7. Адміністративно правовий статус органів виконавчої влади

Згідно ст.113 КУ КМУ є вищим органом у системі ОВВ.

Загальні засади адміністративно-правового статусу КМУ встановлені КУ, ЗУ "Про КМУ" та Регламентом КМУ. Зокрема, стаття 113 КУ визначає місце КМУ в системі органів державного управління, по-перше, через визнання його вищим органом у системі органів виконавчої влади, тобто таким, що спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних у місті державних адміністрацій; по-друге, через встановлення відповідальності перед ПУ і ВРУ, підконтрольності і підзвітності ВРУ у межах, передбачених КУ.

ЦОВВ займають другий рівень в трирівневій системі органів виконавчої влади.

Систему ЦОВВ складають міністерства України та інші ЦОВВ (ЗУ «Про ЦОВВ»).

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим ОВВ і входить до системи ОВВ.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у м.Києві та Севастополі визначаються окремими ЗУ (ст. 1 ЗУ «Про МДА»).

8. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні конституційно визначено як право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення, котре здійснюється нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ст. 140 КУ).

Право та здатність територіальної громади щодо вирішення цих питань, що вперше встановлено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, означають:

- конституційне визнання та гарантування місцевого самоврядування в країні;

- гарантовану державою здатність місцевого самоврядування в результаті власних дій одержувати права та нести обов'язки;

- самостійно вирішувати, які права та обов'язки здійснювати громадою або її органами (тобто органами місцевого самоврядування), а які доручити або делегувати іншим органам, організаціям, установам.

КУ передбачає можливість надання органам місцевого самоврядування повноважень ОВВ (ч.3 ст. 143) та делегування повноважень районних і обласних рад місцевим державним адміністраціям (ч.4 ст. 118). ЗУ «Про місцеве самоврядування» містить перелік вісімдесяти таких повноважень і близько сімдесяти — власних щодо органів місцевого самоврядування.

Адміністративно-правовий статус ОМС гарантується державою, охороняється державними органами, які можуть вжити заходів щодо захисту прав органів місцевого самоврядування, наприклад, при зверненні цих органів до КМУ, Президента України.

9. Адміністративно-правовий статус Президента України

ПрУ є главою держави і виступає від її імені. ПрУ є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання КУ, прав і свобод людини і громадянина (ст.102 КУ).

Президент також призначає половину складу Ради НБУ, половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, за поданням Пр-М. призначає склад КМУ, керівників інших ЦОВВ, голів місцевих держ.адміністрацій та припиняє їх повноваження.

Ряд повноважень має Президент і щодо формування органів судової влади та контрольно-наглядових органів – 1/3 складу КСУ, 3 членів ВРЮ, утворює суди, здійснює перше призначення судді строком на 5 р.

Досить широке коло повноважень має Президент як гарант конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності України; додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина та інших конституційних інститутів.

Відповідно до КУ Президент є Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Як глава держави, Президент також приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією.

Однією з особливостей статусу Президента є те, що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Це є важливою гарантією як статусу Президента, так і конституційного ладу в цілому.

Свої функції і повноваження Президент здійснює в певних правових і організаційних формах, які, як правило, властиві лише цьому інституту державної влади.

Президент України на основі і на виконання КУ і ЗУ видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України. Окремі види актів Президента скріплюються, відповідно до КУ, підписами Прем’єр-міністра і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента (ст. 107 КУ).