Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Kriminalne_pravo_praktikum

.pdf
Скачиваний:
54
Добавлен:
04.08.2020
Размер:
1.34 Mб
Скачать

Кримінальне право України. Практикум

15.Особливостi предмета та ознак об’єктивної сторони випуску недоброякiсної продукцiї.

16.Поняття комерцiйної таємниці як предмета злочинiв, передбачених статтями 231 та 232 КК України.

17.Характеристика об’єктивної сторони злочинiв, що посягають на свободу господарської дiяльностi (статті 206, 228, 229, 230 КК України).

18.Аналiз складу злочину «незаконна приватизацiя державного, комунального майна».

ЗАДАЧI:

1. Учень художнього технiкуму Зоренко намалював два банкiвських бiлети вартiстю 100 грн. кожний. При спробi збути один з них його було затримано.

Варiант 1. Не сказавши про пiдробку, Зоренко дав одну купюру Ковалю в оплату боргу. Пiдробку було викрито, коли Коваль подав купюру в касу магазину.

Варiант 2. Зоренко виготовив банкiвський бiлет, щоб показати товаришам свою художню майстернiсть.

2. Чепас з допомогою виготовленого ним шрифту пiдробляв номери на бiлетах лотореї «Лото–забава», по яких одержував виграшi

– всього в сумi 10 тис. грн.

Варiант 1. Чепас одержав виграшi на цю суму за пiдробленими ним казначейськими зобов’язаннями.

Варiант 2. Вiн одержав цi грошi за пiдробленим акредитивом.

3.Рокитянський купив у Львовi дiамант без оправи, який таємно вивiз до Нiмеччини, де продав його за 15 тис. євро.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Рокитянського.

4.Машинiст Малiнiн в подвiйнiй пiдлозi тепловоза кiлька разiв провозив з-за кордону диски для лазерних систем зчитування iз записами порнографiчного характеру, якi продавав потiм своїм знайомим та передавав на реалiзацiю приватному пiдприємцю Акулову. Всього Малiнiним було контрабандно ввезено в Україну дискiв на суму 80 тис. грн., iз них Акулов реалiзував дискiв на суму 21 тис. грн.

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

5. При митному оглядi прибулого з-за кордону

в Одесу риболовецького траулера було виявлено 1237 головних хусток на суму 60 тис. грн., а також помпову рушницю вартiстю 6 тис. грн. їх привiз, сховавши в машинному вiддiленнi, матрос Краковний, маючи намiр продати на ринках Одеси.

Чи є в дiях Краковного ознаки i якi саме складу злочину «контрабанда»?

6.Пiд час митного огляду в Царенка в мiшечку, що висiв на шиї, було виявлено золотi вироби (каблучки, перснi тощо) на суму 87 200 грн.

Варiант 1. Вироби мiстились у гнiздах, видовбаних у каблуках черевикiв.

Варiант 2. Вироби мiстились у валiзi Царенка.

7.Iноземець Фрiдлянд, повертаючись з туристичної подорожi Україною, намагався незаконно вивезти за кордон двi старовиннi iкони на суму 16 тис. грн., поклавши їх у валiзу з подвiйним дном.

8.Керiвник фiлiї банку Власов вiд окремих громадян приймав начебто на депозит великi суми iноземної валюти з виплатою вiдсоткiв, вдвiчi бiльших, нiж за депозитними договорами, виплачував банк. Договори оформлялись вiд iменi банку, на них проставлялась печатка фiлiї банку. Одержання грошей нiякими документами, крiм договорiв, не пiдтверджувалось, депозитнi рахунки не вiдкривались. Отриманi кошти Власов надавав у кредит тiньовим структурам пiд бiльш високi вiдсотки, нiж виплачував «вкладникам». На кредитних договорах також проставлялася печатка банку. Всього від своєї діяльності Власов протягом двох років одержав доход у сумi 400 тис. доларiв США. Громадяни, якi «вкладали» кошти на депозитнi рахунки, i громадяни, якi брали кошти в кредит, усвiдомлювали, що кошти через касу фiлiї банку не оприбутковувались.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiям Власова.

9.Гришин i Федоров за вкраденими паспортами на iм’я їх власникiв зареєстрували декілька приватних пiдприємств, з використанням яких здiйснювали незаконнi конвертацій ні операцiї. З легально дiючими суб’єктами господарської дiяльностi вiд iменi створених пiдприємств укладались удавані угоди на поставки товарiв чи надання послуг, за якими такi суб’єкти перераховували безготiвковi кошти

480

481

Кримінальне право України. Практикум

на рахунки створених приватних пiдприємств, а взамiн їх керiвники отримували готівкові кошти в національній чи іноземній валюті. Безготівкові кошти за удаваними угодами перераховувалися на рахунки інших суб’єктів господарської діяльності, від яких Гришин і Федоров отримували готівкові кошти, отримані цими суб’єктами вiд незаконної реалiзацiї контрабандно ввезених чи виготовлених пiдпiльно товарiв. Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Гришина, Федорова та їх клiєнтiв.

10.Без державної реєстрацiї як суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi зубнi технiки медичних установ Швець i Нiколаєв за змовою мiж собою, а також самостiйно систематично протягом чотирьох мiсяцiв за мiсцем своєї роботи виготовляли i там же або на квартирах клiєнтiв ставили за плату зубнi коронки. Разом вони виготовили 128 зубних коронок (в тому числi 46 iз золота клiєнтiв). Швець виготовив вiсiмдесят коронок (в тому числi iз золота клiєнтiв шiсть), а Нiколаєв

сорок вісім (всi з золота клiєнтiв). Вартiсть кожної коронки становила 250 грн.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Швеця i Нiколаєва.

11.Квiтко та Дiдовець вирiшили проявити пiдприємницьку iнiцiативу i досягти добробуту за рахунок придбання товарiв за кордоном i вигiдного збуту їх в Українi. Вони кiлька разiв лiтали туристичними авiарейсами в Абу-Дабi. Там купували вiдеоапаратуру, предмети одягу, галантерею, які продавали на речовому ринку. Один полiт приносив кожнiй з компаньйонок прибуток у розмiрi 1500—2500 грн. Всього від продажу зазначених товарів Квітко і Дідовець спільно отримали доход у сумі 62 тис. грн.

12.Художник-оформлювач Горбулько у вiльний від роботи на комбiнатi монументально-декоративного мистецтва час вдома займався на замовлення клiєнтiв виготовленням з їхнiх матерiалiв виробiв iз золота, срiбла, а також виготовленням i ремонтом виробiв iз застосуванням топазiв, александритiв, перлiв i бурштину. Протягом року вiн одержав вiд своїх клiєнтiв 240 тис. грн. Свою дiяльнiсть Горбулько не реєстрував i податкiв не платив.

13.Карпенко з плодiв свого саду та плодiв, куплених у сусiдiвсадоводiв, виробляв вино, яке продавав за цiнами, що не перевищували роздрiбних цiн на аналогiчний товар. Вiн же перевозив за плату

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

пасажирiв на власному автомобiлi, який придбав за грошi, одержанi вiд продажу вина. Спецiального дозволу на заняття такими видами дiяльностi Карпенко не брав. Усього Карпенком було реалiзовано вина на 29 тис. грн., а вiд перевезення пасажирiв вiн протягом року одержав 17 тис. грн.

14.Глось у власному гаражi встановив обладнання для виробництва фальсифiкованої горiлки шляхом розбавлення спирту етилового водопровідною водою. «Допомагали» Глосю найняті ним громадяни Кошель i Литвин, яким вiн за кожну пляшку виготовленої горiлки платив по 20 коп. Склянi пляшки Глось купував у пунктi приймання склотари. На пляшки наклеювались етикетки та контретикетки вiдомих виробникiв горiлчаних виробiв, на яких містились зображення їх торговельних марок, якi на замовлення Глося незаконно виготовляв працiвник полiграфiчного пiдприємства Чобiт, а також справжнi марки акцизного збору з голографічними захисними елементами, якi Глось купував у начальника цеху лiкеро-горiлчаного заводу Кравця. Спирт Глось купував у Оськiна, який його контрабандно завозив з Республіки Молдова. Реалiiзовувались виготовленi горiлчанi вироби через кiоски приватних пiдприємцiв Iгумнова та Шкiля на дрiбнооптовому ринку, якi мали лiцензiї на реалiзацiю алкогольних напоїв.

Всього за 3 мiсяцi було виготовлено 60 тис. пляшок горiлки, якi Глось передав для реалiзацiї Iгумнову та Шкiлю за 240 тис. грн. Реалiзацiя горiлчаних виробiв, виготовлених Глосьом, Iгумновим i Шкiлем здiйснювалась без вiдображення у бухгалтерському облiку.

Якою має бути кримiнально-правова оцiнка дiй всiх цих осiб?

15.Сторожук у себе вдома обладнав майстерню по ремонту радiотелевiзiйної апаратури, в якiй тривалий час надавав послуги клієнтам по цiнах за домовленiстю. Пiзнiше вiн почав також широко практикувати записи пісень у виконаннi популярних зарубiжних i вітчизняних спiвакiв (не питаючи їх дозволу): чистi касети купував у магазинах, а, записавши за допомогою наявної у нього апаратури пiснi, продавав касети на речовому ринку.

Чи є дiї Сторожука кримiнально караними?

16.Кортюков i його дружина виготовляли килими шляхом штампування рiзних малюнкiв на тканинах, якi купували в магазинах. Вони ж займались виготовленням вiникiв з соломи проса «сорго»,

482

483

Кримінальне право України. Практикум

вирощуваного на присадибнiй дiлянцi, а також воскових свiчок перед релiгiйними святами. Килими Кортюкови продавали на речовому ринку, свiчки – в церквi, а вiники у них партiями закупляли рiзнi установи за договiрними цiнами. Свою дiяльнiсть вони не реєстрували i доходи в податковiй iнспекцiї не декларували. Вiд своєї дiяльностi Кортюков з дружиною протягом року отримали доход у сумi 21 тис. грн.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй подружжя Кортюкових.

17.Шкiлюк тривалий час займався вичинкою шкiри на замовлення громадян i для продажу, для чого обладнав пiдвальне примiщення свогобудинкупiдмайстерню.Шкуривiнскуповувавпоселахуприватних господарствах. За три роки Шкiлюк вiд здiйснюваної дiяльностi отримав доход у сумi 160 тис. грн. Протягом чотирьох мiсяцiв у нього

вмайстернi працював далекий родич Шматоваленко, якому Шкiлюк виплатив за це 10 тис. грн.

Чи є дiї Шкiлюка кримiнально караними?

18.Лiкар-стоматолог Соловей, займаючись стоматологiчною практикою на пiдставi лiцензiї, здiйснював її з порушенням лiцензiйних умов. Крiм того, не маючи спецiальної медичної освiти, Соловей займався проведенням абортiв та лiкуванням iнфекцiйних (венеричних) хвороб, за що одержував кошти, якi не вiдображав у звiтностi. Всього вiд такої дiяльностi Соловей за рiк одержав 65 тис. грн. Вiд надання стоматологiчних послуг Соловей за рiк одержав 22 тис. грн., які задекларував і сплатив із них податки. Внаслiдок проведення одного iз абортiв потерпiла стала безплiдною. Iнша жiнка стала безплiдною внаслiдок неналежного лiкування Соловеєм наявного у неї венеричного захворювання.

19.Приватний пiдприємець Нiкiтiн придбав у невстановленої особи 20 тонн спирту етилового, з якого у власному гаражi протягом 3 мiсяцiв виготовив разом iз сином 50 тис. пляшок фальсифiкованої горiлки шляхом розбавлення спирту водопровiдною водою. На пляшки вiн наклеював етикетки вiдомих виробникiв горiлчаних виробiв та пiдробленi марки акцизного збору. Виготовлена горiлка Нiкiтiним реалiзовувалась:

1) особисто Нiкiтiним – 10 тис. пляшок через кiоск, що йому належав;

2) через приватного пiдприємця Гарнiка – 10 тис. пляшок;

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

3)10 тис. пляшок – через п’ятьох громадян похилого вiку, якi з кожної проданої пляшки отримували по 1 грн.;

4)10 тис. пляшок – через продовольчий магазин, директором якого був Басенко.

10 тис. пляшок горiлки Нiкiтiн реалiзувати не встиг.

Лiцензiї на виробництво та реалiзацiю алкогольних напоїв Нiкiтiн i громадяни похилого вiку не мали.

20.Кiндрась пiдмовив студента Наумова зареєструвати на своє iм’я i за своєю домашньою адресою приватне пiдприємство i призначити Кiндрася директором цього пiдприємства, за що заплатив Наумову 600 грн. Намiру здiйснювати статутну діяльність Кiндрась не мав, а пiдприємство йому було потрібне для прикриття реалiзацiї товарiв, що контрабандно ввозилися ним в Україну, i легалiзацiї (вiдмивання) одержаних вiд їх реалiзацiї коштiв. Дiйсної мети створення пiдприємства Наумов не знав i вважав, що воно здiйснюватиме статутну дiяльнiсть.

Пiсля реєстрацiї пiдприємства Кiндрась уклав вiд його iменi договори з рядом пiдприємств на поставку цитрусових за вигiдними цiнами всього на суму 1 млн. 600 тис грн. Пiсля отримання коштiв вiд цих пiдприємств Кiндрась здiйснив їм поставки контрабандно ввезених ним цитрусових, уклавши перед цим удаваний договiр з «фiктивною» фiрмою на придбання цитрусових, перерахував на рахунок фiрми 1 млн. грн. на умовах передачi йому готiвкою перерахованих коштiв за вирахуванням 5 відсотків вiд суми «проконвертованих» коштiв.

Крiм того, за фiктивним договором Кiндрась на мiжбанкiвському валютному ринку купив за отриманi безготiвковi кошти 180 тис. доларiв

США i перерахував їх на валютний рахунок вiдкритої ним у офшорнiй зонi фiрми.

Варiант. Кiндрась повiдомив Наумова про те, з якою метою створюється пiдприємство.

21.Гончар, маючи намiр зайнятись незаконним виготовленням i реалiзацiєю горiлчаних виробiв, підбурив безробiтного громадянина Швеця зареєструвати на його iм’я приватне пiдприємство, предметом дiяльностi якого була зазначена дiяльнiсть з виробництва парфюмерних виробiв. Вiд iменi зареєстрованого пiдприємства був укладений контракт зі спиртовим заводом на придбання 60 тонн спирту для

484

485

Кримінальне право України. Практикум

виготовлення парфюмерних виробiв. Приватне пiдприємство уклало договiр оренди пiдвального примiщення, в якому Гончар встановив обладнання, що забезпечувало масове виробництво горiлчаних виробiв, найняв трьох робiтникiв, якi здiйснювали розливання розбавленого пом’якшеною водою спирту в пляшки. На пляшки наклеювались фальшивi марки акцизного збору та етикетки виробникiв горiлчаних виробiв. Виготовленi горiлчанi вироби передавались на реалiзацiю приватному пiдприємцю Яцинi. Iз 60-ти тонн спирту 59 було використано на виготовлення горiлчаних виробiв i лише 500 лiтрiв – на виготовлення парфюмерних виробiв. Пiдприємство мало лiцензiю лише на виготовлення парфюмерно-косметичної продукцiї з використанням спирту етилового. Виготовлення горiлчаних виробiв у звiтностi не вiдображалось. Податки сплачувались лише з дiяльностi по виготовленню парфюмерно-косметичних виробiв. Безробiтний Швець не цiкавився, з якою метою створене пiдприємство. Довiдка: ставка акцизного збору з 1 л спирту для виготовлення горiлчаних виробiв – 16 гривень, а для вироблення парфумерних виробiв – 1,2 гривнi.

22. Власник i директор приватного підприємства Воробей, який мав декiлька магазинiв у центрi обласного центру, вирiшив «розширити» свою дiяльнiсть за рахунок придбання у центрi мiста чотирьох магазинiв приватного пiдприємця Бабкiна. Від пропозицiї продати магазини Бабкiн вiдмовився, пiсля чого Воробей пригрозив Бабкiну, що вiн його «знищить». Воробей доручив двом своїм охоронцям Ярошу i Тихому примусити Бабкiна припинити торгівлю у центрi мiста, пообiцявши їм за це вiддати по одному магазину Бабкiна. Ярош i Тихий спочатку в двох магазинах Бабкiна побили вiкна, а потiм уночi пiдпалили два iншi магазини, в яких пiд час пожежi згорiло товарiв на 300 тис. грн. Зазнавши таких збиткiв, Бабкiн змушений був продати свої магазини за зниженою цiною Вороб’ю i припинити торгiвлю у центрi мiста. Ярош i Тихий також примусили Бабкiна пiд погрозою вбивства виплатити їм 10 тис. доларiв США як «вiдкупні» за те, що вони не чинитимуть перепон для торговельної дiяльностi Бабкiна на околицях мiста. Значна кiлькiсть товарiв, що реалiзовувалась у магазинах Вороб’я, були або контрабандно ввезеними, або «лiвими» (пiдпiльно виробленими) i їх реалiзацiя не вiдображалась в облiку. Всього протягом року таких товарiв було реалiзовано на 800 тис. гривень. Крiм того, на складi одного з магазинiв Воробей органiзував пiдпiльний цех з виготовлення фальсифiкованої горiлки шляхом

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

розбавлення спирту етилового водопровiдною водою. На пляшки з фальсифiкованою горiлкою наклеювались пiдробленi марки акцизного збору та етикетки вiдомих виробникiв горiлки. Реалiзовувалась горiлка через магазини Вороб’я. Такої горiлки було реалiзовано на 500 тис. грн.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Вороб’я, Яроша i Тихого.

23.Приватний пiдприємець Гарєєв уклав усний договiр з директором лiкеро-горiлчаного заводу Кужелем, за яким взяв на реалiзацiю на 2 мiсяцi вироблених пiдприємством горілчаних виробiв, не вiдображених у облiку, на суму 200 тис. грн., маючи намiр одержати вiд їх реалізації прибуток у сумi 80 тис. грн. Протягом тижня Гарєєв устиг реалiзувати товару на 78 тис. грн., а решта була знищена пiд час пожежi на складi магазину Гараєва. Через 2 мiсяцi Кужель став вимагати у Гараєва повернення боргу, але грошей у Гараєва не було. Кужель запропонував охоронцям Маркову i Старкову за винагороду в 10 вiдсоткiв вiд суми боргу Гараєва «вибити» у того борг. Марков i Старков погодились, зустрілись з Гараєвим у нього вдома, стали вимагати повернути борг та сплатити їм додатково 20 тис. грн. за їх «роботу», погрожували його вбити, побили Гараєва, спричинивши йому легке тiлесне ушкодження. Оскiльки нi грошей, нi цiнного майна у Гараєва не було, Марков i Старков на пропозицiю Кужеля примусили Гараєва взяти кредит у банку, пообiцявши домовитись з банком про надання кредиту. Голова правлiння банку Попов на пропозицiю Кужеля погодився надати кредит Гараєву за 20 відсотків «комiсiйних» готiвкою. Гараєв взяв кредит у сумi 240 тис. грн. начебто для закупiвлi обладнання, розрахувався з Кужелем, Старковим, Марковим та Поповим. Об’єктивної можливостi повернути кредит у Гараєва не було, що усвiдомлювали Кужель, Старков, Марков та Попов.

24.Жаровецький та Трясун, працюючи вiдповiдно генеральним директором та головним бухгалтером приватної страхової компанiї,

уперiод з 7 грудня 1999 р. по 11 сiчня 2001 р. при здiйсненнi страхування життя та здоров’я громадян, не маючи iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України на проведення операцiй з валютними цiнностями, приймали вiд громадян страховi внески та здiйснювали виплати (видачу вiдсоткiв за укладеними договорами страхування, повернення початково внесених сум, виплати по листках непрацездатностi, надання кредитiв тощо) в iноземнiй валютi. Всього ними було прийнято страхових платежiв на суму 166295

486

487

Кримінальне право України. Практикум

доларiв США, 13264 євро та 157 тис. рублiв Росiйської Федерацiї, а видано 66888 доларiв США, 6144 євро та 83 тис. рублiв Росiйської Федерацiї. Залишкова сума (2399407 доларiв США, 7120 євро та 74 тис. рублiв Росiйської Федерацiї) склала, як визнав суд у вироку, доход страхової компанiї. Податок на вказаний доход Жаровецьким i Трясун в державний бюджет не сплатили. Внаслiдок бездокументного i необґрунтованого витрачання валютних цiнностей, прийнятих вiд страхувальникiв, на день покладення краю незаконнiй дiяльностi Жаровецького та Трясун залишились не виплаченими i не поверненими страхувальникам 102863 долари США, 71200 євро та 74 тис. рублiв Росiйської Федерацiї.

Дайте кримiнально-правову оцiнку вчиненому Жаровецьким i Трясун. Якi змiни в кримiнальному законодавствi мають бути при цьому врахованi?

25.ЗАТ «Iтер» уклало котракт з iноземною фiрмою, згiдно з яким продало їй металургiйну продукцiю на суму 2 млн. доларiв США. Пiсля поставки продукцiї зазначені грошовi кошти згiдно з контрактом, пiдписаним головою правлiння ЗАТ Iлюхiним, були перерахованi не на рахунок ЗАТ в уповноваженому банку України, а на рахунок iншої iноземної фiрми як оплата за технологiчне обладнання вартiстю 2 млн. доларів США, яке ця фiрма поставила ЗАТ «Iтер».

Чи є дiї Iлюхiна злочином, вiдповiдальнiсть за який передбачена ст. 207 КК?

26.Директор приватного пiдприємства Полiщук уклав фіктивний iмпортний контракт з латвiйською фiрмою на поставку в Україну продуктiв харчування на суму 300 тис. доларiв США. Перерахованi Полiщуком латвiйськiй фiрмi кошти були нею перерахованi на валютний рахунок Полiщука в швейцарському банку, який був Полiщуком вiдкритий без дозволу Нацiонального банку України пiд час його перебування в Швейцарiї. Обумовленi контрактом продукти харчування

вУкраїну не поставлялись. Аналогiчно за фіктивними контрактами ще з трьома iноземними фiрмами грошовi кошти у сумi 2 млн. доларiв США були перерахованi на рахунок Поліщука у швейцарському банку. Частину коштiв, що знаходились на рахунку, Полiщук використав на придбання нерухомостi за кордоном.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Полiщука.

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

27. Цуркан, виїжджаючи у Бельгiю, на прохання

Сударiкова за плату перемiстив через митний кордон без декларування 100 тис. доларiв США, якi знаходились у валiзi з подвiйним дном, вiдкрив у бельгійському банку валютний рахунок на ім’я Сударікова і вніс на нього переміщені грошові кошти. За свої послуги Цуркан отримав від Сударікова 4 тис. доларiв США.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Цуркана i Сударiкова. Варiант. Аналогiчнi дiї Цуркан вчинив ще декiлька разiв на про-

хання iнших громадян.

28.Родiонов, знаходячись в однiй iз iноземних країн, вiдкрив на своє iм’я валютний рахунок, на якiй внiс грошовi кошти у сумi 50 тис. доларiв США, отриманi ним як гонорари за читання лекцiй та видання шести його художнiх творiв за кордоном. Пiсля повернення

вУкраїну Родiонов тричi робив розпорядження про перерахування частини грошових коштів, які знаходились на рахунку, на рахунки інших осіб, а еквівалент цих сум отримував готівкою в Україні від осіб, за домовленiстю з якими вiн здiйснював перерахування за кордоном.

29.Директор ТОВ «Пегас» Карташов та його головний бухгалтер Крячко занизили вартiсть робiт, виконаних товариством, на 500 тис. грн., ухилившись вiд сплати податку на додану вартість на 100 тис. грн. Одержанi неврахованi кошти вони привласнили. Органами досудового слiдства їх дiї квалiфiковано за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 212 КК.

Чи правильно квалiфiковано дiї Карташова i Крячка? Яке рiшення по справi має прийняти суд?

30.Семенов вкрав у тролейбусi у громадянина Шишка гаманець із 2 тис. грн. та 200 доларами США. Частину викрадених грошових коштiв Семенов витратив на придбання спиртних напоїв та продуктiв харчування, а iншу програв у карти.

Варiант 1. Викраденi кошти Семенов потратив на придбання наркотичних засобiв.

Варiант 2. Викраденi кошти Семенов передав у банк для погашення кредиту.

Варiант 3. На викраденi кошти Семенов взяв в «оренду» на 1 рiк у iншого громадянина автомобiль.

488

489

Кримінальне право України. Практикум

Варiант 4. Частину викрадених коштiв Семенов витратив на погашення заборгованостi по комунальних послугах.

31.Ректор державного iнституту Сотниченко всупереч бюджетним призначенням, визначеним кошторисом доходiв i видаткiв iнституту, кошти, призначенi для ремонту примiщень у сумi 750 тис. грн., використав для придбання для інституту двох автомобiлiв.

Варiант 1. Зазначенi кошти були внесенi на депозитний рахунок для отримання доходу.

Варiант 2. Зазначенi кошти були призначенi для придбання меблiв i були витраченi на придбання меблiв не українського, а iноземного виробництва.

32.Головний лiкар лiкарнi Ярцев витратив на придбання необхiдних для лiкування лiкарських засобiв 40 тис. грн., якi згiдно

збюджетним призначенням мали бути витраченi на харчування хворих, оскiльки лiкарських засобiв не вистачало. Внаслiдок цього калорiйнiсть харчування хворих протягом мiсяця була значно знижена порiвняно з нормами.

Чи є дiї Ярцева кримiнально караними?

33.Сапунов, директор приватної фiрми «Па-Го», уклав з Кузнецовим, директором малого приватного пiдприємства «Аронiт», договiр на поставку 30 тис. т цукру, якого в наявностi насправдi не було. Для одержання кредиту в Київськiй обласнiй дирекцiї Укрсоцбанку в розмiрi 60 млн. грн. Кузнецов i Сапунов пiдготували фальшивi документи: технiко-економiчне обґрунтування одержання кредиту для МПП «Аронiт», перелiк основних видiв майна та баланс МПП «Аронiт», а також протокол-договiр на поставку цукру, якi подали до установи банку. В наданнi кредиту було вiдмовлено, оскiльки банк не кредитував посередницьку дiяльнiсть мiж двома комерцiйними структурами.

Тодi Кузнецов i Сапунов, крiм названих «документiв», подали до установи банку складенi ними ж фiктивний договiр мiж МПП «Аронiт» i Київською облспоживспiлкою про поставку останнiй 5 тис. т цукру, договiр-поручительство за кредит з боку Промiнвестбанку, який мiстив пiдписи вiд iменi керiвництва останнього i печатку, але не був повнiстю заповнений. Одержавши вiдмову в наданнi кредиту через неповне оформлення поручительства, Кузнецов i Сапунов через мiсяць знову подали до установи Укрсоцбанку вказанi фiктивнi

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

документи, внiсши в поручительство Промiнвестбанку записи, яких ранiше не вистачало. Кредит вони не одержали у зв’язку з затриманням їх працiвниками мiлiцiї. Кузнецов i Сапунов пiд час їх допитiв визнали, що створенi ними фiрми «Па-Го» та «Аронiт» господарською дiяльнiстю не займались, статутного капiталу не мали. Оформлюваний ними в Укрсоцбанку за фiктивними документами кредит у розмiрi 60 млн. грн. призначався для розподiлу мiж ними, витрачання його на власнi побутовi потреби.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Кузнецова i Сапунова. Чи змiниться така оцiнка, якщо буде встановлено, що Кузнецов дiяв не пiд своїм прiзвищем, а використовуючи пiдроблений паспорт на iм’я Перебайла?

34.Фельцман, один із співзасновників ТОВ «Іріс», який володів 62 відсотками його статутного фонду, надав товариству безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (позику) у липні 2000 р. терміном на 4 роки у розмірі 1 700 000 грн. Виконавчий директор товариства Сольц та його головний бухгалтер Миронова у податковій декларації за 2001

р.не віднесли одержану позику до валового прибутку товариства, чим на думку податкової міліції, товариство ухилилось від сплати податків на прибуток підприємств за 2000 р. на суму 510 тис. грн. Слідчим податкової міліції дії Сольца та Миронової були кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК як виконавців умисного ухилення від сплати податків, а Фельцмана – за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК як організатора цього злочину, оскільки, як констатується в обвинувальному висновку, Фельцман дав Сольцу та Мироновій вказівку не включати одержану позику до валового доходу товариства в бухгалтерській звітності за 2000 р. Вироком суду Фельцман був засуджений до 5 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК.

В апеляції Фельцман просив апеляційний суд закрити кримінальну справу за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки, згідно з Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22 травня 1997 р. поворотна фінансова допомога, одержавна підприємством від фізичної особи, не повинна включатись до його валового доходу, а, отже, не є об’єктом оподаткування.

Як повинен вирішити справу апеляційний суд?

35.Голова КСП Трубнiков, майно якого знаходилось у податковiй заставi,улипнi2000р.обмiняв200тоннзiбраноїпшеницiвартiстю106 тис. грн. на пально-мастильнi матерiали, без письмового узгодження

490

491

Кримінальне право України. Практикум

зрайонною податковою iнспекцiєю. Мiсцевим судом Трубнiков був засуджений за ч. 3 ст. 212 КК. Трубнiков оскаржив вирок суду, вважаючи, що вiн дiяв у станi крайньої необхiдностi, оскiльки у противному разi КСП не змогло б закiнчити збирання врожаю через вiдсутність пального.

Яке рiшення повинен прийняти апеляцiйний суд?

Варiант. Зазначенi дiї Трубнiковим були вчиненi у липнi 2002 р.

36.Сiчкар i Цвiгун придбали обладнання, на якому виготовляли високоякiснi проїзнi квитки на мiський транспорт, якi передавали по цiнi вдвiчi меншiй на реалiзацiю кiоскерам, що здiйснювали продаж таких квиткiв. Всього за шiсть мiсяцiв ними було виготовлено фальшивих проїзних квиткiв на суму 40 тис. грн., вiд продажу яких кiоскерам вони отримали 20 тис. грн.

37.Працiвник полiграфiчного пiдприємства Степовий у «вiльний вiд роботи час» неодноразово виготовляв пiдробленi марки акцизного збору, а також етикетки та контретикетки горiлчаних виробiв вiдомих виробникiв таких виробiв, якi продавав особам, що займались незаконним виготовленням i збутом фальсифiкованих алкогольних напоїв.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Степового.

Варiант. Степовий виготовляв зазначенi предмети на замовлення осiб, якi займались незаконним виготовленням алкогольних напоїв.

38.Масько займався виготовленням ювелiрних виробiв iз золота, скупленого у населення, якi клеймував пiдробленим пробiрним клеймом, виготовленим на його замовлення громадянином Гревцовим. Лiцензiї на діяльність, пов’язану з виготовленням і реалізацією ювелірних виробів, Масько не мав. За рiк Масько виготовив i реалiзував ювелiрних виробiв на 200 тис. гривень.

39.Директор пiдприємства товариства слiпих Сичов та головний бухгалтер цього підприємства Шульга подали до податкової iнспекцiї довiдку, що кiлькiсть працюючих на пiдприємствi iнвалiдiв становить понад 50 вiдсоткiв, а фонд їх заробiтної плати – 30 вiдсоткiв вiд загального фонду оплати працi, в той час як інвалідів працювало менше 40 вiдсоткiв, внаслiдок чого пiдприємство отримало пiльги

зподаткiв. Протягом 2003 р. пiдприємство ухилилось вiд сплати податкiв на суму 148 тис. грн.

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

Якою має бути кримiнально-правова оцiнка дiй Сичова i Шульги? Чи змiниться квалiфiкацiя дiй вказаних осiб, якщо сума неспла-

чених податкiв становила 90 тис. грн.?

Якою має бути оцінка дій Сичова та Шульги у разі їх вчинення в 2004 р.?

40.Каменєв, працюючи два роки технiчним керiвником заводу по випуску трубчатих електронагрiвачiв, недбало ставився до виконання своїх обов’язкiв. Вiн не органiзував дiйового контролю за випуском продукцiї. На порушення технiчних умов вироблялись трубки укороченого розмiру, iз зниженою потужнiстю, укороченими стержнями тощо. Готова продукцiя не маркувалась i упаковувалась в ящики не обгорнутою спецiальним папером, що впливало на її якiсть. Ставши головним iнженером заводу, Каменєв не слiдкував за якiстю продукцiї, вона, як i ранiше, випускалась з порушеннями стандартів. На заводi не було вiддiлу технiчного контролю. Продукцiя, що випускалась, не перевiрялась. Лише за один рiк замовнику було вiдправлено 17650 виробiв на 2,9 млн. грн., що не вiдповiдали технiчним умовам, тобто були бракованими. Органiзацiя i технiчне керiвництво випуском саме трубчатих електронагрiвачiв покладалися на Каменєва, якого звiльнили вiд iнших робiт.

Чи є в дiях Каменєва склад злочину?

41.Абрамов працював директором харчокомбiнату районного споживчого товариства. Протягом двох рокiв комбiнат виробляв i поставляв у торговельну мережу хлiбобулочнi вироби з вiдступом вiд стандартів. Всього було поставлено таких виробiв на 300 тис. грн. Встановлено численнi факти, коли визнана держторгiнспекцiєю непридатною для реалiзацiї i направлена на переробку продукцiя за вказiвкою директора реалiзовувалась.

Абрамова було засуджено за ст. 227 КК. В апеляцiї вiн просив вирок скасувати, а справу закрити за вiдсутнiстю складу злочину, посилаючись на те, що всi забракованi хлiбобулочнi вироби реалiзованi населенню або переробленi, на якiсть продукцiї впливало неналежне обладнання харчокомбiнату.

Чи пiдлягає апеляція Абрамова задоволенню?

42.Протягом 14 мiсяцiв маслосирзавод випустив 9 т нестандартного плавленого сиру (з невластивими запахами, плiснявою та iншими вiдступами вiд стандартів) на 900 тис. грн. Його було за-

492

493

Кримінальне право України. Практикум

браковано одержувачами – холодильниками в рiзних мiстах, про що складено акти з участю представникiв маслосирзаводу. Обвинувачення за ст. 227 КК України пред’явлене завiдувачці лабораторiї, що виконувала функцiї вiддiлу технiчного контролю, Запоровiй та головному iнженеру заводу Iзранцеву, якi не забезпечили належного контролю за якiстю сировини, а також продукцiї, яка випускалась базою, допускали порушення технологiчної дисциплiни, не вживали необхiдних заходiв для полiпшення якостi продукцiї.

Чи правильно пред’явлене обвинувачення?

43.Протягом 13 мiсяцiв пивоварним заводом випущено рiзних сортiв пива з вiдступами вiд вимог стандартів на 200 тис. грн. Держторгiнспекцiя неодноразово ставила вимоги про припинення випуску бракованої продукцiї i застосовувала до заводу економiчнi санкцiї. Особами, вiдповiдальними за якiсть продукцiї заводу, були директор Коптєлов i завiдуюча лабораторiєю Кашина.

44.Целюлозно-паперовий комбiнат виробив 200 т целюлози пiдвищеної вологостi. Державна контрольна лабораторiя нагляду за стандартами i вимiрювальною технiкою встановила цей дефект i заборонила її вiдвантаження. Однак за згодою споживача ця партiя целюлози була йому вiдправлена. Прокуратура вiдмовила в порушеннi кримiнальної справи в зв’язку з фактом випуску нестандартної продукцiї, пославшись на те, що споживач знав про дефект виробу i погодився прийняти його. В постановi слiдчого зазначається також, що пiдвищена вологiсть не впливає на якiсть паперу. Чи правомiрнi доводи прокуратури?

45.Директор взуттєвої фабрики Малко та її технiчний керiвник Трало були притягнутi до вiдповiдальностi за ст. 227 КК України у зв’язку з випуском 900 пар взуття вартiстю 18 тис. гривень, з яких через виявленi уже в магазинi дефекти 300 пар були переведенi з першого сорту в другий, 400 – з другого в третiй, а 50 пар забракованi. Обвинуваченi посилались на недоброякiснiсть сировини, яку вони одержували.

Чи правильно притягнутi до кримiнальної вiдповiдальностi Малко i Трало?

46.Будiвельний трест одержав вiд одного з цементних заводiв 674 т бракованого цементу. Розслiдуванням встановлено, що за

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

iнiцiативою головного iнженера заводу Горбачевського було запроваджено практику вiдвантаження цементу споживачам без лабораторного аналiзу. Горбачевський умовив директора заводу Суського та завiдувача лабораторiї Кондратьєва не затримувати вiдвантаження цементу до одержання результатiв лабораторних аналiзiв. На цемент складались фiктивнi паспорти. Керiвники заводу пояснили свої дiї прагненням достроково виконати замовлення.

Чи є в дiях Горбачевського ознаки злочину?

47.Один з промкомбiнатiв випустив кiлька тисяч нестандартних медичних косинок на загальну суму 14 тис. грн. Розслiдуванням встановлено, що вся технiчна документацiя на це замовлення була зосереджена у головного iнженера Буцька. Той грубо порушив технiчнi умови виготовлення косинок, встановивши їх заниженi розмiри. Директор промкомбiнату Мухiн не знав про нестандартнiсть продукцiї, яку випускало очолюване ним пiдприємство.

48.Директор заводу Усов, головний iнженер Остапюк i начальник вiддiлу технiчного контролю Ходченко були вiдданi до суду за ст. 227

ККУкраїни за випуск металевих фотоштативiв (350 штук на 9 тис. грн.) низької якостi. При постановленнi вироку суд, який розглядав справу по першiй iнстанцiї, змiнив квалiфiкацiю злочину: пiдсуднi були визнанi винними у службовій недбалості i засудженi за ч. 2 ст. 367 КК України. Змiну квалiфiкацiї вчиненого Усовим, Остапюком i Ходченком суд мотивував тим, що завод випускав фотоштативи без державного стандарту (в наявностi були лише тимчасовi технiчнi умови), база «Укропткультторгу» прийняла продукцiю без жодних претензiй, дії винних не були умисними, а випливали iз злочиннонедбалого ставлення до своїх обов’язкiв. На вирок суду прокурор подав апеляцію з мотивiв неправильної квалiфiкацiї злочину.

Чи є пiдстави для задоволення апеляції?

49.Олiзаров i Лисенко, працюючи зубними технiками в зубопротезнiй лабораторiї заводу вiд мiської лiкарнi, скуповували у громадян зубнi протези iз золота, якi були у користуванні, переплавляли їх у зливки, з яких виготовляли золотi зубнi протези i за плату ставили їх громадянам. Олiзаров i Лисенко разом за мiсцем своєї роботи прийняли i виконали шiсть замовлень на виготовлення iз золота, що їм належало, i встановлення 26 зубних протезiв. Олiзаров прийняв i виготовив за мiсцем роботи iз золота, що йому належало,

494

495

Кримінальне право України. Практикум

63, а з бiлого металу i пластмаси – 18 зубних протезiв. Крiм того, вiн на роботi прийняв замовлення, а вдома виготовив iз золота, що йому належало, i реалiзував 23 зубних протези.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Олiзарова i Лисенка.

50.Фотолаборант кольорового фотоательє мiськпобуткомбiнату Рогозинський протягом року з метою одержання прибутку, використовуючи примiщення ательє, а також одержанi у пiдзвiт фотообладнання, фотопапiр i фотохiмiкати, як з оформленням, так i без оформлення замовлень виготовляв для громадян, якi звертались до фотоательє, кольоровi світлини, а грошi за виконання замовлень привласнював. Всього Рогозинський по оформлених замовленнях обернув на свою користь 5 тис. грн. i по неоформлених – 10 тис. грн., а також завдав мiськпобуткомбiнату збиткiв на 20 тис. грн. (фотопапiр, фотохiмiкати, витраченi на виконання неоформлених замовлень).

51.Майстер державного телерадiоательє Iванюк приймав у ремонт вiд громадян радiоприймачi, не виписуючи квитанцiй. Грошi за виконану роботу вiн обертав на свою користь.

Варiант 1. Виписавши квитанцiю у двох примiрниках, Iванюк один примiрник видавав замовнику, а другий знищував, обертаючи оплату на свою користь.

Варiант 2. Обманюючи замовникiв, Iванюк брав вiд них грошi в пiдвищеному розмiрi, для бухгалтерiї виписував квитанцiї iз зазначенням справжньої вартостi виконаних робiт, а рiзницю обертав на свою користь.

52.Подружжя Корнiєнкiв, жителi Харкова, уклало з чотирма сiльськогосподарськими кооперативами Автономної Республіки Крим договори на реалiзацiю сiльськогосподарської продукцiї за 2 відсотки вартостi реалiзованого. Всього за два роки вони реалiзували продукцiї на 5 млн. грн., одержавши визначену винагороду – 100 тис. грн. Крiм того, звiтуючи перед кооперативами, вони занижували суми виручки, збагатившись таким чином на 68 тис. грн. Всi одержанi доходи подружжя витрачало на власнi потреби.

53.Контролер пасажирських потягiв Крутинiн на 130 вiдiбраних ним у пасажирiв використаних проїзних квитках пiдробив дати видачi i номер потягу i передав касировi Денисенко. Та продала їх через касу. Вирученими грошима вони подiлились.

Як квалiфiкувати дiї Крутинiна та Денисенко?

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

54.Борисенко, працюючи продавцем кiоску СП «Десi», розташованого на вокзалi станцiї Київ-пасажирський в залi «Конкорс», при вiдпуску морозива покупцям завищувала цiну кожної пачки на 30 коп., одержавши за п’ять днiв прибуток у сумi 200 грн.

55.Продавець магазину Пакiнова в його пiдсобному примiщеннi розкрила 34 пляшки горiлки «Старокиївська», вiдлила з кожної по 100 г, доливши вiдповiдну кiлькiсть води, i встигла продати сiм пляшок.

56.Продавець парфюмерного вiддiлу унiвермагу Корнєва разом iз завiдувачкою вiддiлу Герасимовою за iнiцiативою останньої з 14 березня i до кiнця мiсяця продавали товари за пiдвищеними цiнами, одержавши прибуток у сумi 10 тис. грн.

57.Сендеров, працюючи завiдувачем вiддiлу продовольчого магазину, запропонував продавцям Желєзняку, Старченку та Широкову продавати м’ясо другого сорту по цiнi першого, навчивши їх, як краще робити пересортицю, а грiшми дiлитись. Протягом двох рокiв

утакий спосiб було одержано 563 тис. грн., в тому числi з участю Желєзняка й Широкова – 535 тис. грн., а з участю Старченка – 541 тис. грн. Сендеров щомiсячно видiляв продавцям (за винятком часу їх перебування у вiдпустках) певнi суми. Половину «навару» вiн обернув на свою користь.

58.Фролова, працюючи кiоскером магазину «Пiвденний», одержала 26 грудня для роздрiбної торгiвлi 500 полiетиленових кулькiв по 0,3 грн. кожний i 200 кг цукру по 2,5 грн. за 1 кг. Кульки вона продала по 0,4 грн. за штуку, а цукор – по 2 грн. 70 коп. за 1 кг. Протягом сiчня вона щоденно одержувала приблизно таку саму партiю кулькiв i цукру, обманувши покупцiв на загальну суму 210 грн.

59.Зiнько i Вустич, працюючи механiками в майстернi дрiбного ремонту автомобiлiв, при виконаннi рiзних робiт допускали завищення їх прейскурантної вартостi. Так, здiйснюючи ремонт автомобiля, що належав Нишпорку, при загальнiй прейскурантнiй вартостi робіт 4 тис. грн. вони зажадали вiд нього i одержали 6 тис. грн. Iншого разу, при визначеннi обсягу робiт по ремонту автомобiля Бущенка вони оцiнили вартiсть послуг у 4 тис. грн. при їх прейскурантнiй вартостi 1 тис. грн. Запiдозривши обман, Бущенко вiд послуг вiдмовився.

496

497

Кримінальне право України. Практикум

60.Оператор студiї «Побутрадiотехнiка» Караєв при наданнi 2369 громадянам послуги по запису музичних творiв на касети з кожного

зних одержав на 1 грн. бiльше її прейскурантної вартостi. Маючи потребу на кiлька днiв вiдлучитись з роботи, Караєв попросив попрацювати замiсть нього свого знайомого Мансурова, який встиг обслужити 200 громадян, з кожного з яких шляхом завищення вартостi послуги безпiдставно одержав по 1 грн.

61.Телемеханiк ательє по ремонту телерадiотехнiки Мазур, приймаючи замовлення вiд Динника, сказав останньому, що для ремонту його телевiзора треба замiнити деталi, яких немає на складi, пообiцявши за 1000 грн. дiстати їх. Насправдi Мазур зробив ремонт без замiни деталей i одержав 100 грн. прибутку.

62.Громадянин Німеччини Шульц при виїзді з України у митній декларації зазначив, що він вивозить 2000 євро, які він ввіз при в’їзді в Україну, але при проведенні огляду ручної поклажі Шульца у ній було виявлено незадекларовані ним 10000 доларів США та ікону XVIII ст., яку йому подарував родич його дружини, колишньої громадянки України. За висновком експертизи вартість ікони еквівалентна сумі 8000 євро.

Чи підлягає Шульц кримінальній відповідальності за ст. 201 КК; якщо так, то які ознаки кримінально-караної контрабанди є в його діях?

63.Балабанов у тролейбусі викрав у Возіонова гаманця, в якому були 50 грн., 120 доларів США та паспорт Возіонова. Вийшовши із тролейбуса, Балабанов купив на викрадені гроші у жінки, яка продавала цигарки, блок цигарок за 24 грн., а в магазині – дві пляшки горілки. Пізніше Балабанов обміняв 100 доларів США на 530 грн., з яких 300 грн. використав на оплату заборгованості за комунальні послуги, а решту – на придбання алкогольних напоїв та продуктів харчування.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Балабанова.

65. Громадянин Греції Онакіс, який з 1994 р. проживав в Україні щорічно понад 190 днів і займався підприємницькою діяльністю, на початку 1995 р. придбав у місті Києві чотири суміжні квартири в одному будинку за суму, еквівалентну 200 тис. доларів США. 20 лютого 1997 р. Онакіс продав всі квартири одній з німецьких фірм за 600 тис.

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

доларів США для використання їх під офіс. Договір купівлі-продажу квартир був посвідчений приватним нотаріусом, а гроші у сумі 600 тис. доларів США німецькою фірмою були перераховані на рахунок Онакіса в одному із швейцарських банків, який за дорученням Онакіса був відкритий представником німецької фірми. В червні 2000 р. проти Онакіса була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 1482 КК 1960 р., а після набрання чинності КК 2001 р. дії Онакіса слідчим податкової міліції були перекваліфіковані на ч. 3 ст. 212 КК 2001 р. Органи досудового слідства вважали, що Онакіс від продажу квартир отримав доход у сумі, еквівалентній 400 тис. доларів США, який він повинен був зазначити у декларації про сукупний оподатковуваний доход за 1997 р. і сплатити прибутковий податок у сумі 290 тис. грн. Онакіс заперечував проти того, що він повинен був сплатити податок, оскільки він сплатив плату за нотаріальне посвідчення відчуження належних йому на праві власності квартир, а згідно з підпунктом «е» п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. в редакції Закону від 23 березня 1999 р., дія положень якого, згідно зі ст. 2 Прикінцевих положень цього Закону, була поширена на правовідносини, що виникли з моменту набрання чинності зазначеним Декретом, до сукупного оподатковуваного доходу громадян не включаються суми, одержані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на праві власності, за нотаріальне посвідчення відчуження якого сплачується плата за вчинення нотаріальних дій, а дії з купівлі та наступного продажу ним квартир не можна вважати здійсненням ним підприємницької діяльності. Органи досудового слідства спростовували заперечення Онакіса посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. № 3-рп/2001 по справі № 1-16/2001, яким визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ст. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 23 березня 1999 р. щодо поширення дії положень підпункту «е» п. 1 ст. 5 Декрету КМ «Про прибутковий податок з громадян» (в редакції цього Закону) на правовідносини, що виникли з дня набрання чинності зазначеним Декретом.

Яке рішення по цій справі повинен прийняти суд?

Ознайомтеся з положеннями зазначених законодавчих актів та рішенням Конституційного Суду України.

65. Барка у власному будинку протягом трьох місяців виготовила 120 л самогону, який продавала мешканцям селища по 3 грн. за пів-

498

499

Соседние файлы в предмете Уголовное право