19. Сутність капіталу підприємства, його види. Поняття і сутність компаундингу та дисконтування

В економічній теорії та господарській практиці під “капіталом підприємства” розуміють різноманітні його види, що характеризуються декількома десятками термінів.

За належністю підприємству розрізняють власний і залучений капітал.

Власний капітал визначається як підсумок першого розділу пасиву балансу. Позичковий капітал підприємства – це кошти, які залучаються для фінансування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, поверненості та платності. 

До складу залученого капіталу входять:

-короткострокові і довгострокові забов’язання

-кредиторська заборгованість.

Різновидом залученого капіталу виступають облігаційні позики (кошти, які одержані внаслідок проведення емісії облігацій). Вони можуть переходити з групи залученого до групи власного капіталу шляхом конвертації облігацій в акції. Таким змінюється співвідношення між власними і залученими коштами.

Співвідношення між власними і залученими коштами – один з важливих фінансових показників діяльності підприємств. Його вагомість в тому, що підприємство може досягти значних результатів при використанні різних складових капіталу. Застосування комбінованих джерел формування загального капіталу значно підвищує результативність діяльності підприємства.

Процес переходу від теперішньої вартості до майбутньої називається компаундуванням.

Компаундування (нарахування) – операція, що дає змогу визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів.

Процес дисконтування є операцією, протилежною до компаундування (нарощування складних процентів) за обумовленого кінцевого розміру коштів.

Дисконтування– процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта дисконтування.

20. Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошей з урахуванням фактора інфляції

Інфляція – процес постійного збільшення темпів росту грошової маси над товарною, у результаті чого відбувається переповнення каналів обороту грошима, що супроводжується їх знеціненням і ростом цін.

Інфляція – це об’єктивний, постійно діючий фактор, що впливає на багато аспектів фін. діяльності під-ва, у тому числі і на вартість грошей у часі. У процесі інфляції відб-ся:

*відносне зниж-ня вар-ті окремих мат активів (ОЗ, запасів ТМЦ)

*зниження реальної вар-ті грош і ін фін активів (дебіторс забор-ті, нерозподіл прибутку)

*зниження с/г вир-ва прод-ї, що викликає штучний ріст суми приб-ку і призводить до росту податкових відрах-нь з нього

*падіння реального рівня майбутніх доходів під-ва.

Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з врахуванням фактору інфляції дозволяє здійснювати розрахунки як майбутньої, так і поточної їх вартості з відповідною «інфляційною складовою». В основі здійснення цих розрахунків лежить реальна відсоткова ставка, що формується.

При оцінці майбутньої вартості грошей з врахуванням фактору інфляції використовується формула :

FV=PVx[(1+i)x(1+ТІ)]ⁿ, де

ТІ- прогнозований темп інфляції, вираженний десятковим дробом.

При оцінці теперішньої вартості грошей з врахуванням фактору інфляції використовується наступна формула (4.13):

PV= FV/ [(1+i)](1TI)]n

1. Роль інформаційних систем в управлінні сучасними організаціями

Перехід до ринкових відносин в економіці та науково-технічний прогрес надзвичайно прискорили темпи впровадження в усі сфери соціально-економічного життя суспільства останніх досягнень у сфері інформатизації. Термін „інформатизація" уперше з'явився при створенні локальних інформаційно-обчислювальних систем.

Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних та виробничих процесів, які спрямовані на задоволення інформаційних потреб окремих громадян і суспільства в цілому і які використовують для цього сучасні інформаційні технології і автоматизовані інформаційні системи

Інформатизація в області управління економічними процесами передбачає, насамперед, підвищення продуктивності праці працівників за рахунок зниження співвідношення вартість/виробництво, а також підвищення кваліфікації і професійної грамотності зайнятих управлінською діяльністю фахівців. У розвинутих країнах проходять одночасно дві революції: в інформаційних технологіях і в бізнесі, взаємно допомагаючи одна oдній.

Спектр впливу інформаційних систем на діяльність підприємства надзвичайно широкий.

Інформаційні системи допомагають менеджерам різних рівнів вирішувати такі завдання:

- поєднуватись до єдиного інформаційного простору;

- ширше використовувати математичні методи в економіці;

- узгоджувати економічні процедури з міжнародними вимогами.

Актуальність питань інформатизації всіх сфер суспільно-економічного життя цілком очевидна. Інформаційні системи і технології дають можливість оптимізувати і раціоналізувати управлінські функції за рахунок застосування нових засобів збору, передачі і перетворення інформації. Реформа методів управління підприємствами спричинила не тільки перебудову організації процесу автоматизації управлінської діяльності, але і поширення нових форм реалізації цієї діяльності.

Сучасна ІС в заданій сфері діяльності організації дозволяє забезпечити використання таких завдань:

1). Прямий, своєчасний доступ до інформації продукту;

2). Ефективну координацію внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;

3). Ефективну взаємодію із суміжниками по технологічних маршрутах за рахунок використання більш інформації та наочних засобів відображення та передачі прийому повідомлень.

4). Виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності.

2. концепції розвитку та проектування ІС

Історія створення і розвитку інформаційних систем тісно пов'язана з автоматизацією діяльності підприємств та організацій, розвитком моделей їх управління.

Інформаційні системи першого покоління виникли на початку 60-х років 20-го століття при необхідності автоматизації управління підприємством на базі великих ЕОМ (електронних обчислювальних машин) і централізованого оброблення інформації. Вони створювались для управління окремими підрозділами чи видами діяльності і з часом інтегрувались у комплексні автоматизовані системи.

Для інформаційних систем першого покоління характерним є ефективна обробка запитів, використання інтегрованих файлів для зв'язування між собою задач і генерування зведених звітів для керівництва. Кожна система була націлена на конкретне застосування, і тому опис її функцій був мінімальний і призначався для спеціаліста в цій предметній галузі.

Другий етап (70-80-і роки XX ст.) характерний розробленням програмних продуктів відповідно до концепцій MRP і MRP II:

o MRP (Material Requirements Planning) - планування потреби в матеріалах.

o MRPII (Manufactory Resource Planning) - планування ресурсів підприємства.

СІМ (Computer Integrated Manufactoring) - комп'ютеризоване інтегроване виробництво, передбачає інтеграцію всіх підсистем: керування постачанням, виробництвом, транспортно-складськими системи, якістю, збутом тощо.

В основі створення цих систем покладено концепцію єдиної бази даних, яку обслуговує спеціальна програма - СУБД. Проте обчислення здійснювались на єдиній апаратній платформі (одній машині).

Основні відмінності між різними СУБД випливають з:

o структури БД, що реалізується (ієрархічна, мережна, реляційна);

o типів ПК, де вони мають бути реалізовані;

o операційних систем, під керуванням яких вони можуть функціонувати.

Більшість широко розповсюджених СУБД адаптовані для різних типів ПК та операційних систем.

Третій етап (початок 90-х років) характерний розробкою програмних продуктів відповідно до концепції ERP (Enterprise Requirements Planning) - планування ресурсів підприємства та переходом на нову технічну платформу - ПК, тобто від мейнфреймів із централізованою обробкою інформації до відкритих систем з розподіленою обробкою даних і комп'ютерних мереж.

Широкого застосування набувають сучасні корпоративні інформаційні системи R/3, Вааn IV, Scala, Галактика та ін. Розвиваються клієнт-серверні, web-серверні та Інтернет-технології.

Концепція розподільної обробки економічної інформації, що реалізована на базі сучасних ПК та локальних комп'ютерних мереж, передбачає формування автоматизованих робочих місць, які дають можливість автоматизувати громіздкі обчислювальні операції, що виконуються на робочому місці відповідним фахівцем.

Четвертий етап (початок третього тисячоліття) характерний глобальною комп'ютеризацією суспільства. Основу структури корпоративних інформаційних технологій визначає методологія CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) - планування ресурсів, що синхронізоване з покупцем. Відображає весь цикл виробництва - від проектування і взаємодії із замовниками до подальшого сервісного обслуговування.

Сучасний стан розвитку інформаційних технологій характеризується переходом на використання Internet/Intranet-технологій.

Особливості інформаційних систем четвертого покоління полягають в:

o максимальному використанні потенціалу ПК і середовища розподіленої обробки даних;

o модульній побудові системи (поєднання різних типів архітектурних рішень у межах одного комплексу);

o економії ресурсів системи за рахунок централізації зберігання та обробки даних на вищих рівнях системи;

o наявність ефективних централізованих засобів мережевого системного адміністрування.

Інформаційна концепція розвитку систем

Інформаційна концепція розвитку систем будь-якої природи, в основі якої лежать категорії інформатики – інформація, ентропія, інформаційні процеси і їхній зв'язок з еволюційними процесами, очевидно, може розглядатися як одна з природничонаукових конкретизацій загальної теорії розвитку.