55).Концепція tqm як ефективний спосіб управління бізнесом. Премії з якості

Тотальний менеджмент якості (TQM) — це концепція, яка передбачає загальне, цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності — від досліджень до післяпродажного обслуговування — за участі керівництва та співробітників усіх рівнів та за раціонального використання технічних можливостей.

TQM не має часу початку та завершення і не схожа на більшість програм, ініційованих на підприємствах. Заходи TQM не виконуються окремими працівниками, а отже ідею TQM дуже непросто втілити на підприємстві. TQM – не один з методів ведення бізнесу. TQM – нова філософія бізнесу

TQM покликана розвивати успіх підприємства за наступними напрямками:

– всебічний облік споживчих вимог; – зниження кількості нарікань з боку споживачів;

– збереження постійної клієнтури; – залучення нових споживачів; – підвищення ефективності організаційних процесів; – зниження витрат за рахунок зменшення втрат; – підвищення прибутковості; – захоплення більшої ринкової частки; – підтримання конкурентної переваги; – орієнтація на персонал.

Таким чином, TQM – це нова система принципів, інструментів і методів організації робіт, що забезпечують такий рівень управління підприємством, який би дозволив домогтися споживчого задоволення в стрімко змінних умовах глобальної економіки.

Існує кілька основних премій якості світового рівня. Японська премія Демінга в Японії - це престижна нагорода за успішну розробку та застосування методів управління якістю в масштабах всієї компанії. Національна премія якості Малкольма Болдріджа в США - бізнес-модель, яка сформувала філософію сучасного світового підприємництва. Європейська премія якості - це зразок взаємовигідного співробітництва організацій Європи під егідою Європейського фонду управління якістю

56.Рівні стандартизації та види стандартів

Стандартизація (розробка, затвердження, прийняття та видання стандартів) проводиться на наступних рівнях: 1)компанії (стандарт підприємства); 2)групи компаній (стандарт концерну);  3)міністерства (галузевий стандарт);  4)національному (наприклад, національний стандарт України ДСТУ); 5)регіональному (наприклад, європейський стандарт EN); 6)міждержавному (наприклад, в рамках СНД); 7) міжнародному (міжнародний стандарт ISO).

Стандартизація на рівні компаній, груп компаній поширюється тільки на продукцію, що випускається на конкретному підприємстві або групі підприємств.

Національні та галузеві стандарти. Національні стандарти розробляються національні органи зі стандартизації (в Україні - Держстандартом), галузеві - відповідними міністерствами і відомствами. 

Міжнародні та регіональні стандарти приймаються відповідно міжнародними та регіональними організаціями по стандартизації. Міжнародна стандартизація спрямована на полегшення торговельних і виробничих відносин у світі, що особливо актуально при становленні глобальних міжнародних ринків.

Розрізняють стандарти обов'язкового і добровільного використання.

Стандарти обов'язкового використання містять обов'язкові вимоги, регламентовані законом. Від дотримання підприємцями обов'язкових вимог стандартів залежать здоров'я і безпеку споживачів, безпека праці в процесі виробництва, охорона навколишнього середовища, сумісність продукції.

Стандарти добровільного використання містять вимоги рекомендаційного характеру.