- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
Як показано вище, небезпека АЕС у свідомості людини асоціюється з впливом опромінення на здоров'я при аваріях і інцидентах і якихось викидах радіоактивності при стабільній роботі. Обидва ці показники в цілому характеризують безпеку АЕС. Розглянемо порівняльні характеристики обох чинників для українських АЕС.
Кожна АЕС по чинному законодавству, як і будь-який потенційно небезпечний об'єкт, зобов'язана періодично надавати звіти про безпеку, де має бути доведено, що ризик великої аварії з руйнуванням реакторної установки (активної зони) не перевищує допустимих значень. Ризик розуміють як добуток імовірності небезпечної події на його наслідки. Не торкаючись наслідків, тому що методи розрахунку дуже складні, міжнародним законодавством нормуються також імовірності аварій. Фактично, безпека АЕС оцінюється імовірністю ушкодження РУ при різних небезпечних зовнішніх і внутрішніх впливах, таких як падіння літака на РУ, землетрус, неспрацьовування захистів, втрата управління через знеструмлення, пожежі, течі і т.д. Звичайно розглядають до 50 небезпечних чинників (вихідних подій) на різних режимах роботи РУ. Розрахунки імовірнісного аналізу безпеки проведені для АЕС в усьому світі, і нещодавно виконані і для АЕС України. Чи виділяються наші АЕС серед приблизно 500 реакторів на Землі?
В таблиці 7.2 приведені характерні результати розрахунків для деяких АЕС різних країн. Відразу ж зазначимо, що оскільки приведені цифри представляють імовірності, порівняння їх коректне при однакових умовах, тому із приведеної інформації варто звертати увагу на порядок цифр, уточнення їх можливе тільки спеціальними розрахунками.
Таблиця 7.2. Результати розрахунків для деяких АЕС різних країн.
Країна |
Атомна станція |
Імовірність важкої аварії |
США
|
Секвойя |
5, 7*1 05 |
Се'рри |
3,9*10° | |
Сибрук |
2,3*10 -•' | |
Окопе |
8,8*10 ° | |
Лимсрик |
2,4*10 ° | |
Милистоуп |
5,9*10 5 | |
Пичботоп |
2, 2*10 6 | |
Франція
|
СР (2) |
2,4*10 ° |
Палюель |
3,6*10 6 | |
Всі АЕС |
1,0*10 ° | |
Німеччина |
Бібліс Б |
3,0*106 |
Росія
|
Кола-3 |
7,9*10'° |
Балаково |
4,0*10-' | |
Нововоронеж- 5 |
5, 7*10 3 | |
Словакія
|
Богунице-3 |
7,3*10° |
Моховце |
9,2*10 •' | |
Чехія |
Дуковани |
1,2*10 ° |
Угорщина |
Пакш |
І,з*ю-° |
Україна
|
Рівне- 1 |
8,0*10'° |
Південно-Українська |
1,5*10 -' | |
Запоріжжя |
4,7*10-° | |
Японія |
Всі АЕС |
=1,0*10 в |
Як бачимо, найкращі показники безпеки на АЕС Японії. Історія атомної енергетики Японії, як і України, починалася в 60-і роки. Зараз у Японії діє 54 ядерних реактора загальною потужністю більш 44,0 Гвт, і більшість населення підтримує розвиток атомної енергетики. Після 1986 р. Японія побудувала 20 великих атомних блоків ("Онагава-3" введений у лад у 2001 році), причому всі АЕС знаходяться поблизу великих міст, у той час як на Україні в роботі зараз знаходиться 1 3 енергоблоків, а два майже готові, не дають добудовувати1'.
Отже, по показнику небезпечних аварій, Українські АЕС, по всім існуючим типам реакторів особливо не виділяються серед АЕС 31 країни світу. Зазначимо, що концептуальні відмінності на наших АЕС все-таки існують. Це, у першу чергу, малий у порівнянні з західними установками рівень автоматизації і, унаслідок цього, велике значення "людського чинника" для безпеки. Розрахунки імовірностей зобов'язані враховувати імовірність помилки людини-оператора. Тому що не існує вітчизняних методик обліку можливих помилок оператора, розрахунки проводяться за методикою США, спираючись на їхні бази даних, що приводить до деякого завищення результатів. У цьому розумінні проведені розрахунки можна назвати консервативними, оскільки наші оператори, по оцінках західних фахівців, мають більш високу підготовку.