- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
15.2. Управління і культура безпеки
Хоча помилки людини мають потенціал створення загрози для захисту, дії людини вкрай важливі для безпечної експлуатації, а професіоналізм і культура безпеки дозволяють персоналу робити свій внесок у забезпечення надійної експлуатації, виявлення і запобігання аномалій на ранній стадії. Більш того, при наявності достатнього часу і відповідної інформації людина може конструктивно реагувати у таких ситуаціях, які не можуть бути цілком передбачені у планах і тому не можуть контролюватися діями автоматичних засобів. Однак для успішних дій людини потрібен високий рівень кваліфікації і професійної підготовки, включаючи навчання на тренажерах, у широкому діапазоні експлуатаційних ситуацій.
Культура безпеки широко застосовується в усіх галузях, пов'язаних із глибоко ешелонованим захистом і особливо важлива для експлуатаційної безпеки. Одним з найбільш важливих уроків тяжких аварій є те, що необхідно сприяти розвитку критичного підходу і прагненню до більш глибокого розуміння питань захисту і безпеки, не допускати почуття заспокоєності, для того щоб:
а) були встановлені політика і процедури, у яких першочергова увага приділяється питанням захисту і безпеки персоналу і населення;
б) проблеми, що впливають на захист і безпеку, негайно виявлялися і виправлялися в порядку, встановлюваному на основі ступеню їхньої важливості;
в) була чітко визначена відповідальність кожного, включаючи керівників старшої ланки, за забезпечення захисту і безпеки, щоб увесь персонал пройшов відповідну професійну підготовку і мав кваліфікацію;
г) були встановлені чіткі розмежування повноважень у відношенні прийняття рішень з питань захисту і безпеки;
д) були встановлені організаційні структури і лінії зв'язку, що забезпечують відповідний потік інформації з питань захисту і безпеки на різних рівнях у експлуатуючій організації і між ними;
є) організація виявляла реальну прихильність підвищенню культури безпеки, залучаючи до участі в цьому процесі персонал на всіх рівнях.
Безпосередня відповідальність за безпеку станції завжди лежить на адміністративному керівництві станції. Експлуатуюча організація делегує керівництву станції усі необхідні повноваження для забезпечення безпечної експлуатації. Керівництво станції забезпечує безпечну експлуатацію установки і, зокрема, її експлуатацію відповідно до експлуатаційних меж і умов. Старші керівники експлуатуючої організації несуть основну відповідальність за сприяння розвитку культури безпеки і розгляд виконання задач керівництвом станції і показників роботи самої станції з огляду безпеки.
Експлуатуюча організація створює детальну структуру з описом технічних і управлінських функцій на різних рівнях ієрархії із встановленням чітко визначеної звітності щодо виконання різних задач. Крім того, робоча організація визначає засоби внутрішнього обміну інформацією і зворотного зв'язку, а також взаємини з компаніями-субпідрядниками. Чітко встановлюється порядок використання технічної підтримки для усіх режимів експлуатації. Визначаються процеси виявлення, проведення заглибленого аналізу і вживання корегуючих заходів у випадку виникнення будь-яких відхилень і подій. Забезпечуються необхідні фінансові і людські ресурси, у тому числі ресурси для проведення наукових досліджень і для інженерно-технічної підтримки.
На випадок аварійних режимів організаційна структура може бути змінена таким чином, щоб забезпечити операторам додаткову підтримку й оперативні інструкції. У рамках цієї організаційної структури періодично проводяться тренування для відпрацьовування методів управління аварійними станами.
Перераховані вимоги і правила встановлюються документами системи якості. Хоча спочатку термін культура безпеки відносився тільки до АС, як найбільш небезпечного ПНО, незабаром його дія як одного з основних принципів безпеки була поширена на радіоактивні відходи і на джерела іонізуючого випромінювання. У зв'язку зі збільшенням НС техногенного і природного характеру на Україні, впровадження РОП як основного принципу управління безпекою, нагальною необхідністю є вивчення матеріалів і впровадження принципів культури безпеки на всіх ПНО.