А.П. Шеремет «Криміналістика»
та обсяг операції; номер документа; підписи відповідальних осіб; відбитки печаток та штампів.
За юридичною природою документи поділяються на справжні та підроблені, а за джерелом – на офіційні (паспорт, посвідчення особи, довідка) та неофіційні (лист, записна книжка).
За способом виготовлення документи поділяють на: руко писні, машинописні, комп’ютерні, поліграфічні або виготовлені іншим способом за допомогою письмових знаків, інших графі чних зображень, виконані чорнилами, пастами, тушшю, олівцем, друкарською фарбою або іншою речовиною.
Документ як речовий доказ потребує особливих правил поводження:
до документа не можна вносити будь яких змін (помар ки, проколи, підкреслювання слів тощо);
не можна підшивати без конверта до справи, згинати за новими складками, підклеювати до обгортки, зчіплювати скріпками;
пересилати дозволяється виключно в цупких конвертах, помістивші документ між чистими аркушами паперу;
якщо припускається, що на документі повинні залишитися сліди пальців рук, то працювати необхідно в рукавичках;
для зберігання документів повинні бути створені відповідні умови (запобіжні заходи щодо впливу воло гості, променів сонця, хімічних речовин тощо).
§2. Слідчий огляд документів
Огляд документів як самостійна слідча дія проводиться у випадках, коли документ не був оглянутий та зафіксований у протоколах тих слідчих дій, під час яких він був виявлений, або коли був поданий обвинуваченим, потерпілим чи свідком. По переднє дослідження документів може здійснювати слідчий на підставі вимог ст. 190, 191 та 195 КПК України.
Приєднані до справи документи як речові докази піддають ся огляду, який можна поділити на два етапи: на першому ре тельно вивчається зміст документа з метою виявлення можли
152
Розділ II. Криміналістична техніка
вих протиріч, а на другому – встановлюється, чи не допуска лись будь які зміни в цьому змісті.
Протиріччя у змісті документа встановлюється шляхом співставлення його окремих реквізитів: бланка, відбитків печа ток і штампів, дати видачі документа і виготовлення бланка.
Оглядати документи рекомендується за допомогою органолеп тичних методів (під час бокового освітлення, у косопадаючому світлі) та інструментальних (використання оптичних приладів – лупи, мікроскопа, світлофільтрів тощо). Під час косопадаючого освітлення виявляється зміна структурного стану волокон, сліди тиснення та пасма (плями), що утворилися ручкою чи іншим приладом. Оглядом документа на просвіт виявляються локальні тонкі ділянки паперу, обумовлені підчисткою.
За допомогою лупи чи мікроскопа можна виявити здвоєність штрихів, розпливи барвника у штрихах, нанесених на підчищених ділянках і лініях згину, частинки барвника та інші ознаки, характерні для зміни записів.
Під час огляду машинописних текстів, відбитків печаток і штампів застосовують лінійку, циркуль вимірювач. Вони дають змогу встановити відмінність у розмірах букв та відстані між ними. У кожному із слів тексту печаток і штампів, виготовлених у спец іальних майстернях, букви розташовані на однаковій відстані одна від одної, а подовжні осі у круглих печатках мають радіальне розта шування знаків по колу. Тому відхилення можуть свідчити про можливе допечатування в машинописному тексті, а у відбитках – про нанесення їх за допомогою саморобних кліше.
Умови огляду документа і його результати описуються в про токолі. Ознаки, що цікавлять слідчого, можуть бути зафіксовані також фотографічним методом чи за допомогою відеозапису.
§3. Способи змін у документах та їх встановлення
Найбільш розповсюдженими способами зміни змісту доку ментів є: підчистка, дописка, травлення, виправлення, змивання.
Підчистка – це механічне видалення з поверхні документа письмових, друкованих знаків, букв, штрихів, слів, символів, які
153
А.П. Шеремет «Криміналістика»
відображають зміст документа. Для підчистки використовують гуму, пемзу, гострі предмети тощо. Ознаками підчистки є кош латість волокон паперу, потоншання паперу у місцях підчист ки, розпливчасті штрихи тексту на підчищеному місці, залиш ки частинок барвника, видаленого тексту, порушення захисної сітки в документі тощо.
Порушення структури паперу легко виявляється мікроскоп ічним дослідженням під дією косопадаючого освітлення. Мікро структура речовини штрихів, деформація ліній захисної сітки вивчаються за допомогою збільшуючих приладів (лупи, мікрос копи). Потоншання паперу спостерігається під час огляду на просвіт. Для виявлення підчищених записів застосовують ком плекс методів: контрастну зйомку, кольороподіл, фотографуван ня видимої (збудженої ультрафіолетовими променями) та інфра червоної (збудженої синьо зеленими променями) люмінесценції, зйомку у відбитих інфрачервоних променях, дифузно копіюваль ний, адсорбційно люмінесцентний тощо.
Дописка – це змінення початкового змісту документа шля хом внесення нових букв, фраз, цифр, слів на вільні місця до кумента між окремими письмовими знаками, словами чи ряд ками, добавляння слів, цифр, букв. До ознак дописок відносяться:
відмінність у кольорі й відтінку штрихів початкових та нових записів, відмінність у розташуванні окремих за писів у тексті;
зменшена чи збільшена відстань між буквами, словами, рядками;
невиправдані скорочення;
відмінності в ширині штрихів і виробленості почерку, яким виконані записи, що співставляються;
відмінності у поглинанні невидимих променів;
відмінність у люмінесценції штрихів та їх відбитків;
наявність домішок в одних штрихах і відсутність в інших;
відмінність у проникаючій здатності матеріалу письма, і копіювальній здатності та розчинності фарбника штрихів.
154
Розділ II. Криміналістична техніка
Інколи дописки можна виявити шляхом вивчення змісту документа, з урахуванням смислового зв’язку між окреми ми реквізитами документів чи в результаті виявлення лог ічних протиріч.
Травлення – це спосіб змінення змісту документа, під час якого частина тексту видаляється за допомогою хімічних ре активів, які вступають у реакцію з барвником штрихів і зне барвлюють його. Як травлячі речовини використовують деякі кислоти і луги.
Крім травлення з метою видалення початкового тексту зас тосовують його змивання, тобто розчинення барвника штрихів водою, спиртом та іншими розчинниками.
До ознак травлення та змивання тексту відносяться: знебар влення ліновки і захисної сітки; наявність білястих плям від дії хімічної речовини; поява матових ділянок; зміна кольору папе ру; шорсткість поверхні паперу; поява дрібних тріщин; на явність залишків барвника витравлених штрихів; розпливи барвника нових штрихів.
Ознаки травлення виявляються звичайним оглядом, а та кож за допомогою лупи і мікроскопа. Контрастність слабо видимих штрихів може бути підвищена під час спостережен ня ділянки травлення за допомогою відповідних світлофільтрів, відібраних за правилами кольорозподілу та кольоророзрізнювання. Виявленню ознак травлення сприяє також метод люмінесценції в ультрафіолетових променях, який дозволяє виявити відмінності в люмінесценції залишків видалених штрихів і паперу.
Крім перерахованих зустрічаються й інші способи зміни документів. Розповсюдженими є переклеювання фотографіч них карток.
Переклеювання фотографічних карток найчастіше здійснюється в документах, що засвідчують особу (паспорт, перпустка тощо). Фотокарточка власника документа може бути замінена повністю або частково. У разі часткової заміни фото карточки у документі залишають її частину з відбитком печат ки, а іншу частину видаляють і на її місце наклеюють нову.
155