Геодезія 2
.pdf
& *
Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка"
А.Л.Островський, О.І.Мороз, В.Л.Тарнавський
ГЕОДЕЗІЯ
Підручник
для студентів напряму "Геодезія, картографія та землеустрій" вищих навчальних закладів
Частина друга
За загальною редакцією заслуженого діяча науки і техніки України,
ДОКТОра ТеХНІЧНИХ н я у к , |
— п |
професора ОсгровсьрїШр^СЛІТтТ Р К. А 1 |
|
|
філіал-' |
і м -. |
• " |
Затверджено.Міністерством освіти і |
||
науки України як підручник для |
||
|
студентів напряму "Геодезія, |
|
_2ВВЮврзфія та землеустрій" вищих |
||
ЬіьпіОт ГКА |
Цавчальних закладів |
|
Шві-'Хі""* К$»«ап- Л інститут |
|
|
(ВІСР*а XV І У* З1.-'їв* |
|
|
Львів • |
2 0 0 7 |
0 6 6 6 4 1 |
ББК26.1
Г38
УДК528
Затверджено Міністерством освіти і науки України, як підручник для студентів
напряму "Геодезія, картографія та землеустрій " вищих навчальних закладів
(лист 1.4/І8-Г-706 від 07.05.07)
Рецензенти:
Войтенко С.П., доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою інженерної геодезії Київського національного університету будівництва та архітектури Заблоііький Ф.Д., доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою вищої геодезії та астрономії Національного університету "Львівська політехніка"
Черняга П.Г., доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою землеустрою, геодезії і геоінформатики Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне
А.Л.Островський, О.І.Мороз, В.Л.Тарнавський
Г38 Геодезія, частина II: Підручник для вузів. Львів. НУ "Львівська політехніка", 2007-508 ст.
Цей підручник написаний на основі багаторічного досвіду викладання курсу геодезія в НУ "Львівська політехніка". В ньому вперше зроблена спроба не тільки детально розглянути відсутні в попередніх підручниках питання теорії, електронних приладів, методів супутникової геодезії, але і достатньо повно описати найсучасніші автоматизовані прилади та методи створення геодезичної основи карт та планів, виконання топографічного знімання територій дистанційними методами, розв'язання на основі планів, карт та спеціальних геодезичних вимірювань н а й ш и р ш о г о спектру
наукових та інженерних задач в різноманітних галузях та в обороні |
країни. |
||
Розгляд багатьох питань в підручнику виконаний значно |
ш и р ш е , ніж цього |
||
вимагає програма вищого учбового закладу. Тому підручник |
м о ж е |
бути корисний |
|
інжеиерам-геодезистам, аспірантам, викладачам геодезії в |
вузах, |
коледжах, та |
|
допоможе бажаючим знайти дорогу у світ геодезичної науки. |
|
|
|
І5В№66-533-158-2 |
ББК 26.1 |
|
|
|
©А.Л.Островський, О.І.Мороз, В.Л.Тарнавський, 2007. |
|
© Національний університет "Львівська політехніка", 2007. |
ЗМІСТ
П Е Р Е Д М О В А |
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
П Р Е Д М Е Т Г Е О Д Е З І Ї |
|
|
|
|
|
11 |
|||
Р О З Д І Л І . В И С О Т Н І Г Е О Д Е З И Ч Н І М Е Р Е Ж І |
14 |
||||||||
1.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ГЕОМЕТРИЧНЕ НІВЕЛЮВАННЯ ПІ І IV КЛАСІВ |
14 |
||||||||
1.1.1. Призначення |
державної нівелірної мережі |
14 |
|||||||
1.1.2. Класифікація |
державної нівелірної мережі |
15 |
|||||||
1.1.3. Особливості |
нівелірної мережі в містах, населених пунктах та на |
|
|||||||
будівельних |
майданчиках |
|
18 |
||||||
1.1.4. Складання |
проекту нівелірної мережі |
19 |
|||||||
1.1.5. Нівелірні знаки |
|
|
|
|
21 |
||||
1.2. ПРИЛАДИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ГЕОМЕТРИЧНОГО НГВЕЛЮВАННЯ Ш , I V КЛАСІВ |
25 |
||||||||
1.2.1. Головні |
вимоги до нівелірів, що використовують |
|
|||||||
для нівелювання |
III, IV класів |
25 |
|||||||
1.2.2. Головні |
вимоги |
до нівелірних рейок |
27 |
||||||
1.2.3. Будова, |
перевірки |
та дослідження нівелірів ізрівнями |
28 |
||||||
1.2.4. Будова, |
перевірки |
та дослідження нівелірів з компенсаторами |
35 |
||||||
1.2.5. Електронні |
цифрові нівеліри. Тотальні нівелірні станції |
39 |
|||||||
1.2.6. Перевірки |
та дослідження нівелірних рейок |
44 |
|||||||
1.2.7. Визначення |
ціни поділки циліндричного рівня та збільшення зорової |
|
|||||||
труби за допомогою |
рейки |
|
50 |
||||||
1.2.8. Дослідження |
руху |
фокусувальноїлінзи |
53 |
||||||
1.3. В И К О Н А Н Н Я НІВЕЛЮВАННЯ III ТА I V КЛАСІВ. ПОХИБКИ ТА ТОЧНІСТЬ НІВЕЛЮВАННЯ |
6 1 |
||||||||
1.3.1. Порядок роботи |
на станції під час нівелювання Ш класу |
61 |
|||||||
1.^2. Порядок роботи |
на станції під час нівелювання IV класу |
64 |
|||||||
3.3/Похибки |
нівелювання. Іх зменшення та усунення |
65 |
|||||||
1.3.4. Точність нівелювання |
III, IVкласів |
75 |
|||||||
1.4. ЗРІВНОВАЖЕННЯ НІВЕЛІРНИХ ХОДІВ ТА МЕРЕЖ |
7 8 |
||||||||
1.4.1. Зрівноваження |
висот окремого нівелірного ходу |
78 |
|||||||
1.4.2. Зрівноваження |
нівелірної мережі з однією вузловою точкою |
80 |
|||||||
1.4.3. Зрівноваження |
перевищень нівелірних мереж методом |
|
|||||||
еквівалентної |
заміни |
|
|
|
|
81 |
|||
1.4.4. Зрівноваження |
висот нівелірних мереж методом еквівалентної заміни |
84 |
|||||||
1.4.5. Зрівноваження |
нівелірних мереж способом послідовних |
|
|||||||
наближень |
(спосіб |
вузлів) |
|
85 |
|||||
1.4.6. Зрівноваження |
нівелірної мережі порівнянням нев 'язок суміжних ходів |
88 |
|||||||
1.4.7. Зрівноваження |
|
нівелірної мережі методом В.В.Попова |
89 |
||||||
РОЗДІЛ II. ПЛАНОВІ |
ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ |
92 |
|||||||
II. 1. М Е Т О Д И СТВОРЕННЯ ПЛАІІОВИХ МЕРЕЖ. ОСНОВНІ ВИМОГИ. ФОРМУЛИ |
9 2 |
||||||||
11.1.1. Сучасні методи |
створення планових мереж. |
92 |
|||||||
11.1.2. Основні |
положення створення планових державних геодезичних |
|
|||||||
мереж (ДГМ) |
|
|
|
|
|
|
|
96 |
|
II. 1.3. Астрономо-геодезична |
мережа 1 класу (АГМ-І) |
97 |
|||||||
II. 1.4. Основні |
вимоги до державної мережі 2 класу |
98 |
|||||||
II. 1.5. Основні |
вимоги |
до державної мережі згущення 3 класу |
99 |
||||||
II. 1.6. Розрядні |
мережі |
згущення |
100 |
||||||
11.1.7. Класифікація |
полігонометрії |
105 |
|||||||
11.1.8. Формули |
для обчислення |
кутових |
та лінійних |
|
нев 'язок в |
ходах |
|
|
||||||||||||||||||||
полігонометрії. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І Об |
|||
11.1.9. Поздовжні |
та поперечні |
похибки |
|
витягнутого |
|
|
|
|
|
108 |
||||||||||||||||||
полігонометричного |
ходу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
11.1.10. Основні розрахункові |
|
формули |
очікуваних |
поздовжніх |
похибок |
|
109 |
|||||||||||||||||||||
траверсних |
та віддалемірних |
полігонометричних |
ходів |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
11.1.11. Виведення |
розрахункової |
формули |
поперечної |
похибки |
висячого |
|
|
|||||||||||||||||||||
полігонометричного |
ходу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
114 |
|||||||
II. 1.12. Виведення |
формули |
поперечної |
похибки |
полігонометричного |
ходу з |
|
||||||||||||||||||||||
попередньо |
ув язаними |
кутами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
117 |
||||||||
II. 1.13. Полігонометричні |
знаки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
119 |
||||||||||
II.1.14. Організація полігонометричних |
робіт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
121 |
||||||||||||||||
11.2, ЛІНІЙНІ ВИМІРЮВАННЯ В ТРАВЕРСНІЙ ПОЛІГОНОМЕТРІЇ |
|
|
|
|
|
|
|
|
124 |
|||||||||||||||||||
11.2.1. Прилади |
для вимірювання |
ліній у траверсній |
полігонометрії |
|
|
124 |
||||||||||||||||||||||
//.2.2. Виконання лінійних вимірювань підвісними мірними приладами |
|
125 |
||||||||||||||||||||||||||
11.2.3. Джерела |
похибок під час вимірювання |
ліній |
підвісними |
мірними |
|
|
||||||||||||||||||||||
приладами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
128 |
11.2.4. Розрахунок |
|
допусків на окреме джерело похибок лінійних |
вимірів |
|
129 |
|||||||||||||||||||||||
11.3. КУТОВІ ВИМІРЮВАННЯ В ПОЛІГОНОМЕТРІЇ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 3 4 |
||||||||||||||
11.3.1. Основні |
вимоги |
до кутомірних |
|
приладів |
в полігонометрії. |
Класифікація |
|
|||||||||||||||||||||
теодолітів |
та тахеометрів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
134 |
|||||||
, 77.Х?. Відлікові |
пристрої |
оптичних |
|
кутомірних |
приладів. |
їх призначення |
та |
|
||||||||||||||||||||
^класифікація |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
139•г |
|
II. 3.3. Принцип |
роботи |
|
автоматичних |
систем |
відліків |
електронних |
|
|
||||||||||||||||||||
теодолітів |
та тахеометрів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
144 |
|||||||
11.3.4. Будова |
оптичних |
|
і електронних |
теодолітів |
та тахеометрів |
|
|
150 |
||||||||||||||||||||
II. і, 5. Перевірки |
теодолітів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
154 |
|||||||
II. 3.6: Вимірювання |
горизонтальних |
|
кутів |
|
способом |
кругових |
прийомів |
|
160 |
|||||||||||||||||||
ІІ.З.7. Вимірювання |
горизонтальних |
|
кутів |
способом |
повторень |
|
|
|
167 У |
|||||||||||||||||||
II. 3.8. Вимірювання |
горизонтальних |
|
кутів |
електронними |
теодолітами |
|
|
|||||||||||||||||||||
(тахеометрами) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
169 |
||
II. 3.9. Джерела |
похибок |
вимірювання |
|
горизонтальних |
|
кутів |
|
|
|
|
171 |
|||||||||||||||||
11.3.10. Розрахунок |
|
допуску |
сумарної |
|
|
величини |
випадкової |
похибки |
вимірювання |
|
||||||||||||||||||
окремого горизонтального |
кута |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
173 |
|||||||||
II. 3.11. Розрахунок |
|
допустимої |
величини |
систематичної |
похибки |
вимірювання |
|
|||||||||||||||||||||
окремого кута |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
174 |
||
II. 3.12. Похибка |
редукції. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
175 |
|||||
11.3.13. Похибки |
центрування |
теодоліта |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
177 |
||||||||||||
II. 3.14. Методи |
зменшення |
похибок |
редукції |
та центрування |
|
|
|
|
179 |
|||||||||||||||||||
ІІ.З. 15. Похибки |
вимірювання |
горизонтальних |
кутів |
|
|
|
|
|
|
|
180 |
|||||||||||||||||
11.3.16. Інструментальні |
|
(приладні) |
похибки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
183 |
||||||||||||||
11.3.17. Вплив |
зовнішнього |
середовища |
на вимірювання |
горизонтачьних |
кутів |
187 |
||||||||||||||||||||||
11.4. ПОПЕРЕДНЄ ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОЛЬОВИХ ВИМІРІВ В ПОЛІГОНОМЕТРІЇ |
1 8 9 |
|||||||||||||||||||||||||||
II. 4.1. Попереднє |
опрацювання |
лінійних |
вимірів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
189 |
|||||||||||||||
ІІ.4.2. Редукування |
|
довжин |
ліній |
на рівень |
моря |
і на площину |
Гаусса-Крюгера.... |
189 |
||||||||||||||||||||
II. 4.3. Опрацювання |
результатів |
|
кутових |
вимірів на |
|
окремому |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
геодезичному |
|
пункті |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
192 |
|||
11.4.4. Оцінка |
точності |
лінійних |
|
вимірювань |
за результатами |
|
польових |
робіт.... |
193 |
|||||||||||||||||||
11.4.5. Оцінка |
точності |
|
кутових |
|
вимірювань |
за результатами |
|
польових |
робіт ... 194 |
|||||||||||||||||||
11.5. П Р И В ' Я З У В А Л Ь Н І РОБОТИ В ПОЛІГОНОМЕТРІЇ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 9 6 |
|||||||||||||||
11.5.1. Види |
та задачі прив |
'язувальнихробіт. |
|
Способи |
прив 'язування |
|
196 |
|||||||||||||||||||||
11.5.2. Передача |
координат |
із високих |
(недоступних) |
|
точок |
на Землю |
(знесення |
|
||||||||||||||||||||
координат) |
|
одноразова |
та багаторазова |
|
засічки |
|
|
|
|
|
|
|
|
.• ^6 |
||||||||||||||
11.5.3. Пряма |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
198 |
||||||||||||||||||
20
.•«•«•'чгсіияр
20 11.5.4. Обернена одноразова кутова засічка (задача Потеиота) |
|
|
199 |
||||||||||||||
11.5.5. Диференційні |
формули дирекційних кутів |
|
|
|
|
201 |
|||||||||||
II. 5. б. Обернена багаторазова кутова засічка |
|
|
|
|
|
202 |
|||||||||||
II.5.7. Точність прямої та оберненої багаторазових кутових засічок |
|
205 |
|||||||||||||||
Я. 5.5. Точність прямої та оберненої одноразових кутових засічок |
|
|
206 |
||||||||||||||
11.5.9. Лінійна геодезична |
засічка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
208 |
||||||
11.5.10. Визначення |
координат двох точок за відомими координатами |
|
210 |
||||||||||||||
двох інших точок (задача Ганзена) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
11.5.11. Прив'язування |
пунктів полігонометрії |
до постійних об'єктів |
|
|
|||||||||||||
місцевості. |
Відшукування |
полігонометричних |
пунктів |
|
|
|
211 |
||||||||||
11.6. СВІТЛОВІДДАЛЕМІРНА ПОЛІГОНОМЕТРІЯ. Основи ТЕОРІЇ Й ПРАКТИКИ |
|
|
|
||||||||||||||
СВІТЛОВІДДАЛЕМІРНИХ ВИМІРЮВАНЬ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 1 5 |
|||||||
II. 6.1. Класифікація |
віддалемірної полігонометрії та віддалемірів |
|
|
215' |
|||||||||||||
II.6.2. Принцип |
вимірювання |
віддалі шляхом визначення часу розповсюдження |
215 |
||||||||||||||
електромагнітних |
(світлових) хвиль |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
II. 6.3. Основні |
відомості |
з теорії гармонійних |
коливань |
|
|
|
217 |
||||||||||
ІІ.6.4. Поняття |
про модулювання коливань |
|
|
|
|
|
219 |
||||||||||
II. б. 5. Принцип роботи фазових |
світловіддалемірів |
|
|
|
221 |
||||||||||||
11.6.6. Блок-схема |
візуального світловіддалеміра з визначенням різниці фаз по |
222 |
|||||||||||||||
екстремумах |
світлового |
потоку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
II. 6.7. Блок-схема |
світловіддалеміра |
на фіксованих частотах із парафазним |
|
||||||||||||||
фотоелектронним |
визначенням |
різниці |
фаз |
|
|
|
|
|
224 |
||||||||
11.6.8. Світловіддсшемір |
топографічний |
СТ-5 ("Блеск"). |
Будова. |
|
|
||||||||||||
Імпульсний |
метод |
вимірювання |
віддалей |
|
|
|
|
|
|
227 |
|||||||
11.6.9. Перевірки |
світловіддалеміра |
СТ-5 |
|
|
|
|
|
|
231 |
||||||||
11.6.10. Вимірювання |
ліній |
світловіддалеміром |
СТ-5 |
|
|
|
235 |
||||||||||
II. 6.11. Вимірювання |
ліній |
та вертикаїьних |
кутів компактною |
тотальною |
|
||||||||||||
станцією |
5ЕТ-СЕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
236 |
||
Ц. 6.12. Похибки |
світловіддалемірних |
вимірювань |
|
|
|
238 / |
|||||||||||
ІІ.6.13. Розрахунок |
точності ходів |
світловіддалемірноїпопігонометрії |
242 |
||||||||||||||
11.7. ОПТИЧНО-ВІДДАЛЕМІРНА |
ПОЛІГОНОМЕТРІЯ |
|
|
|
|
|
|
|
245 |
||||||||
11.7.1. Принцип |
роботи |
та класифікація |
|
оптичних віддалемірів |
|
|
245 |
||||||||||
11.7.2. Віддалемір |
із постійним |
базисом |
та змінним кутом |
|
|
246 |
|||||||||||
11.7.3. Віддапеміри |
подвійного |
зображення |
|
|
|
|
|
248 |
|||||||||
11.7.4. Суть паралактичної |
полігонометрії. |
|
|
|
|
|
250 |
||||||||||
11.7.5. Суть віддалемірно-базисноїполігонометрії |
|
|
|
252 |
|||||||||||||
11.7.6. Типи паралактичних |
і віддалемірно-базиснихланок. |
|
|
253 |
|||||||||||||
11.8. СТРОГЕ ЗРІВНОВАЖЕННЯ |
ПОЛІГОНОМЕТРИЧНИХ |
|
ХОДІВ |
|
|
|
255 |
||||||||||
11.8.1. Недоліки |
спрощених |
методів |
зрівноваження |
|
|
|
255 |
||||||||||
11.8.2. Кількість |
вимірів |
та невідомих |
в попігонометричному |
ході. |
|
|
|||||||||||
Необхідні |
та надлишкові |
виміри |
|
|
|
|
|
|
|
|
257 |
||||||
І18.3. Виведення |
формул, |
що зв'язують |
поздовжній та поперечний |
зсуви |
|
||||||||||||
ходу з нев'язками |
по осях координат |
|
|
|
|
|
|
|
258 |
||||||||
11.8.4. Виведення |
умовних |
рівнянь, |
що виникають в полігонометричному ході, |
||||||||||||||
прокладеному |
|
між |
відомими пунктами |
|
|
|
|
|
|
259 |
|||||||
II.8.5. Строге |
зрівноваження |
довільного |
полігонометричного |
ходу |
корепатним |
||||||||||||
методом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
264 |
11.8.6. Строге |
зрівноваження |
витягнутого |
|
полігонометричного ходу |
266 |
||||||||||||
корепатним |
методам |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
II.8.7. Строге |
зрівноваження |
витягнутого |
|
рівностороімього |
|
|
|||||||||||
полігонометричного |
ходу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
269 |
|||||
118.8. Приклад |
зрівноваження |
витягнутого |
полігонометричного |
ходу |
271 |
||||||||||||
корепатним методом (способом найменших квадратів) |
|
|
|||||||||||||||
11.8.9. Суть |
параметричного |
методу |
зрівноваження |
геодезичних |
мчреж |
275 |
|||||||||||
II.9. ЗРІВНОВАЖЕННЯ ПОЛІГОНОМЕТРИЧНИХ МЕРЕЖ |
|
|
|
|
|
|
2 7 9 |
11.9.1. Зрівноваження полігонометричноїмережі, що сходиться в |
одну |
279 |
|||||
вузцов)'точку |
|
|
|
|
|
|
|
11.9.2. Зрівноваження полігонометричноїмережі |
способом |
послідовних |
280 |
||||
наближень |
|
|
|
|
|
|
|
11.9.3. Зрівноваження полігонометричноїмережі методом |
еквівалентної |
283 |
|||||
заміни |
|
|
|
|
|
|
|
11.9.4. Зрівноваження кутів полігонометричної мережі методом |
професора |
|
|||||
В.В.Попова |
|
|
|
|
|
|
285 |
11.9.5. Зрівноваження приростів координат полігонометричних |
мереж |
|
|||||
методом професора В.В.Попова |
|
|
|
|
|
|
287 |
11.9.6. Оцінка точності полігонометричних ходів та мереж |
за |
результатами |
289 |
||||
зрівноваження |
|
|
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ III. ПРОСТОРОВІ СУПУТНИКОВІ МЕРЕЖІ |
(ОСНОВИ |
|
|
|
|||
С У П У Т Н И К О В О Ї Г Е О Д Е З І Ї ) |
|
|
|
|
|
|
2 9 0 |
ПІ. 1. БУДОВА ТА ПРИНЦИП РОБОТИ ГЕОДЕЗИЧНИХ СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМ |
|
|
2 9 0 |
||||
III. 1.1. Принципроботи систем визначення просторового |
положення |
точок |
290 |
||||
111.1.2. Найважливіші відомості про будову глобальних навігаційних |
систем |
292 |
|||||
111.1.3. Основи теорії визначення положення пунктів |
глобальними |
|
|
||||
супутниковими системами |
|
|
|
|
|
|
299 |
111.1.4. Абсолютні та відносні методи супутникового |
вимірювання |
|
304 |
||||
111.1.5. Основні відомості про параметри орбіт супутників |
|
|
|
308 |
|||
Ш.1.6. Загальний принцип побудови супутникових передавачів |
системи ОРЗ. |
310 |
|||||
111.1.7. Структурна схема геодезичного супутникового приймача |
|
313 |
|||||
III. 1.8. Короткі відомості про роботу системи керування |
та |
опрацювання |
|
||||
вимірів приймачем ОРЗ |
|
|
|
|
|
|
315 |
ІІІ.2. СУПУТНИКОВІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ |
|
|
|
|
|
|
3 1 8 |
111.2.1. Технології СРЗ-вимірювання |
|
|
|
|
|
|
318 |
III.2.2. Статичний метод визначення координат пунктів |
|
|
|
|
319 |
||
111.2.3. Параметри місії, тривалість та довжини векторів |
під |
час роботи в |
|
||||
статичному режимі |
|
|
|
|
|
|
321 |
111.2.4. Визначення координат методом "стій/йди " ("8іор |
апсі%о") |
|
322 |
||||
111.2.5. Вибір проміжку часу та параметри місії під час |
спостереження |
|
|||||
в режимі "стій/йди" ("ііор апсі %о") |
|
|
|
|
|
|
323 |
111.2.6. Визначення координат методом "швидкої статики" |
|
|
|
324 |
|||
111.2.7. Технологія псевдо-статична, псевдокінематична, |
реокупаційна |
|
|||||
(Кеоссираііоп) |
|
|
|
|
|
|
325 |
ЦІ.2.8. Робота в режимі "кінематика" |
|
|
|
|
|
|
325 |
111.2.9. Робота в режимі "кінематика в польоті" |
|
|
|
|
|
|
326 |
111.2.10. Технологія диференційного ОСР8-вимірювання |
(Пі£[егепІіа1 |
СР8) |
327 |
||||
Ш.З. ПОБУДОВА ДЕРЖАВНИХ ГЕОДЕЗИЧНИХ МЕРЕЖ ( Д Г М ) СУПУТНИКОВИМИ М Е Т О Д А М И |
3 2 9 |
||||||
1113.1. Загальні відомості про побудову ДГМ супутниковими |
методами |
329 |
|||||
111.3.2. Системи координат, що використовуються |
в космічній |
геодезії. |
331 |
||||
111.3.5. Проектування тарекогностування просторових |
супутникових |
|
|||||
геодезичних мереж (СГМ) |
|
|
|
|
|
|
336 |
НІ. 3.4. Складання робочого проекту |
|
|
|
|
|
|
340 |
111.3.5. Підготування комплексу приладів до польового |
вимірювання |
|
344 |
||||
111.3.6. Будова та технічні характеристики компактного |
|
одночастотного |
|
||||
приймача СР8 РгоМагк-2 |
|
|
|
|
|
|
345 |
111.3.7. Підготування приймача Рго Магк-2 до роботи |
та |
виконання |
|
||||
спостережень на геодезичному пункті |
|
|
|
|
|
|
351 |
III. 3.8. Застосування режиму "стій/йди" для визначення |
просторових |
|
|||||
координат під час топографічного знімання місцевості |
|
|
|
|
|
358 |
|
20
III. 3.9. Загальні відомості |
про опрацювання 0Р8-вимірів |
|
362 |
|||||||||||||
III.4. Основні ДЖЕРЕЛА ПОХИБОК СУПУТНИКОВИХ ВИМІРІВ І МЕТОДИ ПОСЛАБЛЕННЯ |
|
|||||||||||||||
ї х ВПЛИВУ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
365 |
|
ПІ.4.1. Класифікація |
|
джерел похибок супутникових вимірів |
|
365 |
||||||||||||
/11.4.2. Джерела |
похибок, пов 'язані з неточними ефемеридами супутників та |
|
||||||||||||||
методи |
послаблення |
їх впливу |
|
|
|
|
|
|
365 |
|||||||
III. 4.3. Оцінка |
впливу зовнішнього середовища на результати супутникового |
|
||||||||||||||
вимірювання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
368 |
|
ІII. 4.4. Вплив |
іоносфери |
|
|
|
|
|
|
|
|
369 |
||||||
111.4.5. Вплив |
тропосфери |
|
|
|
|
|
|
|
373 |
|||||||
III. 4. б. Багатошляховість |
|
|
|
|
|
|
|
|
374 |
|||||||
І114.7. Інструментальні |
джерела похибок |
|
|
376 |
||||||||||||
III.4.8. Геометричний |
фактор |
|
|
|
|
|
|
378 |
||||||||
Р О З Д І Л I V . В Е Л И К О М А С Ш Т А Б Н Е Т О П О Г Р А Ф І Ч Н Е З Н І М А Н Н Я |
380 |
|||||||||||||||
IV . 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЕЛИКОМАСШТАБНЕ ТОПОГРАФІЧНЕ ЗНІМАННЯ |
380 |
|||||||||||||||
IV. 1.1. Топографічні |
плани та карти |
|
|
|
|
380 |
||||||||||
IV. 1.2. Мета |
та призначення |
топографічного знімання |
|
383 |
||||||||||||
(Іу.^.З. |
Методи топографічного |
знімання. їх суть |
|
384 / |
||||||||||||
IV.1.4. |
Обгрунтування |
вибору перерізу рельєфу |
|
|
387 |
|||||||||||
/ К / . 5 . Обгрунтування |
масштабу знімання |
|
|
389 |
||||||||||||
IV. 1.6. Технічний |
проект |
топографо-геодезичних |
робіт |
|
396 |
|||||||||||
IV.2. РОБОЧІ |
(ЗНІМАЛЬНІ) |
|
МЕРЕЖІ |
ВЕЛИКОМАСШТАБНОГО |
ТОПОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ |
398 |
||||||||||
IV.2.1. Види геодезичної |
основи |
великомасштабного знімання. Розрахунок |
|
|||||||||||||
необхідної |
щільності |
робочої |
основи |
|
|
|
|
398 |
||||||||
IV.2.2. |
Методи |
створення |
знімальної |
(робочої) основи. Закріплення пунктів |
|
|||||||||||
мережі |
на місцевості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
401 |
|||||
IV.2.3. Аналітичні |
мережі |
(польовіроботи) |
|
|
402 |
|||||||||||
IV. 2.4. Розрахунок |
|
точності ланки трикутників аналітичної мережі |
404 |
|||||||||||||
ІУ.2.5. |
Спрощені |
способи зрівноваження |
аналітичних мереж |
406 |
||||||||||||
IV. 2.6. Розрахунок |
|
планової |
точності та допустимої довжини |
|
||||||||||||
мензульного |
|
ходу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
408 |
||
IV.2.7. Розрахунок |
|
точності |
та допустимої довжини теодолітного ходу |
410 |
||||||||||||
ІУ.2.8. Розрахунок |
|
планової |
точності та допустимої довжини |
|
||||||||||||
тахеометричного |
|
ходу |
|
|
|
|
|
|
|
|
411 |
|||||
ІУ.2.9. |
Технічне |
нівелювання |
для створення робочої основи |
топографічного |
|
|||||||||||
знімання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
413 |
|
IV.2.10. |
Тригонометричне |
|
нівелювання |
для створення висотної |
|
|||||||||||
знімальної |
основи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
414 |
|||
ІУ.2.11. Вимірювання |
зенітних |
віддалей. Вертикальна рефракція |
416 |
|||||||||||||
ІУ . З . КОМБІНОВАНЕ ТОПОГРАФІЧНЕ ЗНІМАННЯ |
|
|
|
4 2 2 |
||||||||||||
IV. 3.1. Виконання |
аерофотознімання |
|
|
|
|
422 |
||||||||||
IV. 3.2. Складання |
накидного |
монтажу. |
Оцінка якості аерофотознімання |
428 |
||||||||||||
IV. 3.3. Технологічна |
схема |
комбінованого методу знімання |
|
429 |
||||||||||||
IV.3.4. |
Прив'язування |
знімків |
|
|
|
|
|
|
430 |
|||||||
IV. 3.5. Процеси |
польових |
робіт |
під час аеротопографічного |
знімання |
433 |
|||||||||||
IV.3.6. |
Маркування |
|
розпізнавачьних |
знаків |
|
|
433 |
|||||||||
IV.3.7. |
Планове |
підготування |
аерознімків |
|
|
434 |
||||||||||
IV.3.8. |
Висотне |
підготування |
аерознімків |
|
|
435 |
||||||||||
IV. 3.9. Камеральне |
|
згущення |
планових та висотних точок. Мета. |
|
||||||||||||
Суть. Методи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
437 |
|||
IV.3.10. |
Редукування |
фототріангуляційноїмережі |
|
|
440 |
|||||||||||
ІУ.З.П. |
Трансформування |
|
знімків |
|
|
|
|
442 |
||||||||
1У.3.12. |
Складання |
|
фотопланів |
|
|
|
|
|
442 |
|||||||
20
|
ІУ.3.13. Складання графічних планів |
|
|
|
|
|
|
|
443 |
IV.4. ЗНІМАННЯ РЕЛЬЄФУ ТА ДЕШИФРУВАННЯ ФОТОПЛАНІВ |
ПІД ЧАС |
КОМБІНОВАНОГО |
|
||||||
МЕТОДУ ТОПОЗШМАННЯ |
|
|
|
|
|
|
|
445 |
|
|
ІУ.4.І. Встановлення мензули над точкою |
|
|
|
|
|
|
|
445 |
|
IV.4.2. Польове та камеральне дешифрування |
|
|
|
|
|
|
446 |
|
|
ІУ.4.3. Порядок роботи на станції під час рисування |
рельєфу |
й |
дешифрування |
|
||||
|
фотопланів |
|
|
|
|
|
|
|
447 |
|
ІУ.4.4. Основні офіційні вимоги до точності |
зображення |
контурів |
|
|||||
|
та рельєфу |
|
|
|
|
|
|
|
449 |
|
IV, 4.5 Камеральні роботи під час знімання |
рельєфу |
на |
фотопланах |
|
||||
|
(каїька висот, викреаіювання польового оригінаїу. |
формуляр |
трапеції) |
450 |
|||||
|
ІУ.4.6. Зведення за рамками суміжних топографічних |
планів |
|
|
451 |
||||
|
ІУ.4.7. Контроль робіт та приймачьно-здавачьні |
роботи |
|
|
|
452 |
|||
ІУ5. |
СТЕРБОАЕРОФОТОГРАММЕТРИЧНЕ ЗНІМАННЯ |
|
|
|
|
|
|
|
455 |
|
IV.5.1. Загальні відомості про стереоаерофотограмметричне |
знімання |
455 |
||||||
|
ІУ.5.2. Технологічна схема стереофотограмметричного |
методу |
знімання |
456 |
|||||
|
ІУ.5.3. Сучасні станції аначітичної фотограмметрії. |
|
|
|
|
457 |
|||
ІУ6. |
ЦИФРОВЕ АЕРОЗНІМАННЯ |
|
|
|
|
|
|
|
459 |
|
ІУ.6.1. Цифрова аерознімальна система |
|
|
|
|
|
|
|
459 |
|
ІУ.6.2. Порівняння технічних можливостей |
фотограмметричної |
та |
|
|||||
|
цифрової камери. Опрацювання цифрових знімків |
системою |
АБ540 |
460 |
|||||
|
IV, 6.3. Цифрові аерознімальні комплекси з лазерним |
скануванням |
|
462 |
|||||
РОЗДІЛ V. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ НАЗЕМНИХ |
|
ТОПОГРАФО- |
|
||||||
ГЕОДЕЗИЧННХ РОБІТ. ЦИФРОВІ ПЛАНИ ТА КАРТИ |
|
|
|
|
466 |
||||
V I. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ |
РОБІТ |
|
|
|
466 |
||||
|
V. 1.1. Основні напрямки та технології автоматизації |
|
топографо-геодезичного |
|
|||||
|
вимірювання |
|
|
|
|
|
|
|
466 |
|
У. 1.2. Автоматизація визначення висот |
|
|
|
|
|
|
|
468 |
|
У.1.5. Автоматизація визначення планового положення |
точок |
|
469 |
|||||
|
V.1,4. Автоматизація визначення просторового |
положення |
точок |
471 |
|||||
|
У.1.5. Автоматизовані динамічні топографічні |
системи |
|
|
|
474 |
|||
|
У.1.6. Автоматизовані лазерно-паралактичні топографічні |
системи |
475 |
||||||
|
У. 1.7. Електронна тахеометрія |
|
|
|
|
|
|
|
475 |
|
У.1.8. Автоматичні координатографи |
|
|
|
|
|
|
|
477 |
|
У.1.9. Перетворювачі аналогової інформації в цифрову |
|
|
|
477 |
||||
|
У.1.10. Наземні лазерні сканери |
|
|
|
|
|
|
|
479 |
V.2. ЦИФРОВІ ПЛАНИ ТА КАРТИ |
|
|
|
|
|
|
|
4 8 2 |
|
|
У. 2.1. Загальні відомості про цифрові моделі місцевості |
|
|
|
482 |
||||
|
У2.2. Вимоги до цифрових карт та планів |
|
|
|
|
|
|
|
484 |
|
У.2.3. Поняття про кодування топографо-геодезичної інформації |
(ТГІ) |
485 |
||||||
|
У.2.4, Алгоритми опрацювання польової інформації. |
|
|
|
|
487 |
|||
|
У.2.5. Алгоритми формування моделі ситуації (МС) |
|
|
|
|
489 |
|||
|
У.2.6. Алгоритм формування модулі рельєфу |
(МР) |
|
|
|
|
|
489 |
|
|
У.2.7. Диференційні перетворення або ортофототрансформування |
|
492 |
||||||
|
У.2.8. Поняття про цифрову фотограмметрію |
та |
|
цифровий |
|
|
|||
|
фотограмметричний знімок |
|
|
|
|
|
|
|
497 |
|
У.2.9. Сканування фотознімків |
|
|
|
|
|
|
|
499 |
|
У.2.10. Цифрові фотокамери |
|
|
|
|
|
|
|
501 |
|
У.2.11. Цифрові фотограмметричні станції. |
|
|
|
|
|
|
502 |
|
ЛІТАРАТУРА |
|
|
|
|
|
|
|
506 |
|
20
ПЕРЕДМОВА |
' |
У відповідності з навчальними планами вищих геодезичних закладів дисципліна "Геодезія", що є базовою для геодезичних спеціальностей, вивчається протягом першого та другого курсів. На першому курсі вивчається перша частина курсу, яка достатньо обгрунтовано називається "Топографією". На другому курсі вивчається "Геодезія". Різниця між топографією та геодезією буде зрозуміла з подальшого тексту. Про це ж іде мова і в "Топографії1".
В курсі "Геодезія", як І В курсі "Топографія", автори, з метою полегшення засвоєння предмету студентами, окремо подають питання висотних та планових геодезичних мереж, а також просторових (супутникових) мереж, і тільки потім переходять до питань сумісного використання цих мереж як математичної основи створення графічних та цифрових топографічних планів та карт. Саме такої послідовності дотримувались видатні вчені, педагоги, професори Н.Н.Загрубський, М.В.В'яхірєв, А.Д.Моторний, автори перших підручників геодезії, виданих українською мовою ще до другої світової війни.
Друга частина геодезії присвячена питанням:
•створення висотних мереж методами геометричного нівелювання III, IV класів та технічного нівелювання;
•створення геодезичних планових мереж методами тріангуляції, полігонометрії трилатерації;
•створення просторових геодезичних мереж глобальними супутниковими системами;
•створення знімальної (робочої) основи та виконання топографічних аерофото та цифрових аерознімань в масштабах 1:5000- 1:500;
•автоматизацї топографічних і геодезичних робіт, створення цифрових карт та планів.
Зауважимо, що на другому курсі вивчаються, переважно, методи аерознімання, тоді, як на першому курсі головна увага акцентована на наземне топографічне знімання. У відповідності з питаннями, яким присвячена друга частина геодезії, підручник має п'ять розділів:
РОЗДІЛ І. Висотні геодезичні мережі; РОЗДІЛ II. Планові геодезичні мережі;
РОЗДІЛ III. Просторові супутникові мережі (основи супутникової геодезії);
РОЗДІЛ IV. Великомасштабне топографічне знімання;
РОЗДІЛ V. Автоматизація процесів наземних топографо-геоде- зичних робіт. Цифрові плани та карти.
Особливістю цього підручника є поєднання методів класичної наземної та супутникової геодезії. Незважючн на значні переваги супут