7.9. Аналіз збитку

Структура повного збитку в результаті аварійної діяльності ПНО представлена на рис. 7.11. Існують такі види збитку:

• Соціальний — вплив на суспільство, людину,

• Економічний — втрата матеріальних цінностей,

• Екологічний — негативний вплив на природне середови­ ще.

Оцінка повного збитку включає оцінку прямого і непрямого, опосередкованого збитку і повинна проводитися по спеціально розроблених процедурах [16,28].

По визначенню, потенційно небезпечними об'єктами є ті підприємства, порушення функціонування яких можуть привес­ти до важких соціально-економічних і / чи екологічних наслідків. Зазначимо, що на Україні частина підприємств ПНО в структурі промислового виробництва складає близько ??????.

вартості основних виробничих фондів. Особливо велику частку вони складають у Донецькій, Луганській, Дніпропетровський об­ластях, де частка цих підприємств сягає 55,3% вартості основ­них виробничих фондів. Викиди шкідливих речовин в атмосфе­ру по галузях промисловості в Укра'їні за даними на 1998 р. [28] приведені в табл.7.4.

Таблиця 7.4. Викиди шкідливих речовин в атмосферу по галузях промисловості в Україні

Галузь промисловості	Викиди шкідливих речовин, тис.т	Частка від усіх викидів, %	Максимальні викиди з одного об'єкту, т.
Електроенергетика	1545,4	32,6	9037,4
Нафтодобувна і газова	225,6	4,7	409
Вугільна	1106,9	23,1	1473,9
Металургійна	1294,3	27,0	6776,4
Хімічна	99,1	2,1	854,3
Машинобудування	53,6	1,1	64,4
Будівельні матеріали	79,3	1,7	51,3
Харчова	112,2	2,3	122,0
Сільське господарство	51,4	1,1	17,7
Транспорт	52,8	1,1	27,9
Житлово-комунальне господарство	51,0	1,1	72,3
Інші галузі	113,8	2,4	26,7
	4785,4	100,0

Як видно, найбільшої шкоди завдає електроенергетика, золошлакові викиди ТЕС, викиди вуглекислого газу, оксидів азоту, сірки, фос­фору. Відзначимо також, що працююча на вугіллі ТЕС за даними досліджень фахівців Українського НДІ екологічних проблем м. Харкова, викидає в атмосферу більше і радіоактивних речовин, що містяться в вугіллі у вигляді домішок (табл. 7.5). Крім того видобу­ток вугілля пов'язаний із значним засоленням водяних резерву­арів, куди скидаються шахтні води. У воді, що відкачується із шахт, міститься значна кількість ізотопів радію і радон. Треба враховува­ти ризик життю і здоров'ю шахтарів, проблеми териконів та інш.

Опромінення від теплових станцій відбувається через вміст в вугіллі різних радіоактивних елементів, включаючи уран, торій, радій, свинець та інші радіоактивні ізотопи. Невеликі їхні кількості при - спалюванні вугілля на ТЕС сотнями тонн (ТЕС у 50 — 60 добу спалює вагонів вугілля), приводять до значних ви кидів радіоактивності, у залежності від родовища вугілля і сту­пеню очищення (табл.7.5).

Таблиця 7.5. Індивідуальна доза опромінення населення на відстані 1000 м від джерела.

№ з/п	ТЕС, ДРЕС, АЕС	Індивідуальна доза опромінення населення па відстані 1000 м від джерела, мкЗв/рік.
1.	Змієвська (максимум)	31,5
2.	Криворізька	28,7
3.	Трипільська	11,1
4.	Запорізька	8Л
5.	Вуглегорська (мінімум)	3,7
6.	Запорізька АЕС	1,2
7.	Рівненська АЕС	0,5
8.	Південноукраїнська АЕС	0,47
9.	Хмельницька АЕС	0,23

Порівняння величин індивідуальних і колективних доз, нор­мованих на одиницю потужності показує, що дози від теплових електростанцій значно перевищують дози від атомних. Значен­ня індивідуальної дози нормованої на одиницю фактичної по­тужності для "середньої умовної" ТЕС дорівнює 9,72 і перевищує значення індивідуальної дози нормованої на одиницю встанов­леної потужності для "середньої умовної" АЕС майже в 50 разів.

Еколого-економічний ризик, можливий унаслідок діяльності декількох підприємств, можна оцінити по наступному алгоритму.

Нехай у регіоні існує п підприємств, кожне з який здійснює викиди у навколишнє середовище т шкідливих речовин. Прий­маємо х_и (1) — викид і-м підприємством (і= 1, ..., п) і — компо­нента викиду, (і = 1,..., т) за одиницю часу (місяць, рік).

А загальний сумарний викид /компонента всіма підприєм­ствами буде

Загальний викид і-го підприємства по всіх компонентах заб­руднень буде:

Передбачається, що органами держінспекції для кожного підприємства визначений нормативний (припустимий) викид для кожного компонента, сукупність якого можна задати матрицею

небезпечна екологічна ситуація виникає тоді, коли для будь-яких і, і на час і виконується умова

Екологічною небезпекою регіону будемо вважати ризик — 36, загальний збиток від якого досяг чи перевищує розміри до-ходної статті бюджету регіону С (36 >С). (При якій регіональні служби МНС справляються з цією НС).

Загальний збиток від аварійної діяльності і -го підприємства можна представити у вигляді:

де т. — коефіцієнт, що характеризує шкідливий вплив речовини. Відповідно до прийнятих рекомендацій [28], його можна пред­ставити у вигляді:

_де я, — базовий норматив плати за забруднення оточуючого се­редовища, грн/т, К_л — коефіцієнт, що характеризує відносну небезпеку речовини.

де ГДК₍. — середньодобова ГДК забруднювача, мг/м³. Значення ГДК_Г. можна знайти в багатьох довідниках, Значення Я„, — базо­вого нормативного коефіцієнта плати за забруднення оточуючо­го середовища можна знайти, наприклад, у [28].

В таблиці 7.6 представлені деякі узагальнені дані по методах аналізу ризиків, і деякі підходи до мінімізації ризиків.