Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Геодезія 2

.pdf
Скачиваний:
258
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
19.75 Mб
Скачать

вально можливо ліворуч. Коли

бульбашка зупиниться, візьмемо відлік

рейки та

відліки країв

бульбашки. На рис. 1.2.16, б: -5,0 і -10,0. Середній

відлік: -7,5. Візьмемо відлік рейки а, .

 

Між двома розташуваннями візирної осі утворився вертикальний кут

а

(рис.

1.2.16, в), а середина бульбашки переміститься на и поділок. У

нашому прикладі п = 15.

 

 

Ціною поділки

циліндричного рівня х називають вертикальний кут,

на

який

нахилилася

візирна

вісь приладу, якщо середина бульбашки

перемістилася на одну поділку рівня.

в

• 16. Визначення ціни поділки циліндричного рівня нівеліра за допомогою рейки.

20

Відповідно з визначенням ціни поділки рівня, маємо:

 

т" = —.

(1.2.19)

 

 

п

 

Оскільки кут а

малий, будемо розглядати к-сіхг,

як дугу,

описану радіусом 5і.

На"

 

 

Тому

Т 7 '

 

ТГ =

 

 

5

р

 

звідки

 

 

 

 

=

 

(1.2.20)

Підставимо значення а" з формули (1.2.20) в (1.2.19). Отримаємо:

=

(1.2.21)

5п

Якщо залишити к у міліметрах, а 3і - у метрах, тоді для збереження рівності, потрібно значення р" = 206265" зменшити в 1000 раз. Матимемо: р" = 206,265" = 206". Тоді формула (1.2.21) набуде робочого вигляду:

г

(1.2.22)

5п

Як видно з (1.2.22), для визначення т" необхідно знати, що И = я, г, п - число поділок, на які перемістилась середина бульбашки під час нахилу труби та 3 - віддаль від нівеліра до рейки. Формула (1.2.22)

достатньо точна.

Кутовим збільшенням зорової труби Г називають відношення:

 

 

 

Г =

= — ,

 

(1.2.23)

 

 

 

/о*

 

 

 

де

Ле ~ Ф0 К Ус н а віддаль об'єктива;

 

 

 

 

 

- фокусна віддаль окуляра;

 

 

 

 

- кут, під яким видно зображення предмета в трубі;

 

 

 

а

- кут, під

яким видно предмет неозброєним оком,

який

розта-

шований в головній точці об'єктива (в задньому фокусі).

 

 

 

Оскільки око спостерігача розташоване не в головній точці

об'єк-

тива, а дещо позаду окуляра, тоді предмет буде видно під кутом

щ ,

іншим,

ніж О).

 

 

 

 

 

 

 

Величину Гв

називають видимим

збільшенням зорової труби:

 

 

 

 

Г в = —

 

(1.2.24)

У геодезичній практиці найчастіше потрібно знати видиме збільшення труби. Метод визначення видимого збільшення труби запропоновано Галілеєм. Суть методу полягає в тому, що одночасно розглядають рейку,

20

одним оком у трубі, а другим - безпосередньо (без труби). У трубу бачимо збільшені поділки, а без труби - натуральні.

Рейку встановлюють на віддалі 5-10 м від нівеліра. Розглядають в трубу, наприклад, п'ять сантиметрових поділок рейки (див. рис. 1.2.17).

Рис. 1.2.17. До визначення видимого збільшення зорової труби за допомогою рейки.

Уявно продовжимо верхній та нижній краї вибраного п'ятисантиметрового відрізка на рейці, який бачимо лівим оком, тобто за межі поля зору труби, до перетину з рейкою, яку одночасно бачимо правим оком, і беремо два відліки рейки з точністю хоча б 0,5 см. Нехай нижній відлік рейки 50,0 см, а верхній - 200,5 см. Різниця відліків: 200,5 - 50,0 = 150,5 см.

Тоді видиме збільшення труби буде:

Г = 1 ^ 1 = 30,1х «30х .

Такий метод визначення видимого збільшення труби досить простий, однак вимагає від спостерігача деякої навички одночасно розглядати одним оком рейку, а другим - її зображення в полі зору труби. Однак, таку навичку спостерігач набуде після декількох спроб.

1.2.8. Дослідження

руху фокусувальної лінзи

Зорові труби з внутрішнім фокусуванням мають постійну довжину. Спостерігач під час гіерефокусування повертає кремальєрний гвинт. Фоку-

20

сувальна лінза, що закріплена в спеціальній трубочці, повинна рухатися вздовж оптичної осі так, щоб лінія візування залишалась незмінною. Насправді завжди є деякий люфт трубочки, що рухається разом із лінзою. У результаті лінза буде мати поперечні переміщення в трубі. Це викликатиме зміни відліків рейки. Звернемось до рнсунку І.2.18.

Нехай під час фокусування труби на рейку, що займає стан /, оптичні центри О, і Ог об'єктиву і фокусувальної лінзи Ь2, а також точка перетину ниток сітки К знаходяться на одній прямій. Тоді ми зробимо правильний відлік, якому відповідає точка N на рейці. Нехай рейка перемістилась вздовж лінії візування в стан II так, що точка N залишилась на лінії КО,. Зрозуміло, що відлік має залишитися незмінним. Але зі зміною розташування рейки ми повинні змінити стан лінзи Ьг для того, щоб знову сфокусувати трубу. Якщо оптичний центр 02 лінзи залишиться на лінії КОі, тоді відлік рейки дійсно не зміниться. Але, якщо лінза переміститься в стан 0'2 таким чином, що її оптичний центр відійде від лінії

КО, на віддаль х, тоді промінь N0,1}, що виходить з точки N рейки, заломиться в точці В, і відхилиться на кут 5, а в площині сітки ниток точка

К, яка є зображенням

точки N рейки, переміститься в точку К'. Зобра-

ження, таким чином,

зміститься на відрізок у. Відрізок

у пропорційний

похибці відліку рейки від поперечного переміщення лінзи

Ь2.

 

Рейка, роз. І

Рейка, роз. II

Безпосередньо з рисунка, враховуючи подібність трикутників ВКК' та ВО\Р2, можна записати:

У _

(Я-е)

х

- / 2

Тоді

 

 

(4-е)

.

(1.2.25)

У = Л ~ х

Нехай параметри труби ц = 330 мм; Р\ = 298 мм; Рг

= -1000 мм;

е = 134,4 мм.

 

 

Тоді матимемо:

 

 

у - 330-134,4

Х ї1- Ї .

 

1000

5

 

Це означає, що вплив поперечного переміщення лінзи в такій зоровій трубі з внутрішнім фокусуванням зменшиться у 5 разів. На жаль х - змінна

величина і не може бути прогнозована. Навіть в одному і тому ж нівелірі, залежно від стану та якості мастила, зношення деталей від тертя, величина х

змінюється.

Знайдемо похибку відліку рейки, якщо для кута 8 віддаль до рейки змінилася на Д5. Спроектуємо точку К' на рейку, що займає розташування 11. Для цього продовжимо промінь К'ВР2 до перетину з рейкою. Отримаємо

на рейці точку ЛГ. Відрізок Да практично є цією похибкою (.х < 0,1 мм).

Безпосередньо з рисунка видно, що:

 

=

(1.2.26)

Р

 

Розрахуємо кут 8". Задамося деяким незначним поперечним зсувом фокусувапьної лінзи. Нехай х = 0,01 мм. Тоді у = 0,002 мм. З трикутника

ВКК'

 

=

 

(1.2.27)

 

(4-е)

 

Для заданих значень параметрів:

 

 

0,002-206265'

= 2 Г

 

195-6 '

'

Тоді за формулою (1.2.26) для Д5 = 10 м, знайдемо:

А

2,1-10000

=0,1 мм.

Да =

206265

 

 

 

В інженерній практиці,

наприклад, для передачі перевищень через

широкі ріки, різниця плечей може бути значною. Для Д5 = 50 м, Д« = 0,5 мм. Проте не виключено, щох > 0,01 мм.

Таким чином, для визначення якості нівеліра необхідно дослідити правильність руху фокусувальноі" лінзи. Для дослідження вибирають рівну ділянку площею ~ 60x60 м з однорідною поверхнею і твердим фунтом. На краю ділянки, у точці С, забивають кілок. З точки С (див. рис. 1.2.19) за

допомогою троса описують кола радіусом 25-50 м, починаючи від точки Л, що також закріплюється. Радіуси вибирають в залежності від плечей нівелювання, які будуть встановлюватися для даного нівеліра. Використо-

20

вуючн віддалемір нівеліра й рейку, відкладають

віддалі А,, Аг,

А3,

..., А1

відповідно рівні 10, 20, ..., 70 м. В точках І, 2, ...,

7 забивають

костилі, або

кілки з цвяхами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження

слід вико-

 

нувати в похмуру погоду, під

 

час

незначного

вітру,

спо-

 

кійних, або малопомітних ко-

 

ливаннях

зображень,

 

попе-

 

редньо

позбувшись

значного

 

значення кута і. Проте, деякий

 

залишковий кут і буде завжди.

 

 

 

Нівелір встановлюють в

 

точці

 

С,

приводять

його в

 

робочий

стан,

 

послідовно

 

встановлюють

рейку

(бажано

 

користуватися

однією рейкою)

 

у точках 1, 2, ...,

7

і

беруть

 

відліки

чорної

та

 

червоної

 

сторони (І півприйом). Потім

 

йдуть із рейкою у зворотному

нівеліра - І Л і рейок - *.

напрямку (II півприйом). Під

час спостереження

з

точки С

 

фокусування труби не зміню-

ють. Це перший прийом. Встановлюють нівелір у точці А,

а рейку в точках

1, 2, ..., 7, знову відраховують обидві

сторони

рейок.

Труба

перефоку-

совується зі зміною довжини плечей. Потрібно виконати не менше двох прийомів, змінюючи горизонт нівеліра під час кожного прийому.

Знову встановлюють нівелір у точці С і виконують другий прийом (два півприйоми). В результаті по рейці, яку встановлюють відповідно в точках /, 2,..., 7 під час нівелювання, з точки С буде виконано по 7 відліків.

Так само 7 відліків кожної рейки буде виконано під час нівелювання з точки А.

Знаходять середні відліки. Середні відліки під час спостереження з точки С записані у таблиці 1.2.7. Відповідні відліки під час спостереження з точки А записані в таблиці 1.2.8.

Відліки рейок будуть спотворені наступними суттєвими джерелами похибок:

1.кривиною Землі;

2.вертикальною рефракцією;

3.непаралельністю осі циліндричного рівня та візирної осі (кут /);

4.неправильністю руху фокусувальної лінзи під час перефокусування труби.

 

 

 

Таблиця 1.2.7

 

Середні відліки та перевищення

 

під час нівелювання з точки С.

 

Середні

Назва

Середні перевищення

точок

відліки, мм

перевищення

/}, точні, мм

1

2

3

4

 

2951,60

 

 

 

2959,80

1-2

-8,20

 

 

 

3

4

5

6

7

№№

точок

1

1

2

3

4

5

6

7

2991,25

 

1-3

 

-39,65

 

 

 

 

 

 

2941,35

 

1-4

 

+10,25

 

 

 

 

 

 

2863,85

 

1-5

 

+87.75

 

 

 

 

 

 

2855,65

 

1-6

 

+95,95

 

 

 

 

 

 

2898,50

1-7

 

+53,10

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2.8

Середні відліки під час нівелювання з точки А

 

та обчислення виправлених перевищень

 

Середні

Поправки за

Виправлені

Виправлені

кривину Землі

Назва

переви-

відліки,

 

відліки,

переви-

та рефракцію

 

щення

мм

 

мм

щень

Дакг, мм

 

-Пі, ,мм

 

 

 

 

2

3

 

4

5

6

2912,55

+0,007

 

2912,557

1-2

-9,02

 

 

 

 

2921,55

+0,027

 

2921,577

1-3

-40,85

 

 

 

 

2953,35

+0,061

 

2953,411

1-4

+8,30

 

 

 

 

2904,15

+0,106

 

2904,256

1-5

+85,09

 

 

 

 

2827,30

+0,166

 

2827,466

1-6

+92,52

 

 

 

 

2819 80

+0,242

 

2820,042

1-7

+49,13

 

 

 

 

2863,10

___+01 324___

2863,424

 

 

20

Перші три джерела похибок мають переважно систематичний характер. Вплив руху фокусувальної лінзи може виявитися як систематичний, коли під час переміщення лінзи її оптичний центр Ог знаходиться тільки вище, або тільки нижче лінії візування КОх, або як випадковий, коли під час перефокусування труби змінюється знак відхилення центру Ог відносно лінії А'О,, До того ж рухи лінзи мають свої особливості, притаманні тільки конкретному приладу. Похибки, пов'язані з рухом лінзи по-суті, викликають зміни кута /', оскільки змінюють розташування візирної осі. Якщо не враховувати ці зміни, тоді можна вважати, що за час дослідження нівеліра кут і - стала величина. Знайшовши найімовірніше значення кута і, можна

виключити вплив цього фактора. Так само необхідно виключити похибки у відліках, викликані кривиною Землі й рефракцією.

Звернемо увагу читача на те, що під час спостереження з точки С похибки відліків, які викликані вищеназваними чотирма джерелами, однаково впливають на всі відліки і тому не впливають на перевищення. Вважаємо за доцільне зазначити, що на рівній ділянці під час рівних плечей і за однакового покриття поверхні впливи рефракції на відліки під час похмурої погоди також будуть однаковими за проміжок часу до 1 години. Тому перевищення, отримані нівелюванням із точки С, будуть достатньо точними. Вони подані в колонці 4 таблиці 1.2.7.

Під час спостереження з точки А, у зв'язку з нерівністю плечей, відліки також будуть отримані з названими похибками, але різними за величиною. Тому їх потрібно виключити перед обчисленням перевищень. Спочатку виключимо вплив кривини Землі та рефракції. Для виключення впливу кривини Землі К користуються формулою:

К = -1— ,

(1.2.28)

2 К3

 

де К3 - радіус Землі; 5 - довжина плеча. Більш складно виключити рефракцію. Оскільки спостереження виконують під час нормального стану атмосфери (за спокійних зображень), то буде діяти тільки нормальна рефракція. У відповідності із [27], нормальна рефракція може бути обчислена за достатньо точною формулою:

г(мм) = 1,14 -10-5 -52 ,

(1.2.29)

( 5 - в метрах). Як бачимо, для виключення нормальної рефракції необхідно знати тільки довжину плеча 5.

У таблиці 1.2.8 (колонка 3) подані сумарні поправки:

Аакг=к~г.

( 1 . 2 . 3 0 )

Під час введення цієї поправки отримаємо виправлені відліки, спотворені тільки похибками, які викликані кутом і та рухами фокусу-

вальної лінзи. У колонці 6 подані виправлені перевищення, які також спотворені цими двома похибками.

20

Далі виключимо з цих перевищень вплив кута і. Скористаємося формулою:

ДЛ,=-^Д5„

(1.2.31)

де А^і - поправка в перевищення, Д5, - різниця довжин плечей.

 

Введемо позначення:

•н

 

 

(1.2.32)

 

Р

 

 

Тоді формула (1.2.31) набуде вигляду:

 

 

=

(1.2.33)

Але

 

 

 

АЬ^к'-И,.

(1.2.34)

Тому рівняння похибок матимуть вигляд:

 

К

=

(1.2.35)

Рівнянь похибок буде стільки, скільки перевищень (у нашому випад-

ку 6).

Як відомо з методу найменших квадратів, розв'язання рівнянь похибок при додатковій умові = шіп приводить до нормальних рівнянь, яких буде стільки, скільки невідомих. Обчислення Акі та коефіцієнтів нор-

мальних рівнянь подане у таблиці 1.2.9.

Таблиця 1.2.9 Обчислення різниць перевищень АНІ та коефіцієнтів нормального рівняння

Назва

Точні

Виправлені

 

Різниці

 

 

переви-

АН^Н'-Н,,

довжин

 

Д/і.-Д^

переви-

перевищення

Д5і!

щення

мм

плечей

 

щення

мм

Ц, мм

/Ц, мм

 

 

 

 

 

 

 

1-2

-8,20

-9,02

-0,82

10

100

-8,2

1-3

-39,65

-40,85

-1,20

20

400

-24,0

1-4

+10,25

+8,30

-1,95

ЗО

900

-58,5

1-5

+87,75

+85,09

-2,66

40

1600

-106,4

1-6

+95,95

+92,52

-3,43

50

2500

-171,5

1-7

+53,10

+49,13

-3,97

60

360С

-238,2

 

 

ІД5,2 ] = 9100, [ДЛ,Д5, ] = -606,80.

 

 

У даному випадку буде одне рівняння, яке запишеться так:

 

 

 

[Д5,Д5, ]л: - [Д5,М ] =0

 

(1.2.36)

20

Зрівняння знайдемо невідомий коефіцієнт

К= [ А 5 ^ ]

 

 

[ Д З Д ] '

 

 

Обчислимо К=

9100

_ _о 06668.

Оскільки під

час

обчислення

Д/;( в міліметрах, а ДУ, - в метрах, тоді значення К збільшене у

1000 разів.

За формулою

(1.2.32)

знайдемо

найімовірніше

значення кута

і" -Кр"-10"'. З'ясувалось, що кут і" = 13,75", тобто, досить значний, хочай менший від допустимого доп = 20"). Залишається, на основі рівняння

похибок (1.2.35), знайти ці похибки Уі. Вони характеризують вплив рухів фокусувальної лінзи на результати вимірювання перевищень, оскільки інші суттєві похибки виключені. Як бачимо, ці похибки під час роботи з нівеліром, що досліджувався, не перевищують 0,15 мм для довжин плечей 10-70 м. Тому нівелір можна вважати якісним. Відомо, що фокусувальна лінза приводить до значних похибок для довжин плечей менше 10-15 м, оскільки саме під час фокусування на близькі цілі необхідно значно переміщати фокусувальну лінзу. Тому, слід було б окремо дослідити діапазон плечей від найкоротших 1-2 м до 10-15 м, особливо, якщо цим нівеліром виконуватимуть нівелювання короткими плечами - довжиною менше 10 м.

У таблиці 1.2.10 подано оцінку точності визначення величин впливів на перевищення рухів фокусувальної лінзи. Ці впливи визначені із середньою квадратичною похибкою тф = 0,10 мм. Очевидно, що вони мають випадковий характер, оскільки знаки Уі мають такий самий порядок

за величиною, як і похибки їх визначення.

 

 

Таблиця 1.2.10

 

 

 

 

 

Обчислення похибок

що характеризують правильність рухів

Назва

фокусувальної лінзи

 

 

 

Різниця довжин

Д/і,,

К •А5І

 

Оцінка

переви-

К

плечей Д5, мм

мм

точності

щення

 

 

 

 

 

 

 

 

1-2

10

-0,82

-0,67

+0,15

 

 

1-3

20

-1,20

-1,33

-0,13

т,ф -

V

1-4

30

-1,95

-2,00

-0,05

« - і

1-5

40

-2,66

-2,67

-0,01

 

 

1-6

50

-3,43

-3,33

+0,10

тф = 0,10 мм

1-7

60

-3,97

-4,00

-0,03

 

 

Зрозуміло, що в окремих нівелірах похибки, пов'язані з перефокусуванням труб, можуть досягти значних величин (цілих мм), і вони будугь збільшуватися, в залежності від збільшення різниці довжин плечей нівелювання.

20