9.Етапи формування управління якістю та загального менеджменту

Теоретичною основою загального менеджменту та управління якістю є система Ф. Тейлора (наукове управління виробництвом), створена в 80-90-ті роки XIX ст. Ця система включає поняття верхнього і нижнього меж якості, поля допуску, вводить такі вимірювальні інструменти, як шаблони і калібри, а також обгрунтовує необхідність незалежної посади інспектора з якості, систему штрафів для бракоробів, форми і методи впливу на якість продукції. У системі Ф. Тейлора визнається необхідність врахування можливих невідповідностей виробничого процесу і пропонується набір інструментів для їх контролю та усунення. Управління якістю сприймалося i розроблялися фахівцями переважно з позицій інженерно-технічного контролю продукції і процесів виробництва. Загальний менеджмент розвивався у напрямку вирішення питань організаційного та соціально-психологічного плану. Наприкінці 90-х років цілі в сфері якості реалізуються методом системного підходу на основі інтеграції і координації всіх видів діяльності на підприємствах. Управління якістю розглядається як управління всім виробництвом за критерієм найбільш повного задоволення потреб споживачів, суспільства і вдосконалення діяльності підприємства.

10. Основні поняття і визначення метрології

Метрологія в її сучасному розумінні — це наука про вимірювання, методи та засоби забезпечення єдності вимірювань і способи досягнення необхідної точності їх.

Єдність вимірювань — стан вимірювань, коли результати виражені у прийнятих одиницях, а похибки вимірювань прийняті із заданою ймовірністю. Єдність вимірювань необхідна для порівняння результатів вимірювань, проведених у різних місцях, в різний час, з використанням різних методів і засобів вимірювання. Результати при цьому повинні бути однаковими, незалежно від використання методів і засобів вимірювання. Точність вимірювань означає максимальну наближеність їх результатів до істинного значення вимірюваної величини. Таким чином, одним із головних завдань метрології є забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань на підприємствах галузі і держави.

11. Загальні відомості про технічні вимірювання і засоби вимірювальної техніки.

Основою технічної бази метрологічного забезпечення є засоби вимірювальної техніки. Засобами вимірювальної техніки називають технічні засоби, які використовуються при вимірюваннях і мають нормовані метрологічні характе­ристики. Метрологічними називаються ті характеристики ЗВТ, від яких залежить точність результатів, одержаних за їх допомогою. Нормування метрологічних характеристик полягає в законодавчому регламентуванні їх складу і норм значень. Під видами ЗВТ розуміємо: міри, їх набори і магазини, вимірювальні перетворювачі, прилади, установки і системи. Міра - ЗВТ, що призначені для відтворення ФВ заданого розміру (однозначна міра) або ряду розмірів (багатозначна міра).

Серед усіх видів ЗВТ найбільше поширення мають вимірювальні прилади. Вони різноманітні за призначенням, принципом дії, метрологічними та експлуатаційними характеристиками. За формою вимірювальної інформації, що міститься в інформативному параметрі вихідного сигналу, вимірювальні прилади поділяються на аналогові та цифрові. Аналоговим називається прилад, інформативний параметр вихідного сигналу якого є фізичним аналогом вимірюваної величини - інформативного параметру вхідного сигналу. Наприклад, переміщення рухомої частини електродинамічного вольтметра - аналог середнього квадратичного значення вимірювальної напруги. Цифровим називається прилад, вихідний сигнал якого цифровий, тобто містить інформацію про значення вимірюваної величини, закодовану в цифровому коді. Покази аналогових приладів також цифрові, але їх аналогові вихідні сигнали квантує і кодує у цифровому коді сам спостерігач (експериментатор) у процесі відліку показів, а в цифровому приладі - операції виконуються автоматично.