- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
Необхідно оцінити імовірність захворіти грипом узимку. При цьому враховуємо такі чинники (події):
Є (чи ні) у місті епідемія.
Є (чи ні) хворі в родині.
Проводилася чи ні вакцинація.
Чи є вдома профілактичні засоби. -
Стан імунної системи задовільний чи ні.
Стан одягу і взуття.
Побутові умови вдома (харчування, тепло і т. інш. ).
Для побудови ДВ проведемо відповідно до процедури рис. 7.11 оцінку впливу кожного із семи чинників на небажану подію. Небажана подія — "грип у мене".
Користуючись вище викладеними принципами побудови ДВ для технічних систем, повторимо їх для цього варіанту. Небажана подія — верхня подія, імовірність якої нас цікавить — "хвороба грипу у мене" — "GRIPP". (Я — громадянин України, житель міста Києва, живу в трикімнатній квартирі, разом з іншими членами родини).
Алгоритм побудови для чинників, що враховуються:
Причиною грипу в мене може бути епідемія чи застуда, тобто ДВ з початку має дві гілки.
Занедужати при епідемії можна, якщо є епідемія в місті і немає профілактики. Обидві ці події, як і попередні, є причини, необхідно кожну з них розглянути.
Епідемія в місті може викликати в мене хворобу шляхом контакту на роботі (пряма інфекція) чи через членів родини.
Пряму інфекцію будемо розглядати як базисну подію, тобто подію з відомою імовірністю, наприклад, на основі попередньої статистики міста.
Інфекцію через сім'ю можна одержати за умови хвороби членів родини й особистого незадовільного стану. Хворобу членів родини розглядаємо як базисну подію, з імовірністю, що розраховується при відомій одиничній імовірності і кількості членів родини.
Незадовільний фізичний стан — можливий через ослаблену імунну систему (базисна подія) при незадовільних умовах побуту.
Незадовільні умови побуту будемо розглядати як одночасне виконання двох умов: погане харчування і поганий одяг чи взуття.
Погане харчування, поганий одяг чи взуття також будемо розглядати як базисні події з відомими імовірностями.
Причину "немає профілактики" будемо розглядати як результат двох подій (базисних): "немає щеплення" і "немає домашніх профілактичних засобів".
Праву гілку ДВ — іншу причину з п. 1 "хвороба викликана застудою" розглядаємо як комбінацію вже розібраних варіантів: "немає профілактики" і "незадовільний стан".
ДВ, що побудоване з допомогою коду IRRAS, представлено на рис. 7. 18.
Розглянемо діапазон імовірностей для базисних подій. Для простоти позначимо їх відповідно до рис. 7. 17: А1, А2, АЗ, А4, А5, А6, А7, А8, причому А1 — пряма інфекція, А2 — немає щеплення, АЗ — немає домашніх профілактичних засобів, А4 — хвороба у членів родини, А5 — ослаблена імунна система, А6- погане харчування, А7 — поганий одяг, А8 — погане взуття. Усі реальні значення імовірностей можна знайти зі статистичних даних. Проведемо розрахунок для трьох різних наборів даних (табл. 7. 13), для порівняння дані, що змінювалися виділені.
Таблиця 7. 13. Набір даних для розрахунку імовірності захворіти грипом
№ розрахунку |
А1 |
А2 |
АЗ |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
А8 |
1 |
0. 03 |
0. 12 |
0. 20 |
0. 05 |
0. 2 |
0. 3 |
0. 2 |
0. 2 |
2 |
0, 03 |
1, 2Е-7 |
0, 0002 |
0, 05 |
0, 2 |
0, 3 |
0, 2 |
0, 2 |
3 |
0, 03 |
1. 2Е-4 |
0, 0002 |
0, 05 |
0, 05 |
0, 3 |
0, 2 |
0, 2 |
Результати розрахунку імовірності події "GRIPP" представлені в табл. 7. 14 — 7. 19 Як бачимо, імовірності занедужати дорівнюють відповідно: Р1 = 7, 379Е-2; Р2 = 4. 722Е-5; Р3 = 2, 752Е-5; а визначальні їхні комбінації базисних подій (мінімальні пере тини) по їхній значимості — внеску в загальний ризик залежать тільки від дерева відмов, і представлені в таблицях 7. 14, 16, 18 у порядку зниження ризику.
Найбільш небезпечна з погляду нами визначеної небажаної події — "хвороба грипу в мене", як бачимо з таблиці, є комбінація двох подій: АЗ і А5 — мінімальний перетин № 1. Складається він з комбінації події: ослабленої імунної системи (базисна подія А5) і відсутності в домі профілактичних засобів (базисна подія АЗ).
Рис. 7. 18. ДВ — хвороба грипу у мене
Таблиця 7. 14. Розрахунок №1 імовірності події "GRIPP"
№ мінімального перетину |
Вклад мінімального перетину у загальний ризик, % |
Значення імовірності мінімального перетину |
Відмови — базисні події, що складають мінімальний перетин |
|
54, 2 |
4, 0Е-2 |
АЗ, А5 |
|
32, 5 |
2, 4Е-2 |
А2. А5 |
|
8, 1 |
6, 0Е-3 |
А1. АЗ |
|
4, 8 |
3, 6Е-3 |
А1. А2 |
|
0, 8 |
6. 0Е-4 |
АЗ, А4, А6, А8 |
|
0, 8 |
6. 0Е-4 |
АЗ, А4, А6, А7 |
|
0, 4 |
3. 6Е-4 |
А2, А4, А6, А7 |
|
0, 4 |
3. 6Е-4 |
А2, А4, А6, А8 |
Сумарна імовірність |
7. 379Е-2 |
Таблиця 7. 15. Важливість подій для розрахунку №1
Показник важливості |
Ряд базисних подій, що зменшуються по ступеню важливості |
F- V |
А5, АЗ, А2, А1, А6, А4, А7, А8 |
RRR |
А5, АЗ, А2, А1, А6, А4, А7, А8 |
RIR |
А1, А5, А2, АЗ, А4, А6, А7, А8 |
Таблиця 7. 16. Градація важливості чинників (подій) задачі "хвороба грипу в мене" для розрахунку №2
№ мінімального перетину |
Вклад мінімального перетину у загальний ризик, % |
Значення імовірності мінімального перетину |
Відмови — базисні події, що складають мінімальний перетин |
1. |
84, 7 |
4. 0Е-5 |
АЗ. А5 |
2. |
12, 7 |
6. 0Е-6 |
А1. АЗ |
3. |
1, 2 |
6. 0Е-7 |
АЗ, А4, А6, А8 |
4. |
1, 2 |
6. 0Е-7 |
АЗ, А4, А6, А7 |
5. |
0, 0 |
2. 4Е-8 |
А2. А5 |
6. |
0, 0 |
3. 6Е-9 |
А1, А2 |
7. |
0, 0 |
3. 6Е-10 |
А2, А4, А6, А7 |
8. |
0, 0 |
3, 6Е-10 |
А2, А4, А6, А8 |
Сумарна імовірність |
4. 722Е-5 |
Сумарна імовірність занедужати суттєво зменшилася, найбільш небезпечної з погляду нами визначеної небажаної події — "хвороба грипу в мене", як бачимо з таблиці є комбінація тих же двох подій: АЗ і А5 — мінімальний перетин № 1. Полягає вона в тому, що в мене ослаблена імунна система (А5) і вдома немає профілактичних засобів (АЗ).
Таблиця 7. 17. Важливість подій для розрахунку №2 ризику захворіти
Показник важливості |
Ряд базисних подій, що зменшуються по ступеню важливості |
F-V |
АЗ, А5, А1, А6, А4, А8, А7, А2 |
RRR |
АЗ, А5, А1, А4, А6, А8, А7, А2 |
RIR |
А2, АЗ, А1, А5, А4, А6, А7, А8 |
Таблиця 7. 18. Розрахунок значення імовірності для розрахунку №3 (імовірність події А2 — немає щеплення, збільшена в 1000 разів)
№ мінімального перетину |
Вклад мінімального перетину у загальний ризик, % |
Значення імовірності мінімального перетину |
Відмови — базисні події, що складають мінімальний перетин |
1. |
36, 3 |
1. 0Е-5 |
АЗ. А5 |
2. |
21, 8 |
6, 0Е-6 |
А2, А5 |
3. |
21, 8 |
6. 0Е-6 |
А1, АЗ |
4. |
13, 0 |
3. 6Е-6 |
А2, А2 |
5. |
2, 1 |
6. 0Е-7 |
АЗ, А4, А6, А8 |
6. |
2, 1 |
6, 0Е-7 |
АЗ, А4, А6, А7 |
7. |
1, 3 |
3, 6Е-7 |
А2, А4, А6, А7 |
8. |
1, 3 |
3, 6Е-7 |
А2, А4, А6, А8 |
Сумарна імовірність |
2. 752Е-5 |
Таблиця 7. 19. Важливість події для розрахунку №3
Показник важливості |
Ряд базисних подій, що зменшуються по ступеню важливості |
F-V |
АЗ, А5, А2, А1, А6, А4, А7, А8 |
RRR |
АЗ, А5, А2, А1, А6, А4, А7, А8 |
RIR |
А2, АЗ, А1, А5, А4, А6, А7, А8 |
Як бачимо, збільшення імовірності щеплення навіть в 1000 разів не впливає суттєво на підсумковий результат, сумарна імовірність в порівнянні з розрахунком №2 змінилась не значно.