- •1.Філософія,її предмет та функції
- •2.Дохристиянські вірування українців
- •3.Соціальні протиріччя як основа розвитку суспільства
- •1.Історичні типи світогляду
- •2.Релігійне життя в Україні від хрещення Русі до Бродської унії
- •3.Спрямованість розвитку суспільства: прогрес і регрес
- •1.Цінність філософії для особи та суспільства
- •2.Релегійне життя в Україні від Брестської унії до 1917 року
- •3.Суспільні відносини як основа структури суспільства
- •1.Язичницькі вірування та культи
- •2.Філософська думка Київської Русі
- •3Логіка як наука про мислення
- •1.Основні течії філософської думки в Стародавньому Китаї
- •2.Філософія відродження в Україні
- •3.Суспільна свідомість та її структура
- •1.Релігійно-філософські течії Стародавньої Індії
- •2.Просвітництво в Україні
- •3.Аксіологія як наука про цінності
- •1.Іудаїзм-найдавніша монотеїстична релігія світу
- •2.Філософія Києво-Могилянській академії
- •3.Розвиток етичних уявлень в Стародавній Інді
- •1.Буддизм як світова релігія
- •2.Філософська думка в Київському та Харківському університетах
- •3.Становлення етичної свідомості в Стародавньому Киаї
- •2.Український романтизм 19 ст.
- •3.Антична етика
- •1.Ранньогрецька натурфілософія
- •2.Філософські ідеї в українській культурі на поч.20 ст.
- •3.Етичні погляди в епоху Середньовіччя та традиції Нового часу
- •1.Філософія епохи еллінізму
- •2.Українська філософія за радянських часів
- •3.Етичні пошуки в українській філософії
- •1.Пізньоантична філософія
- •2.Сучна українська філософія
- •3.Розвиток етичних поглядів у 20 ст
- •1.Основи християнського вчення.
- •2.Релігійне життя в Ураїні від 1917року до Другої світової війни
- •3.Основні етичні категорії:добро, зло,обов’язок,честь, справедливість,совість
- •2.Проаналізуйте категорії матеріальне та ідеальне
- •3.Сутність моралі,її структура та функції у житті людини і суспільства
- •1.Великий церковний розкол Християнської церкви
- •2.Філософська категорія буття
- •3.Найвищі моральні цінності людини
- •1.Основні принципи релігійно-філософського мислення Середньовіччя
- •2.Сучасний стан релігії в Україні
- •3.Предмет естетики.Етипи становлення естетики як науки
- •1.Проблема пізнання в Середньовічній філософії:містика, схоластика
- •2.Філософське поняття матері
- •3.Структура естетичної свідомості
- •1.Проблема співвідношення розуму та віри в Середньовічній філософії
- •2.Проблема походження людини
- •3.Еститичний смак та естетичний ідеал
- •1.Гуманізм епохи Відродження
- •2.Виникнення і природа свідомості.
- •3. Проблема творчого потенціалу людини
- •1.Філософія нового часу
- •2.Психічне відображення і його роль у формувані свідомості
- •3.Людина і суспільні відносини як об’єкт естетичної діяльності
- •1.Філософія епохи Просвітництва
- •2.Структура свідомості та її рівні
- •3.Естетична діяльність і мистецтво
- •2.Сутність та структура пізнавального процесу
- •3.Еститичні категорії гармонія і мрія
- •1.Філософська система Гегеля
- •2.Практика. Її функції
- •3.Еститичні категорії прекрасне і потворне
- •1.Виникнення і розвиток марксистської філософії
- •2.Філософські поняття науки
- •3.Естетичні категорії «трагічне» та «комічне»
- •1.Проблема раціонального і ірраціонального в зах.Філ.19ст.
- •2.Основні поняття логіки
- •3.Походження і сутність глобальних потреб сучасності.
- •3.Соціальні наслідки науково-технічної революції
- •1.Екзистенціальна філософія та її види.
- •2.Логічні операції з судженням.
- •3.Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •1.Психоаналіз і неофрейдизм
- •2.Специфіка розвитку суспільства
- •3.Напрями розвитку сучасної української філософії.
- •1.Еволюція західної релігійної філософії 20ст.
- •2.Основа взаємодії природи та суспільства.
- •3.Сучасні язичницькі культури
- •1.Розвиток зах.Нукової філ.20ст.
- •2.Роль географічного фактору в розвитку сусп.Геополітика.
- •3.Протистанські секти.
- •1.Філософські ідеї г.С. Сковороди
- •2.Проаналізуйте «золоте правило» моралі
- •3.Як співвідносяться філософські категорії «матерія» і «рух»
- •1.Як співвідносяться філ.Катег. «простір» і «час»
- •2.Вчому полягає специфіка наукового пізнання
- •3.Творчість як філ.Катег.
- •1.Проаналізуйте відмінності наукового та релігійного світогляду
- •2.Чому розвиток української філософії за радянських часів не був повноцінним
- •3.Дайте характеристику поняттям «об’єкт» та «суб’єкт» пізнання
- •1.Проаналізуйте ідеї Мілетської школи античної філософії
- •2.Як змінився світогляд людини в наслідок переходу від Середньовіччя до Нового часі.
- •3.Назвіть та проаналізуйте основні закони логіки
- •1.Чому світоглядні системи Стародавньої Індії та Китаю називають релігійно-філософськими?
- •2.Як змінилося ставлення до розуміння людини внаслідок поширення ідей психоаналізу?
- •3.За якими ознаками суспільні проблеми можна визначити як глобальні?
1.Як співвідносяться філ.Катег. «простір» і «час»
Простір – форма існування (буття) матерії, ка характеризується принаймні, двома суттєвими моментами, а саме: протяжністю матеріальних об’єктів та їх взаємодією. Тобто, простір існує лише тоді і в тому зв’язку, коли є матеріальні об’єкти. Без них це поняття є безпредметним. Особливістю простору як філософської категорії є його трьохмірність, бо такі виміри мають матеріальні об’єкти (ширина, висота, довжина).
Час – теж форма існування матерії. Категорія “ час ” відображає тривалість існування матеріальних об’єктів і послідовність їх зміни. Так само, як і простір , час без матеріальних об’єктів не існує. Особливістю часу є те, що він незворотний. Час повернути назад неможливо.
Отже, змістом простору і часу як загальних форм існування матерії є матеріальні об’єкти. Простір і час – форми буття матерії, змістом же є сама матерія, її конкретні види.
Спільними моментами для простору і часу, як філософських категорій, є те, що вони: а) об’єктивні (існують незалежно від людини, її свідомості); б) пізнаванні (є об’єктами вивчення)
Простір і час за своїм змістом суперечливі поняття. Ця суперечливість полягає в тому, що нескінченність простору і нескінченність часу у Всесвіті складається з кінечних протяжностей і кінечних тривалостей. Оскільки, з одного боку, конкретні об’єкти є кінечними як речі Землі, а з іншого, нескінченними, як об’єкти Всесвіту.
2.Вчому полягає специфіка наукового пізнання
Наукове пізнання на емпіричному рівні досліджує спостереження об´єктів, фіксує факти, результати експериментів, встановлює співвідношення, зв´язки між окремими явищами. На теоретичному-формуються системи знань, теорій, у яких розкриваються загальні та необхідні зв´язки, формулюються закони в їх системній єдності та цілісності. Ці рівні наукового пізнання розрізняються й тим, з яких сторін вони досліджують об´єкт, яким чином одержується основний зміст знання, які форми його вираження та значущістю одержаного знання.
На емпіричному рівні практичне застосування знань обмежене, бо вони одержуються з безпосереднього досвіду, експерименту. Важливим тут є форма знання, яка виражає результати емпіричного дослідження. Визначити ступінь загальності та застосовності одержаного знання на цьому рівні дуже важко. Тому його практичне застосування часто призводить до помилок.
На теоретичному рівні наукового пізнання об´єкт відображається з боку його внутрішніх зв´язків та закономірностей, які осягаються шляхом раціональної обробки даних емпіричного пізнання , а суб´єкт за допомогою мислення виходить за межі того, що дається у безпосередньому досвіді й здійснює перехід до нового знання, часто не звертаючись до чуттєвого досвіду. В цих умовах абстрактне мислення виступає не лише формою вираження результатів пізнавальної діяльності, а й засобом одержання нового знання.
Специфіка науково-пізнавального процесу не заперечує виявлення загального, закономірного, а навпаки, з необхідністю передбачати їх. Знаряддя спостереження соціолога і генного інженера різні, як різь їх об´єкти дослідження. Однак чіткість, уважність, охайність, уміння узагальнювати, абстрагувати та інші процедури багато в чому є подібними, якщо не однаковими, а відтак, необхідними і тому, і іншому Безперечно, поняття котрі використовує математика, істотно відрізняються від понять політології, соціології тощо, але способи формування понять, є загальними /спільними/, подібними. Проте навіть для топ щоб виявити істотне, загальне в науковому розумінні, його необхідне вміти помітити у неподібному зовнішньому, а це вимагає створенні розвинутої концепції, котра б на теоретичному рівні розкривала закономірності даного класу предметів, явищ, речей, процесів навколишньої дійсності. Відповідно, ця діалектичність виводить на органічну єдність філософські (загальнотеоретичні) і конкретно-наукові (спеціальні, приватні) методи в процесі наукового пізнання , а в кінцевому рахунку на зв´язок науково-дослідницької діяльності ( наукового пізнання ) з методологічною