 ^ . |
(ІУ2.29) |
||
В формулі (ІУ.2.29) |
- нев'язка в см; [ 5 ] - довжина ходу в м; и |
- |
число ліній ходу.
Розрахуємо допустиму довжину тригонометричного ходу, виходячи з
формули (ІУ.2.29). |
|
|
||
|
Тригонометричне нівелювання допускається інструкцією для пере- |
|||
різу к |
= 2 |
м і більше. Якщо к |
= 2 м, тоді Д ^ = |
= і к; Д ^ = 40 см. |
_ _ _ |
- |
- |
— —— |
|
Для відомого к знайдемо Л . |
|
Отже |
|
к |
|
або |
|
г = |
(ІУ.2.39) |
Як бачимо з (ІУ.2.39), і г визначалось би просто, якби к було сталою |
|
величиною. |
|
У наш час абсолютно точно доведено, що |
про єдиний коефіцієнт |
рефракції протягом доби не може бути мови. Тільки під час нормальної стратифікації температури коефіцієнт к можна вважати постійним і рівним К ~0,14 [27].
Нормальна стратифікація настає вранці, приблизно через годину після сходу Сонця й під час ясної погоди продовжується біля півгодини, Ввечері нормальна стратифікація настає десь за 1,5 години до заходу Сонця й також продовжується півгодини. Отже, нормальна стратифікація під час антициклонної, ясної погоди продовжується всього біля 1 години на добу. Під час похмурої погоди ці періоди можуть розширитися й сумарно складатимуть не більше 3-3,5 години. Нормальна стратифікація повітря характеризується нормальними вертикальними градієнтами температури. Під час підйому на 100 м температура падає майже на 1°С. Спостерігач ці періоди може визначати за майже спокійними зображеннями візирної цілі.
У ці періоди діє нормальна рефракція, яка визначається за формулою
|
|
Р_ |
(ІУ.2.40) |
|
£ „ = 0 , 1 9 8 ^ $ . |
||
|
|
Т2 |
|
Тиск Р та температуру Т досить знати наближено. Можна прийняти |
|||
Р = 986 мбар (740 мм.рт.ст.); Т = 288°К (І = 15°С). Тоді |
|
||
|
8Н = 0,23'10'2 '5 (м). |
(ІУ.2.41) |
|
При цьому (див. формулу (ІУ.2.35)). |
|
||
|
/ о =к 3 - г и . |
(ІУ.2.42) |
|
Перетворимо формулу (ІУ.2.42). |
|
||
Оскільки — = —,то: |
|
|
|
5 |
р |
|
|
|
г |
81-8 |
(ІУ.2.43) |
|
|
Р
Враховуючи (ІУ.2.41), запишемо: