Розділ III. Криміналістична тактика

§1. Поняття, значення і види судових експертиз

Для досягнення високого рівня слідчої роботи необхідно активно використати в ній досягнення науково технічного про гресу. В цьому одна із вирішальних умов установлення істини в кримінальній справі, зміцнення законності, удосконалення демократичних основ правосуддя.

Кримінально процесуальне законодавство визначає проце суальні форми і режим використання в кримінальному судо чинстві науково технічних засобів і методів. Тепер час під час розслідування кримінальних справ успішно застосовуються засоби і методи криміналістики, судової медицини і психології, судової психології, кібернетики, математики, фізики, хімії, біо логії та інших природничих і технічних наук. Широко застосо вується фотографія, звукозапис, кіно і відеозйомка. Однією із активних форм їх застосування є різні види судових експертиз.

Судова експертиза – це процесуальна дія, що полягає в дослідженні експертом за дорученням слідчого або судді мате' ріальних джерел доказової інформації з метою встановлення реальних даних та обставин, які мають значення для об’єктив' ного вирішення кримінальної справи.

Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спец іальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Експертиза – це самостійна процесуальна форма одержан ня нових і перевірки наявних доказів. Одержані в ході експер тизи висновки є джерелами доказів, а фактичні дані, що містять ся в них, – доказами. Судову експертизу характеризують своєрідні форми її призначення, провадження і процесуально го оформлення. Її особливість полягає також в тому, що фак тичні дані під час проведення експертизи одержує не сам слідчий, як це має місце, наприклад під час обшуку, виїмки, допиту тощо, а у відповідності з дорученням (постановою) слідчого експерт спеціаліст в галузі науки, техніки, мистецтва

317

А.П. Шеремет «Криміналістика»

та ремесла. Процесуальна форма призначення і провадження експертизи покликана забезпечити законність, обгрунтованість та наукову достовірність висновків експертів.

У слідчій практиці судові експертизи використовуються найчастіше для вивчення слідів та інших речових доказів, ус тановлення причин смерті, визначення психічного стану обви нуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка, для встанов лення механізму і причин дорожньо транспортних пригод, залізничних, авіаційних катастроф, пожеж, аварій на вироб ництві, які вимагають спеціальних знань відповідних осіб.

Експертиза призначається постановою слідчого за поруше ною кримінальною справою і доручається спеціалісту експерт ної установи чи відомчої служби, до яких належать науково дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України та експертні служби Міністерства внутрішних справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

Значеня експертизи в ході розслідування кримінальних справ дуже велике і полягає в наступному:

1)висновок експертизи є джерелом доказової інформації, з допомогою якого під час розслідування і судового розг ляду кримінальних справ одержують нові та перевіряють наявні докази. Найчастіше експертиза виконується в якості процесуального засобу перевірки та уточнення зібраних за справою доказів;

2)з допомогою експертизи встановлюється походження і причинні зв’язки окремих фактів, ознак, механізм їх ут ворення;

3)експертиза допомагає встановити час настання і протікан ня окремих явищ (смерть, гальмування, горіння тощо);

4)експертні дослідження забезпечують вирішення питання про тотожність осіб, предметів, тварин, речовин, про їх групову належність;

5)експертні дослідження дозволяють вияснити склад речо вини, дати якісну і кількісну характеристику її елементів;

318

Розділ III. Криміналістична тактика

6)з допомогою експертизи встановлюються факти, що ма ють юридичне значення (вік, алкогольне сп’яніння, стан людини, статева зрілість тощо);

7)експертиза допомагає дати правильну юридичну оцінку події, що розслідується. Це необхідно, зокрема, під час розслідування пожеж, розкрадання державного і гро мадського майна, господарських і службових злочинів, дорожньо транспортних пригод, статевих злочинів тощо.

Класифікація судових експертиз може бути здійснена за різними підставами (Схема 18): за місцем і послідовністю їх проведення, обсягом дослідження, складом експертів, змістом спеціальних знань. Така класифікація має наукове і практичне значення. Вона допомагає слідчому точно визначити зміст ек спертизи, місце її проведення, склад експертів та інші питання.

За місцем проведення експертизи поділяються на два види: ті, що проводяться в експертних установах; і ті, що проводять ся за межами експертних установ. В сучасних умовах більшість судових експертиз проводиться головним чином в державних експертних установах.

За послідовністю проведення експертизи поділяються на первинні і повторні. Крім загальних завдань під час повторних експертиз здійснюється перевірка і повторних. Вони доруча ються іншим спеціалістам, якщо попередній висновок виявив ся необгрунтованим, безпідставним.

За обсягом дослідження експертизи бувають основні і до даткові. Додаткові призначаються у разі недостатньої повноти висновку. На відміну від повторних, вони не ревізують, не пе ревіряють основну, а є своєрідним продовженням основної ек спертизи, у зв’язку з чим проводить їх той самий експерт, хоча не виключено, що провадження додаткової експертизи може бути доручено іншому експерту.

За чисельністтю і складом виконавців експертизи поділя ються на одноосібні, комісійні і комплексні. Одноосібну експер тизу проводить один експерт, комісійну – комісія в складі двох чи більше спеціалістів. Комплексні експертизи проводять дек

319

Розділ III. Криміналістична тактика

ілька експертів різних спеціальностей. Це має місце тоді, коли встановлення тієї чи іншої обставини неможливе шляхом про ведення окремих експертиз або це виходить за межі компе тенції одного експерта чи комісії експертів.

За змістом спеціальних знань експертизи багаточисельні. Практично їх важко навіть перерахувати. Кримінально проце суальний закон називає декілька їх видів: судово медичну, су дово психіатричну, судово бухгалтерську, криміналістичну. Перелік судових експертиз, що проводяться в тій чи іншій ек спертній установі, встановлюється відповідними відомчими нормативними актами.

Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміна лістична. Вона полягає в лабораторному дослідженні об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії, невидимих слідів зашифрованого змісту, групової належності об’єктів або їх тотожності.

До видів криміналістичної експертизи відносяться такі види експертиз: дактилоскопічні, трасологічні, холодної зброї, почер кознавчі, авторознавчі, балістичні, техніко криміналістичних досліджень документів, ідентифікації особи за ознаками зовні шності, комплексного дослідження транспортних засобів і до кументів, що їх супроводять.

Перераховані види криміналістичних експертиз проводяться в експертно криміналістичних підрозділах МВС України. В цих самих підрозділах проводяться також спеціальні експертизи, зокрема:

наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;

харчових продуктів;

спеціальних хімічних речовин;

волокон та волокнистих матеріалів;

волосся людини та тварини;

судово медична імунологія;

судово медична цитологія;

321

А.П. Шеремет «Криміналістика»

судово медична молекулярна біологія;

лакофарбових матеріалів та покриттів;

нафтопродуктів і пально мастильних матеріалів;

скла і кераміки;

металів, сплавів та виробів з них;

полімерів та виробів з них;

вибухових речовин та продуктів пострілу;

матеріалів, документів;

грунтознавчі та мінералознавчі;

вибухових пристроїв, обставин і механізму дорожньо транспортних пригод;

технічного стану транспортних засобів;

транспортно трасологічні;

обставин і механізму пожеж;

електромереж і електроспоживачів;

матеріалів та засобів звуко і відеозапису;

фото і відеотехнічні;

товарознавчі, в тому числі автотоварознавчі;

одорологічні;

судово бухгалтерські.

Зметою більш повного задоволення потреб слідчої та судо вої практики експертно криміналістичні підрозділи можуть організувати проведення інших видів експертиз і досліджень.

§2. Підготовка до призначення та проведення судових експертиз

Підготовка до призначення та проведення судової експер тизи включає такі основні елементи:

1)визначення моменту призначення експертизи;

2)збирання необхідних матеріалів;

3)вибір експертної установи чи експерта;

4)визначення об’єкта експертизи;

5)формулювання запитань експерту.

322

Розділ III. Криміналістична тактика

Дійшовши висновку щодо проведення експертизи, слідчий повинен правильно визначити момент її призначення. В дано му випадку треба мати на увазі:

що експертиза повинна бути призначена своєчасно;

що з постановою про призначення експертизи повинен бути ознайомлений обвинувачений, якщо він є в кримі нальній справі;

що одержання необхідних для експертизи об’єктів, доку ментів і матеріалів може вимагати виконання самостійних слідчих дій.

Вибір моменту призначення експертизи передбачає вибір місця у системі інших слідчих дій. Визначення часу призначен ня експертизи пов’язано з особливостями розслідування зло чину, слідчою ситуацією, наявністю чи відсутністю необхідних матеріалів для призначення експертизи.

Збирання необхідних матеріалів також має певне значен ня під час підготовки до проведення експертизи. Об’єктами дослідження можуть бути речові докази, жива особа, труп або його частини.

При певних умовах експерту надаються так звані зразки порівняльного матеріалу. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини тощо. Про відбирання зразків слідчий складає протокол.

Вибір експертної установи чи експерта є одним із елементів підготовки до призначення експертизи. Діючи в даному на прямі, слідчий повинен передбачити спеціальну освіту, компе тентність, якими володіє майбутній експерт, його стаж науко во дослідницької роботи і роботи за спеціальністю.

Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням харак теру питань і об’єктів дослідження, що підлягають вирішенню.

Суттєвим елементом підготовки до проведення експертизи є визначення об’єкта експертизи. Під об’єктом дослідження розум іють матеріальні джерела інформації про факти, що підлягають встановленню. Це ті обставини, що можуть бути з’ясовані в ході експертного дослідження, та фактичні дані, що встановлюються на підставі спеціальних знань і дослідження матеріалів справи.

323

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Формування запитань експерту в постанові слідчого має особливе значення. Запитання повинні: формулюватися ясно, чітко; не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру; мати логічну послідовність; бути корот кими, конкретними, визначеними; включати в себе повноту та комплексний характер.

Під час підготовки матеріалів на експертизу слідчий взає модіє з спеціалістом: у виборі експерта, визначенні мети експер тизи та її виду, формуванні конкретного завдання (які необхі дно підготувати зразки, як їх одержати тощо).

Якщо експертиза проводиться поза експертною установою, то слідчий створює необхідні умови для роботи, охорону, забез печення технічними засобами, приміщенням.

Підставами для призначення експертизи є постанова слідчо го (ст. 196 КПК України) або ухвала (постанова) суду чи судді (ст. 310 КПК України). Постанова чи ухвала складаються з трьох частин: вступної, описової та резолютивної.

У постанові коротко викладаються обставини, що відносять ся до предмета експертизи, перераховуються і при необхідності описуються об’єкти, які направляються на дослідження. Дається короткий виклад обставин справи. Вказується вид експертизи, найменування експертної установи, прізвище експерта тощо.

Керівник експертної установи, отримавши постанову про призначення експертизи, доручає її проведення одному або кільком експертам. В цей час враховуються обставини, що вик лючають можливість доручення експертизи зацікавленій особі.

Експертиза передбачає проведення активної технічної, організаційної та дослідницької роботи не лише експертом, а й слідчим. Робочий контакт експерта і слідчого полягають в такій взаємодії цих осіб під час підготовки, провадження та викори стання експертизи в ході розслідування, яка забезпечує опти мальні умови провадження досліджень та оцінки їх результатів як доказів у кримінальній справі.

Експерт сам визначає, які методи і засоби повинні бути за стосовані в ході дослідження. Він не має права використати лише прийоми, які призводять до руйнування чи знищення

324

Розділ III. Криміналістична тактика

об’єктів, що досліджуються. Якщо без руйнування чи знищен ня об’єкта вирішити поставлене питання неможливо, експерт повинен одержати на це згоду слідчого (судді). Експерт також не має права обмежити обсяг запропонованого йому дослід ження. Однак експерт має право розширити обсяг досліджень, зазначивши у висновку обставини, які мають значення для справи, з яких йому не були поставлені питання.

§3. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі

Висновок експерта є доказом, оскільки містить відомості про факти, що підлягають доказуванню. Оцінка і використання висновку експерта є найбільш відповідальним етапом проведен ня експертизи за кримінальною справою. Тут експертиза вис тупає як засіб доказування в системі інших доказів.

Першим етапом оцінки висновку експерта є оцінка його наукової достовірності, тобто встановлення відповідності вис новку реальній дійсності.

Існує два способи оцінки наукової достовірності висновку експерта:

1)аналіз умов і методів проведених досліджень;

2)зіставлення висновків експерта з іншими доказами, що містять відомості про предмет дослідження, тобто аналіз висновку експерта у відповідній окремій системі доказів.

Уході аналізу умов та методів дослідження слідчий аналізує:

компетентність експерта, який проводив експертизу;

повноту дослідження об’єктів експертизи;

достатність представлених порівняльних зразків експерту;

обгрунтованість вихідних наукових положень, застосова них експертом;

відсутність чи наявність протиріч у висновках експерта;

форму висновку експерта, відповідність її результатам дослідження.

Процесуальним засобом перевірки й оцінки проведеного дослідження є додаткова і повторна експертизи. Перша призна

325

А.П. Шеремет «Криміналістика»

чається у випадках, коли висновок експерта є недостатньо яс ним або неповним. Вона може бути доручена тому самому чи іншому експерту. Друга призначається у випадку наявності сумнівів в обгрунтованості і правильності висновку і доручаєть ся іншим експертам.

Другим етапом оцінки висновку експерта є оцінка доказо вого значення експертизи.

Не можуть мати доказового значення висновки, в основі яких лежать факти і положення, що не відповідають дійсності, не відносяться до предмета експертизи об’єкти експертного дослідження. Не можуть мати доказового значення такі виснов ки, які грунтуються на помилкових положеннях науки, техні ки, мистецтва, ремесла або положеннях, що неправильно тлу мачаться експертом.

Судова і слідча практика не визнає доказової сили експер тних висновків і в тих випадках, коли:

висновки експерта достатнім чином не мотивовані;

висновок не вирішує всіх поставлених перед експертами питань;

висновок експерта не містить повного і конкретного опи су проведених експертами досліджень;

висновки не підтверджуються результатами проведених експертом досліджень (аналізами, фотознімками, матема тичними розрахунками тощо).

Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Та обставина, що висновки експерта, обгрунтовані досліджен нями, проведеними із застосуванням наукових, технічних та інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхід ності оцінки їх слідчим і судом у повному обсязі. Характер виду доказу, який розглядається, не може бути підставою для некри тичного до нього ставлення, надання йому особливої доказо вої сили. Відповідно до ст. 75 КПК України «висновок експер та для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов’язковим, але незгода з ним повинна бути мотивова на у відповідних постанові, ухвалі, вироку».

326

Розділ III. Криміналістична тактика

Контрольні запитання

1.У чому полягає суть і значення судових експертиз?

2.При яких обставинах призначається судова експертиза?

3.Які елементи містить процес підготовки до судової екс пертизи?

4.В чому полягає тактика проведення судової експертизи?

5.Що собою являє висновок судової експертизи?

6.Які є способи оцінки наукової достовірності висновку експерта?

7.При яких обставинах призначається додаткова і повтор на експертизи?

8.Яке значення має взаємодія слідчого з експертом під час підготовки та проведення судової експертизи?

Теми рефератів і курсових робіт

1.Використання судових експертиз у розкритті і розсліду ванні злочинів.

2.Тактичні прийоми підготовки до призначення та прове дення судових експертиз.

3.Способи і методи оцінки та використання висновку екс перта у кримінальному судочинстві.

Література

1.Кримінально процесуальний кодекс України. – К., 1994. – С. 32–33.

2.Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. – М., 1997. – С. 374–390.

3.Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К., 2001. – С. 340–357.

4.Лифшиц Е.М., Михайлов В.А. Назначение и производство экспертизы. – Волгоград, 1977. – С. 3–110.

327

Тема 24.

Загальні положення методики розслідування злочинів

Поняття та завдання методики розслідування злочинів

Структура методики розслідування злочинів

Загальні положення і наукові основи методики

Етапи розслідування та їх напрями

329

А.П. Шеремет «Криміналістика»

§1. Поняття та завдання методики розслідування злочинів

Методика розслідування злочинів – це самостійний розділ науки криміналістики. Його складають основані на вимогах кримінального і кримінально процесуального законодавства наукові положення, рекомендації і методи розслідування окре мих видів злочинів.

Вчені криміналісти методику розслідування злочинів розгля дають у двох аспектах: 1) це сам процес розслідування злочинів, що здійснюється на підставі застосування засобів криміналістич ної техніки, прийомів слідчої тактики, методів розслідування певних видів злочинів; 2) це розділ науки криміналістики, який містить систему комплексних криміналістичних рекомендацій щодо виявлення, розслідування та профілактики окремих видів злочинів. Саме у взаємозв’язку цих двох напрямів (практично го і теоретичного) методика розслідування злочинів виявляє своє призначення, сприяючи розробленню наукових рекомендацій і запровадженню їх у практику розслідування злочинів.

Методи розслідування кожного злочину, як і сам злочин, індивідуальні. Однак єдині вимоги законності, загальні завдан ня розслідування однорідних злочинів, аналогічні способи їх вчинення, типові матеріальні сліди злочину дають можливість виділити загальні типові методи розслідування, характерні для певної групи справ. Вивчення і наукове узагальнення практи ки розслідування однорідних злочинів дозволяє розробити за гальні, найбільш ефективні методи. Поряд з особливостями розслідування того чи іншого виду злочинів існують і загальні положення, які повинні дотримуватися під час розслідування всіх злочинів, незалежно від їх виду і конкретних обставинах вчинення. Одні із них є загальнообов’язковими вимогами, за фіксованими в кримінально процесуальному законі. Інші ство рюють криміналістичні рекомендації, що застосовуються слідчим. Сюди відносяться загальні методи виявлення, фіксації і дослідження матеріальних слідів злочину і загальні тактичні прийоми виконання окремих слідчих дій. Вони носять універ

330

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

сальний характер і тому набувають значення загальних поло жень, властивих процесу розслідування.

Так, процес розслідування в цілому і окремих видів злочинів закрема може бути охарактеризований як:

оперативно розшукова діяльність відповідних уповнова жених законом органів щодо розкриття та розслідування злочинів;

діяльність органів дізнання, слідства, суду, що здійснюється відповідно до норм кримінально процесуального закону;

організаційна діяльність, спрямована на забезпечення планомірного розслідування окремих видів злочинів на підставі нормативних приписів, рекомендацій з наукової організації праці;

пізнавальна діяльність, спрямована на встановлення об ставин події минулого на підставі теорії судових доказу вань, законів логіки і положень психології;

профілактична діяльність, спрямована на встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, яка здійснюється на підставі рекомендацій кримінології та криміналістики.

Методика розслідування тісно пов’язана з криміналістич ною технікою і слідчою тактикою, із яких черпає певні дані і прийоми формування методів розслідування і попередження злочинів. Методика, відштовхуючись від загальних положень тактики про планування розслідування, розглядає слідчі дії у взаємозв’язку, показує їх типові системи, а також формулює тактичні рекомендації, характерні для розслідування розкрадань державного і колективного майна, убивств, злочинних пору шень правил техніки безпеки праці, інших злочинів.

Суттєва роль у формуванні системи і змісту методики на лежить кримінальному праву, яке визначає діяння, що при знається злочином, а тим самим і загальні межі методики. По ложення кримінального права обумовлюють загальну спрямованість методики. Відповідно до положень кримінально го права здійснюється класифікація методик на окремі види – окремі методики розслідування злочинів.

331

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Кримінально процесуальне право також має велике значен ня для методики розслідування. Кримінально правове законо давство визначає, як відомо, не лише мету, форми і процесуаль ний порядок розслідування, й засоби та умови досягнення цієї мети. Такі процесуальні положення є відправними для методи ки в цілому і її конкретних рекомендацій.

В частині рекомендацій, що відносяться до профілактичної діяльності слідчого, методика розслідування тісно пов’язана з кримінологією, яка, вивчаючи причини й умови, що сприяють скоєнню окремих видів злочинів, визначає завдання профілак тичного характеру, що підлягають вирішенню під час розсліду вання, дає рекомендації щодо їх ефективного впровадження.

Головним завданням методики розслідування окремих видів злочинів є озброєння слідчих необхідним для їхньої про фесійної діяльності науково методичним комплексом знань і навиків розкриття, розслідування і попередження окремих видів злочинів у різних слідчих ситуаціях, що виникають в процесі вказаного виду криміналістичної діяльності.

До завдань методики розслідування окремих видів злочинів можна також віднести:

правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина;

забезпечення охорони державної і колективної власності;

охорону громадського порядку та громадської безпеки, довкілля;

забезпечення охорони конституційного устрою України від злочинних посягань, а також запобігання злочинам (ст. 1 КК України).

Виходячи з предмета дослідження в методиці розслідуван ня виділяють власні завдання, до яких можна віднести:

узагальнення слідчої, судової та експертної практики, вив чення кримінальної обстановки в цілому та в окремих регіонах;

вивчення та узагальнення стану, структури та динаміки злочинності;

332

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

аналіз кримінального, кримінально процесуального, кри мінально виконавчого, адміністративного, цивільно пра вового, а також галузевого законодавства, пов’язаного з встановленням юридичної відповідальності за правопору шення в різних сферах діяльності;

розроблення найбільш ефективних методів і засобів роз криття і розслідування злочинів, побудова їх криміналі стичної характеристики, оптимізація процесу розсліду вання окремих видів злочинів на основі використання даних про типові слідчі ситуації, системи типових версій, комплекси слідчих дій, організаційних і оперативно роз шукових заходів.

§2. Структура методики розслідування злочинів. Загальні положення і наукові основи методики

Методика розслідування складається із двох частин:

1)загальні положення (поняття, завдання, методика, зміст та структура);

2)окремі методики (розслідування окремих видів злочинів).

Загальні положення, що складають структуру криміналістич ної методики, необхідно відрізняти від структури окремих ме тодик розслідування різних видів злочинів, наприклад, убивств, дорожньо транспортних злочинів, розбоїв, грабежів тощо.

У загальні методики розслідування (Схема 19) включають ся положення, що містять інформацію про те, які обставини встановлюються у всіх випадках дослідження певних подій, розслідування тих видів діянь, які входять в якості елементів у відповідну криміналістично подібну групу, як організується і здійснюється робота щодо їх виявлення і доказування, як не обхідно діяти слідчому в умовах, типових для даної категорії справ ситуацій. Що стосується специфіки вказаної діяльності, характерної для розслідування діянь окремих видів (крадіжок, убивств) і їх різновидностей, то вона знаходить своє відобра ження в окремих методиках, тобто методиках розслідування окремих видів злочинів.

333

Розділ IV. Методика розслідування окремих видів злочинів

Загальні і окремі методики розслідування відрізняються за обсягом інформації, що міститься в них. Перш за все це пов’я зано з тим, чи розраховані вони на забезпечення розслідуван ня в цілому, чи діяльності на певному етапі, в типовій ситуації.

Однак у всіх випадках їх розроблення здійснюється на базі наступного принципу: перш ніж розглядати проблему засобів, прийомів, методів розслідування, необхідно визначити коло завдань, що вирішуються, визначити обставини, що підлягають встановленню. З урахуванням цього положення і формується структура загальної чи окремої методики.

Загальні положення методики становлять собою засновані на законі та узагальненій слідчій практиці вимоги та кримінал істичні рекомендації, які слугують найбільш ефективному роз слідуванню злочинів усіх видів. До них відносять: дотримання законності; плановість розслідування; оперативність та швидкість розслідування; індивідуальність розслідування; взає мозв’язок слідчого з оперативним апаратом органів розсліду вання; активне використання допомоги громадськості.

Методика розслідування окремого виду злочину або окре ма методика становить систему положень та наукових рекомен дацій, які визначають порядок діяльності слідчого під час розс лідування окремого виду злочину. Для кожного виду злочину існують структурні схеми, алгоритми діяльності, які придатні для розслідування будь якого виду злочинів. Такі алгоритми діяльності називають структурою окремої методики. Вона вклю чає такі елементи:

криміналістичну характеристику даного виду злочинів;

обставини, які необхідно встановити;

особливості порушення кримінальної справи;

першочергові слідчі дії та оперативно розшукові заходи;

типові слідчі ситуації, типові версії та планування;

тактику провадження окремих слідчих дій;

профілактичні слідчі дії.

Врахування перелічених елементів під час розслідування злочинів дозволяє визначати напрями розслідування та опти мізувати діяльність слідчого.

335

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Розроблення методик розслідування спирається на цілісну си стему загальних положень (принципів), до яких можна віднести:

обумовленість вказаних розробок потребами слідчої практики;

реалізація принципу законності наукових рекомендацій, які повинні відповідати принципам кримінального про цесу, етичності і гуманності;

комплексне використання правових та інших джерел інформації;

використання нових досягнень науково технічного про гресу і передового слідчого досвіду, інших сфер практич ної діяльності;

оптимальний набір слідчих дій, тобто в будь якій окремій методиці доцільно використовувати повну сукупність слідчих дій, яка забезпечує вирішення слідчої ситуації, досягнення мети розслідування.

Складовою частиною криміналістичної методики є методо логічні основи. До них відносяться філософські категорії та за кони, зокрема:

закон загального зв’язку явищ, тобто всі факти, умови середовища, в якому вчинено злочин, взаємопов’язані, пізнання одного з них створює умови для пізнання інших;

теорія відображення, за якою: а) якщо є слід, то існує слідоутворюючий об’єкт; б) будь який взаємозв’язок по роджує зміни (сліди);

категорії загального та окремого, тобто загальні положен ня властиві окремим явищам, фактам, і навпаки, всяке окреме слугує часткою для формування загального.

Головним завданням методологічних основ криміналістич ної методики є: розкриття основних умов, в яких проходить розслідування; формування принципів використання сучасних методів пізнання фактів минулого; розроблення нових методів для розв’язання конкретної ситуації розслідування злочинів.

336