- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7.11.3. Кількісні показники значимості
Ціль оцінки значимості при виконанні імовірнісних розрахунків полягає у виявленні аварійних послідовностей, відмов систем та елементів, помилок персоналу важливих з погляду небажаної події (в атомній енергетиці — частоти ушкодження активної зони реакторної установкі). Для довільних систем, моделі яких складаються з одного дерева відмов, небажана подія — верхня подія ДВ. На основі ІАБ можна визначити якісну значимість і кількісну значимість.
Якісна значимість пов'язана з логічною структурою моделей ІАБ. Логічна структура ІАБ включає моделі дерев відмов і дерев подій, а також сполучення відмов, що приводять до небажаних подій (мінімальні перетини). Мінімальні перетини представляють упорядковану інформацію, що використовується для виявлення важливих відмов елементів, на основі чого можливо ефективне управління. За допомогою мінімальних перетинів можуть бути виявлені відмови з загальної причини.
Якісна інформація ІАБ забезпечує цінні критерії, що дозволяють оцінити значимість складових ризику і його змінні. Кількісні показники значимості характеризують складові імовірності небажаної події (наприклад, ушкодження активної зони) і її змін, що одержують на основі кількісних результатів ІАБ. Тут використовують отримані значення імовірностей відмов систем, частот аварійних послідовностей чи частот ушкодження активної зони. Хоча кількісні показники значимості можуть дати більш детальну інформацію, ніж якісна значимість, вони, у той же час, піддані більшому впливу невизначеностей, пов'язаних з розрахунками.
Загальна ідея визначення значимості базисних подій для системи полягає у визначенні зміни імовірності верхньої події за умови, що цікавляча нас базисна подія ніколи не відбувається (Р = 0), чи відбувається з імовірністю Р = 1 — достовірна подія.
Існують два основних показники значимості, що широко використовуються у ІАБ:
значимість за Бирнбаумом (ВігпЬаиш)
значимість за Фусселлу-Веселі
Значимість за Бирнбаумом
Показник значимості Бирнбаума події X визначається як відношення зміни частоти ушкодження активної зони до зміни імовірності реалізації події X (похідна), тобто:
В ІККА8 показник значимості Бирнбаума події X визначається також через коефіцієнти зміни ризику й інтервали зміни ризику:
ККК — коефіцієнт зменшення ризику (КізК КесІисШт Каїіо)
ККІ — інтервал зменшення ризику (КізЬ Кесіисііоп Іпїегуаі).
Коефіцієнт зменшення ризику показує наскільки зменшиться верхня межа мінімальних перетинів, якщо імовірність основної події зменшиться до нуля.
Коефіцієнт збільшення ризику й інтервал збільшення ризику: ШК — коефіцієнт збільшення ризику (КіеЬ Іпсгеазе Каііо) ШІ — інтервал збільшення ризику (КізЬ Іпсгеазе Іпіегуаі). Коефіцієнт збільшення ризику показує як збільшиться
мінімальна верхня межа мінімальних перетинів, якщо імовірність
основної події збільшиться до одиниці.
Бирнбаум дорівнює
сумі інтервалів зміни ризику
Значення інтервалу збільшення ризику дорівнює добутку Бирнбаума і доповнення імовірності базисної події
Значимість по Фусселлу-Веселі
Показник значимості Фусселла-Веселі події X визначається як відносний внесок події в частоту ушкодження активної зони (чи в частоту аварійної послідовності). Значимість Фусселла-Веселі може бути виражена як сума внесків мінімальних перетинів, що містять подію X,
де Г(Х) — це СВГ (соге с!ата£е їгедипсе — частота ушкодження активної зони) при номінальній імовірності базисної події, а Г(0) у припущенні, що подія не відбулася.
Процес аналізу значимості і чутливості має бути докладно описаний, також докладно мають бути описані й отримані результати. Має бути приведене коротке обговорення обсягу і методів аналізу.