А.П. Шеремет «Криміналістика»

називаються особисто з точно визначеним предметом допиту та послідовністю їх виклику; доручення міліції повинні носити конкретний характер. Конкретність планування розслідування є запорукою цілеспрямованої та ефективної роботи слідчого щодо розкриття злочину.

§3. Вчення про криміналістичну версію

У ході розкриття і розслідування злочинів відбувається поступове збирання доказової інформації, починаючи від віро гідних передбачень і закінчуючи достовірними знаннями щодо злочину, який розслідується. Для того, щоб швидше здійснити перехід від вірогідних до достовірних знань, під час будь якого дослідження суб’єкта пізнання застосовується гіпотетичне мис лення. Основною формою такого пізнання є гіпотеза, як вис новок з вихідними із нього передбаченнями. В кримінальному і кримінально процесуальному пізнанні події злочину головним його інструментом є криміналістична версія як різновидність гіпотези, тобто гіпотези, застосованої до окремого соціального явища. Відповідно в кримінально процесуальній та кримі нальній діяльності побудова версій і їх перевірка перетворюють ся в один із власне криміналістичних методів пізнання.

Основу версії складають прийоми, способи формальної та діалектичної логіки: аналіз і синтез, індукція та дедукція, анало гія і гіпотеза. Результати аналізу і синтезу наявної інформації створюють початкову основу для гіпотетичного мислення, в яко му більшість версій будується індуктивним шляхом за аналогією.

Для висунення криміналістичної версії слідчий повинен мати певні фактичні підстави, тобто зібрані речові докази, відо мості, отримані оперативним шляхом. На підставі цих даних у версії повинно міститись намагання не лише пояснити наявні відомості, але й виявити їх взаємозв’язок та взаємозалежність.

Таким чином, криміналістична версія – це логічно обгрун товане припущення про наявність і обставини події, що розсл ідується, дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу відпо відного злочину.

244

Розділ III. Криміналістична тактика

За кримінальною справою, як правило, висувається декіль ка версій. Якщо є підстави лише для одного висновку щодо суті злочину, то необхідність у висуненні загальних версій практич но відпадає. Однак, оскільки в таких випадках не завжди всі обставини злочину досить очевидні (наприклад, невідомі мо тиви злочину тощо), виникає необхідність у висуненні інших, більш конкретних версій.

Версії класифікують за різними підставами. Зокрема, за суб’єктом побудови версій та використання їх у розслідуванні вони поділяються на: слідчі, судові, експертні, розшукові, версії обвинувачення та версії захисту.

Версії, побудовані з урахуванням ряду схожих фактів, явищ та подій називають типовими. За обсягом події, яка розслідуєть ся, версії поділяються на загальні та окремі. Наприклад, версія, яка стосується події злочину в цілому, буде загальною, а сто совно складових злочину і його обставин – окремою.

Версія – це ідеальна логічна модель події злочину в цілому або окремих його обставин, побудована за матеріалами справи. У своєму розвитку версія проходить три стадії: 1) висунення (побудова); 2) аналіз та розроблення; 3) практична перевірка виведених наслідків.

Висунення версій здійснюється на підставі зібраних матеріалів у ході невідкладних слідчих дій та оперативно розшукових заходів. Іноді версія може бути побудована на основі повідомлень, які слугували підставою для порушен ня кримінальної справи, або на основі оперативної інфор мації та аналогії.

Друга стадія побудови версії – аналіз – становить розроб лення висунутого припущення та визначення ряду наслідків, що логічно випливають із цього припущення.

Третя стадія побудови версії складається з практичної перевірки висунутих припущень та співставлення їх з ре зультатами реальних фактів, встановлених у ході перевірки та розслідування.

Процес побудови версій складається з чотирьох етапів: аналіз і синтез матеріалів за справою; пояснення слідчим окре

245

А.П. Шеремет «Криміналістика»

мих питань у зв’язку з побудовою версій, тобто висловлення ним припущення; виведення наслідків версій; перевірка версій.

Початком побудови версій є аналіз і синтез наявних у слідчого даних за справою, в результаті яких відбувається пев не упорядкування наявної інформації про слідчу ситуацію, що склалася. Вказані дії доповнюються виявленням логічних зв’язків і відносин між відомими обставинами.

Другий етап включає в себе звернення слідчого до наявних у нього знань, до слідчого досвіду, необхідного для пояснення ок ремих питань у зв’язку з побудовою версії. У даному випадку використовуються відомості із особистого та узагальненого досв іду розслідування подібних кримінальних справ, власна інтуїція.

Реалізація своїх знань і досвіду, узагальнених, довідкових та інших відомостей під час аналізу наявних фактичних даних складає одну із важливих стадій процесу побудови версій. На скільки вміло слідчий зможе застосувати вказані вище знання і досвід під час аналізу фактичних даних, настільки точніше він оцінить слідчу ситуацію, що склалася, і правильно визначить коло версій, що підлягають перевірці.

Третій етап побудови версій – це їх конкретизація шляхом виведення із них наслідків (висновків). Ця операція здійснюється з допомогою дедукції й аналогії. Дедуктивний метод може мати місце у разі явно недостатньої кількості ви явлених за справою доказів. У цьому випадку під час побудо ви версій виходять не з аналізу певних доказів, а із загального припущення.

У випадку схожої ситуації події злочину слідчі версії мо жуть виникати за аналогією. Джерелами аналогії під час побу дови версій можуть бути:

оперативні та слідчі матеріали щодо однотипних нероз критих злочинів;

оперативні та слідчі дані стосовно складу розкритих злочинів;

246

Розділ III. Криміналістична тактика

теоретичні положення, які грунтуються на узагальненні слідчої практики і дозволяють намітити певну кількість версій щодо конкретної категорії злочинів;

власний досвід слідчого у розкритті злочинів.

Перевірка версій на відміну від процесу їх побудови є прак тичною діяльністю осіб, які висунули версії. Мета перевірки – підтвердити чи спростувати припущення, що висунуті у версії, та зроблені із них висновки, і забезпечити встановлення істи ни у справі. У зв’язку з цим перевірка версій полягає в цілесп рямованому збиранні доказів у порядку, передбаченому проце суальним законодавством.

З метою запобігання негативних для розслідування наслідків процес перевірки версій повинен відповідати ряду принципових вимог:

1)всі висунуті версії повинні бути перевірені до кінця;

2)всі версії перевіряються одночасно (паралельно);

3)першими з перевірочних дій виконуються такі, які спря мовані на виявлення і фіксацію слідів, що швидко зника ють або можуть бути пошкодженими умисно;

4)перевага надається тим слідчим діям, де інформація, одер жана внаслідок цих дій, може бути використана для пе ревірки кількох слідчих версій.

Версія вважається обгрунтованою, якщо вона знайшла своє підтвердження зібраними матеріалами.

Контрольні запитання

1.У чому полягає суть організації розслідування?

2.У чому полягає зміст планування розслідування?

3.Які є принципи планування розслідування?

4.Що являє собою криміналістична версія?

5.Які є види слідчих версій?

6.Охарактеризуйте правила побудови та перевірки версій.

7.Яке значення мають версії під час розслідування зло чинів?

247

А.П. Шеремет «Криміналістика»

Теми рефератів і курсових робіт

1.Проблеми організації і планування розслідування зло чинів у світлі вимог чинного законодавства України.

2.Слідчі версії – основа плану розслідування у кримінальній справі.

Література

1.Криминалистика. Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева и Н.А. Селиванова.– М., 1984.– С. 254–262.

2.Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. – М., 1997. – С. 100–118.

3.Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К., 2001. – С. 205–216.

4.Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально довідковий посібник. – К., 1996. – С.90–94.

248