Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

складів злочину. сутенерство або втягнення в заняття проституцією: аналіз юридичних складів злочинів. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність: аналіз юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами.

ТЕМА 14.

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ

АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Здоров’я населення як об’єкт кримінально-правової охорони. Особливості механізму кримінально-правової охорони здоров’я населення.

Злочини, що посягають на встановлений порядок, спрямований на перекриття шляхів поширення наркоманії. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: особливості об’єктивної сторони складу злочину. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: аналіз юридичних складів злочину. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів; незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин: характеристика предмета та ознак об’єктивної сторони складів злочинів. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: аналіз юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на здоров’я населення та систему заходів, спрямованих на недопущення виникнення і розповсюдження серед населення епідемічних, інших інфекційних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), а також захворювань, викликаних шкідливим впливом певних речовин, які не належать до наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням: аналіз юридичних складів злочину. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів: характе-

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

ристика предметів злочину. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів; схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів: характеристика предметів та об’єктивної сторони юридичних складів злочинів. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу: аналіз юридичних складів злочину. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами: аналіз юридичних складів злочину. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції: аналіз юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок обігу нарко-

тичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: особливості об’єктивної сторони складів злочину. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту: аналіз юридичних складів злочинів. Порушення встановленого порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: особливості об’єктивної сторони юридичних складів злочину, ознаки суб’єкта злочину. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель: аналіз юридичних складів злочину. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів: предмет та особливості об’єктивної сторони юридичних складів злочину.

Злочини, пов’язані із розкраданням наркотичних засобів, пси-

хотропних речовин, їх аналогів, обладнання, призначеного для їх виготовлення, прекурсорів. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів, обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем: аналіз юридичних складів злочинів.

Кримінальне право України. Практикум

ТЕМА 15.

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ

ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

Зовнішня, внутрішня та інформаційна безпека як об’єкти кримінально-правової охорони. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Злочини, що порушують правила охорони та зберігання державної чи службової таємниці. Розголошення державної таємниці: аналіз юридичних складів злочину. Втрата документів, що містять державну таємницю: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину, відмежування від розголошення державної таємниці. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави: особливості предмета злочину, відмежування від державної зради та шпигунства.

Злочини, що порушують встановлений порядок перетинання державного кордону України та правила переміщення через її митний кордон окремих предметів. Незаконне перетинання державного кордону: аналіз юридичних складів злочину. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України: особливості об’єктивної сторони та суб’єкта юридичного складу злочину. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки: відмежування від контрабанди, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Порушення правил міжнародних польотів: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів.

Злочини, що порушують встановлений порядок комплектування Збройних Сил України. Ухилення від призову на строкову військову службу: аналіз юридичного складу злочину. Ухилення від призову за мобілізацією: особливості об’єктивної сторони юридичного складу злочину. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів: аналіз юридичних складів злочинів.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

ТЕМА 16.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Конституція України про основні принципи управління в державі. Особливості механізму кримінально-правової охорони управлінської діяльності в Україні та основні напрямки його вдосконалення на сучасному етапі.

Загальна характеристика злочинів проти порядку управління за чинним кримінальним законодавством України та проблеми систематизації їх юридичних складів.

Злочини, що посягають на загальні засади управлінської діяльності в державі. Наруга над державними символами: особливості юридичних складів злочинів. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні: особливості об’єктивної сторони та ознак суб’єкта злочину. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій: аналіз юридичного складу злочину. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи: особливості юридичного складу злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації: аналіз юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів. Самоправство: особливості юридичного складу злочину. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами.

Злочини, що посягають на окремі блага та інтереси фізичних осіб як суб’єктів управлінської діяльності. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Втручання в діяльність працівника

Кримінальне право України. Практикум

правоохоронного органу: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Втручання в діяльність державного діяча: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від суміжних злочинів. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу: особливості юридичних складів злочину. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця: аналіз юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника: аналіз юридичного складу злочину, відмежування від суміжних злочинів. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок: особливості юридичних складів злочину. Перешкоджання діяльності народного депутата України чи депутата місцевої ради: аналіз юридичних складів злочину. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок: особливості юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок функціонування матеріальних носіїв управлінської діяльності. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від суміжних злочинів. Умисне пошкодження ліній зв’язку: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичного складу злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

ТЕМА 17.

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

Безпека комп’ютерної інформації як об’єкт кримінально-право- вої охорони. Загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Несанкціонованевтручаннявроботуелектронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку: аналіз юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут: характеристика предметів та особливості об’єктивної сторони складів злочинів. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях інформації: аналіз юридичних складів злочинів. Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електроннообчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї: особливості об’єктивної сторони та ознаки суб’єкта юридичних складів злочину. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється: особливості об’єктивної сторони юридичного складу злочину. Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку: аналіз юридичних складів злочину.

ТЕМА 18.

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Конституція та закони України про діяльність службових осіб. Особливості механізму кримінально-правової охорони державних та

Кримінальне право України. Практикум

громадських інтересів, а також охоронюваних законом прав та інтересів окремих фізичних чи юридичних осіб від злочинних посягань з боку службових осіб.

Поняття службової особи та службового злочину. Проблеми систематизації юридичних складів службових злочинів.

«Загальні» юридичні склади службових злочинів. Зловживання владою або службовим становищем: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, суб’єктом яких є службова особа. Перевищення влади або службових повноважень: особливості основного юридичного складу злочину; кваліфіковані види злочину; кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Службова недбалість: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичних складів злочину. Службове підроблення: особливості юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами.

Хабарництво як родове поняття окремої групи службових зло-

чинів. Одержання хабара: аналіз юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Давання хабара: особливості юридичних складів злочину; підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар. Провокація хабара: особливості юридичних складів злочину.

ТЕМА 19.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

Правосуддя як об’єкт кримінально-правової охорони. Конституція України про загальні засади здійснення правосуддя в державі. Особливості механізму кримінально-правової охорони правосуддя в Україні.

Загальна характеристика злочинів проти правосуддя за чинним кримінальним законодавством України. Проблеми систематизації юридичних складів злочинів проти правосуддя.

Злочини проти правосуддя, що вчинюються службовими особами, які здійснюють чи забезпечують здійснення правосуддя. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою: особливості юридичних складів злочину. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності: аналіз юридичних складів злочину. Примушування давати показання: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Порушення права на захист: аналіз юридичних складів злочину.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови: особливості юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист; розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист: аналіз юридичних складів злочинів.

Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, на яких покладені обов’язки по сприянню у здійсненні правосуддя. Завідомо неправдиве показання: аналіз юридичних складів злочину. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків: особливості юридичного складу злочину. Розголошення даних досудового слідства або дізнання: особливості об’єктивної сторони та суб’єкта юридичного складу злочину.

Злочини проти правосуддя, вчинювані засудженими. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі: особливості юридичних складів злочину. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі: особливості об’єктивної сторони та суб’єкта юридичних складів злочину. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи: особливості юридичного складу злочину, відмежування від інших злочинів. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ: особливості об’єктивної сторони та суб’єкта юридичного складу злочину. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти: аналіз юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу: особливості об’єктивної сторони юридичного складу злочину. Порушення правил адміністративного нагляду: аналіз юридичного складу злочину.

Злочини проти правосуддя, вчинювані особами, які не мають безпосереднього відношення до здійснення правосуддя. Втручання в діяльність судових органів: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного: особливості юридичних складів злочину. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного: аналіз юридичних складів злочину. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя: особливості юридичного складу злочину. Невиконання судового рішення: особливості об’єктивної сторони юридичних складів злочину, відмежування від інших злочинів. Завідомо неправдиве повідомлення про вчи-

Кримінальне право України. Практикум

нення злочину: аналіз юридичних складів злочину. Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку: особливості об’єктивної сторони юридичного складу злочину. Приховування злочину: аналіз юридичного складу злочину. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації: аналіз юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку,

інші блага та інтереси захисників чи представників особи у зв’язку з їх діяльністю по наданню правової допомоги. Втручання в діяльність захисника чи представника особи: аналіз юридичних складів злочину. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи: особливості об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичних складів злочинів. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги: аналіз юридичного складу злочину.

ТЕМА 20.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

(ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ)

Поняття військового злочину. Військовий злочин і військовий дисциплінарний проступок. Юридична природа застосування правил Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за діяння, передбачені в деяких статтях розділу XIХ КК України. Проблеми систематизації юридичних складів військових злочинів.

Злочини, що посягають на порядок взаємовідносин між військовослужбовцями. Непокора: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від невиконання наказу. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків: особливості юридичних складів злочину, кваліфікація за сукупністю з іншими злочинами. Погроза або насильство щодо начальника: особливості юридичних складів злочинів. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості: особливості юридичних складів злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок проходження військової служби. Самовільне залишення військової частини або

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

місця служби: аналіз юридичних складів злочину, відмежування від дезертирства та від самовільного залишення поля бою або відмови діяти зброєю. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом: способи вчинення злочину, мотив і мета злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок користування військовим майном. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; втрата військового майна; умисне та необережне знищення або пошкодження військового майна: особливості юридичних складів злочинів, співвідношення із злочинами проти власності.

Злочини, що посягають на встановлений порядок поводження

зі зброєю та порядок експлуатації військової техніки. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення: аналіз юридичних складів злочину. Порушення правил водіння або експлуатації машин; порушення правил польотів або підготовки до них; порушення правил кораблеводіння: особливості юридичних складів злочинів. Залишення гинучого військового корабля: особливості суб’єкта та об’єктивної сторони юридичного складу злочину.

Злочини, що посягають на встановлений порядок несення окремих видів військової служби. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання; порушення статутних правил несення прикордонної служби; порушення статутних правил несення бойового чергування; порушення статутних правил внутрішньої служби: особливості юридичних складів цих злочинів.

Злочини, що порушують правила охорони та зберігання військо-

вих відомостей. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості: особливості предмета, об’єктивної та суб’єктивної сторін юридичних складів злочину.

Військові службові злочини. Поняття військової службової особи. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем; перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень: особливості об’єктивної сторони юридичних складів злочинів. Недбале ставлення до військової служби; бездіяльність військової влади: особливості юридичних складів злочинів.

Кримінальне право України. Практикум

Злочини, вчинювані в умовах воєнного стану або в бойовій обста-

новці. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни; самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю; добровільна здача в полон; злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні; мародерство; насильство над населенням у районі воєнних дій; погане поводження з військовополоненими; незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними: загальна характеристика та особливості юридичних складів цих злочинів.

ТЕМА 21.

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ

Загальна характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру.

Злочини проти миру, безпеки людства. Пропаганда війни: аналіз юридичного складу злочину. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни: особливості юридичних складів злочину. Порушення законів та звичаїв війни: особливості юридичних складів злочину, зокрема, порушення, пов’язані з застосуванням засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, та інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Застосування зброї масового знищення: особливості юридичних складів злочину. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення: особливості юридичного складу злочину. Екоцид: аналіз юридичного складу злочину. Геноцид: аналіз юридичних складів злочину.

Злочини проти міжнародного правопорядку. Посягання на життя представника іноземної держави: особливості юридичного складу злочину. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист: особливості юридичних складів злочинів. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця: особливості юридичного складу злочину, відмежування від злочину, передбаченого ст. 435 КК України. Піратство: особливості юридичних складів злочину. Найманство: аналіз юридичних складів злочинів, що охоплюються цим поняттям.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

ТЕМА 22.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

Загальна характеристика Особливої частини кримінального права іноземних держав.

Особливості систематизації норм Особливої частини кримінального права в окремих іноземних державах (Російській Федерації, Франції, Англії, ФРН, США та ін.)

Загальна характеристика злочинів проти особи за кримінальним правом окремих зарубіжних держав. Особливості кримінальної відповідальності за вбивства, спричинення шкоди здоров’ю, злочини в сексуальній сфері за кримінальним правом Російської Федерації, Франції, ФРН, Англії, США.

Особливості відповідальності за злочини проти власності за кримінальним правом окремих іноземних держав (Російської Федерації, Франції, ФРН, Англії).

Відповідальність за посягання на публічний порядок за кримінальним правом Франції, ФРН, США. Акт про публічний порядок 1986 р. (Англія).

Загальна характеристика злочинів проти держави та посадових злочинів за кримінальним правом окремих іноземних держав (Російської Федерації, Франції, ФРН, Англії, США).

Кримінальне право України. Практикум

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВЖИВАНІ У СПИСКУ СКОРОЧЕННЯ:

ВВСУ – Вісник Верховного Суду України; ВСУ – Верховний Суд України; КК – Кримінальний кодекс України;

ПВСУ – Пленум Верховного Суду України; ПУ – Право України; РП – Радянське право;

ЮВУ – Юридичний вісник України;

ДО ВСІХ ТЕМ

Конституція України.

Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів / За ред. П. С. Матишевського, С.С. Яценка, П.П. Андрушка. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 903 с.

Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентіввищ.навч.закл.освіти/Заред.М.І.Бажанова,В.В.Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001. – 494 c.

Гуторова Н.А. Уголовное право Украины. Особенная часть. Конспект лекций. – Харьков: «Одиссей», 2003. – 320 с.

Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами: станом на 1 верес. 2000 р.: у 2 кн. /[Упоряд. П.П. Андрушко, С.Д. Шапченко]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: СП «Юрінком Інтер», 2000. Книга 1. – 784 с.

Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами: станом на 1 верес. 2000 р.: у 2 кн. / [Упоряд. П.П. Андрушко, С.Д. Шапченко]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: СП «Юрінком Інтер», 2000. Книга 2. – 752 с.

Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін. За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Вид. четверте, доповн. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.

Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2005 / Укладачі: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк. – К.: Алерта, КНТ, Центр учбової літератури, 2008. – 536 с.

Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 5 – 89.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во «Знання», 2000. – 771 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України /Відп. ред.: В.Ф. Бойко, Я.Ю. Кондратьєв, С.С. Яценко. – 6-те вид., допов. – К.: А.С.К., 2000. – С. 245 – 1118.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України.

– 6-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2009. – 1236 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с.

Научно-практическийкомментарийУголовногокодексаУкраины от 5 апреля 2001 года / Под ред. Н.И. Мельника, Н.И. Хавронюка – К.: Каннон, А.С.К., 2002. – С. 261 – 1216.

Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. – 3-е изд., исправл. и дополн./ Отв. ред. С.С. Яценко – К.: А.С.К., 2003. – С. 252 – 1083.

Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики. Збірник наукових праць. – К., 1994. – С. 15-113.

Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник для вузов / Под ред. Е.Л. Стрельцова. – Харьков: «Одиссей», 2002. – С. 276 – 672.

Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник / Под редакцией М.И. Бажанова, П. С. Матышевского, В.В. Сташиса. – К.: Вища школа, 1989. – 503 с.

Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная / Отв. ред. А.Я. Светлов, В.В. Сташис. – К.: Наукова думка, 1985. – 455 с.

Уголовное право: Библиография (1985-2006 годы) / Под ред. А.Э. Жалинского. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательский Дом «Городец», 2007. – 832 с.

ДО ТЕМИ 1

Брич Л.П., Навроцький В.О. Деякі міркування щодо всеосяжного погляду на Особливу частину КК України // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – №9. – С.105-117.

Кримінальне право України. Практикум

Панько К.К. Методология и теория законодательной техники уголовного права России: Монография. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2004. – 272 с.

Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 144 с.

Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.

ДО ТЕМИ 2

Андрусів Г.В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. – К.: Редакційно-видавничий центр «Київський університет», 1997. – 162 с.

Баулін Ю.В. Спеціальний вид звільнення громадянина України від кримінальної відповідальності за державну зраду // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2004. – № 9. – С. 21-30.

Климчук О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С.84 – 86.

Ліпкан В.А. Національна безпека України: Навчальний посібник. 2-ге вид. – К.: КНТ, 2009. – 576 с.

Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. в редакції від 21 вересня 1999 р.

Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6 квітня 2000 р.

Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 р.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ): Затверджено наказом голови СБ України від 1 березня 2001 р. № 52.

Про Державну службу спеціального звязку та захисту інформації: Закон України від 23 лютого 2006 р.

ДО ТЕМИ 3

Азаров Д.С. Окремі проблеми кримінальної відповідальності за незаконне розголошення лікарської таємниці // Життя і право. – 2004. – № 6. – С. 60-65.

Андрушко П.П. Проблема кваліфікації злочинів, пов’язаних із зараженням людини інфекційними хворобами (ст. 130, 131, 133 КК України) // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи:

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22-23 квітня 2004 року. – К.- Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 93-97.

Берзін П. С. Деякі питання кваліфікації умисних вбивств, учинених з використанням вибухових пристроїв // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22-23 квітня 2004 року. – К.- Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 63-66.

Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ «Консум», 1995. – 104 с.

Бородин С.В. Преступления против жизни. – М.: Юристъ, 1999.

– 356 с.

Бурдін В. Особливості кримінальної відповідальності лікарів за ненадання допомоги хворому // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науковопрактичної конференції. 5-6 лютого 2004 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004. – С. 382-384.

Гізімчук С.В., Єгорова В.О. Питання кваліфікації незаконного проведення дослідів над людиною (ст. 142 КК України) // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Науково-теоретичний журнал. – Випуск №3. – Луганськ, 2008. – С. 42-50.

Глушков В.А. Ответственность за преступления в области здравоохранения. – К.: Наукова думка, 1987. – 200 с.

Глушков В.О. Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України щодо відповідальності за злочини у сфері медичного обслуговування населення// Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22-23 квітня 2004 року. – К.- Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 90-93.

Грищук В.К. Еутаназія: PRO ET CONTRA // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – №4. – С. 29-36.

Грищук В.К. Вбивство через необережність за Кримінальним кодексом України 2001 року // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Випуск 39. – С.405-418.

Дзюба В.Т. Деякі питання кримінальної відповідальності за вбив- ствозакримінальнимзаконодавствомУкраїни//Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22-23 квітня 2004 року. – К.- Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 72-78.

Кобзаренко П. В., Володарський В.Л. Логічні аспекти кваліфікації умисних вбивств за обтяжуючих обставин // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 1995. – Вип. 33/34. – С. 123 – 134.

Кримінальне право України. Практикум

Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. – С. 114 – 184.

Литвин О.П. Злочини проти життя: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європейського університету, 2002. – 203 с.

Мамчур В. Проблема визначення поняття вбивства в кримінальному праві України // ПУ. – 1999. – № 3. – С. 71-73.

Никифоров А.С. Ответственность за убивство в современном уголовном праве: Комментарий. – М.: Учеб.-консульт. центр «ЮрИнфоР», 2000. – 60 с.

Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Конспект лекцій. – Львів – Хмельницький, 1994. – Вип. 1. – С.79 – 140.

Остапенко Л. Питання співучасті у вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини // Підприємництво, господарство і право. – 2005.

– №7. – С. 106-112.

Серебренникова А.В. Преступные деяния против жизни по УК ФРГ // Вест. Московского ун-та. Серия 11. Право. – 1997. – № 3. – С. 57-62.

Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность – под охраной уголовного закона(ГлаваІІІУголовногокодексаУкраиныснаучно-практическим комментарием). – Симферополь: Таврида, 1996. – 236 с.

Стрижевська А. А. Питання кваліфікації умисних вбивств, учинених особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України) // Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи: Матер. наук.-практ. конф. [Харків] 22-23 квітня 2004 року. – К.- Х.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 69-72.

Тимчук О. Суб’єктивна сторона залишення в небезпеці // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №1. – С. 80-83.

Фесенко Є.В. Нова редакція статті 127 Кримінального Кодексу України // Адвокат. – 2005. – №4. – с.27-30.

Основи законодавства про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р.

Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 р.

Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6 квітня 2000 р.

Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 р. в редакції від 3 березня 1998 р.

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р.

Про поховання та похоронну справу: Закон України від 10 липня 2003 р.

Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23 червня 1995 р.

Правила медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції, обліку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД та медичного нагляду за ними: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2026.

Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 144.

Положення про організацію роботи цілітеля, який здійснює медичну діяльність в галузі народної та нетрадиційної медицини: Затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 лютого 1998 р. № 36.

Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку; Інструкція щодо вилучення органів людини в донора-трупа; Інструкція щодо вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа; Перлік органів людини, дозволених до вилучення у донора-трупа; Перелік анатомічних утворень, дозволених до вилучення у донора-трупа: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2000 р. № 226.

Інструкція про порядок проведення операції штучного переривання вагітності. Затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 липня 2006 р. № 508.

Положення про Комісію органу охорони здоров’я з визначення показань до штучного переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів. Затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 липня 2006 р. № 508.

Перелік особливо небезпечних, небезпечних і інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 1995 р. № 133.

Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛінфекцію: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2005 р. № 415.

Інструкція про порядок проведення операції штучного переривання вагітності: Затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20 липня 2006 р. № 508.

Кримінальне право України. Практикум

Інструкція про порядок проведення медикаментозного штучного переривання вагітності ранніх строків шляхом застосування препаратів міфепростону та мізопростону й інших зареєстрованих в Україні препаратів аналогічної дії: Затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 5 травня 2003 р. № 192.

Інструкція з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості. Затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2006 р. № 179.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» від 23 листопада 2007 р. № 742.

Правила судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. № 6.

Перелік державних та комунальних закладів охорони здоров’я і державних наукових установ, які мають право провадити діяльність, пов’язану з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людини. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 18 лютого 2006 р. № 164.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Затверджені наказом Держкомпідприємництва та Міністерства охорони здоров’я України від 16 лютого 2001 р. № 38/63.

Інструкція про порядок надання Комітетом з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров’я України спеціального дозволу для проведення медичної діяльності в галузі народної і нетрадиційної медицини: Затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2000 р. № 195.

Положення про порядок проведення атестації лікарів: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 грудня 1997 р. № 359.

Порядок застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15 квітня 2008 р. № 199.

Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) медичних імунобіологічних препаратів в Україні: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 6 грудня 2001 р. № 486.

Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань: Затверджений на-

Глава 2. Програма курсу «Кримінальне право України. Особлива частина»

казом Міністерства охорони здоров’я України від 13 лютого 2006 р. № 66.

Положення про контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних та міжнародних стандартів: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. в редакції від 1 серпня 2006 р. №1058.

Інструкція про здійснення нагляду за побічними реакціями/діями лікарських засобів: Затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 грудня 2000 р. № 347.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію): Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 р. № 376.

Порядок проведення до клінічного вивчення лікарських засобів: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 1 листопада 2001 р. № 441.

Порядок проведення клінічних випробувань тканинних і клінічних трансплантатів, що можуть використовуватися для трансплантації: Затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від10 жовтня 2007 р. № 630.

Деякі питання реалізації Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини»: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 р. № 695 в редакції постанови від 18 лютого 2006 р. № 164.

Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи: Постанова ПВСУ від 7 лютого 2003 р. № 2.

Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 1.

Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова ПВСУ від 2 липня 2004 р. № 13.

Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативнорозшукової діяльності, дізнання і досудового слідства: Постанова ПВСУ від 28 березня 2008 р. № 2.