Висновки

1. Незважаючи на певну стабілізацію стану безпеки життєдіяльності населення України у 1997 — 2001 році, небезпека виникнення випадків та інцидентів на виробництві і в побуті, аварій та катастроф, надзвичайних ситуацій соціально-природного характеру продовжує залишатися досить високою.

2. Основними безпосередніми причинами виникнення НС в Україні є:

• високе техногенне навантаження на соціоекосистеми (території);

• значна моральна та фізична зношеність основних виробничих фондів більшості підприємств України;

• погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

• незадовільний стан збереження, утилізації та захоронения високотоксичних та побутових відходів;

• ігнорування стандартів, технологічних вимог, регламентів;

• низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

• незадовільна підготовка та зростання дефіциту кваліфікованих кадрів;

• низький рівень застосування прогресивних ресурсо- та енергозберігаючих технологій та інше.

3. Кореневими причинами стають: недостатня увага керівників органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, впровадження сучасних наукових технологій управління небезпечними процесами, в першу чергу, методології системного аналізу та управління ризиками.

4. Як підсумок попередніх розділів наведемо загальний алгоритм ідентифікації джерел і типів небезпек в умовах виробничої або побутової діяльності. Тобто, використовуючи знання про можливі типові небезпечні ситуації, логічну залежність між типовими ознаками небезпек та можливостями виникнення небезпечної ситуації, нормування шкідливих і небезпечних чинників, залежність сили дії екологічного чинника від ГДК та ГДР а також закономірність реакції живої речовини на силу дії екологічного чинника, потрібно дотримуватися наступних дій:

а) Звернути увагу на ознаки чинників, що мають відміни від звичних (типових).

Ь) Встановити тип потенційної небезпеки.

с) Встановити джерела потенційної небезпеки.

д) Встановити шкідливі та небезпечні чинники.

є) В разі неможливості самостійно встановити типи та джерела потенційних небезпек звернутися за консультаційною допомогою.

Питання до семінарських занять

1. Кореляція стану безпеки з індексом людського розвитку.

2. Загальний стан безпеки життєдіяльності в Україні.

3. Основні безпосередні причини виникнення НС в Україні.

4. Кореневі причини НС в Україні.

5. Роль аварійно-рятувальних формувань цивільного захисту у ліквідації аварій та катастроф.

6. Порівняйте рівні безпеки населення України і розвинутих країн.

6. Аналіз причин порушення

Розслідування порушень в роботі ПНО повинно проводитись комісією, що створюється керівними органами по експлуатації об'єкту відразу після порушення. Порушенням признається будь-яке відхилення від умов нормальної експлуатації, що призвело або створило умови виникнення аварії. Короткий опис розсліду­вання приводиться на основі чинної методики розслідування порушень в роботі атомних станцій [24], оскільки вона є найбільш досконалою. Розслідування порушень в роботі інших ПНО про­водиться аналогічно.

Розслідування та облік порушень в роботі ПНО (атомних станцій) призначено для встановлення:

• категорій порушень в роботі ПНО (АС);

• визначення безпосередніх і кореневих причин аномальних подій, що призвели до порушень;

• оцінки з точки зору безпеки;

• розробки коригуючих заходів для ліквідації наслідків порушень і запобігання їх повторенню, підвищення безпеки і на­ дійності ПНО.

При цьому наводяться результати аналізу усіх безпосередніх і відповідних їм кореневих причин кожної аномальної події, які мали місце у ході порушення. Перелік усіх аномальних подій, що виникли у ході порушення, наводиться у таблиці з додержан­ням хронологічної послідовності в такій формі: порядковий номер аномальної події, час її виникнення, опис події: характер події ("відмова обладнання", або "недолік процедури" (експлуа­таційної, ремонтної) або "помилка персоналу" (оперативного, ре­монтного, адміністративного).