- •1.Філософія,її предмет та функції
- •2.Дохристиянські вірування українців
- •3.Соціальні протиріччя як основа розвитку суспільства
- •1.Історичні типи світогляду
- •2.Релігійне життя в Україні від хрещення Русі до Бродської унії
- •3.Спрямованість розвитку суспільства: прогрес і регрес
- •1.Цінність філософії для особи та суспільства
- •2.Релегійне життя в Україні від Брестської унії до 1917 року
- •3.Суспільні відносини як основа структури суспільства
- •1.Язичницькі вірування та культи
- •2.Філософська думка Київської Русі
- •3Логіка як наука про мислення
- •1.Основні течії філософської думки в Стародавньому Китаї
- •2.Філософія відродження в Україні
- •3.Суспільна свідомість та її структура
- •1.Релігійно-філософські течії Стародавньої Індії
- •2.Просвітництво в Україні
- •3.Аксіологія як наука про цінності
- •1.Іудаїзм-найдавніша монотеїстична релігія світу
- •2.Філософія Києво-Могилянській академії
- •3.Розвиток етичних уявлень в Стародавній Інді
- •1.Буддизм як світова релігія
- •2.Філософська думка в Київському та Харківському університетах
- •3.Становлення етичної свідомості в Стародавньому Киаї
- •2.Український романтизм 19 ст.
- •3.Антична етика
- •1.Ранньогрецька натурфілософія
- •2.Філософські ідеї в українській культурі на поч.20 ст.
- •3.Етичні погляди в епоху Середньовіччя та традиції Нового часу
- •1.Філософія епохи еллінізму
- •2.Українська філософія за радянських часів
- •3.Етичні пошуки в українській філософії
- •1.Пізньоантична філософія
- •2.Сучна українська філософія
- •3.Розвиток етичних поглядів у 20 ст
- •1.Основи християнського вчення.
- •2.Релігійне життя в Ураїні від 1917року до Другої світової війни
- •3.Основні етичні категорії:добро, зло,обов’язок,честь, справедливість,совість
- •2.Проаналізуйте категорії матеріальне та ідеальне
- •3.Сутність моралі,її структура та функції у житті людини і суспільства
- •1.Великий церковний розкол Християнської церкви
- •2.Філософська категорія буття
- •3.Найвищі моральні цінності людини
- •1.Основні принципи релігійно-філософського мислення Середньовіччя
- •2.Сучасний стан релігії в Україні
- •3.Предмет естетики.Етипи становлення естетики як науки
- •1.Проблема пізнання в Середньовічній філософії:містика, схоластика
- •2.Філософське поняття матері
- •3.Структура естетичної свідомості
- •1.Проблема співвідношення розуму та віри в Середньовічній філософії
- •2.Проблема походження людини
- •3.Еститичний смак та естетичний ідеал
- •1.Гуманізм епохи Відродження
- •2.Виникнення і природа свідомості.
- •3. Проблема творчого потенціалу людини
- •1.Філософія нового часу
- •2.Психічне відображення і його роль у формувані свідомості
- •3.Людина і суспільні відносини як об’єкт естетичної діяльності
- •1.Філософія епохи Просвітництва
- •2.Структура свідомості та її рівні
- •3.Естетична діяльність і мистецтво
- •2.Сутність та структура пізнавального процесу
- •3.Еститичні категорії гармонія і мрія
- •1.Філософська система Гегеля
- •2.Практика. Її функції
- •3.Еститичні категорії прекрасне і потворне
- •1.Виникнення і розвиток марксистської філософії
- •2.Філософські поняття науки
- •3.Естетичні категорії «трагічне» та «комічне»
- •1.Проблема раціонального і ірраціонального в зах.Філ.19ст.
- •2.Основні поняття логіки
- •3.Походження і сутність глобальних потреб сучасності.
- •3.Соціальні наслідки науково-технічної революції
- •1.Екзистенціальна філософія та її види.
- •2.Логічні операції з судженням.
- •3.Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •1.Психоаналіз і неофрейдизм
- •2.Специфіка розвитку суспільства
- •3.Напрями розвитку сучасної української філософії.
- •1.Еволюція західної релігійної філософії 20ст.
- •2.Основа взаємодії природи та суспільства.
- •3.Сучасні язичницькі культури
- •1.Розвиток зах.Нукової філ.20ст.
- •2.Роль географічного фактору в розвитку сусп.Геополітика.
- •3.Протистанські секти.
- •1.Філософські ідеї г.С. Сковороди
- •2.Проаналізуйте «золоте правило» моралі
- •3.Як співвідносяться філософські категорії «матерія» і «рух»
- •1.Як співвідносяться філ.Катег. «простір» і «час»
- •2.Вчому полягає специфіка наукового пізнання
- •3.Творчість як філ.Катег.
- •1.Проаналізуйте відмінності наукового та релігійного світогляду
- •2.Чому розвиток української філософії за радянських часів не був повноцінним
- •3.Дайте характеристику поняттям «об’єкт» та «суб’єкт» пізнання
- •1.Проаналізуйте ідеї Мілетської школи античної філософії
- •2.Як змінився світогляд людини в наслідок переходу від Середньовіччя до Нового часі.
- •3.Назвіть та проаналізуйте основні закони логіки
- •1.Чому світоглядні системи Стародавньої Індії та Китаю називають релігійно-філософськими?
- •2.Як змінилося ставлення до розуміння людини внаслідок поширення ідей психоаналізу?
- •3.За якими ознаками суспільні проблеми можна визначити як глобальні?
2.Як змінилося ставлення до розуміння людини внаслідок поширення ідей психоаналізу?
Психоаналіз – це, передусім, метод лікування, який ґрунтується на положенні про наявність у психіці людини несвідомих процесів, які суттєво впливають на її переживання та поведінку. Ці процеси можуть бути джерелом значного напруження та незадоволеності. В одних випадках їх дія виявляється помітними симптомами, в інших – розвиваються проблемні особистісні риси, що призводять до труднощів у професійній діяльності та близьких стосунках, розладів настрою та самооцінки. Оскільки ці сили є неусвідомлюваними, поради друзів і членів родини, вивчення психологічної літератури та героїчні зусилля волі, зазвичай, є безрезультатними.
Психоаналіз як практичний метод був розроблений Зігмундом Фройдом понад 100 років тому і до сьогодні автоматично пов'язується з його ім'ям. Широкому загалу мало відомі результати роботи наступних поколінь психоаналітиків, які значно збагатили теорію і техніку психоаналізу та розширили межі його застосування.
Психоаналітичне лікування виявляє несвідомі фактори, що впливають на поточні стосунки та способи поведінки, вивчаючи емоційні сліди із найперших етапів життя, показуючи їх динаміку упродовж життя та допомагаючи людині краще справлятися з реальністю дорослого життя. Така робота приводить до стійких якісних змін у житті людини, даючи змогу повною мірою отримувати задоволення від життя в усіх його проявах.
3.За якими ознаками суспільні проблеми можна визначити як глобальні?
суспільні ) проблеми можна розділити також на локальні й глобальні . Локальними називаються такі проблеми , які стосуються тільки певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми — це ті, що пов'язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи іншою мірою відчувається на всій Земній кулі. Щоправда, цю відміність не слід абсолютизувати, тому що, як правило, та чи інша глобальна проблема в різних регіонах або в різних країнах залежно від їх особливостей може проявлятися по-своєму і виступати як локальна. Водночас і локальні проблеми так чи інакше визначаються глобальними проблемами, слугують формою їх вияву. Нерозуміння чи неврахування взаємозв'язку локальних і глобальних проблем та їх протиставлення можуть призвети до прийняття неправильних практичних рішень, політичних помилок і навіть соціальної шкоди. Згадаймо хоча б так звані локальні війни, які розпочинаються з метою вирішення тих чи Інших місцевих проблем, але суперечать законам людяності і завдають школи всьому людству.