- •1. Адміністративна реформа в Україні.
- •2. Адміністративне право і правова держава.
- •3. Адмін. Право у галузевій класифікації правової системи.
- •4. Адмін. Право як юридична наука і навчальна дисципліна
- •5. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •6. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •7. Адміністративно правовий статус органів виконавчої влади
- •9. Адміністративно-правовий статус Президента України
- •10. Адміністративно-правові методи діяльності публічної адміністрації.
- •11. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та структура.
- •12. Адміністративна юстиція і захист прав громадян.
- •13. Адміністративна юстиція як форма судового контролю за виконавчою владою.
- •14. Адміністративний договір, як засіб управлінської діяльності.
- •15. Акти публічної адміністрації як провідна форма реалізації її повноважень.
- •16. Взаємодія адміністративного права з іншими галузями права
- •17. Види адміністративно-правових відносин
- •18. Види центральних органів виконавчої влади
- •19. Вимоги до застосування норм адміністративного права
- •20. Відносини відповідальності в предметі адміністративного права
- •21. Відносини оскарження в предметі адміністративного права
- •22. Відносини послуг в предметі адміністративного права
- •23. Відносини управління в предметі адміністративного права
- •24. Відокремлення адміністративного права від інших галузей права
- •25. Відповідальність публічної адміністрації.
- •25.Відповідальність публічної адміністрації.
- •26. Відповідальність за порушення законодавства про політичні партії.
- •26. Відповідальність за порушення законодавства про політичні партії.
- •27. Громадяни як суб’єкти адміністративного права
- •28. Дефініція адміністративного права.
- •29. Джерела адміністративного права. Форми і тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •30. Державна служба як різновид публічної служби.
- •31. Зміст діяльності центральних органів виконавчої влади.
- •32. Загальні засади адміністративної реформи.
- •33. Законність і дисципліна: загальна характеристика та класифікація способів їх забезпечення.
- •34. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності у публічному управлінні.
- •35. Інститут представників Президента України
- •36. Історико-генетична природа адміністративного права.
- •37. Кму у системі органів виконавчої влади
- •38. Класифікація адміністративних послуг
- •39. Класифікація адміністративно-правових норм.
- •40. Класифікація адміністративно-правових норм за адресатами або суб’єктами
- •41. Класифікація адміністративно-правових норм за галузевою належністю
- •42. Класифікація адміністративно-правових норм за межею дії
- •43. Класифікація норм за повнотою викладенних велінь.
- •44. Класифікація адміністративно-правових норм за спрямованістю змісту
- •45. Класифікація адміністративно-правових норм за формою припису
- •46. Класифікація адміністративно-правових норм за юридичною силою
- •47. Класифікація адміністративно-правових норм за ступенем спільності
- •48. Координуючі і субординаційні, зобов’язуючі і розпорядницькі адміністративні договори.
- •49. Метод адміністративно-правового регулювання
- •50. Матеріальні і процесуальні норми у змісті адміністративного права та його межі.
- •51. Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •52. Органи виконавчої влади в системі публічної адміністрації
- •53. Органи місцевого самоврядування в системі публічної адміністрації
- •54. Особливості адміністративно-правових відносин
- •55. Особливості реалізації виконавчої влади у м. Києві
- •56. Особливості розгляду окремих видів звернень громадян.
- •57. Повноваження пу у сфері виконавчої влади
- •58. Поліструктурність предмету адмін. Права
- •59. Поліцейське і адміністративне право.
- •60. Понятійний апарат адміністративного права.
- •61. Поняття адмін. Права
- •62. Поняття адміністративно-правових відносин
- •63. Поняття адміністративно-правової норми
- •64. Поняття і властивості адміністративно-правових відносини.
- •65. Поняття і зміст предмета адміністративного права.
- •66. Поняття і види публічної адміністрації
- •67. Поняття, властивості та принципи адміністративної відповідальності.
- •68. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові елементи.
- •69. Поняття, ознаки та види актів публічної адміністрації.
- •70. Поняття і види об’єднань громадян.
- •71. Поняття і види публічної служби.
- •72. Поняття та види форм публічного адміністрування
- •73. Правовий статус державних службовців.
- •74. Принципи адміністративного права.
- •75. Реалізація виконавчої влади місцевими держ. Адміністраціями
- •76. Реалізація виконавчої влади органами місцевого самоврядування
- •77. Реалізація норм адмін. Права
- •78. Соціальне призначення адміністративного права.
- •79. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •80. Співвідношення публічного управління і виконавчої влади.
- •81. Структура адміністративного права.
- •82. Структура адміністративно-правової норми.
- •83. Стандарти надання адміністративних послуг.
- •84. Судовий контроль як спосіб забезпечення законності в публічному адмініструванні.
- •85. Судовий і адміністративний порядок оскарження дій публічної адміністрації.
- •87. Служба в органах місцевого самоврядування.
- •88. Судове оскарження дій та рішень публічної адміністрації.
- •89. Характеристика окремих форм публічного адміністрування.
- •90. Юридична природа адміністративного договору.
14. Адміністративний договір, як засіб управлінської діяльності.
Адміністративний договір - угода двох чи більше суб'єктів АП, один із яких завжди є суб'єктом виконавчої влади. Це багатосторонній акт, за допомогою якого виникають, змінюються або припиняються взаємні права й обов'язки сторін. У системі державного управління адмін. договір застосовують у господарській, соціальній, духовній і адміністративно-політичній сферах діяльності держави. Юр. природа адмін. договору полягає в тому, що він є актом застосування норм права, в результаті чого реалізуються функції виконавчої влади за деякими винятками.
Адмін. договір є різновидом публічно-правового договору. Це один із договорів, за допомогою якого державна адміністрація здійснює управлінські функції.
Адмін. договору притаманні відносини змішаного типу: адміністративно-правового й цивільно-правового, влади й рівноправності. Адмін. договір забезпечує координацію роботи різних управлінських структур у випадках, коли суб'єкти управління певними сторонами своєї діяльності є юридично рівноправними й виникає потреба в координації їх діяльності. Суб'єктом адмін. договору є державний орган, посадова особа або суб'єкт з делегованими повноваженнями. В адмін. договорі державний орган виступає як суб'єкт, що здійснює виконавчу владу й має владні повноваження. Обов'язковим суб'єктом адміністративних договірних відносин є орган виконавчої влади (посадова особа). Учасники адмін. договору перебувають не в однаковому стані, адже орган управління зберігає владні повноваження адмін. характеру й разом з тим несе певні зобов'язання перед другою стороною (договір патронату). В адмін. договорі обов'язково визначено, коли, з ким і на яких умовах він може бути укладений. Проте свободу розсуду, багатоваріантний вибір органу управління під час укладення адмін. договору не виключають. Метою адмін. договорів є реалізація публічних інтересів (договори в сфері управління держ. власністю, договори, що забезпечують держ. потреби та податкові угоди).
Класифікація адмін. договорів за предметним критерієм:
договори про компетенцію (розмежування або делегування повноважень і предметів відання);
договори в сфері управління державною власністю;
договори, що забезпечують державні потреби (державні контракти/договори);
контракти з державними службовцями, студентами;
фінансові та податкові угоди; договори про взаємодію, співпрацю;
концесії та інвестиційні угоди;
договори про надання деяких послуг приватним особам (охорона громадського порядку та майна, перевезення в громадському транспорті, комунальні послуги).
Укладення адмін. договору з боку державного органу є одночасно правом і обов'язком (предметна компетенція). Спірні питання, пов'язані з укладенням і виконанням адмін. договорів, вирішують у адмін. порядку або шляхом розгляду в судах загальної юрисдикції. Для адмін. договорів передбачено письмову форму.
У системі державного управління адмін. договір застосовують у господарській, соціальній, духовній і адміністративно-політичній сферах діяльності держави. Це означає, що в процесі своєї діяльності органи державного управління можуть здійснювати власні повноваження шляхом не тільки видання актів управління, а й укладання адмін. договорів. Безспірним є те, що сама природа державного управління припускає імперативність односторонніх юридично-владних волевиявлень, і тут доречно пригадати родове поняття договору як інституту права. І прихильники і противники нововведення погодяться, що категорія договору ґрунтується на цивільному праві. Водночас цей правовий інститут є одним із визначальних і для цивілістики в цілому, адже свобода договору безпосередньо належить до загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ст. 3 ЦК України). Принцип свободи договору означає право вільного визначення умов договору та встановлення паритетної відповідальності незалежно від статусу суб’єкта. Договір завжди відповідає рівності сторін. Цей принцип не можна віднести до адміністративного договору, адже учасники цього договору «перебувають не в однаковому стані», тому що орган управління зберігає владні повноваження адміністративного характеру