конкурентное право Бакалинская

291

установлення переліку і правових форм реалізації методів впливу на діяльність суб'єктів природних монополій;

контроль за дотриманням законодавства про природні монополії;

встановлення і реалізація засобів юридичної відповідальності й інших правоохоронних засобів за порушення законодавства про природні монополії.

Законом України «Про природні монополії» встановлено, що суб'єктами державного регулювання природних монополій є національні комісії, а у випадках, установлених законом, – органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.У зв'язку з відсутністю таких комісій для деяких сфер діяльності на сьогодні певні регулюючі функції здійснюються органами виконавчої влади, в тому числі місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Зазначене свідчить про відсутність системності в існуючій моделі регулювання та не відповідає ідеології та принципам регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках, що закріплені Законом України «Про природні монополії». Вдосконалення регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках передбачає створення та функціонування окремих самостійних комісій у сферах, зокрема: зв'язку; транспорту (повітряний, морський і залізничний); енергетики (електроенергія, нафта, природний газ, централізоване теплопостачання);комунальних послуг (централізоване опалення, водопостачання та водовідведення).

Комісії відповідно до законів України мають здійснювати регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках (наприклад, тарифоутворення, ліцензування, забезпечення доступу до товарів та послуг), а також вирішувати в межах компетенції спірні питання, що виникають між споживачами відповідних товарів та самими суб'єктами господарювання, які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та суб'єктами господарювання, що діють на суміжних ринках. У перехідний період (до створення комісій):

– певні регулюючі функції (ліцензування, тарифоутворення, забезпечення доступу до відповідних ринків) здійснюватимуть уповноважені у відповідних сферах органи;

– Антимонопольний комітет України виконуватиме контролюючі функції із забезпечення доступу споживачів до товарів, які виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що діють на суміжних ринках, здійснюватиме заходи із запобігання монополізації суміжних ринків;

– органи місцевого самоврядування здійснюватимуть делеговані законом функції: встановлюватимуть тарифи на водопостачання, водовідведення,

291

292

постачання тепла і, частково, на виробництво тепла відповідно до порядку формування тарифів, що затверджуватимуться уповноваженими у відповідних сферах органами.

Статус комісій як органів державного регулювання у цій сфері має забезпечувати їх незалежність у прийнятті рішень. Реалізація цього принципу є основою для забезпечення ефективної конкуренції, прозорості та відсутності дискримінації у сфері природних монополій. З огляду на зазначене комісії повинні мати високий ступінь незалежності для здійснення справедливого, неупередженого, передбачуваного і деполітизованого регулювання згідно із законодавчо встановленими нормами173.

Регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і

органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Якщо діяльність суб'єктів природних монополій, яка підлягає регулюванню згідно з цим Законом, спрямована на задоволення потреб окремого регіону, то функції регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, визначені цим Законом, можуть бути делеговані в установленому порядку Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям з наданням їм повноважень, передбачених статтею 14 Закону.

Органом регулювання у сфері зв'язку є Національна комісія з питань регулювання зв'язку, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації" . Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сферах природних монополій здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції.

Розділ III Закону України "Про природні монополії" визначає правовий статус Національних комісій регулювання природних монополій.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону національні комісії регулювання природних монополій (далі — комісії) є центральними органами виконавчої влади із

спеціальним статусом, які утворюються та ліквідуються Президентом України174.

173 Про Концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій. Указ Президента України від 27 вересня 2007 року № 921/2007 1748 липня 2008 року Конституційний Суд України прийняв Рішення у справі щодо відповідності

Конституції України (конституційності) положень абзаців першого, другого частини першої, частини другої статті 11 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року № 1682-ІІІ (далі - Закон) (справа про національні комісії регулювання природних монополій). Конституційний Суд України вирішив:

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України „Про природні монополії" від 20 квітня 2000 року № 1682-ІІІ, а саме:

- абзацу першого частини першої статті 11 щодо утворення та ліквідації національних комісій регулювання природних монополій Президентом України;

292

293

Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України. Для здійснення своїх повноважень комісії можуть створювати та ліквідовувати свої територіальні органи, які діють на підставі положень, що затверджуються комісіями. Комісії складаються з Голови комісії та не менше двох членів комісії, яких призначає за поданням Прем'єр-міністра України на посади та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

Термін повноважень голів і членів комісій становить шість років, при цьому забезпечується періодична ротація складу комісій. Порядок ротації для голів та членів комісії встановлюється положеннями про комісії. Одна й та сама особа не може бути членом комісії більше двох термінів підряд.

Повноваження Голови та членів комісії припиняються достроково в разі: подання заяви про відставку; набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину; грубого порушення посадових обов'язків; неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я; подання заяви про звільнення у зв'язку з виходом на пенсію.

Організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності комісій здійснює їх апарат відповідно до положень про комісії. На членів комісій та на працівників апарату комісій поширюється правовий статус державних службовців.

Основними завданнями комісій є: регулювання діяльності суб'єктів природних монополій; сприяння створенню умов, які забезпечують за рахунок виникнення та розвитку конкуренції виведення товарного ринку із стану природної монополії, що дасть можливість ефективніше задовольняти попит, а також сприяння розвитку конкуренції на суміжних ринках; формування цінової політики у відповідній сфері регулювання; сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій (ст.12 Закону).

Найбільш поширеним заходом впливу в сфері природних монополій є цінове регулювання, яке здійснюється на підставі Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень від 22.02.95 № 135

Станом на 1 січня 2003 р. на підставі рішень, прийнятих за участю органів Антимонопольного комітету України, державне регулювання цін (тарифів) здійснювалося щодо 265 суб'єктів господарювання, які діють на 439 регіональних

-абзацу другого частини першої статті 11 щодо затвердження Президентом України положень про національні комісії регулювання природних монополій;

-частини другої статті 11 щодо призначення та припинення повноважень голів національних комісій регулювання природних монополій, їх членів Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.// www.sokol-law.org/content/view/2205/85/lang

293

294

товарних ринках. Порівняно з 1 січня 2002 р. кількість суб'єктів господарювання, стосовно яких здійснювалося таке регулювання, зменшилася на 12,5 відсотка. У 2002 р. з ініціативи органів Антимонопольного комітету України було запроваджено державне регулювання цін і тарифів на продукцію та послуги 58 суб'єктів господарювання на 9 ринках відповідних товарів у Волинській, Миколаївській, Полтавській та Чернівецькій областях. Запровадження державного регулювання цін (тарифів) на продукцію, роботи й послуги монопольних утворень здійснювалося насамперед на соціально значущих ринках, на яких внаслідок об'єктивних причин розвиток конкуренції є неможливим, у той же час захист прав споживачів вимагав вжиття невідкладних заходів. Водночас, у 2002 р. державне регулювання цін і тарифів було скасовано на 19 ринках відповідних товарів (послуг) стосовно 96 суб'єктів господарювання. Органи Антимонопольного комітету ініціювали скасування державного регулювання цін і тарифів насамперед у зв'язку з розвитком конкуренції на відповідних товарних ринках. При цьому органами Антимонопольного комітету враховувалося, що раніше запроваджене регулювання негативно позначалось як на умовах конкуренції на відповідних ринках, так і на інтересах споживачів цих товарів (послуг). Органи Комітету також ініціювали скасування державного регулювання цін і тарифів у випадках, коли суб'єкти господарювання, щодо продукції яких воно здійснювалося, тривалий час не вчиняли порушення законодавства про захист економічної конкуренції175.

Засобами підтримки необхідних обсягів виробництва можуть бути також обов'язкове державне замовлення і державний контракт стосовно суб'єктів господарювання на ринку, що перебуває в стані природної монополії.

Ст.13 Закону „Про природні монополії" визначає функції комісій. Комісії відповідно до покладених на них завдань: розробляють та затверджують спеціальні умови і правила здійснення підприємницької діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, контролюють їх дотримання, вживають у встановленому порядку заходів щодо запобігання порушенням цих умов і правил; видають у встановленому порядку суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, ліцензії на здійснення відповідних видів підприємницької діяльності; формують у відповідних сферах природних монополій цінову політику, визначають умови доступу споживачів до товарів, що виробляються суб'єктами природних монополій; подають відповідним державним органам пропозиції щодо укладання державних контрактів, розробки стандартів і показників якості товарів і послуг та пропозиції щодо регулювання інвестиційних процесів у сферах природних монополій; складають і ведуть реєстри суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється

175 Антимонопольний комітет України. Звіт за 2002 р. -К., 2003. -С.83.

294

295

відповідно до цього Закону; беруть участь у розробці та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства про природні монополії; інформують громадськість через засоби масової

Комісії мають право:

- отримувати документи, статистичну та іншу інформацію про діяльність суб'єктів природних монополій, необхідні для здійснення

покладених на них функцій; - приймати в межах своєї компетенції у порядку, встановленому

положеннями про комісії, рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій;

-приймати рішення про накладання штрафів на суб'єктів природних монополій у випадках, передбачених цим Законом;

-складати протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів

у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов);

-приймати з питань, що належать до їх компетенції, нормативні акти, контролювати їх виконання;

-встановлювати для суб'єктів природних монополій у порядку, визначеному комісіями, вимоги щодо здійснення ними підприємницької

діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, у разі, якщо ця діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії;

- звертатися до суду з відповідними позовними заявами у разі порушення суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, норм

цього Закону.

Крім цього, Антимонопольній комітет України вживає активних заходів щодо регулювання природних монополій. У випадку, якщо при перевірці діяльності суб'єктів природних монополій органи Антимонопольного комітету виявлять і порушення, вони повідомляють про них відповідному органу державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій. Останньому також доцільно інформувати органи Антимонопольного комітету про відомі йому порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами природних монополій, припинення яких входить у компетенцію цих органів.

Практика показує, що особливо важливе місце в роботі органів Антимонопольного комітету займають справи про попередження і припинення

295

296

зловживань суб'єктами природних монополій своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку, особливо, у енерго-, водогазопостачанні.

Особливу увагу у 2006 році органи Комітету приділяли захисту добросовісної конкуренції, прав і законних інтересів підприємців і споживачів від негативних проявів монополізму на ринках житлово-комунальних послуг, послуг, пов’язаних із виконанням функцій держави, паливно-енергетичного комплексу, агропромислового комплексу, зокрема, продуктів харчування, телекомунікаційних послуг і зв’язку, пасажирських автоперевезень. На ринках житлово-комунального господарства органами Комітету протягом 2006 року в 26 регіонах України виявлено та припинено 580 зловживань монопольним (домінуючим) становищем. Це забезпечило захист найширших кіл громадян. Наприклад, внаслідок припинення зловживань монопольним становищем на ринках теплопостачання, водопостачання та водовідведення у Луганській області захищено законні інтереси понад 900 тисяч споживачів, у Донецькій – близько 848 тисяч, у Львівській – понад 400 тисяч, у Волинській – близько 360 тисяч, у Рівненській – понад 300 тисяч, у Чернігівській – близько 240 тисяч, у Запорізькій – понад 200 тисяч, у Івано-Франківській – понад 160 тисяч. Беручи до уваги, що тарифи на житлово-комунальні послуги регулюються органами місцевого самоврядування, органи Комітету посилили роботу щодо виявлення та припинення порушень у вигляді дій або бездіяльності державних органів, що створювали умови або легітимували зловживання монопольним становищем з боку житлово-комунальних підприємств, насамперед у вигляді встановлення економічно необґрунтованих тарифів. Протягом 2006 року виявлено та припинено 235 таких порушень законодавства у 23 регіонах України. Це у 3,7 разу більше, ніж у 2005 році176.

Крім того, контроль за цінами та ціноутворенням суб'єктів природних монополій здійснює урядовий орган державного управління, утворений у складі Міністерства економіки, - Державна інспекція з контролю за цінами та її територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Ключовими суб’єктами державного управління паливно-енергетичним комплексом є Кабінет Міністрів України, галузеві міністерства і відомства: Міністерство палива та енергетики України і Міністерство вугільної промисловості, Державний комітет ядерного регулювання України, Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

176 Антимонопольний комітет України. Звіт за 2006р. -К., 2007. -С.3

.

296

297

До повноважень Кабінету Міністрів України, як вищого органу управління, належить виконання Законів України у сфері ПЕК, затвердження енергетичної політики та умов управління державними енергетичними активами, удосконалення системи управління ПЕК. До повноважень міністерств слід віднести безпосереднє державне управління у галузях відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України засад.

Окремі повноваження щодо управління в енергетиці, пов’язані з розміщенням енергетичних об’єктів і формуванням соціально значимих тарифів, можуть делегуватися відповідним органам місцевого самоврядування.

Державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суміжних ринків в електроенергетичній, газовій і нафтовій галузях здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) та Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства (у сфері теплопостачання). Основним завданням Комісії є регулювання відносин між учасниками енергетичних ринків на засадах недискримінаційності та ефективності їх роботи.

НКРЕ здійснює в установленому порядку перегляд умов ліцензування підприємницької діяльності із формуванням кваліфікаційних вимог до керівників підприємств, створює системи моніторингу ліцензованої діяльності, визначає механізм припинення дії ліцензій. Основними завданнями Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів є: проведення єдиної державної політики у сфері використання енергетичних ресурсів та енергозбереження; забезпечення збільшення частки нетрадиційних та альтернативних видів палива у балансі попиту та пропонування енергоносіїв; створення державної системи моніторингу виробництва, споживання, експорту та імпорту енергоносіїв, удосконалення системи обліку та контролю за споживанням енергетичних ресурсів; забезпечення функціонування єдиної системи нормування питомих витрат енергетичних ресурсів у суспільному виробництві.

Контроль за технічним станом об’єктів, режимами енергоспоживання, дотримання вимог безпеки здійснюють відповідні державні інспекції, а також відповідні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, функції і повноваження яких слід чітко регламентувати законами й іншими нормативно-правовими актами для того, щоб забезпечити баланс інтересів громадян, держави і власників енергетичних об’єктів.

Предметом пильної уваги органів Комітету у звітному році залишалися ринки паливно-енергетичного комплексу, насамперед, ринки нафтопродуктів, газу, послуг з постачання електроенергії. Випадки антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання на цих ринках виявлено та

297

298

припинено в 11 регіонах України, зловживань монопольним (домінуючим) становищем – у 22 регіонах України та на загальнодержавному рівні. Зокрема, на виконання рекомендацій Комітету ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” вирішено проблеми безперебійного постачання газу ряду великих промислових підприємств України (зокрема, ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, ВАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, ВАТ “Дніпроазот” і АТЗТ “Харківський жировий комбінат”).У Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Сумській, Тернопільській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві протягом року виявлено та припинено низку порушень у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання стосовно встановлення завищених цін на нафтопродукти та скраплений газ як моторне паливо. Це сприяло стабілізації, а в подальшому й зниженню цін на ці товари. Захист прав та інтересів значної кількості громадян забезпечило припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на ринках окремих суміжних послуг, пов’язаних із електрота газопостачанням. Так, унаслідок припинення зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з монтажу лічильників природного газу населенню у Луганській, Львівській та Черкаській областях захищено права та законні інтереси понад 1,5 млн громадян, а припинення зловживання монопольним становищем на ринках послуг з періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки

електромереж у місті Севастополі попередило неправомірні втрати споживачів у розмірі 1,5 млн грн. за рік177.

4. Інструменти регулювання природних монополій

Хоча регулювання може встановлювати обмеження на широкий спектр рішень, які приймають підприємства, трьома ключовими сферами регулювання є ціна, обсяг виробництва продукції та кількість підприємств. Рідше регулюють якість продукту та інвестиційну політику підприємств178

Регулювання ціни Орган регулювання визначає ціну, яку підприємства мають призначати на свою продукцію, або навпаки забороняє встановлювати ціну у певних межах. Якщо уряд побоюється, що монополіст може встановити надто високу ціну, реакцією стане встановлення максимальної ціни. Якщо регульоване підприємство має конкурентів, які не підпадають під регулювання, регуляторний орган, очевидно, має не допустити демпінгового ціноутворення (тобто такого ціноутворення, що змушує конкурентів виходити з ринку). У такому разі встановлюють і максимальну, і мінімальну ціну.

Здебільшого регулювання не обмежується значенням однієї ціни. Натомість може встановлюватися загальна цінова структура. Так, регулювання

177Антимонопольний комітет України. Звіт за 2006р. -К., 2007. -С.4

178http://links.dir.com.ua/linkinfo.php?linkID=11943

298

299

телекомунікаційних компаній потребувало встановлення різних тарифів на міжміські дзвінки залежно від певного часу доби та днів тижня. Встановлення структури ціни на противагу встановлення однієї ціни набагато ускладнює впровадження економічного регулювання та може призвести до додаткових втрат, як буде показано нижче. Оскільки прибуток визначається багатьма чинниками (де ціна є лише одним з них), регуляторний орган змушений витрачати чималі ресурси для моніторингу норми прибутку підприємства. Затримка в реагуванні на нові умови попиту чи витрат регулятора може призвести до того, що регульоване підприємство отримуватиме надто високу або надто низьку норму прибутку.179

Вдосконалення правової бази формування тарифів природних монополістів передбачає законопроект „Про внесення змін до статті 9 Закону України „Про природні монополії”, схвалений на засіданні Уряду 25 квітня 2008 року. Законопроектом запропоновано внести зміни, спрямовані на недопущення включення до валових витрат виробництва та обігу, витрат, що безпосередньо не пов’язані з виробництвом. Зокрема, під час обчислення валових витрат виробництва та обігу запропоновано не враховувати суми безнадійної дебіторської заборгованості, суми визнаних штрафів, пені та неустойок, вартість товарів, що добровільно перераховуються іншим юридичним та фізичним особам, вартість реалізованих виробничих запасів тощо.

Проведений Антимонопольним комітетом аналіз нормативної бази, якою визначаються механізми ціноутворення у сферах природних монополій в окремих галузях економіки, встановлює, що існуюча законодавча, методична та методологічна база формування та встановлення цін (тарифів) на послуги суб’єктів природних монополій є недосконалою та непрозорою. А в окремих галузях не розроблена взагалі. Це пов’язано з тим, що у законах відсутні особливості порядку формування тарифів для суб’єктів природних монополій. Органи, які затверджують ці тарифи, не бачать підстав вилучати понаднормовані витрати, посилаючись на Положення бухгалтерського обліку №16 „Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 31 грудня 1999 року № 318 (Положення).

Однак, зазначене Положення має застосовуватися лише для відображення усіх операцій, здійснених господарюючим суб’єктом, і не є нормативним актом, на базі якого формується склад витрат на послуги суб’єктів природних монополій.

Наявність у статті 9 Закону України „Про природні монополії” норми, що „При регулюванні цін (тарифів) на товари суб’єктів природних монополій

179 Вдосконалення системи тарифного регулювання природних монополій. Антимонопольний комітет України.Головне управління державної служби України - К. 2006

299

300

враховуються: витрати, які згідно з законами про оподаткування відносяться на валові витрати виробництва та обігу...„ призводять до того, що в існуючих галузевих методиках регулюючі органи передбачають можливість включення до тарифів будь-яких витрат, зазначених в Положенні.

Наприклад, за даними ГоловКРУ, підприємства житлово-комунального господарства впродовж 2000 – 2002 років віднесли на операційні витрати 353,9 млн. гривень боргів, 280 млн. гривень наднормативних витрат, 32 млн. гривень витрат на виконання робіт, не пов’язаних із статутною діяльністю. Ці суми становлять третину річної суми збитків галузі180.

Регулювання обсягів виробництва. Обмеження на обсяги продукції, яку продають, можуть використовувати і разом із регулюванням ціни, і самостійно. У США у минулому багато штатів, де видобувають нафту, встановлювали ліміти її видобутку. Хоча обсяги виробництва встановлював уряд штату, ціни визначали національні та міжнародні ринки (очевидно, обмеження випуску не могло не впливати на ринкові ціни). Як альтернативний варіант досить часто використовують таке регулювання обсягів виробництва, що дає змогу задовольнити весь попит за регульованою ціною. Таку форму використовують у регулюванні постачання електроенергії. Нарешті, регулювання може встановлювати обмеження на ціну, яку визначає підприємство, лишаючи рішення щодо обсягів виробництва нерегульованим. Наприклад, регулюючи ціни на газ, жодних обмежень на обсяги постачання не накладають.

Контроль входження на ринок і виходу з нього. Входження на ринок може регулюватися на кількох рівнях. По-перше, обмеження вступу нових підприємств здійснюють під час регулювання інфраструктурних галузей для досягнення ефективності виробництва. По-друге, регуляторний орган може контролювати вступ регульованих підприємств і на регульовані, і на нерегульовані ринки. В Україні енергопостачальні компанії здійснюють діяльність у межах чітко визначеної території - зазвичай області. Прикладом заборони на входження до ринку також може бути Акт з телекомунікацій 1996 року у США, що забороняє регіональним компаніям пропонувати послуги міжміського телефонного зв'язку своїм місцевим клієнтам, якщо регуляторний орган вважає місцевий ринок достатньо конкурентним.

Мета регулювання виходу підприємства з ринку - необхідність надання послуг більшій кількості споживачів, ніж це може бути забезпечено вільним ринком. Іншими словами, регулятор забороняє регульованому підприємству відмовлятися від надання послуг для окремих сегментів ринку. Ідеться про забезпечення загальнодоступності послуг. Досягнення цієї мети може потребувати від регульованого підприємства надавати послуги на

180 www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=76810213&cat_id= 103615 - 38k

300