Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія 2012.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
04.02.2016
Размер:
411.65 Кб
Скачать

3.Еститичні категорії гармонія і мрія

З відомого античного міфа Гармонія (у перекладі з грецької «злагода, лад»), була донькою бога війни Арея та богині кохання і краси Афродіти. У міфі відбилось уявлення про гармонію як породження двох протилежних основ — краси і боротьби, любові і війни. Інший давньогрецький міф розповідає про походження всесвіту, де гармонія є протилежністю хаосу, який виступає однією з першооснов виникнення всесвіту. Хаос — щось позбавлене якості, визначеності, форми, це порожнеча, розпорошеність. Гармонія ж означає певну якісну визначеність, єдність і оформленість цілого як сукупності складових частин. Принципом, на основі якого ця єдність можлива, є міра . Грецької давнини сягають вислови: «нічого занадто», « міра — найкраще», «використовуй міру », «людина — міра всього». І , нарешті, найхарактернішим для піфагорійського вчення є те, що гармонія вних має числове вираження, що вона органічно пов'язана із сутністю числа. Числова гармонія лежить в основі античного вчення про космос із симетрично розташованими і настроєними на певний музичний числовий тон сферами.

БІЛЕТ№23

1.Філософська система Гегеля

В основі філософії Гегеля пошук основ буття він вважав, що основою світу є духовна субстанція,абсолютна ідея, яка виступає як єдність свідомості та самосвідомості.

Сформулював такі нові принципи філ.:

1.тотожності,мислення,буття,все що породжене мисленням може бути зведеним до нього

2.всезагальною зв’язкою-всі речі та явища знах в причинно наслідковій залежності

3.розвитку-в рез взаємодії предметів та явищ відб постійний розвиток

Діалектика-вчення про всебічний зв'язок і розвиток.

1Єдності та боротьби протиположностей

2Переходу кількості змін в якості

3Заперечення запереченням-розвиток відб як заперечення попередньої стадії, що в свою чергу в наступному колі розвитку буде заперечувати що стадій попереднього заперечення.

2.Практика.Її функції.

3.Естетичні категорії «прекрасне» і «потворне»

2.Практика. Її функції

Практика " походить від грецького слова "праксис", що в перекладі означає "діяння", "активність", "діяльність".

Практика - це діяльність, за допомогою якої людина змінює, перетворює світ. Людина як суспільна, матеріальна істота, що наділена свідомістю, змінює дійсний світ у трьох вимірах:

матеріально;

на певному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства та за допомогою і в межах відповідних суспільних відносин;

свідомо.

Поза цими моментами неможливе людське перетворення світу, але кожний з них, узятий розрізнено, або просте перерахування їх не вичерпують сутності практики як філософської категорії.

Відомо, що предметно-практичне відношення людини до світу виступає матеріальною передумовою теоретичного, духовного його освоєння, процесом і передумовою становлення і розвитку людської свідомості та її специфічного різновиду - пізнання. Його мета - відтворити об'єктивні закономірності природної і соціальної дійсності, де здійснюється людська життєдіяльність, а також розкрити спосіб буття людини. Трансформація предметного тіла природи в предметний світ людського буття відбувається на практиці завдяки праці, яка робить природу доступною процесові пізнання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]