7.10.5. Визначення резерву часу.

Кожна техногенна або природна система може знаходиться в декількох відносно сталих станах. Стан системи, що відповідає природним та (або) технічним умовам її функціонування виз­начають як нормальні умови. При порушенні нормальних умов, в залежності від типу порушень, з наростанням наслідків мо­жуть створюватися якісь випадки, інциденти, аварійні режими, аварії або навіть надзвичайні ситуації. Крім нормальних умов та аварійних режимів, як правило, існують і декілька інших станів системи, що не відповідають нормальним умовам, але які мож­ливо кваліфікувати як безпечні. Стадія переходу системи з од­ного стану в інший визначається перехідним процесом, або пе­рехідним режимом. З метою недопущення інцидентів, аварій­них режимів та аварій на об'єктах підвищеної небезпеки по­винні створюватися спеціальні системи безпеки. Призначенням таких систем є перевід ПНО, при порушені умов та меж безпеч­ного його функціонування, в деякий безпечний стан. Всі мож­ливі аварійні режими та можливі стані об'єктів підвищеної не­безпеки звичайно описують в паспорті ПНО, де позначають та­кож термін, за який можливий перехід системи в безпечний стан за допомогою тієї або іншої системи безпеки, штатних, чи допом­іжних засобів попередження або зменшення можливого пошкод­ження. Цей термін є тим базовим терміном часу, який викори­стовують при різного роду розрахунках безпеки. Важливим є також характеристики перехідних процесів та перехідних ре­жимів щодо швидкості зміни їх стану. Загалом, швидкість зміни стану надзвичайної ситуації потрібна для визначення резерву часу, який є для прийняття заходів безпеки. Існують залежності резерву часу від базисних подій та чинників оточуючого середо­вища, які характерні для того чи іншого процесу. Наприклад, пожежникам добре відомі швидкість розповсюдження вогню, в залежності від матеріалів, що горять та обставин при цьому. Звідсіля можливе визначення резерву часу, що є в розпорядженні для захисту об'єкту. Другі приклад — при відомій потужності джерела радіаційного опромінення та відомій допустимій дозі, можливе визначення допустимих термінів знаходження в зоні опромінення. Тобто, якщо відомі швидкість або якісь інші пи­томі характеристики процесу, то резерв часу потрібно визначати як частку від ділення цілого на швидкість, питому характерис­тику процесу тощо. Тобто, для визначення резерву часу потрібно виконувати наступні дії:

1. Визначення типу події або НС.

2. Класифікація системи за кількістю станів.

3. Визначення швидкості зміни станів системи.

1. Побудова ДВ та визначення кількісних характеристик ризиків.

4. Визначення резерву часу на основі кількісних характеристик ризику.

7.10.6. Умовні позначки елементів у деревах відмов, які застосовувані в ШКА8.

Позначення базисних подій

• ІК.КА8 визначає і розрізняє, у залежності від вихідних даних кілька типів базисних подій, позначення яких приведені на рис.7.15.

Рис. 7.15. Позначення базисних подій

Базисний елемент — (Вазіс Еуепі А) — базисна подія являє ушкодження (дефект) — це відмова устаткування, людська помилка (похібка) чинесприятлива умова. Коло означає, що подія відмови не вимагає подальшої розробки. Прямокутний базисний елемент — додатковий символ для базисної події — подія, яка містить у прямокутному елементі короткий опис базисної події. Таблиця основних базисних елементів — дозволяє включити від 3 до 8 базисних подій, що будуть уведені компактно в схему ДВ. Логіка, що ви­ користана в таблиці, диктується логічним елементом (£аІе), що з'єднує елементи в дереві відмов. Неописана (нерозвинена) подія — позначає базисну подію, що є фактично більш складною подією, що не була далі розвинута логікою дерева відмов. ІК.КА8 обробляє цю подію інакше, ніж базисну подію.

Елемент типу "дім" (Ноизе) — Визначена подія, використовується, щоб позначити відмову, яка гарантовано завжди відбудеться чи ніколи не відбудеться. Тип обчислення, приписуваний базисній події, установлює є чи ні подія подією типу "дім". Будь-яка базисна подія в ІRRAS може бути визначена подією типу "дім". Трансфер — неописане продовження (трансформації) вказує, що подія складена досить комплексно, щоб мати власну логіку дерева відмов, розвиту в іншому місці (на іншій сторінці). Однак, подія оброблялася як базисна подія в присутнім дереві відмов.

Позначення логічних елементів

У коді ІККА8 можуть бути використані фактично всі логічні операнди булевої алгебри. Значення операндів відповідають ра­ніше визначеним. ІККА8 визначає і розрізняє їх, відповідно до рис. 7.16. Код ІККА8 дозволяє визначити й описати нові логічні функції й елементи з подальшим їх використанням як стан­дартних.

Опис логічних елементів

1. АМВ (І) — Усі входи (базисні події) до кон'юнктуру повинні відбутися, щоб подія відбулася.

2. ОК (АБО) — один вхід до АБО елементу приведе до відмови.

3. Мажоритарний логічний елемент — N/М (Оа1,е_Тпіз) визначає що, N з М вхідних подій повинне відбутися для відмови. Для елементу 2/3, будь-яка комбінація 2 із 3 вхідних подій має відбутися.

4. Елемент переходу — трансфер — використовуються, щоб зв'язати логічні структури разом без того, щоб представити будь-яку нову логіку власною. Елемент трансфер указує, що логіка продовжена на новій сторінці (чи на тій же самій сторінці). Назва (ім'я) елементу переходу повинно бути таким же як елементу, де логіка продовжується, і при переході до іншої сторінки (окремий файл дерева відмов), повинне бути верхнім елементом на сторінці. Верхня вхідна назва (ім'я) дерева відмов повинна завжди бути ім'ям файлу дерева відмов.

5. Умовний АМВ (І) — використовується, якщо одиночна подія відбувається при визначеній умові. Таким чином, може використовуватися як елемент заборони — спеціальний тип кон'юнктура. Подія з умовним АМВ обробляється просто як базисна подія з імовірністю або як подія типу "дім".

Опис позначень більш складних логічних елементів можна знайти в [9].