- •1.Філософія,її предмет та функції
- •2.Дохристиянські вірування українців
- •3.Соціальні протиріччя як основа розвитку суспільства
- •1.Історичні типи світогляду
- •2.Релігійне життя в Україні від хрещення Русі до Бродської унії
- •3.Спрямованість розвитку суспільства: прогрес і регрес
- •1.Цінність філософії для особи та суспільства
- •2.Релегійне життя в Україні від Брестської унії до 1917 року
- •3.Суспільні відносини як основа структури суспільства
- •1.Язичницькі вірування та культи
- •2.Філософська думка Київської Русі
- •3Логіка як наука про мислення
- •1.Основні течії філософської думки в Стародавньому Китаї
- •2.Філософія відродження в Україні
- •3.Суспільна свідомість та її структура
- •1.Релігійно-філософські течії Стародавньої Індії
- •2.Просвітництво в Україні
- •3.Аксіологія як наука про цінності
- •1.Іудаїзм-найдавніша монотеїстична релігія світу
- •2.Філософія Києво-Могилянській академії
- •3.Розвиток етичних уявлень в Стародавній Інді
- •1.Буддизм як світова релігія
- •2.Філософська думка в Київському та Харківському університетах
- •3.Становлення етичної свідомості в Стародавньому Киаї
- •2.Український романтизм 19 ст.
- •3.Антична етика
- •1.Ранньогрецька натурфілософія
- •2.Філософські ідеї в українській культурі на поч.20 ст.
- •3.Етичні погляди в епоху Середньовіччя та традиції Нового часу
- •1.Філософія епохи еллінізму
- •2.Українська філософія за радянських часів
- •3.Етичні пошуки в українській філософії
- •1.Пізньоантична філософія
- •2.Сучна українська філософія
- •3.Розвиток етичних поглядів у 20 ст
- •1.Основи християнського вчення.
- •2.Релігійне життя в Ураїні від 1917року до Другої світової війни
- •3.Основні етичні категорії:добро, зло,обов’язок,честь, справедливість,совість
- •2.Проаналізуйте категорії матеріальне та ідеальне
- •3.Сутність моралі,її структура та функції у житті людини і суспільства
- •1.Великий церковний розкол Християнської церкви
- •2.Філософська категорія буття
- •3.Найвищі моральні цінності людини
- •1.Основні принципи релігійно-філософського мислення Середньовіччя
- •2.Сучасний стан релігії в Україні
- •3.Предмет естетики.Етипи становлення естетики як науки
- •1.Проблема пізнання в Середньовічній філософії:містика, схоластика
- •2.Філософське поняття матері
- •3.Структура естетичної свідомості
- •1.Проблема співвідношення розуму та віри в Середньовічній філософії
- •2.Проблема походження людини
- •3.Еститичний смак та естетичний ідеал
- •1.Гуманізм епохи Відродження
- •2.Виникнення і природа свідомості.
- •3. Проблема творчого потенціалу людини
- •1.Філософія нового часу
- •2.Психічне відображення і його роль у формувані свідомості
- •3.Людина і суспільні відносини як об’єкт естетичної діяльності
- •1.Філософія епохи Просвітництва
- •2.Структура свідомості та її рівні
- •3.Естетична діяльність і мистецтво
- •2.Сутність та структура пізнавального процесу
- •3.Еститичні категорії гармонія і мрія
- •1.Філософська система Гегеля
- •2.Практика. Її функції
- •3.Еститичні категорії прекрасне і потворне
- •1.Виникнення і розвиток марксистської філософії
- •2.Філософські поняття науки
- •3.Естетичні категорії «трагічне» та «комічне»
- •1.Проблема раціонального і ірраціонального в зах.Філ.19ст.
- •2.Основні поняття логіки
- •3.Походження і сутність глобальних потреб сучасності.
- •3.Соціальні наслідки науково-технічної революції
- •1.Екзистенціальна філософія та її види.
- •2.Логічні операції з судженням.
- •3.Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •1.Психоаналіз і неофрейдизм
- •2.Специфіка розвитку суспільства
- •3.Напрями розвитку сучасної української філософії.
- •1.Еволюція західної релігійної філософії 20ст.
- •2.Основа взаємодії природи та суспільства.
- •3.Сучасні язичницькі культури
- •1.Розвиток зах.Нукової філ.20ст.
- •2.Роль географічного фактору в розвитку сусп.Геополітика.
- •3.Протистанські секти.
- •1.Філософські ідеї г.С. Сковороди
- •2.Проаналізуйте «золоте правило» моралі
- •3.Як співвідносяться філософські категорії «матерія» і «рух»
- •1.Як співвідносяться філ.Катег. «простір» і «час»
- •2.Вчому полягає специфіка наукового пізнання
- •3.Творчість як філ.Катег.
- •1.Проаналізуйте відмінності наукового та релігійного світогляду
- •2.Чому розвиток української філософії за радянських часів не був повноцінним
- •3.Дайте характеристику поняттям «об’єкт» та «суб’єкт» пізнання
- •1.Проаналізуйте ідеї Мілетської школи античної філософії
- •2.Як змінився світогляд людини в наслідок переходу від Середньовіччя до Нового часі.
- •3.Назвіть та проаналізуйте основні закони логіки
- •1.Чому світоглядні системи Стародавньої Індії та Китаю називають релігійно-філософськими?
- •2.Як змінилося ставлення до розуміння людини внаслідок поширення ідей психоаналізу?
- •3.За якими ознаками суспільні проблеми можна визначити як глобальні?
3.Напрями розвитку сучасної української філософії.
Розвиток української філософської думки після 1917 р. є складним і суперечливим. Слід зазначити, що вже з 20-х років в Україні з'являються два філософських центри. Як харківські, так і київські мислителі головну увагу приділяють дослідженню української філософської спадщини, естетичних і культурних надбань народу. Так, історик Д.І.Багалій видав монографію про Г.С.Сковороду, а етнограф і літературознавець М.Ф.Сумцов — працю з історії філософської думки в Україні.
Дослідження історико-філософської проблематики тісно пов'язане з аналізом українського національного характеру. Чижевський дає повну картину національних властивостей. Називає їх ''народним світоглядом'', який проявляється втому, ''що цей нарід в світі любить, чого в житті він уникає, що в людині найвище оцінює, до чого ставиться негативно'''. Відмічає, що національний характер не є цілісним, оскільки в кожній нації є різні психологічні і соціальні типи та відмінності, які детерміновані умовами буття нації. При цьому виділяє істотні риси українського національного характеру. Поряд з позитивними рисами як емоційність, сентиментальність, ліризм, індивідуалізм, прагнення до свободи, здатність сприйняття нового, тощо, мають місце і негативні -прагнення до взаємної боротьби, знищення власних і чужих життєвих форм і таке інше. Узагальнюючи все сказане, мислитель робить висновок, що національний характер українцявибрав із багатьох історичних подій саме ту, яка відповідала його сутності.
БІЛЕТ№29
1.Еволюція західної релігійної філософії 20ст.
В 20ст.на тлі успіхів науки і техніки в європейській філософії склалася думка, що релігія повинна зникнути із суспільного життя.Але дві світові війни ,комуністичні диктатури,фашизм,голодомори.геноцид показали,що наука не може забезпечити людині повноцінне духовне існування.Найпоширенішою реліг.течією зах.філ.став неотомізм-нова філ. Фоми Аквінського.
Представники:Маріте,Жільсо.
Ідеї:
1.Відповіді на найважливіші для людини питання слід шукати в текстах святого письма і Божественому откровіні.
2.Вирішення найважливіших сусп..проблем можливе лише на грунті релігійного світогляду.
2.Основа взаємодії природи та суспільства.
Природа-головне джерело суспільного розвитку є необх.умовою мат.життя сусп..
Історія природи:
1.До людини-коли природа розвив.сама.
2.Олюднення природи,коли почалося активне перетворення географ.середов.сусп.
Залежність розвитку сусп.від природи отрим.назву-географ.детермінізм.Засн.Де Монтьє вважав, що географ.фактор,географ.розташ.,вихід до моря тощо,визнач.рівень розвитку сусп.
На поч. 20ст.виник.поняття геополітика, яке означ.боротьбу держав за географ.фактори.Гол.протиріччя між сусп.і природою полягає
В безпечних потребах сусп.і обмеж.можлив.природи.
3.Сучасні язичницькі культури
Збереження і розвиток язичницьких релігій в сучасному світі - одне з парадоксальних проявів глобалізації. Для всякого язичництва одній з центральних категорій релігійному житті є категорія "роду". Іншими словами, в рамках язичницького світогляду людина розглядається як представник певної популяції живих істот, "роду", всі його думки і вчинки повинні визначатися його зв'язками з "братами по роду", і з навколишнім "природним", - тобто, географічним, кліматичних і ін. - контекстом. Традиційно язичницькі релігії обмежують себе рамками того чи іншого етносу (народу, нації), який вони розуміють як якусь "надродовую" структуру. Громадською думкою передбачається, що в цілому внаслідок глобалізації в сучасній культурі нівелюється значення родового і етнічного фактору, і, відповідно, родові і етнічні релігії приречені в майбутньому на вимирання. Проте існування і розвиток язичницьких релігійних рухів практично у всіх країнах світу свідчить про те, що ситуація як мінімум неоднозначна.
Язичницьке світогляд, а разом з ним - і категорія "роду" в релігії, аж ніяк не зникають у зв'язку з глобалізацією. Більш того, глобалізаційні процеси тільки заохочують розвиток язичництва. Причому це розвиток цікаво тим, що воно досягається різними, часом протилежними способами: деколи язичники протистоять глобалізації, часом досить активно до неї приспасабливаются.
Основна теза моєї доповіді наступний: особливість реакції язичницьких релігій на глобализационные процеси в тому, що вони майже завжди вибирають "крайнє" рішення. Звідси можна сказати, що у язичництва немає одного "відповіді" на "виклик" глобалізації, але є два: перший пов'язаний з радикальним антиглобалізмом і, як правило, націонал-соціалізмом і фашизмом, другий - з радикальним глобал-оптимізмом і, найчастіше, радикальним демократизмом і лібералізмом.
БІЛЕТ№30