А.П. Шеремет «Криміналістика»
§1. Поняття і завдання криміналістичної тактики
У ході розвитку науки криміналістики термін «тактика» мав різні поняття: криміналістична тактика, слідча тактика. Ці по няття окремими криміналістами (І.Ф. Пантелеєв, М.О. Селива нов, Н.П. Яблоков) ототожнюються, однак вони нерівнозначні.
Криміналістична тактика – це розділ криміналістики, який становить собою систему положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування й визначення опти мальної поведінки осіб, які здійснюють розслідування з ураху ванням їх відносин та взаємодії з іншими учасниками розслі дування на основі норм і принципів кримінального процесу.
Отже, криміналістична тактика вивчає тактику діяльності всіх учасників розслідування – слідчого, прокурора, працівників органів дізнання, спеціаліста, експерта, громадських помічників, звинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка тощо.
Слідча тактика – це галузь криміналістики, яка містить си стему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування й тактики слідчих дій. Це поняття вужче, ніж криміналістична тактика, і більш точно визначає призначення тактики – слугувати розслідуванню злочинів, яке здійснюють органи попереднього слідства та дізнання.
Теоретичними основами тактики є вчення про законо мірності поведінки осіб, залучених до орбіти кримінального процесу, виявлення у зв’язку з цим їх психічних якостей, роз роблення на цій основі прийомів збирання та дослідження до казової інформації. Тому слідчу тактику визначають як лінію поведінки слідчого у певних ситуаціях.
Завданнями слідчої тактики як галузі науки криміналісти ки є розроблення найбільш ефективних тактичних прийомів на основі широкого використання даних спеціальних наук, уза гальнення передової судової та слідчої тактики і активне впро вадження тактичних рекомендацій у практичну діяльність органів розслідування і суду.
Ефективні прийоми збирання та дослідження доказів, що розробляються слідчою тактикою відповідно до вимог кримі
224
Розділ III. Криміналістична тактика
нально процесуального закону, виступають одним із головних факторів успішного розслідування злочинів.
Важлива роль у виробленні тактичних прийомів належить судово слідчій практиці, оскільки саме під час розслідуван ня і судового провадження конкретних справ перевіряється їх ефективність.
Науковці кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого вважають, що тен денції розвитку криміналістичної тактики потребують розши рення меж її дослідження. На їх думку, за своїм змістом крим іналістична тактика повинна мати трирівневу структуру:
1)загальні положення (поняття і предмет криміналістичної тактики, її принципи, елементи планування і організація розслідування, вчення про криміналістичну версію тощо);
2)підгалузі (слідча тактика, судова тактика, тактика розшу кової діяльності, тактика злочинної діяльності);
3)окремі наукові теорії (теорія прийняття тактичних рішень, теорія слідчої ситуації, теорія систематизації тактичних прийомів тощо).
Оскільки тактика є частиною криміналістичної науки, вона не може не включати до себе деяких положень. Це можуть бути окремі криміналістичні теорії або їх структурні підрозділи. Ок ремі наукові теорії у криміналістичній практиці мають різний ступінь сформованості, тому вона є відкритою системою, яка характеризується появою нових теорій.
Структурність криміналістичної тактики можна простежи ти за складом її засобів, зокрема таких як:
тактичний прийом як спосіб здійснення процесуальної дії, спрямований на досягнення її мети;
тактична рекомендація – науково обгрунтована та пере вірена практикою порада щодо вибору і застосування за собів, прийомів та форм поведінки;
тактична комбінація – упорядкована сукупність взаємо пов’язаних та взаємообумовлених прийомів, що мають цільову спрямованість у процесі її реалізації;
225
А.П. Шеремет «Криміналістика»
тактичне рішення, тобто тактика слідчої дії, яка охоплює весь типовий тактичний комплекс можливого її здійснен ня, реалізації;
тактична операція, тобто система слідчих або інших дій, спрямована на виконання завдання розслідування у відповідній слідчій ситуації.
§2. Тактичний прийом і критерії його допустимості
Тактичний прийом, що застосовується в кримінальному судочинстві, – це найбільш раціональний та ефективний спосіб дії особи, що здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді з метою швидкого і повного розкриття злочину, виявлення вин них, установлення істини у справі.
Слідча тактика володіє ефективними тактичними прийома ми, що сприяють успішному розкриттю злочинів. Вибір слідчим тактичного прийому здійснюється на основі всебічного вивчен ня обставин злочину, конкретної слідчої ситуації, допустимості тактичного прийому в кримінальному судочинстві.
Не кожний спосіб вирішення тактичних завдань розсліду вання може розглядатися як правомірний тактичний прийом.
Тактичний прийом повинен бути науково обгрунтованим і законним, відповідати нормам етики, забезпечувати ефектив не використання науково технічних засобів у розкритті, розс лідуванні та попередженні злочинів.
Розпізнавальна риса тактичних прийомів полягає в тому, що в основу їх покладені наукові дані базових галузей знань, зокрема: психології, логіки, наукової організації праці та управління, а також узагальнений досвід розслідування і попередження злочинів.
У ході розслідування злочинів можуть застосовуватись лише такі прийоми, які відповідають принципам кримінально процесуального закону.
Тактичні прийоми повинні відповідати також етичним нор мам. Це означає, що під час здійснення своїх професійних функцій дізнавач, слідчий, прокурор, суддя в ході виконання
226
Розділ III. Криміналістична тактика
конкретних процесуальних дій керуються моральними принци пами кримінального процесу і завданнями судочинства, «щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний» (ст. 2 КПК України).
Ці завдання не можуть вирішуватись за межами принципів справедливості, гуманності та професійної етики. В ході розсл ідування злочинів недопустимо використовувати тактичні прийоми, які принижують честь і гідність громадян, пов’язані з обманом, насиллям чи погрозою застосування насилля.
Тактичний прийом повинен забезпечувати найбільш доц ільне та ефективне застосування науково технічних засобів з метою розкриття і попередження злочинів. Тактично правиль не використання науково технічних засобів під час здійснен ня багатьох слідчих дій нерідко є вирішальним у виявленні прихованих слідів злочину, способу його вчинення і відомос тей щодо особи злочинця.
Тактичні рекомендації щодо здійснення процесуальних дій повинні повністю відповідати духу кримінально процесуально го закону, його принципам. У той самий час тактичний прийом, перебуваючи в певній залежності від процесуального закону, володіє такими властивостями, які дозволяють відрізнити його як наукову рекомендацію від приписів кримінально процесу альних норм. Це прявляється перш за все в їхній правовій при роді. Передбачений законом спосіб дії і його правова форма підлягають обов’язковому виконанню як тими, хто приймає закон, так і тими, кому ці вимоги закону адресовані.
Доцільність застосування тактичного прийому визначаєть ся слідчим в залежності від конкретної слідчої ситуації. Розме жування тактичного прийому і процесуального правила про вадження слідчої дії можна здійснити також за неоднаковими юридичними наслідками, що настають у випадках порушення процесуального закону та неправильного застосування тактич них рекомендацій. Неналежне застосування тактичного прийо му не тягне застосування процесуальних санкцій, в той час як порушення приписів закону неминуче позбавляє результати слідчої дії їх доказової сили.
227