конкурентное право Бакалинская

наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.

Уразі потреби розмір доходу (виручки) може бути визначений

Рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

.У разі, якщо суб'єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від доходу (виручки) суб'єкта господарювання за весь час до прийняття рішення про накладення штрафу.

Адміністративну відповідальність за недобросовісну конкуренцію передбачено ст. 164-3 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до цієї статті: незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копiювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені – тягне за собою накладення штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва i сировини чи без такої; умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам iншого підприємця, тягне за собою накладення штрафу від 5 до 9 неоподатковуваних мiнiмумiв доходів громадян; отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця, тягне за собою накладення штрафу від 9 до 18 неоподатковуваних мiнiмумiв доходів громадян.

Збитки, заподіяні внаслідок недобросовісної конкуренції, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України. При цьому слід враховувати, що про відшкодування збитків може йтися тільки тоді, коли є всі необхідні підстави для застосування заходів майнової відповідальності. При цьому важливо довести, що обсяг збитків, які стягуються, виник через допущене правопорушення.

Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання У разі визнання вчинення порушень, передбачених статтями 4 і 6 Закону, органи Антимонопольного комітету України або особи, права яких порушені, мають право звернутися

271

господарювання і у виробника, і у продавця. Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

приймається у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена в інший спосіб.

У разі встановлення факту дискредитації суб'єкта господарювання органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб,

Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями у порядку, визначеному Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, Законом України “Про захист економічної конкуренції”, Законом України “Про Антимонопольний комітет України” та іншими актами законодавства України.

У процесі розгляду справи органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти попереднє рішення за умов та у порядку, передбачених статтею 47 Закону України "Про захист економічної конкуренції". У процесі

-обов'язкове вчинення певних дій, якщо невідкладне вчинення цих дій є необхідним виходячи із законних прав та інтересів інших осіб.

Попереднє рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання. Цей строк не може бути поновлено.

Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про:

-визнання факту недобросовісної конкуренції;

-припинення недобросовісної конкуренції;

-офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним

272

273

-неправдивих, неточних або неповних відомостей;

-накладання штрафів;

-закриття провадження у справі.

Уразі надходження від заявника клопотання про відмову від заяви про захист своїх прав органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про закриття провадження у справі.

Урішенні вказуються результати розгляду справи по суті, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторони повинні виконати або від яких утриматися, та строк виконання рішення. У резолютивній частині рішення про накладення штрафу зазначається розмір штрафу.

Абзац 1 п.1 ст.251 Господарського кодексу України визначає, що ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень конкурентного законодавства тягне за собою застосування Антимонопольним комітетом України штрафних санкцій до порушників.

Кримінальну відповідальність за недобросовісну конкуренцію передбачено ст. 229 та 231 Кримінального кодексу України. Так, незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від 200 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років із конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. Матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі, – якщо її розмір у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ст. 231 Кримінального кодексу України передбачає, що умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, які становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарювання, караються штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходів громадян або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років. Умисне

273

274

розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або зі службовою діяльністю, якщо воно вчинено з корисливих чи з інших особистих мотивів i завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до 3 років або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк.

4. Особливості припинення недобросовісної конкуренції у зовнішньоекономічній діяльності

Важливим напрямком розвитку конкурентного законодавства є створення законодавчих підвалин добросовісної конкуренції у зовнішньоекономічній діяльності. Уявляється, що головною задачею регулювання конкурентних процесів у зовнішньоекономічній діяльності є збереження та захист доброї репутації українських товарів на зарубіжних ринках та захист вітчизняного товаровиробника вд недобросовісної діяльності з боку імпортерів.

Правовий захист від недобросовісної конкуренції у зовнішньоекономічній діяльності здійснюється на основі Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 року , а також Законів України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” від 22.12.1998 року, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від 22.12.1998 року, Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17 лютого 2000 р.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» недобросовісною конкуренцією у зовнішньоекономічній діяльності розуміється:

*здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;

*здійснення субсідованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи;

*здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією.

Законодавством передбачено, що в разі застосування суб’єктами господарювання за кордоном певних дій, що не відповідають конкурентним правилам, що, своєю чергою, завдає або може завдати шкоди національному товаровиробникові, компетентні державні органи можуть прийняти рішення про запровадження особливих умов імпортування.

До дій, які можуть викликати впровадження особливих заходів, відносять:

274

275

Субсидований імпорт — увезення на митну територію країни імпорту (Україну) товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, перероблення, транспортування або експорту такого товару в країні, з якої він експортується.

Демпінговий імпорт — увезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику подібного товару.

Крім того, спеціальні заходи щодо імпорту здійснюються за наявності дослідження, в ході якого визначаються:

1)тенденції зростання обсягу імпорту в Україну товару (товарів) та (або) умов його здійснення;

2)факти заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту;

3)наявність причинно-наслідкового зв’язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Крім того, відповідно до змісту статті 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» недобросовісною конкуренцією є також і зростаючий імпорт, тобто здійснення імпорту в обсягах та/або за умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди українським виробникам відповідних товарів.

Проведення антидемпінгового розслідування, а також розгляд питань щодо субсидованого імпорту та особливих умов імпорту в Україні здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Державною митною службою України, а також Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі очолює Голова, яким за посадою є міністр економіки та з питань європейської інтеграції України. Персональний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Комісії.

Формою роботи Комісії є засідання на яких приймаються рішення:

- про порушення антидемпінгового, антисубсидиційного розслідування; - про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та

методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу, а також щодо наявності нелегітимної субсидії та методів, що дають можливість визначити її суму;

- про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір; - щодо визначення причинно-наслідкового зв’язку між демпінговим

імпортом (субсидованим імпортом) та шкодою;

275

276

-про застосування антидемпінгових, компенсаційних заходів;

-наявність факту імпорту в Україну, зростання обсягів такого імпорту, методи, які дають змогу встановити цей факт, товар, що є об’єктом розгляду, а також методи визначення можливого заподіяння значної шкоди, її розміри, наявність загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару, наявність причиннонаслідкового зв’язку між імпортом та заподіянням значної шкоди чи загрозою заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару;

-строки та умови імпорту в Україну, тенденції зростання його обсягів і різноманітні аспекти економічної та торговельної ситуації щодо такого імпорту;

-застосування передбачених Законом заходів у зв’язку з виявленими обставинами;

-з інших питань у межах повноважень, передбачених законами. Антидемпінгові заходи можуть застосовуватися способом запровадження

справляння антидемпінгового мита. Розмір ставки антидемпінгового мита встановлюється відповідним рішенням Комісії158.

Антисубсидиційна процедура передбачає застосування компенсаційних заходів у вигляді компенсаційного мита. Якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається в таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів може бути прийнято рішення про застосування таких спеціальних заходів:

-обмеження строку дії дозволів на імпорт;

-запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об’єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;

-перегляд розміру ввізного мита на імпортований товар та інше159. Державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства у

зовнішньоекономічній діяльності здійснює Антимонопольний комітет України щодо порушень конкурентного законодавства.

Контрольні питання

1.Що таке недобросовісна конкуренція?

158Наприклад, з 2001 р. було запроваджене справляння антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь та щодо імпортних поставок ламп електричних походженням з Російської Федерації.

159http://buklib.net/component

276

277

2.Якими є наслідки недобросовісної конкуренції для споживача, для конкурента-виробника?

3.Охарактеризуйте динаміку порушень у вигляді недобросовісної конкуренції в Україні.

4.Дайте характеристику основним формам недобросовісної конкуренції.

5.Що таке неправомірне використання ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця)?

6.Що вважається неправомірним збиранням, розголошенням та використанням комерційної таємниці?

7.З яких елементів складається система захисту від недобросовісної конкуренції?

8.Які повноваження має Антимонопольний комітет України щодо захисту від недобросовісної конкуренції?

9.Що є підставою для розгляду справ про недобросовісну конкуренцію?

10.Яку відповідальність за вчинення недобросовісної конкуренції передбачено українським законодавством?

11.Чому процеси, пов’язані з використанням об’єктів інтелектуальної власності, перебувають у полі зору уваги Антимонопольного комітету України?

Практичне завдання 1

Як співвідносяться поняття «недобросовісна конкуренція» та «промислова власність»? В яких випадках для захисту об’єктів промислової власності застосовуються заходи конкурентного законодавства?

Практичне завдання 2

Визначте за яких умов порівняльна реклама не буде вважатися недобросовісною конкуренцією. Чи не суперечить така ситуація інтересам споживачів? Які можливості для захисту прав споживачів закладені Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції»

Практичне завдання 3

277

співвідношення понять «недобросовісна конкуренція» та «недобросовісна реклама». Назвіть спільне і відмінності.

Ситуаційне завдання № 1

З квітня 1998 року до червня 2001 року СП “ЛЛЛ” виробляв та реалізовував апельсиновий безалкогольний напій “ФАНТАзія”. При цьому назва напою на етикетці була виконана у два рядки з домінуючою частиною назви - “ФАНТА” великими літерами у першому рядку та частиною “зія” маленькими літерами у другому рядку. Такі дії СП “ЛЛЛ” у вигляді використання на етикетці безалкогольного напою “ФАНТАзія” назви, графічно зображеної у два рядки з домінуючою частиною “ФАНТА”, можуть призвести до змішування діяльності СП “ЛЛЛ” з діяльністю підприємства “Дзе ККК”, та підприємства “БББ”. Представники “Дзе ККК” зазначили, що СП “ЛЛЛ” виробляло під назвою “ФАНТАзія” саме апельсиновий напій і розливало його у пластикові прозорі пляшки, що додатково збільшувало ступінь схожості продукції Заявників та СП “ЛЛЛ”. Час виходу на ринок України представників “Дзе ККК”, а також дата реєстрації знаків для товарів і послуг “FANTA” і “ФАНТА” свідчать про те, що вони мають пріоритет на використання позначення “ФАНТА” і не надавали дозволу СП “ЛЛЛ” на використання позначення “ФАНТА”. Крім того, СП “ЛЛЛ” подало до Науково-дослідного центру патентної експертизи Держпатенту України заявку на видачу свідоцтва на словесно-зображувальний знак для товарів і послуг “ФАНТАзія”, де зображення знака є фактично копією зазначеної етикетки безалкогольного напою “ФАНТАзія”. Проте, СП “ЛЛЛ” не отримало свідоцтва на цей знак і права користуватися і розпоряджатися ним на свій розсуд.

1.Чи є ознаки порушення конкурентного законодавства?

2.Яке рішення має бути прийнято антимонопольними органами у разі звернення до них?

Ситуаційне завдання № 2

Керівні посади в дочірньому підприємстві ААА обіймають колишні працівники НВП «Інститут «Т» – директор та головний інженер. Вони працювали в НВП «Інститут «Т» на керівних посадах і володіли інформацією щодо діяльності цього підприємства, особисто укладали договори на постачання комплектуючих для виробництва гідродинамічних нагрівачів «Дніпро», на продаж продукції «Т», формували дилерську мережу та цінову політику, відповідали за технічні питання: проведення досліджень, випробувань, розробку технічних умов, удосконалення продукції.

278

279

Зазначені особи, внаслідок виконання службових обов’язків, мали доступ до конфіденційної інформації, яка може бути визнана комерційною таємницею.

Перед звільненням з НВП «Інститут «Т» вони розпискою зобов’язалися не розголошувати комерційної таємниці. Однак, після переходу на роботу до дочірнього підприємства ААА ці особи використали доступну їм конфіденційну інформацію для організації виробництва гідродинамічних нагрівачів «Дніпро».

1.Чи є ознаки порушення конкурентного законодавства?

2.Яке рішення має бути прийнято антимонопольними органами у разі звернення до них?

Ситуаційне завдання 3

У липні 1998 р. дочірнє підприємство “Б” звернулося до державного підприємства “П” із проханням розіслати клієнтам, які оформили передплату на журнал “Н” (видавець – компанія “С”), рекламні числа журналу “W” (ДП “Б”). Згодом компанія “С” звернулася до Антимонопольного комітету України із заявою, у якій вказувала, що ДП “Бурда-Україна” схилило постачальника (підприємство “П”) до дискримінації покупця послуг останнього (видавництво “С”), оскільки держпідприємство “Преса” надало можливість ДП “БурдаУкраїна” провести рекламну компанію серед передплатників схожого за тематикою видання без додаткових витрат, за винятком витрат на розсилку журналів. Крім того, ДП “Б” неправомірно використало адресну базу передплатників журналу “Наталі”, що складає за наказом керівника компанії “С”, її комерційну таємницю. Все це давало, на думку компанії “С”, підстави для кваліфікації дій ДП “Б” як недобросовісної конкуренції і притягнення її до відповідальності.

Під час розгляду справи представники ДП “Б” вказали, що ніяких переваг у розумінні Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” вони не мали. Про те, що адресна база передплатників журналу “Н” складає комерційну таємницю компанії “С”, вони не знали, оскільки держпідприємство “П” їх про це не повідомило; взагалі ДП “Б” безпосередньо не збирала та не використовувала цю інформацію. Крім того, н6а їх думку, ДП “Бурда-Україна” і компанія “С” відносно державного підприємства “Преса” виступали не як покупці, а як постачальники.

Хто є постачальником, а хто – замовником у відносинах між ДП “Б”, компанією “С” та державним підприємством “П”?

279

280

Чи поширюються положення ст..11 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” на відносини, що склалися між сторонами спору?

Що таке комерційна таємниця? який порядок її захисту і використання? чи можна вважати, що ДП “Б” неправомірно використала комерційну таємницю?

Ситуаційне завдання № 4

В квітні 1998 року ВАТ «Оболонь» розпочало випуск безалкогольного напою «CAMPARI’s». Патентний повірений фірми «CAMPARI» в Україні звернувся до Антимонопольного комітету України з заявою про усунення порушення прав фірми «CAMPARI» на використання назви та маркування, вказавши на те, що назва «CAMPARI» є загальновідомою права фірми зареєстровані в Державному патентному відомстві України 18.06.95 р.

ВАТ «Оболонь» факт правопорушення не визнало посилаючись на те, що назва «CAMPARI» не є відомою в Україні, крім того, напій «CAMPARI» є малоалкогольним, а «CAMPARI’s» безалкогольним, тому змішування не може бути.

Впроцесі розгляду справи було встановлено, що ступінь

змішуваності назви та етикетки напою «CAMPARI’s» з назвою та маркуванням напою «CAMPARI» 70 до 30.

Чи є ознаки правопорушення в діях ВАТ «Оболонь»? Що таке недобросовісна конкуренція? Яке рішення повинен прийняти Антимонопольний комітет України?

Завдання для самостійного опрацювання Практичне завдання 1

На основі аналізу положень Закону України «Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» визначте особливості такого прояву недобросовісної конкуренції як демпінг. Чим він загрожує ?

Практичне завдання 2

На основі аналізу положень Закону України «Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» визначте особливості такого

280