- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
14.3.1. Програма забезпечення якості.
Забезпечення якості на АЕС розглянемо на прикладі галузі промисловості виробництва устаткування АЕС.
У положеннях по забезпеченню якості на АЕС (випуск № 50-С-<ЗА серії видань МАГАТЕ з безпеки) було зосереджено на необхідність підготовки й здійснення ефективних програм забезпечення якості при виробництві устаткування АЕС, важливого для безпеки. Під час обговорення вимог, пропонованих до забезпечення якості, визнається той факт, що у забезпеченні якості бере участь велике число виробників усілякого по складності і розмірам устаткування. Якість продукції має значення незалежно від того, чи є виріб великим корпусом реактора, електронним діодом або простим утримуючим затиском. Складність програми забезпечення якості в значній мірі міняється відповідно до характеру виготовленого устаткування. Найбільш важливим чинником, який необхідно враховувати при визначенні обсягу робіт із забезпечення якості, є вплив на безпеку будь-якої помилки при експлуатації або неправильному спрацьовуванні або відмові будь-якого вузла. До інших чинників, які варто враховувати в програмі, можна віднести такі:
— складність або унікальність устаткування;
— ступінь стандартизації устаткування;
— необхідність встановлення особливого контролю, адміністративних заходів і технічного нагляду за технологічними процесами, виробничими методами й устаткуванням;
— ступінь, у якій може бути підтверджена відповідність устаткування вимогам проекту шляхом проведення перевірок й
іспитів;
- дані про зміну якості устаткування в часі;
— доступність устаткування для технічного обслуговування, інспекції при експлуатації і можливості його заміни після І установки на станції (до уваги повинні прийматися як фізичні 8 особливості устаткування, так і умови навколишнього середовища).
У спеціальних керівництвах з безпеки викладені вимоги і рекомендації, що відносяться до розробки і здійснення програми забезпечення якості, для тих організацій, що беруть участь у виготовленні устаткування, що впливає на безпеку атомних електростанцій. До функцій виробника, пов'язаних із забезпеченням якості, можуть відноситися такі види діяльності, як проектування, закупівля, виготовлення, користування, транспортування, збереження, очищення, інспектування, іспит, внесення змін, ремонт і обслуговування. Перед керівництвом, що доповнює звід положень, не ставилася мета викласти правила забезпечення якості при проектуванні устаткування. Виробники-проектувальники повинні дотримуватись вимог і рекомендацій, що містяться у керівництві із забезпечення якості при проектуванні атомних електростанцій (випуск № 50-8Сг-<^А6 серії видань МАГАТЕ по безпеці).
Відповідальність
Кожна організація, що бере участь у виготовленні устаткування, що впливає на безпеку атомних електростанцій, повинна відповідати за розробку і здійснення програми забезпечення якості, рівень якого має відповідати важливості виготовленого устаткування щодо безпеки. Така програма повинна розроблятися на самому ранньому етапі відповідно графіку виконання робіт. Додаткова інформація про програми забезпечення якості приведена у вимогах і рекомендаціях керівництва з підготовки програми забезпечення якості для атомних електростанцій (випуск № 8О-8О-<ЗА1 серії видань МАГАТЕ з безпеки).
Ця відповідальність повинна передбачатися або у вимогах регулюючого органу, або в контрактних угодах з замовником устаткування, що впливає на безпеку атомної електростанції. Обов'язки по контролю за ефективністю виконання загальної програми забезпечення якості станції залишаються за відповідальною організацією (тобто за організацією, що в цілому відповідає за АЕС) без збитку для зобов'язань виробника і юридичних вимог, покладених на нього.