16. Концептуальна структура управління іс в організації

Концептуальна структура – це сукупність усіх елементів інформаційної системи, правил та методів їх побудови.

Концептуальна структура включає наступні принципи:

• Наявність комплексів персональних електронно – обчислювальних машин, які використовують як робочі місця об’єднані в одну мережу, що входить до глобальної мережі.

• Централізація персональних електронно – обчислювальних машин на яких міститься умовно – постійна інформація та розподілені бази даних.

• Збір за допомогою персональних електронно – обчислювальних машин у ритмі виробництва електронної інформації мінімально необхідному складі, що характеризує всі операції і процеси, які відбуваються на об’єкті управління.

• Системна обробка первинної інформації разом з умовно – постійною здійснюється таким чином, що вихідна інформація видавалась необхідному складу і забезпечувала всі потреби управління об’єктом.

• Вироблення та прийняття управлінських рішень базується на інформації, що є об’єктивною, вірогідною та всебічно характеризує виробничо – господарську та іншу діяльність об’єкту управління на кожний заданий момент.

17. Інформація, рішення та управління

СППР- це комп’ютерна інтерактивна автоматизована ІС, що забезпечує користувачам, зручний доступ до даних та моделей з метою прийняття рішень в різних галузях людської діяльності.

Як правило СППР містить три головні компоненти:

- підсистема інтерфейса користувача,

- підсистема управління базою даних,

- підсистема управління базою моделей.

Взагалі СППР характеризується наступними властивостями:

1. інтерактивність

2. інтегрованість

3. потужність

4. доступність

5. гнучкість

6.надійність

7. роьочність

8. керованість

Виділяють два покоління СППР:

- 1970-1980 рр. повністю повторювало функції звичайних управлінських систем

- 1980- і до даного часу сучасно відрізнялося тим, що надавалася допомога в розумінні проблеми, в розв’язуванні задачі та проведенні аналізу результатів.

18.Види експертних систем

Експертні системи – це набір програм, що виконує функції експерта при вирішенні завдань з певної предметної області. Експертні системи надають поради, проводять аналіз, дають консультації, ставлять діагноз.

Головною перевагою експертних систем є можливість накопичення знань та збереження їх на протязі тривалого часу. Також експертні системи до об’єкту дослідження підходять об’єктивно, що покращує якість експертизи. Проте при створенні експертної системи виникає ряд труднощів:

1. Замовник не завжди може сформулювати вимоги до системи.

2. Іноді експерт може перешкоджати передачі своїх знань.

3. Експертні системи не застосовуються у великих предметних областях і в тих областях, де відсутні експерти.

Експертна система структурно складена:

• З бази знань, та частина що містить факти.

• Підсистеми виникнення правила за якими розв’язується чи вирішується задача.

• Підсистема пояснень.

• Підсистема придбання знань.

• Діалоговий процесор.

Одним із відмінностей експертних систем є використання не лише даних, а і знань та спеціального механізму виведення рішень і нових знань на основі наявних.