- •1.Філософія,її предмет та функції
- •2.Дохристиянські вірування українців
- •3.Соціальні протиріччя як основа розвитку суспільства
- •1.Історичні типи світогляду
- •2.Релігійне життя в Україні від хрещення Русі до Бродської унії
- •3.Спрямованість розвитку суспільства: прогрес і регрес
- •1.Цінність філософії для особи та суспільства
- •2.Релегійне життя в Україні від Брестської унії до 1917 року
- •3.Суспільні відносини як основа структури суспільства
- •1.Язичницькі вірування та культи
- •2.Філософська думка Київської Русі
- •3Логіка як наука про мислення
- •1.Основні течії філософської думки в Стародавньому Китаї
- •2.Філософія відродження в Україні
- •3.Суспільна свідомість та її структура
- •1.Релігійно-філософські течії Стародавньої Індії
- •2.Просвітництво в Україні
- •3.Аксіологія як наука про цінності
- •1.Іудаїзм-найдавніша монотеїстична релігія світу
- •2.Філософія Києво-Могилянській академії
- •3.Розвиток етичних уявлень в Стародавній Інді
- •1.Буддизм як світова релігія
- •2.Філософська думка в Київському та Харківському університетах
- •3.Становлення етичної свідомості в Стародавньому Киаї
- •2.Український романтизм 19 ст.
- •3.Антична етика
- •1.Ранньогрецька натурфілософія
- •2.Філософські ідеї в українській культурі на поч.20 ст.
- •3.Етичні погляди в епоху Середньовіччя та традиції Нового часу
- •1.Філософія епохи еллінізму
- •2.Українська філософія за радянських часів
- •3.Етичні пошуки в українській філософії
- •1.Пізньоантична філософія
- •2.Сучна українська філософія
- •3.Розвиток етичних поглядів у 20 ст
- •1.Основи християнського вчення.
- •2.Релігійне життя в Ураїні від 1917року до Другої світової війни
- •3.Основні етичні категорії:добро, зло,обов’язок,честь, справедливість,совість
- •2.Проаналізуйте категорії матеріальне та ідеальне
- •3.Сутність моралі,її структура та функції у житті людини і суспільства
- •1.Великий церковний розкол Християнської церкви
- •2.Філософська категорія буття
- •3.Найвищі моральні цінності людини
- •1.Основні принципи релігійно-філософського мислення Середньовіччя
- •2.Сучасний стан релігії в Україні
- •3.Предмет естетики.Етипи становлення естетики як науки
- •1.Проблема пізнання в Середньовічній філософії:містика, схоластика
- •2.Філософське поняття матері
- •3.Структура естетичної свідомості
- •1.Проблема співвідношення розуму та віри в Середньовічній філософії
- •2.Проблема походження людини
- •3.Еститичний смак та естетичний ідеал
- •1.Гуманізм епохи Відродження
- •2.Виникнення і природа свідомості.
- •3. Проблема творчого потенціалу людини
- •1.Філософія нового часу
- •2.Психічне відображення і його роль у формувані свідомості
- •3.Людина і суспільні відносини як об’єкт естетичної діяльності
- •1.Філософія епохи Просвітництва
- •2.Структура свідомості та її рівні
- •3.Естетична діяльність і мистецтво
- •2.Сутність та структура пізнавального процесу
- •3.Еститичні категорії гармонія і мрія
- •1.Філософська система Гегеля
- •2.Практика. Її функції
- •3.Еститичні категорії прекрасне і потворне
- •1.Виникнення і розвиток марксистської філософії
- •2.Філософські поняття науки
- •3.Естетичні категорії «трагічне» та «комічне»
- •1.Проблема раціонального і ірраціонального в зах.Філ.19ст.
- •2.Основні поняття логіки
- •3.Походження і сутність глобальних потреб сучасності.
- •3.Соціальні наслідки науково-технічної революції
- •1.Екзистенціальна філософія та її види.
- •2.Логічні операції з судженням.
- •3.Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •1.Психоаналіз і неофрейдизм
- •2.Специфіка розвитку суспільства
- •3.Напрями розвитку сучасної української філософії.
- •1.Еволюція західної релігійної філософії 20ст.
- •2.Основа взаємодії природи та суспільства.
- •3.Сучасні язичницькі культури
- •1.Розвиток зах.Нукової філ.20ст.
- •2.Роль географічного фактору в розвитку сусп.Геополітика.
- •3.Протистанські секти.
- •1.Філософські ідеї г.С. Сковороди
- •2.Проаналізуйте «золоте правило» моралі
- •3.Як співвідносяться філософські категорії «матерія» і «рух»
- •1.Як співвідносяться філ.Катег. «простір» і «час»
- •2.Вчому полягає специфіка наукового пізнання
- •3.Творчість як філ.Катег.
- •1.Проаналізуйте відмінності наукового та релігійного світогляду
- •2.Чому розвиток української філософії за радянських часів не був повноцінним
- •3.Дайте характеристику поняттям «об’єкт» та «суб’єкт» пізнання
- •1.Проаналізуйте ідеї Мілетської школи античної філософії
- •2.Як змінився світогляд людини в наслідок переходу від Середньовіччя до Нового часі.
- •3.Назвіть та проаналізуйте основні закони логіки
- •1.Чому світоглядні системи Стародавньої Індії та Китаю називають релігійно-філософськими?
- •2.Як змінилося ставлення до розуміння людини внаслідок поширення ідей психоаналізу?
- •3.За якими ознаками суспільні проблеми можна визначити як глобальні?
3.Основні етичні категорії:добро, зло,обов’язок,честь, справедливість,совість
Добро і зло - найбільш загальні форми моральної оцінки, що розмежовують моральне і аморальне.
Добро - категорія етики, яка об'єднує все, що має позитивне моральне значення, що відповідає вимогам моральності, що служить отграничению морального від аморального, протистоїть злу.
Зло - категорія етики, за своїм змістом протилежна добру, узагальнено виражає уявлення про аморальне, суперечить вимогам моралі, заслуговує осуду. Це загальна абстрактна характеристика негативних моральних якостей.
Справедливість у суспільстві розуміється в різних аспектах. Це категорія морально-політична і правова. В етиці справедливість - категорія, що означає такий стан речей, який розглядається як належне, що відповідає уявленням про сутність людини, її невід'ємні права, що виходить з визнання рівності між усіма людьми і необхідність відповідності між діянням і заплата за добро і зло, практичної роллю різних людей і їх соціальним становищем, правами і обов'язками, заслугами і їх визнанням [
Обовязок- категорія етики, що означає ставлення особистості до суспільства, інших людей, що виражається в моральній обов'язки по відношенню до них у конкретних умовах.
Обовязок є моральну задачу, яку людина формулює для себе сам на підставі моральних вимог, звернених до всіх. Це особиста завдання конкретної особи в конкретній ситуації.
Совість іноді називають іншою стороною боргу. Совість - самооценивающее почуття, переживання, один з найдавніших інтимно-особистісних регуляторів поведінки людей.
Совість - категорія етики, що характеризує здатність людини здійснювати моральний самоконтроль, внутрішню самооцінку з позицій відповідності своєї поведінки вимогам моральності, самостійно формулювати для себе моральні завдання і вимагати від себе їх виконання.
Совість - суб'єктивне усвідомлення особистістю свого обов'язку і відповідальності перед суспільством, іншими людьми
Честь як категорія етики означає моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до нього з боку суспільства, оточуючих, коли моральна цінність особистості зв'язується з моральними заслугами людини, з його конкретним суспільним становищем, родом діяльності і визнаними за ним моральними заслугами (честь офіцера, честь судді, честь вченого, лікаря, підприємця ...).
БІЛЕТ№14
Організація християнської церкви
Християнство одна з трьох світових релігій, її засновник – Ісус Христос, Бог, який втілився в людину. Був розіп’ятий за гріхи людства і на третій день воскрес.
Днем заснування християнської церкви є свято п’ятидесятниця ( трійця ) – пятидесятки – день після воскресіння Христа ( Пасха ), коли найближчі учні Христа, просвітлені святим духом почали проповідувати Євангеліє ( блага вість ) серед усіх народів світу.
Історію поширення християнства можна поділити на 2 періоди:
До 4 століття ( 3-13 рік ) проголошення християнства повноправною релігією Римської імперії
2. З 4 століття утвердження християнства серед усіх народів світу, формування християнського вчення на вселенських соборах, яких було 7: 1 – 325 р., останній 787 р.
Основні церковні таїнства: хрещення, миропоказання, покаяння, причастя ( євхаристія ), священство ( хіротонія ) – рукопокладання, шлюб, єлеосвячення