7. Спостереження

^{tOС г}

^{Початок перегонки - Маса приймача з продуктом -}

^{Кінець перегонки - Маса приймача -}

^{Основна маса перегналась при Маса продукту -}

^{8.Розрахунок виходу}

За методикою Теоретичний вихід :	Для даного досліду Теоретичний вихід:
Практичний вихід - 21 г	Практичний вихід - г
Процент виходу від теоретичного :	Процент виходу від теоретичного:

^{Висновок:}

Примітки

.Розбийте хід роботи на послідовні операції.

. Промивання органічного шару проводити у витяжній шафі

. Зливи кислот та промивні води виливати у спеціальний посуд.

Техніка безпеки

1.При попаданні сірчаної кислоти на шкіру змити уражене місце великою кількістю води та нейтралізувати 1 %- им водним розчином гідрокарбонату натрію.

Контрольні запитання

1. Які реакції називаються реакціями ацилювання?

2. Розташуйте ацилюючі реагенти за збільшенням реакційної здатності.

3. Наведіть механізм естерифікації.

4. Яким чином можна змістити рівновагу реакціїї естерифікації ( конкретно, при добуванні ізопентилацетату) ?

5. Чому при синтезі ізопентилацетату беруть надлишок оцтової кислоти а не ізопентилового спирту?

6. Наведіть механізм кислотного та лужного гідролізу естерів.

7. Як визначити у гетерогенній системі вода-органічна речовина, що знаходиться у нижньому

шарі ?

8. Чому при синтезі естеру перед процесом висушування потрібно повністю нейтралізувати кислоти ?

9. Який холодильник ( водяний чи повітряний) потрібно використати для перегонкиі ізопентилацетату? Що є визначальним при виборі холодильника ?

10. Чому перед перегонкою ізопентилацетату осушник потрібно відфільтрувати?

Поясніть дію осушника.

Лабораторна робота № 7 Тема роботи: Реакції електрофільного заміщення. Добування ароматичних галогенопохідних.

Мета роботи: Синтез бромбензолу.

При виконанні роботи потрібно синтезувати речовину, оволодіти прийомами роботи з бромом, з гетерогенними системами, навчитись проводити перегонку з водяною парою, висушування та перегонку органічних речовин.

Тривалість виконання: 8 год.

І. Теоретична частина

Основним методом синтезу галогенопохідних ароматичного ряду є взаємодія ароматичних сполук з галогенами. Реакція галогенування є реакцією електрофільного заміщення. Для проходження реакції потрібно створити умови виникнення електрофілу, тому будь-які фактори, які сприяють поляризації молекули галогену або полегшують її гетеролітичне розщеплення з утворенням катіона галогену, підвищують швидкість реакції та вихід галогенопохідного.

За силою поляризуючого впливу на галогени каталізатори можна розташувати в ряд:

FeBr₃ > AlBr₃ > ZnBr₂ > SbBr₃ > CuBr₂ > PBr₃.

Механізм електрофільного заміщення водню у бензолі на бром в присутності заліза можна відтворити схемою:

Залізо під дією брому перетворюється на бромне залізо, і ця сіль (кислота Льюїса) працює як каталізатор реакції бромування, який безперервно регенерується. Суть механізму не змінюється, якщо припустити, що катіон брому не утворюється як самостійна частинка, а бром взаємодіє у вигляді поляризованої молекули. При підвищенні температури і надлишку брому можливе подальше бромування з утворенням орто- і пара-ізомерів, оскільки замісник бром є орто- пара-орієнтантом.