1.Релігійно-філософські течії Стародавньої Індії

Основні поняття індійської релігії:

1.Ве́ди — священні тексти індуїзму, які були створені в II—I тис. до н. е. і записані ведичним санскритом. Слово Веда означає «знати», «вінець знання», «достовірні знання». Воно стосується знання, що має божественне) походження. Веди, в основному, є гімнами, які виконувались жерцями на славу богів. Багато віків ці гімни не записувались.

2.Упанішади-(сидіти біля вчителя)-тлумачення текстів вед

3. брахман-божественний абсолют, творець світу

4. Атаман-індивідуальна душа, яка вічна, незнищенна, є частиною брахмана

5. реінкарнація-переродження душі з одного тіла в інше

6. Карма- закон за яким перевтілення відбув. В залежності від добрих, або поганих вчинків

7. Сансара-нескінченне коло перевтілень індивідуальної душі

8. Нірвана- стан абсолютного спокою:Мокша блаженства,коли душа виходить з кола перевтілень і зливаеться з вищим абсолютом

Основні напрямки:

1.Джайнізм- Махавіра 6 ст. до н.е. основна ідея суровий аскетизм.Обмеження тілесних потреб заради розвитку духовних для того щоб душа вийшла з кола перевтілень, не обхід. Мах обмеження тіл. Потреби

Медитація-спосіб задопомог. Певних молитв довести себе до стану духовного єднання з потойбічними силами

2. Йога- заг.назва вчень, кли за допомогою певних фіз..вправ, технік досягти стану нірвани

3. Буддизм-6 ст. до н.е. Сід харта Гаутама. Будда-просвітлений

Чотири благородні істини .

1. Життя є страждання: (народження - стра ж дання, хвороба - страждання, смерть - страждання, втрата при є много - страждання, невиконання бажання - страждання).

2. Причиною страждання є бажання , яке веде через радості і пристрасті до переродження, народження знову.

3. Усунення причин страждань полягає в усуне н ні цього бажання.

4. Шляхом, що веде до усунення страждань, є правильне судження, правильне рішення, правильна мова, правильне жи тт я, правильне прагнення, правильна увага, правильне зосередження. Заперечується як життя, присвячене чуттєвим задоволенням, так і шлях аскези.

Основні заборони буддизму

1. Не шкодити живим істотам

2. 2. Не брати чужого

3. Не вступати в забор. Сексуал. Стосунки

4. Не вести пустих, брехливих розмов

5. Не вживати алкоголю

2.Просвітництво в Україні

XVIII ст. у Західній Європі одержало назву епохи Просвітництва. Однією з найважл и віших характеристик філософії Просвітництва є раціоналізм . Уже в XVII ст . домінуючою тезою була думка про "розумність" світу. У вченні Декарта термін "раціоналізм" вживався д л я характерист и ки гносеологічн и х та логіко-методологічніїх настанов , у т в ердження того, що головним інструментом пізна н ня є розум. Найбільш важливою рисою Просвітництва є поворот до людини, прагнення засобом розумних настанов позбавити людей страждань, встановити рівність, справедливість, свободу, братерство тощо. Але людина та людські спільності розуміються не з точки зору справді гуманістичного (особистісного) змісту, а з позицій “вузькотехнологічних” (управлінських, виробничих) засад.

Українські мислителі, сучасники формування цієї течії, були знайомі з її основними ідеями, підтримували їх в межах, можливих для тодішньої російської дійсності, яка визначала й буття України. Якщо врахувати те, що професори Києво-Могилянської академії та її вихованці несли в східнослов'янський світ і в Росію науку, освіту, то правомірно говорити про українське просвітництво, розвиток якого досить помітний до другої половини XVIII ст. І хоча в Росії з підозрою ставилися до українців, їх устремлінь на ниві культури та освіти, називали "ляшенками", "черкассишками", однак не могли обійтися без них, бо вони були більш тямущими у просвітньо-культурних справах, ніж зацвілі в упертому неуцтві вищі стани московської держави. їх негативне ставлення до науки та освіти досить натуралістично зобразив у своїх сатирах А. Кантемір, якого Т. Прокопович благословив на викриття цього ґанджу тодішнього російського суспільства. Тому багато було біля Петра І "черкассишек", вихованців Києво-Могилянської академії. Петро І цінував українців як виконавців, працівників, але не любив свободолюбивої України, ставши її катом.