Альбом розділ 4 ок04

88

4 Обладнання громадських будинків і споруд

Одним із головних принципів проектування, будівництва та експлуатації будинків громадського призначення є формування безбар’єрного архітектурного середовища, тобто усунення всіх просторових і психологічних перепон з метою забезпечення доступності маломобільних груп населення до усіх об’єктів, які можуть відвідувати інваліди та інші люди з обмеженою рухомістю.

При проектуванні будинків громадського призначення один вхід до них (бажано головний) повинен мати загальну ширину не менше 2,0 м (ґанок) і бути доступним для маломобільних груп населення (без східців).

Якщо за топографічних або будівельно-технічних умов наявна різниця рівнів між вулицею та входом, доцільно влаштуванням пандусу з уклоном не більше 8% (або 1:12) та завширшки не менше 1-1,2 м. При перепаді висот до 0,2 м допускається приймати його уклон 10% (або 1:10).

Розсувні двері слід обладнувати пристроями для автоматичного відчинення (підлоговий контакт чи фотоелемент). Повністю засклені двері необхідно відповідно позначати згіднозвимогами6.1.12 і6.1.13 ДБНВ.2.2-17.

Обертові, багатостулкові двері та двері, що широко розчиняються (розпашні), є небезпечними для інвалідів на кріслах-колясках, тому їх не слід влаштовувати навіть для додаткового входу (див. 6.1.14 ДБН В.2.2-17). Тамбури повинні мати достатню маневрову площу не менше 1,5 м × 1,5 м для розвороту крісла-коляски згідно з вимогами 6.1.6 ДБНВ.2.2-17.

Підходи та входи можуть бути позначені міжнародними інформаційними логотипами. Бажано проектувати сходові клітки без зміни напрямку сходових маршів. З обох боків сходів слід влаштовувати поручні. З боку просвіту між маршами поручень повинен бути безперервним і мати дотикове застережне позначеннянапочаткутавкінцімаршів(длясліпих). Східціповинніматичітко

89

позначені краї та бути неслизькими. Доцільно застосовувати такі розміри східців: 150/300 мм – для внутрішніх і 120/400 мм – для зовнішніх сходів (висота/глибина). Слід передбачати підігрів зовнішніх сходів для запобігання утворення на них льоду. В усіх місцях наявної різниці рівнів поверхонь сходи абопоодинокісхідцінеобхіднодублюватипандусами, авразізначнихперепадів та нестачі відповідної площі для пандуса – засобами вертикального транспорту (ліфтами та підйомниками).

В будинках громадського призначення перед ліфтами слід передбачати певну маневрову площу. Смуги руху в таких будинках мають бути завширшки не менше 1,4 м для забезпечення можливості одночасного пересування інваліда в кріслі-колясці та іншої особи. Мінімальна ширина у світлі всіх дверей становить 0,9 м. Перед ними слід передбачати маневрову площу (ДБН В.2.2-9-2009 „Громадські будинки та споруди. Основні положення”, ДБН В.2.2-10-2001 „Заклади охорони здоров’я”, ДБН В.2.2-13-2003 „Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди”, ДБН В.2.2-16-2005 „Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади”, ДБН В.2.2-17:2006 „Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення”, ДБН В.2.2- 18:2007 „Заклади соціального захисту населення”, ДБН В.2.2-20:2008 „Готелі”, ДБН В.2.2-23:2009 „Підприємства торгівлі”, ДБН В.2.2-24:2009 „Проектування висотних житлових і громадських будинків”, ДБН В.2.2- 25:2009 „Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства”, СНиП 2.09.04-87 „Административные и бытовые здания”, ВБН В.2.2-ЦЗН- 2004 „Центри зайнятості населення базового рівня”).

Якщо ширина коридорів в будинках з посиленим рухом менша 2,5 м, то слід влаштовувати їх локальні розширення глибиною не менше 1,2 м або окремі приміщення – очікувальні для осіб на кріслах-колясках. Такі місця мають бути відповідно позначені.

90

В невеликих будинках або приміщеннях громадського призначення достатньо одного санвузла для інвалідів. У великих будинках, особливо, багатоповерхових на кожному поверсі потрібно влаштовувати санітарні приміщення, пристосовані до потреб інвалідів на кріслах-колясках.

У санвузлах з кількістю кабін більше двох обов’язково одну з них необхідно пристосовувати для користування інвалідами на кріслах-колясках. Це потрібно передбачати для інвалідів на кріслах-колясках як відвідувачів (або клієнтів), так і для інвалідів, які працюють в межах будинку.

В багатьох країнах світу громадські установи, заклади та підприємництва всіх видів власності законодавчо зобов’язані працевлаштовувати певну кількість інвалідів, в тому числі осіб з порушеннями опорно-рухового апарата та нездатних до ходіння. Для цієї групи працівників слід передбачати залежно від ступеня порушення не лише спеціальні пристрої на робочому місці, а також відповідно об лаштовані місця в їдальнях, приміщеннях для відпочинку та санвузлах. Прилади аварійної сигналізації та евакуаційні шляхи також мають бути пристосовані для маломобільних груп населення з метою запобігання нещасних випадків.

Рекомендовані елементи доступності для маломобільних груп населення у громадських будинках і спорудах наведені на рис. 4.1 - 4.28.

97

Рис. 4.18 Габарити обладнання торговельних закладів