Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія 2012.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
411.65 Кб
Скачать

2.Філософія відродження в Україні

ХV-ХVІ ст. в історії філософської думки прийнято називати епохою Відродження, Ренесансу (від фр. r епаіssапсе — відродження). Цей термін вживається на означення періоду відродження античної культури під впливом суттєвих перемін в соціально-економічному та духовному житті Західної Європи

Характерні риси відродження:

-гуманізм(гумано-людина)-визнання людини, та її життя найвищою цінністю на землі

-антропоцентризм- людина, найвище творіння Бога, але вона сама вирішує як будувати власне життя( людина може стати такою, якою хоче)

-алхімія-пояснення містичних вчень(чорної магії) з науковими дослідами з метою пошуку філософського каменю

-утопізм(утопія- місце якого не існує)- поширення ідеї побудови ідельного суспільства(матеріального)

Основні ідеї відродження:

1.Натурфілософія ( вчення про природу- прагнення зрозуміти сутність природних, та космічних законів, з метою задов. Матеріальних потреб людини)

2.Основа пізнання – це пізнання людиною природи, яке базується на досвіді(експеремнті), та перевіряється математично

3. Моральна філософія – людина повинна жити так, щоб і виконувати християнські заповіді і насолоджуватися земним життям

4.Держава-необідна перебудова суп. На основі ідеалів гуманізму(розумною державотвор.)

Представники:Ніколя Копернік, Ніколо Макіавелі , Томас Мор, Джордано Бруно, Галілео Галілей

3.Суспільна свідомість та її структура

Суспільна свідомість – це не емпірично ісоняття нуюче самостійне духовне утворення, а

сусшльна свідомість лософська категорія, що позначає фундаментальну особливість соціальних суб’єктів відображати соціальну та природну дійсність при визначальному впливі суспільного буття, а суспільне буття — це реальний процес життя людей.

Структура суспільної свідомості

Суспільна свідомість має складну, розгалужену структуру . Поділяються її багатогранні рівні, форми. По-перше, з точки зору носія, суб’єкта поділяють індивідуальне, групове (класове, національне та ін.), суспільне , загальнолюдське. По-друге, з точки зору конкретно-історичного підходу – міфологічна, релігійна, філософська; за епохами – антична, середньовічна тощо. По-третє, виходячи з різних форм діяльності, у процесі яких виробляється, чи сфер діяльності, у межах яких складається – екологічна, економічна, правова, політична, моральна, естетична, релігійна, філософська, наукова. По-четверте, за рівнем та глибиною проникнення у дійсність – буденна . та теоретична. Буденна свідомість має форми: емпіричну свідомість (складається у процесі пізнання) і суспільну психологію (формується у ході оціночного відображення дійсності). Теоретична свідомість має відповідно форми: наука та суспільна ідеологія. Суспільна психологія також має складну структуру – психічний склад, до якого належить соціальний характер, соціальні звички. Звичаї та психічні стани: соціальні настрої, відчуття, розумонастрої. Усі форми та види суспільної свідомості мають величезне значення у духовному та суспільному житті.

БІЛЕТ№6

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]