Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

ченко також пiшов туди, бiйка припинилась. Повернувшись у свою квартиру, Кравченко змив з обличчя кров, озброївся перочинним ножем i повернувся на сходовий майданчик. Бiйка з Павловим поновилась. Кравченко ударив Павлова ножем у груди. Рана виявилась смертельною.

49.Мiж подружжям Пуршаєвих вiдбувались сварки, пiд час яких Пуршаєв бив дружину. Вона не раз переселялася на приватну квартиру, але потiм на прохання чоловiка поверталася до нього. Приводом для конфлiктiв були обґрунтованi пiдозри Пуршаєва про подружню невiрнiсть дружини. Вiн говорив про це тестю, своїй сестрi. 9 травня Пуршаєв знов побив дружину. Вона забрала дiтей i пiшла вiд нього, незважаючи на неодноразовi прохання, вiдмовилась повернутись. Увечерi 2 червня, коли Пуршаєва уже лягла спати, Пуршаєв прийшов до неї в станi сп’янiння i знов почав умовляти продовжити спiльне життя. Вона вiдмовилась. У розмовi Пуршаєв спитав, звiдки у неї новi меблi й газова плита. Вона вiдповiла, що їх допомiг придбати директор молокозаводу Магаткiн. Тодi Пуршаєв почав кричати, ображати дружину, схопив кухонний нiж i в присутностi дiтей завдав їй сiм поранень, у тому числi два

зпошкодженням легенiв i серця, вiд яких вона на мiсцi померла.

50.Богатов проживав на квартирi з коханкою Юдiною. Увечерi туди прийшли його знайомi Петраков i Кургаєв. Всi пили спиртне. Богатов вийшов з квартири, щоб подзвонити, а коли вiн повернувся, то в спальнi побачив Юдiну, яка лежала на лiжку поруч з оголеним Кургаєвим. Богатов крикнув: «Падлюки, тварюки!». Вони скочили з лiжка. Богатов ударив Юдiну кулаком, а Кургаєва почав бити руками, ногами та стiльцем. Вiд численних ударiв у голову, що спричинили черепно-мозкову травму, Кургаєв наступного дня помер.

51.Медведєв i Тищенко чотири роки дружили, домовились про одруження. У зв’язку з наступним вiд’їздом Тищенко на екзаменацiйну сесiю вони провели вечiр разом, розпили пляшку вина. Тищенко зiзналась, що вона ранiше була у близьких стосунках

зiншим. Медведєв нецензурно вилаявся на її адресу. Виникла сварка, пiд час якої Тищенко вдарила його ножем у лiву половину грудної клiтки, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження. Вирвавши нiж

зрани, Медведєв руками задушив її, а сам втратив свiдомiсть. Медведєв показав, що не хотiв позбавляти Тищенко життя. Те, що вона мертва, виявив, коли отямився.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

52.Нестеренко прийшов додому до своєї колишньої дружини Челомбицької, щоб побачити малолiтню дочку i взяти свої документи. Челомбицький, тесть Нестеренка, зайшовши в кiмнату, почав настiйно вимагати, щоб зять залишив примiщення, проганяв його. Нестеренко вiдповiв, що побачить дочку i пiде. Однак Челомбицький, який був у станi сп’янiння, не заспокоївся.

Тодi Нестеренко двiчi ударив Челомбицького кулаком в обличчя. Челомбицький схопив нiж i ударом у шию вбив Нестеренка.

53.Познайомившись із жителями селища Кутьком та Лантух, Горовенко в їхньому будинку разом з ними та iншими особами вживав спиртнi напої, на придбання яких давав грошi. Вiн запрошував господарiв на роботу в сiльськогосподарський кооператив, обiцяв допомогти у працевлаштуваннi. Коли Горовенко хотiв залишити своїх нових знайомих, Кутько почав вимагати 25 тис. грн. i у вiдповiдь на вiдмову пожбурив у бiк Горовенка пляшку, заявивши, що не випустить з дому доти, доки не одержить вказану суму, пiсля чого кинувся на нього, щоб забрати грошi силою. Тодi Горовенко схопив зi столу ножа i кiлька разiв ударив Кутька. В цей самий час Лантух ударила Горовенка сковородою по головi, а той у вiдповiдь поранив її ножем

угруди. Внаслiдок цього Лантух померла на мiсцi подiї, а Кутько – через мiсяць.

54.Кравченко зі своєю сестрою, її подругою Чернегою та їхнiми друзями Бойчуком i Палчинським сидiли на лавцi в парку села. Коли на вулицi бiля парку виникла бiйка мiж Турiєм i Глибчуком, Бойчук та Кравченко припинили її, а потiм знову пiшли у парк. Через якийсь час туди повернувся Турiй, привiвши з собою Филиповича, Матiоса, Кукурбу i Бiлоусова, щоб побити тих, хто його «образив». Коли компанiя Турiя пiдiйшла до лавки, де сидiли Кравченко та iншi, Турiй крикнув: «Це вони, бийте їх!». У цей момент Бiлоусов схопив Кравченка за чуба i став гнути голову до землi, iншi прибулi почали завдавати йому ударів. Захищаючись, Кравченко вдарив Бiлоусова в груди, спричинивши поранення серця, вiд чого той помер.

55.Шiстка вiдпочивав у себе на подвiр’ї. Почувши, як рипнули дверi, вiн пiшов у хату i побачив на кухнi невiдомого, який стояв до нього спиною. На питання, що вiн тут робить, той обернувся (це був сусiда Ушаков) i, не говорячи нi слова, сильно вдарив в обличчя. Шiстка схопив з плити кухонного ножа i вдарив ним у груди Ушакова,

Кримінальне право України. Практикум

який через чотири години помер у лiкарнi. Шiстку було засуджено за умисне вбивство, вчинене в станi сильного душевного хвилювання.

56.Кисельов у гастрономi зробив правомiрне зауваження ранiше незнайомим йому Трояновському, Грiнбергу, Пiотровському i Щербакову, якi намагалися купити рибу без черги. У вiдповiдь на зауваження вони почали ображати Кисельова, а потiм тричi викидали з черги, загрожуючи з ним «розiбратись». Коли Кисельов вийшов з магазину, на нього вже чекали, прозвучала вимога пiдiйти. Тодi Кисельов вийняв з кишенi напилок i, попередивши, щоб не пiдходили, а то вб’є, сам почав вiдступати. До нього пiдбiгли Трояновський, Грiнберг i Щербаков, якi, висловлюючись нецензурно, намагались вiдiбрати напилок. Вiдбиваючись, Кисельов виставив напилка i розмахував ним, вiдступаючи до зупинки трамваю. Трояновський i Щербаков накинулись на Кисельова. Вiдбиваючись, той нанiс Щербакову напилком удар, спричинивши проникаюче поранення грудної клiтки з ушкодженням серця. Щербаков помер.

57.Перебуваючи у фактичних шлюбних стосунках з Яровою, Парнюк проживав з нею в будинку її батька, з яким у нього склалися неприязнi стосунки. Мiж ними вiдбувалися сварки, а iнколи й бiйки. Прийшовши з роботи напiдпитку, Парнюк лiг спати. Дещо пiзнiше додому повернувся в станi сп’янiння Яровий, який вигнав з кiмнати дочку, погрожуючи їй садовими ножицями. Пiсля цього вiн ударив сплячого Парнюка саперною лопаткою по спинi й у процесi бiйки, що виникла внаслiдок цього, кiлька разiв по руцi. Коли Парнюк пiдняв лопатку, винiс її у двiр i повернувся, то Яровий намагався його вдарити садовими ножицями, якi Яровий також вiдiбрав i сховав. Тодi Яровий сильно ударив кулаком в обличчя Парнюка, вiд чого той ударився плечем об стiну. Завдавши ударів у вiдповiдь i збивши Ярового з нiг, Парнюк натиснув колiном на груди, бив кулаками в рiзнi частини тiла, душив за шию. Вiд закритої травми шиї Яровий помер на мiсцi. Мiсцевим судом дiї Парнюка було квалiфiковано за ч. 1 ст. 115 КК України, апеляцiйна iнстанцiя переквалiфiкувала їх на ст. 116 КК України. У протестi заступника

Голови Верховного Суду України поставлено питання про змiну всiх судових рiшень у справi й квалiфiкацiю дiй засудженого за ст. 118 КК України.

Чи пiдлягає протест задоволенню?

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

58.Сажин працював сторожем позавiдомчої охорони i виконував обов’язки по охоронi м’ясокомбiнату. Охороняючи об’єкт, вiн побачив на територiї комбiнату, бiля дверей ковбасного цеху, двох невiдомих, якi порались бiля дверей. Намагаючись затримати їх, Сажин зажадав, щоб вони зупинились, i зробив попереджувальний пострiл. Невiдомi не зупинились, а побiгли в напрямку паркану. Коли вони були бiля лазу в парканi, Сажин вистрiлив у них. Цим пострiлом Полєва було вбито, а Карабанову спричинено легке тiлесне ушкодження.

59.Клинков, що був напiдпитку, присiкався в клубi до Лебедєва, кiлька разiв починав бити його. Лебедєв у свою чергу вдарив Клинкова. Присутнi завадили подальшому розвитку конфлiкту, але Клинков, не заспокоївшись, покликав Лебедєва в темне мiсце за клубом i знову вдарив кулаком в обличчя. Коли Клинков ще раз розмахнувся для удару, Лебедєв завдав йому ногою удару в живiт.

Удар викликав травматичний шок, вiд якого Клинков помер.

60.Пiзно ввечерi Кучеренко разом з дружиною знаходився в будцi для охорони магазину в селi. Бiля магазину зупинилась автомашина ГАЗ-51. Це Бiрюков на прохання п’яного Ляховенка вiдвiз його до провулка бiля магазину. Ляховенко сказав Бiрюкову, що дiйде додому сам. Бiрюков поїхав, а Ляховенко зупинився на узбiччi дороги навпроти магазину. Побачивши автомашину i людину, яка з неї вийшла, Кучеренко кiлька разiв окликнув її. Нiхто не вiдповiдав. Кучеренко зробив попереджувальний пострiл. П’яний Ляховенко, тримаючи праву руку в кишенi, мовчки наближався до магазину. Кучеренко вистрiлив

зблизької вiдстанi. Вiд одержаних поранень дробом у голову й груди та сильного внутрiшнього крововиливу Ляховенко помер. Незадовго до подiї завiдуюча магазином попередила, що у неї вкрали ключi вiд магазину i складу й просила сторожiв бути особливо пильними.

61.Кожедуб у легкiй стадiї сп’янiння на шосе Київ—Житомир зустрiв незнайомого йому Венедиктова, який був сильно п’яний. На прохання запалити Кожедуб вiдповiв, що цигарок у нього немає. Тодi Венедиктов витягнув з кишенi нiж i, погрожуючи вбивством, ударив Кожедуба. Оскiльки той ухилився, удар прийшовся в колiно. Кожедуб побiг, Венедиктов – слiдом. Бажаючи обеззброїти нападника, Кожедуб вирвав кiлок i вдарив ним Венедиктова тричі, а сам утiк. Розповiв про подiю працiвнику мiлiцiї. Доставлений у лiкарню Венедиктов помер.

Кримінальне право України. Практикум

62.У двiр до Гудима зайшов сусiда Деушев, який був напiдпитку. Жартуючи, Деушев потягнув Гудима за сорочку. Намагаючись звiльнитись, Гудима вдарив його ногою в капцi. Удар прийшовся в живiт. Побачивши, що Деушеву зле, Гудима вiдвiв його додому. Вiд розриву печiнки i внутрiшнього крововиливу Деушев невдовзi помер. За показаннями свiдкiв встановлено, що стосунки мiж Деушевим i Гудимою були добрими. З висновку судово-медичної експертизи видно, що Деушев страждав на гостру дистрофiю печiнки – хворобу, що знижує стiйкiсть до рiзних факторiв впливу, в тому числi й до ударiв. Гудим про це захворювання не знав.

63.П’яний Бебко образив незнайомого йому Губаря. Той намагався з’ясувати, за що, але Бебко вдарив його долонею в обличчя. У вiдповiдь Губар ударив Бебка один раз рукою в обличчя. Бебко упав на бетоннi сходинки, потiм, покотившись, упав з висоти 75 см на асфальт i вдарився головою. Вiд одержаної травми Бебко через три днi помер.

64.Чинков, працюючи бригадиром будiвельникiв, наказав робiтникам Петляю i Гаркушi наглушити риби в рiчцi за допомогою електроструму, давши їм моток дроту. Пiд час глушiння риби струмом напругою 380 вольт був смертельно травмований Латиш, який приєднався до браконьєрiв.

65.Проходячи повз п’яного Снiтка, Протас хотiв допомогти йому пiднятись i вiдправити його додому. Коли вiн пiдняв Снiтка, той нецензурно вилаявся i намагався вдарити. У вiдповiдь на це обурений Протас ударив Снiтка, який при падiннi головою ударився об асфальт i вiд одержаних при цьому тiлесних ушкоджень помер.

66.Мiж пiдлiтками Бiлим i Потапкiним виникла сварка, пiд час якої Бiлий ударив Потапкiна по щоцi. Той вiдкликав Бiлого з подвiр’я за сарай, де вони побилися. Потапкiн кулаком 2—3 рази ударив Бiлого в обличчя, голову. Один з цих ударiв прийшовся в лiву скроню i потягнув за собою, як потiм з’ясувалось, перелом скроневої кiстки, що супроводжувався внутрiшньою кровотечею. Наступного дня стан здоров’я Бiлого рiзко погiршився, невдовзi вiн помер. Потапкiн i Бiлий були в дружнiх стосунках, конфлiкт мiж ними виник випадково. Пiсля бiйки вони одразу помирились.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

67.Давидов систематично знущався над своєю дружиною, неодноразово погрожував вбивством. Перебуваючи в станi сп’янiння, вiн у черговий раз почав її бити i, погрожуючи скинути з балкона, вимагав, щоб вона сама стрибнула з нього. Коли вiн заявив, що вiзьме ножа, дружина не витримала напруження i стрибнула з балкона другого поверху, наслiдком чого були тяжкi тiлеснi ушкодження. Потерпiла показала, що, стрибаючи з балкона, хотiла покiнчити життя самогубством.

68.Черешук погано ставився до своєї дружини: дорiкав їй хворобливим станом, несмачними обiдами, ображав, бив. Вступивши у зв’язок з Габiною, Черешук все частiше знущався з дружини, називав лихими словами маленьку дочку, виганяв їх обох з дому. Не знаходячи виходу зі становища, потерпiла разом з дочкою стрибнула в ополонку. Дочка загинула. Її маму врятували перехожi.

69.Хоменко п’яним часто влаштовував вдома сварки, бив дружину, виганяв з немовлям з дому. Пiд час чергової сварки вiн погрожував дружинi розправою, з малокалiберної гвинтiвки цiлився їй у голову, спускав курок. Дружина розповіла, що вона дуже перелякалась i просила не вбивати її. Хоменко ж пояснив, що вiн патрона у гвинтiвку не закладав, а лише вiдкривав-закривав затвор, цiлився i спускав курок, щоб налякати дружину.

70.Пiсля чергової пиятики Родiн Микола, пiдбурюваний своєю матiр’ю Родiною Зiнаїдою, почав бити дружину. Втiкаючи, потерпiла вистрибнула у вiкно з другого поверху. На землi пiд вiкном стояло лiжко з металевими прутами, що стирчали догори. Потерпiла вдарилась об них, дiставши тяжку травму. Не зупинившись на вчинених дiях, Родiн також вистрибнув у вiкно, догнав потерпiлу i продовжував

їїбити. Родiна Зiнаїда заважала спробам iнших людей припинити це. За висновком судово-медичної експертизи завданi потерпiлiй ушкодження погiршили її тяжкий стан i прискорили настання смертi, що сталася на другий день.

Варiант. Родiн припинив свої дiї пiсля того, як потерпiла вистрибнула у вiкно.

71.З перших днiв подружнього життя Климов приходив додому в станi сп’янiння, вчиняв сварки, бив дружину. Останнiй раз вiн ударив її кулаком у спину, заламував руки, затикав рота, щоб

Кримінальне право України. Практикум

не кричала, а потiм повалив на лiжко i двiчi вдарив ножем у спину, заподiявши тiлесне ушкодження, небезпечне для життя. Щоб уникнути вiдповiдальностi, вiн запропонував потерпiлiй заявити, що ножовi поранення в спину вона спричинила собi сама. При цьому вiн погрожував убивством, якщо вона скаже iнакше.

72.Розслiдуванням у справi встановлено, що смерть дружини Козака сталася внаслiдок отруєння. Вiдомо, що подружжя часто сварилося, Козак ранiше неодноразово бив дружину, вона двiчi залишала його. Встановлено також, що ранiше дружина працювала в аптецi, при обшуку на квартирi були виявленi медикаменти, що мiстять отруту. Вона страждала безсонням й iнодi вночi приймала якiсь порошки. Лiкар, який прибув на квартиру за викликом, знайшов її в непритомному станi на лiжку пiд бавовняною ковдрою, поверх якої була пов’язана бавовняна хустка. Вiд хворої пахло м’ятою. Свiдки показали, що в день отруєння у неї був грип. Козак пояснив, що, бажаючи вилiкуватися, дружина одягнулася теплiше та випила рiзнi настої i лiки. Проти Козака було порушено кримiнальну справу за ч. 1 ст. 120 КК України.

Варiант. Козак свiдомо дав дружинi медикаменти, що мiстять отруту.

73.Коли Iсаєнко познайомилася з Дмитруком, вiн розповiв їй, що був одружений, але дружина його залишила, що це було для нього трагедiєю, що почав вiн повертатися до життя лише тепер, зустрiвши її. Через певний час вони домовились одружитися. Вiн ходив до неї в дiм, обiдав за сiмейним столом, iнколи залишався ночувати. Невдовзi Iсаєнко завагiтнiла. Перед самим весiллям Дмитрук зник, взявши на роботi вiдпустку. В дiм до Iсаєнко прийшла жiнка з маленькою дiвчинкою i почала соромити її за те, що та всiма правдами й неправдами вiдбирає у дитини батька. З’ясувалось, що не було у Дмитрука невiрної дружини, що вiн перебував у шлюбi, мав дитину, а Iсаєнко була не першою, з ким Дмитрук «прикрашав» буднi сiмейного життя. Вiн не розраховував, що на цей раз все зайде так далеко, i все глибше в’язнув у ролi нареченого, поки не «зiзнався» дружинi, що оплутаний «нахабною дiвицею», вiд якої не знає як вiдчепитись. Коли дружина Дмитрука пiшла, Iсаєнко наклала на себе руки.

74.Кирненко пiсля розпиття спиртних напоїв з Жиланом та Сенчуковою, з якою вiн дружив, вийшов на сходовий майданчик по-

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

курити. Повернувшись до кiмнати, вiн побачив, що Жилан намагається обняти Сенчукову. Обурившись, Кирненко ударив Жилана перочинним ножем. Удар прийшовся в лiву половину грудної клiтки. Потерпiлому було спричинене тяжке тiлесне ушкодження, небезпечне для життя. Побачивши на сорочцi кров, Кирненко подбав про надання пораненому медичної допомоги. Вiн твердив, що не мав намiру вбивати Жилана.

75.Пiд час сварки п’яний Панченко побив свою дружину, яка мала 7-мiсячну вагiтнiсть, завдавши кiлькох ударiв у груди та живiт. Потерпiлу було доставлено в лiкарню, де вона народила мертву дитину.

Варiант. У потерпiлої було перервано 3-мiсячну вагiтнiсть, про яку Панченко не знав.

76.Прийшовши напiдпитку на квартиру своєї колишньої коханки Голуб, Поркуян умовляв її поновити попереднi стосунки. Голуб вiдповiла, що зустрiчається з Шустом, а його бiльше не хоче бачити. Глибоко вражений такою вiдповiддю, Поркуян вихопив з кишенi нiж i зi словами «Не будеш ти ним милуватись!» замахнувся, щоб нанести удар в око. Оскiльки Голуб встигла вiдхилити голову, удар прийшовся у вухо, спричинивши легке тiлесне ушкодження. Поркуян пояснив, що ображений словами Голуб, «зiрвався з гальмiв».

77.Приїхавши в село працювати, Марченко познайомився з Гузенюк, приставши до неї в прийми без реєстрацiї шлюбу. Гузенюк полюбляла спиртне, через що у них виникали сварки. 24 червня вона прийшла додому лише пiд ранок в станi сильного сп’янiння. На запитання, де вона «шлялась», Гузенюк вдарила Марченка товкачкою. Вихопивши товкачку, Марченко почав бити її, припинивши свої дiї лише тодi, коли на крик потерпiлої у хату зайшов їх сусiда Улещенко. З акта судово-медичної експертизи видно, що у потерпiлої виявленi забитi мiсця на головi, синцi на тулубi, кiнцiвках, животi, стегнах, а також ушкодження голови, що супроводжувалось крововиливом пiд оболонку мозку з наступним органiчним ураженням центральної нервової системи i вираженим недоумством. Це ушкодження визнане небезпечним для життя i вiднесене до категорiї тяжких тiлесних ушкоджень. Марченко пояснив, що хотiв «вiдучити» її вiд спиртного.

Кримінальне право України. Практикум

78.Донець i Вовчук зайшли до пiд’їзду одного з будинкiв, де Донець на ґрунтi особистих непрязних стосункiв почав бити Вовчука кулаками та руківям ножа, внаслiдок чого заподiяв йому забиту рану голови. Боячись, що Вовчук повiдомить про вчинене ним мiлiцiю, Донець шляхом обману привiв потерпiлого до свого будинку, де протягом трьох днiв за участю Iванова та Бурмила утримував його пiд замком у льосi та гаражi. Протягом цього часу вдень i вночi Донець, Iванов i Бурмило заводили потерпiлого до лiтньої кухнi i били його, завдаючи удари в рiзнi частини тiла руками й ногами, а також молотком, стiльцем, руківям ножа. Внаслiдок багаторазового побиття Вовчук одержав тяжкi тiлеснi ушкодження, небезпечнi для життя в момент їх заподiяння. За пропозицiєю Донця i за його участю з метою приховання вчинених щодо Вовчука дiй, накинувши на шию потерпiлому пасок вiд штанiв та електричний провiд, душили його,

апотiм повiсили на гiлцi яблунi бiля будинку. Внаслiдок механiчної асфiксiї вiд здавлювання шиї настала смерть потерпiлого.

79.Алюнiн i Тишко у дворi багатоквартирного будинку вчинили хулiганство, побивши Хрунiна Микиту, якому заподiяли середньої тяжкостi тiлесне ушкодження. На крик потерпiлого у вiкно виглянув його старший брат Хрунiн Володимир. Вiн зiрвав зi стiни мисливську рушницю, зарядив її i збiг з 5-го поверху вниз. Микита показав, куди пiшли його кривдники. Догнавши їх, Хрунiн Володимир прикладом рушницi двiчi ударив Алюнiна в голову i пострiлом з рушницi поранив Тишка. Алюнiну було заподiяно ушкодження середньої тяжкостi, а Тишку – тяжкi тiлеснi ушкодження. Тишко був поранений у нижню третину лiвого стегна з вiдстанi 4-5 м.

80.16-рiчнi Хашковський, Фiнюк i 18-рiчний Супруненко розпивали спиртнi напої в парку селища. Коли Хашковський почав нецензурно лаятись, Супруненко зажадав це припинити. Тодi Хашковський спрямував лайку на Супруненка. Той ударив Хашковського кулаком в обличчя. Останнiй витяг з кишенi ножа, а Супруненко – викрутку. Махаючи викруткою, Супруненко наступав, намагаючись вибити ножа, крикнув: «Кинь ножа!», бив Хашковського ногами. Хашковський розмахував ножем, кричав: «Вiдiйди!», ударив Супруненка ножем i втiк. Супруненку було спричинене проникаюче поранення лiвої легенi й серцевої сорочки, небезпечне для життя в момент заподiяння. Хашковський i Супруненко були друзями.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

81.Калiстратов разом з друзями вийшов з кафе на вулицю. Коли вiн на якийсь час вiдлучився, до його подруги Силенко пiдiйшов п’яний Нiкущенко, взяв її в обiйми i намагався поцiлувати. Побачивши це, Калiстратов однією рукою вiдсторонив Нiкущенка вiд Силенко, а другою зі словами «Я тебе перевиховаю» завдав йому боксерського удару в обличчя. Вiд цього удару Нiкущенко, втративши свiдомiсть, упав на землю i невдовзi помер. Смерть сталася внаслiдок закритої травми голови. Травма належить до тяжких тiлесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподiяння. За висновком експертизи, вона могла бути спричинена внаслiдок одного сильного удару кулаком. Калiстратов – боксер важкої вагової категорiї, має I спортивний розряд.

82.Пiд час сварки, що переросла в бiйку, Гонтар взутою в туристичний черевик ногою ударив Хадкевича в нижню частину живота, спричинивши розрив сечового мiхура. Експертизою дане тiлесне ушкодження вiднесене до розряду тяжких.

83.Розмова мiж п’яним Харитюком i Чернiєм переросла в сварку та бiйку, пiд час якої Чернiй вiдкусив Харитюку верхню частину вуха. Це ушкодження залишило пiсля себе непоправний дефект, зробивши обличчя потерпiлого асиметричним. Дефект може бути усунений лише шляхом пластичної операцiї.

84.П’янi Гаман i Мамченко сварилися, а потiм почали штовхати один одного. Вiд сильного поштовху Мамченка Гаман упав на бетонований майданчик, ударився потилицею i невдовзi помер вiд одержаних ушкоджень кiстки, а також м’яких тканин мозку. Пiсля падiння Гамана Мамченко його не бив, викликав швидку допомогу.

85.Працiвники позавiдомчої охорони Чанько i Лiсовий близько першої години ночi зустрiли Мейнаровича i зупинили його. Чанько зробив зауваження з приводу пiзнього перебування на вулицi та обшукав. Вважаючи дiї Чанька неправомiрними, Мейнарович, який ранiше займався боксом, ударив його кулаком у щелепу. Падаючи, Чанько ударився головою об асфальт i через дев’ять днiв помер

улiкарнi. В актi судово-медичної експертизи сказано, що безпосередньо вiд удару Мейнаровича потерпiлому спричинено забиту рану нижньої губи справа, а решта ушкоджень утворилась при падiннi та ударi потиличною частиною голови об асфальт, що i стало причиною

Кримінальне право України. Практикум

смертi. Лiсовий показав, що Мейнарович ударив Чанька один раз, якихось погроз на його адресу не висловлював.

86.На квартирi Коцюби вiдбулась вечiрка, пiд час якої було випито чимало спиртного. Коли сусiди розiйшлись, Коцюба лiг вiдпочити, заснув, а прокинувшись на крик дружини, побачив учасника вечiрки сусiда Фуртата. Дружина пояснила, що той чiплявся до неї, домагаючись iнтимної близькостi. Коцюба почав виштовхувати Фуртата з квартири. Той, чинячи опiр, ударив Коцюбу. Знаючи, що на полицi лежать iнструменти, Коцюба дiстав звiдти нiж, який потрапив пiд руки, i ударив ним Фуртата в живiт. Через три днi Фуртат помер. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи смерть сталася внаслiдок проникаючого колото-рiзаного поранення живота, ускладненого гнiйно-фiброзним перитонiтом.

87.У процесi сварки i бiйки мiж Артюхом та Нахаєвим, яка виникла через те, що Нахаєв забороняв своїй сестрi зустрiчатись з Артюхом, останнiй двiчi ударив ножем Нахаєва, що призвело до його смертi. Артюх пояснив, що коли вони обидва впали, вiн, бажаючи звiльнитись вiд Нахаєва, який навалився на нього, двiчi вдарив того ножем, вiдштовхнув i втiк. З акта судово-медичної експертизи видно, що смерть Нахаєва сталася внаслiдок малокрiв’я внутрiшнiх органiв, яке розвинулось у результатi перерiзання нисхiдної пiдвiддишної артерiї. Нахаєву заподiяно двi колото-рiзанi рани, одна з яких розташована на правому стегнi, а друга – на лiвiй сiдницi.

88.Семенов, перебуваючи в станi алкогольного сп’янiння, ударив ножем у живiт Михайлова, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження. Через три днi той помер у лiкарнi. Семенов твердив, що вбивати Михайлова не хотiв. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи Михайлову було заподiяно проникаюче поранення живота з ушкодженням тонкого кишечника i сечового мiхура. Ушкодження було небезпечним для життя в момент заподiяння, смерть же потерпiлого настала вiд загального захворювання – гострого iнфаркту мiокарда. Ушкодження живота не було безпосередньою причиною смертi потерпiлого.

89.Вночi Коротких, Гришко та Афонiн у нетверезому станi прийшли до своїх знайомих у кафе, де в кабiнетi завiдуючої виробництвом Фролової разом з нею i буфетницею Золотухiною продовжували вжи-

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

вати спиртнi напої. Невдовзi сюди напiдпитку прийшов Золотухiн, який зажадав, щоб його дружина йшла додому. Та вiдмовилася, мiж подружжям виникла сварка. Незнайомий ранiше iз Золотухiним Коротких заступився за Золотухiну. Вони побились. Коли Золотухiну сказали, що дружина поїхала, вiн заспокоївся. Не знайшовши вдома дружини, Золотухiн повернувся i на автобуснiй зупинцi зустрiв усю компанiю. Золотухiн зажадав, щоб дружина негайно повернулася додому, лаявся, тягнув її за руки, бив ногою. Тодi Коротких, Гришко та Афонiн напали на Золотухiна, били його кулаками, а коли збили

знiг, то ногами в голову, обличчя й тiло. Спричиненi ушкодження викликали крововилив у ствол мозку, вiд чого Золотухiн в лiкарнi помер.

90.Асадулiни проживали в зареєстрованому шлюбi. Протягом останнiх 10 рокiв Асадулiна зловживала спиртними напоями, не ночувала вдома, продавала домашнi речi, а грошi пропивала, ображала дiтей. Це викликало сварки, скандали. 16 квiтня о 23-й годинi Асадулiн знайшов на квартирi Малишевих свою дружину, яка була п’яною i спала на лiжку. Стягнувши з лiжка, Асадулiн почав бити її ногами i руками, продовжуючи бити i по дорозi додому, а також удома. Пiсля цього вiн лiг спати, а прокинувшись о 5-й годинi, почав будити Асадулiну. Вона була мертвою. У Асадулiної було виявлено численнi синцi, садна i рани на головi, тулубi та кiнцiвках, перелом 6-ти ребер справа i контузiю головного мозку. Смерть настала вiд травматичного шоку.

91.Демузенко в станi сп’янiння пiд час сварки ножем поранив тещу та дружину. Внаслiдок удару в ногу теща лiкувалась чотири тижнi. Дружинi удар прийшовся в живiт. Суд у вироку визначив, що, завдаючи проникаючого ножового поранення у живiт, Демузенко передбачав i свiдомо припускав можливiсть настання смертi потерпiлої.

92.О 22-й годинi Довготько повертався додому i проходив повз будинок, де жили його син та дружина, з якою вiн у той час не проживав, оскiльки вона, порушуючи подружню вiрнiсть, зустрiчалась

зодносельцем Товстухою. Почувши сварку дружини з сином, вiн зайшов у двiр i прислухався. Розiбравши, що син не пускає матiр кудись іти, бо вже пiзно, Довготько хотiв уже пiти з двору, але почув шурхiт листя. Обернувшись, побачив Товстуху з пiднятим металевим

Кримінальне право України. Практикум

прутом. Вiн встиг вiдхилитися, тому удар прийшовся йому в плече. Довготько вихопив з рук Товстухи прута i викинув його в бур’ян. Товстуха вп’явся руками в обличчя Довготька, подряпавши його. Довготько пiдняв дерев’яну палицю i двiчi вдарив нею Товстуху в голову. Товстуха впав, а Довготько навалився на нього i покликав сина та сусiдiв, щоб тi побачили, кого вiн спiймав на своєму подвiр’ї. У Товстухи спричинився крововилив в око, внаслiдок чого сталася часткова втрата зору, що призвело до стiйкої втрати працездатностi на 30 відсотків.

93.Коли Шухрай розмовляв на вулицi з Єчиним, до них пiдiйшов Мигун, втрутився в розмову й розпочав сварку. Під час сварки Мигун ударив Шухрая. Той упав, а коли пiдвiвся, Мигун збив його з нiг. Пiдвiвшись пiсля третього удару, Шухрай ножем ударив Мигуна у поперек, спричинивши тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого Мигун через шiсть днiв помер. Шухрай пояснив, що вiд ударiв Мигуна у нього з носа пiшла кров, було боляче i соромно перед односельцями, на очах яких його били. Вiн «страшенно розхвилювався» й не зовсiм розумiв, що робить.

94.Удень до примiщення корiвника, де дояркою працювала Мартинюк, зайшла п’яна Дубець. Вона без будь-якого приводу з боку Мартинюк почала ображати її, а потiм раптово накинулась, повалила в кормушку i, закриваючи хусткою рота, почала бити руками. На крик Мартинюк про допомогу прибiгли доярки Дмитренко та Ратушинська, якi припинили дiї Дубець, вивiвши її з корiвника. Через якийсь час Дубець повернулася. Вона всiляко ображала Мартинюк i, схопивши сапу, почала держаком завдавати численних ударів Мартинюк в рiзнi частини тiла. Схопивши лопату, Мартинюк гостряком нанесла Дубець удар в голову. Через п’ять днiв Дубець вiд одержаного тяжкого тiлесного ушкодження померла. Мiсцевим судом Мартинюк було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України. Апеляцiйний суд переквалiфiкував її дiї на ст. 123 КК України, врахувавши ту обставину, що Мартинюк перебувала в станi сильного душевного хвилювання. На попереднi судовi рiшення в касаційну інстанцію було внесено подання, в якому поставлено питання про виправдання Мартинюк у зв’язку з тим, що вона перебувала в станi необхiдної оборони, меж якої не перевищила.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

95.Зiнчук зловживав спиртними напоями, вчиняв у сiм’ї сварки, примусив дружину проживати у лiтнiй кухнi, погрожуючи їй розправою. 1 червня п’яний Зiнчук погрожував дружинi ножем i вона, побоюючись розправи, прибiгла до будинку Савченка, Зiнчук за нею. Вiн кинувся на Савченка, ганявся за ним, побив його та намагався вдарити шилом. Савченко вiдiбрав шило i в свою чергу ударив Зiнчука кiлька разiв, заподiявши тяжкi тiлеснi ушкодження, вiд яких Зiнчук через чотири днi помер. Швидку допомогу викликав сам Савченко. Вiн дуже хвилювався i весь час твердив, що Зiнчук буде жити.

96.6 березня Воробйов проник на подвiр’я Фарафонова, де на очах у дружини останнього викрав iз клiтки двох кролiв. Фарафонов з метою затримання Воробйова i доставлення в мiлiцiю почав переслiдувати його. Утримуючи викрадене, Воробйов намагався втекти, висловлюючи погрози на адресу Фарафонова. Останнiй зробив два прицiльних пострiли в ноги втiкача i вбив його на мiсцi. Судовомедичною експертизою встановлено, що смерть Воробйова сталася вiд гострої втрати кровi внаслiдок вогнепального поранення лiвого стегна з ушкодженням артерiї i вени.

97.Приблизно о 2-й годинi ночi Коваленка розбудила дружина i сказала, що у флiгелi їхнього будинку знаходяться невiдомi люди. Коли вiн прибiг до флiгеля, то переконався, що замок кимось вiдкритий, а всерединi є двоє невiдомих. На питання, хто вони такi, один з них – Гуртовенко – вiдповiв, що вони працiвники мiлiцiї. На пропозицiю пред’явити документи вони почали погрожувати розправою. При цьому Коростильов ударив Коваленка у груди. Зрозумiвши, що це не працiвники мiлiцiї, Коваленко вирiшив їх затримати. Схопивши сокиру, вiн закрив хвiртку, перегородивши шлях до втечi. Гуртовенко ударив Коваленка рукою в живiт, а Коростильов почав бити його ногою. Коваленко обухом сокири двiчi ударив Гуртовенка в голову, спричинивши легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров’я. Гуртовенко пiсля цього перелiз через паркан i втiк. Коростильов також з портфелем Коваленка намагався перелiзти через паркан. З метою затримання Коваленко ударив його лезом сокири по нозi, ушкодивши при цьому стегнову артерiю. Вiдбiгши вiд паркану, Коростильов упав. Виявивши кровотечу, Коваленко вжив заходiв до

їїзупинення, викликав швидку допомогу i мiлiцiю. Вiд великої втрати кровi Коростильов помер на мiсцi.

Кримінальне право України. Практикум

Коваленко працював сторожем, йому на iнструктажах, враховуючи особливостi прикордонної зони, неодноразово говорили про необхiднiсть посилення пильностi, в першу чергу щодо невiдомих осiб.

98.Гомона засуджено мiсцевим судом за ст. 124 КК України за те, що пiд час захисту вiд Масика i Карабута, якi безпричинно почали його бити, вiн перевищив межi необхiдної оборони, вдаривши Карабута ножем i заподiявши йому тяжкi тiлеснi ушкодження. В апеляцiйному порядку справа не розглядалась. У касаційному порядку на вирок внесено подання, у якому звертається увага на те, що

увироку суду не вказано, у чому саме виявилось перевищення меж необхiдної оборони. Масик i Карабут безпричинно побили Гомона, незважаючи на те, що вiн попередив їх, що захищатиметься з допомогою ножа. Напад було вчинено на безлюднiй вулицi й раптово. Нападали двоє молодих фiзично здорових людей, сам же Гомон фiзично слабкий, перенiс iнфаркт та операцiю на нозi. Крiм ножа, вiн не мав iнших предметiв для вiдбиття нападу. В протестi поставлено питання про скасування вироку i закриття провадження у справi.

99.Мироничев i Зотов за iнiцiативою останнього разом з пiдлiтками в пiдвалi будинку розпивали спиртнi напої. Пiсля випивки Зотов почав чiплятись до Мироничева, ударив його ногою в колiно, схопив за шию i душив, а iншою рукою бив по обличчю. Пiдлiтки почали вiдтягувати Зотова вiд Мироничева. Скориставшись цим, Мироничев двiчi ударив Зотова ногою, а коли той упав, ще двiчi ногою в живiт. Останнiми двома ударами потерпiлому було заподiяно тяжкi тiлеснi ушкодження, вiд яких вiн невдовзi помер. При освiдуваннi у Мироничева виявленi садна на шиї, кистi руки i колiнному суглобi, а також крововилив пiд оком. Зотов був неповнолiтнiм, але зрiст мав 182 см, вагу 105 кг, займався важкою атлетикою i був фiзично добре розвиненим.

100.Сьомiн зайшов до Данилова. Той попередив, що в квартирi знаходиться Митюхiн, який ранiше неодноразово вимагав у нього та в iнших пiдлiткiв грошi, а при вiдмовi – бив. Сьомiн не зайшов у квартиру, а спустився вниз. Згадавши, що в нього є нiж i, вважаючи, що в разi присiкувань Митюхiна вiн зможе захистити себе, вирiшив повернутись. Митюхiн дiйсно почав чiплятись, ударив Сьомiна в коридорi, вимагаючи 5 тис. грн. Коли Сьомiн пройшов на кухню, туди ж попря-

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

мував i Митюхiн, погрожуючи i вимагаючи грошi, вдарив Сьомiна ногою по руках, кулаком у скроню. Прохання Данилова й Ожигiна припинити побиття Сьомiна нi до чого не призвели. Митюхiн одягнув рукавицi та сказав, що коли Сьомiн не дiстане грошi, то пожалкує, що народився, i з загрозливим виглядом посунув на нього. Не чекаючи нових ударiв, Сьомiн вихопив з кишенi нiж i ударив ним Митюхiна в живiт, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження, що викликали смерть. Митюхiн був значно сильнiшим за Сьомiна.

101.Габiдуллiн i Вавiлов, якi ранiше були знайомими, обидва в станi сп’янiння, їхали в автобусi з мiста у село. Габiдуллiн випадково штовхнув Вавiлова, а той висловився на адресу Габiдуллiна зневажливо. Тодi Габiдуллiн ударив Вавiлова ножем у живiт, спричинивши проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням печiнки, i намагався повалити Вавiлова. Останнiй витягнув з рани ножа, яким ударив Габiдуллiна один раз в живiт i другий – у спину, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження.

102.Мирний увечерi сидiв у примiщеннi кочегарки. Туди зайшов п’яний Тихоненко, який ображав Мирного, погрожував i замахнувся на нього. Захищаючись i не бажаючи заподiяти тiлеснi ушкодження Тихоненку, Мирний обхопив його руками. Обидва вони упали на цементну пiдлогу. Тихоненко виявився пiд Мирним. У Тихоненка було поламане ребро.

103.П’яний Баєв учинив у магазинi скандал, вимагав продати йому спиртне, вдарив завiдувачку магазину, висловлювався на адресу працiвникiв магазину i покупцiв нецензурними словами. На зауваження не реагував, а коли Литвинов почав умовляти його, намагався ударити, супроводжуючи свої дiї погрозами. Спiльними зусиллями його вивели з магазину. Побачивши на вулицi Бiленького i Сальникова, Баєв безпричинно присiкався до них, почав ображати нецензурно. Сальникова вiн штовхнув, а Бiленького ударив кулаком в обличчя, пошкодивши носа. У вiдповiдь на цi дiї Бiленький вихопив з кишенi ножа i завдав ним Баєву удару в шию, пошкодивши пiд’яремну вену.

104.Новрузов, Бахшiєв та їхнi знайомi Зiганшина i Яврiян увечерi розмовляли на вулицi. Повз них пройшли Намазов, його дружина Алiєва i Зейналов, якi перебували в станi сп’янiння. Намазов привiтався iз Зiганшиною, пройшов трохи вперед, потiм повернувся,

Кримінальне право України. Практикум

образив Новрузова i Бахшiєва нецензурними словами за те, що вони розмовляли з його знайомою Зiганшиною, двiчi ударив в обличчя Бахшiєва. Останнiй вiдбiг, а Намазов ударив в обличчя Новрузова. Потiм Намазов вихопив з кишенi ножа i замахнувся ним на Новрузова, але не попав, оскiльки останнiй устиг вiдскочити. Коли Намазов знову намагався вдарити Новрузова, той, у свою чергу, дiстав з кишенi ножа, яким завдав Намазову проникаючого поранення живота.

105.Смирний викинув з вiкна 3-го поверху гуртожитку електролампочку на тротуар бiля входу в гуртожиток. Федюк зробив йому зауваження з приводу негiдної поведiнки. Спустившись униз, Смирний намагався вдарити Федюка, але той притримав його. Тодi Задорожний, який теж вийшов з гуртожитку, ударив Федюка кулаком в обличчя i штовхнув плечем у груди, вiд чого Федюк упав на асфальт i вдарився головою. Коли Федюк намагався пiдвестись, Смирний ударив його ногою в голову. Федюк втратив свiдомiсть. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи у Федюка виявлено ушкодження

увиглядi струсу мозку, перелому потиличної кiстки. Вони вiднесенi до тяжких, могли утворитися як при падiннi та ударi головою об асфальт, так i при ударi взутою ногою в голову. Дiї Задорожного (удар кулаком в обличчя, поштовх плечем) не спричинили потерпiлому тiлесних ушкоджень.

106.Полiщук Василь дiзнався вiд Борисенко Федори про те, що її чоловiк Борисенко Семен разом з його дружиною Полiщук Ларисою в сараї бiля лiсу за селом розпивають спиртнi напої. Прибiгши до сараю, Полiщук дiйсно застав свою дружину в товариствi Борисенка Семена. Обоє були в станi сп’янiння. Це привело Полiщука в стан сильного душевного хвилювання. Вiн прутом і ногами побив Борисенка, заподiявши йому легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а потiм прутом побив свою дружину, заподiявши їй тяжкi тiлеснi ушкодження, вiд яких вона невдовзi померла.

107.Пiд час бiйки Ананченко ударив Шаповалова палицею по головi. Той втратив свiдомiсть i був доставлений до лiкарнi. Лiкувався стацiонарно 10 днiв з приводу струсу головного мозку. Був виписаний за своїм наполяганням у задовiльному станi та ще протягом трьох тижнiв продовжував лiкуватись амбулаторно. Тривале перебування Шаповалова на стацiонарному й амбулаторному лiкуваннi пояснюється його основним захворюванням – травматичною енцефалопатiєю,

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

яке виникло кiлька рокiв тому внаслiдок черепно-мозкової травми i лише загострилось у результатi удару, нанесеного Ананченком, але не було ним викликане. Ранiше Ананченко Шаповалова не знав.

108. Рогозянський у станi сп’янiння зайшов до будинку подружжя Пасюрiв, де почав демонструвати Пасюрi пiстолет кустарного виготовлення, знайдений ним у цей день. Раптово для Рогозянського вiдбувся пострiл, яким було смертельно поранено в живiт Пасюру Наталку, яка в цей час зайшла в кiмнату. Потерпiла одразу ж була доставлена в лiкарню. В iсторiї хвороби зазначено: стан тяжкий (шок II–III ступеня), пульс на периферiйних артерiях не визначається, артерiальний тиск 40/0 мм ртутного стовпчика. В ходi операцiї в черевнiй порожнинi потерпiлої було виявлено близько 700 мл кровi. Незважаючи на квалiфiковану медичну допомогу, потерпiла на п’ятий день померла. Згiдно з висновком судово-медичної експертизи смерть сталася вiд вогнепального кульового поранення черевної порожнини; спричиненi потерпiлiй тiлеснi ушкодження належать до тяжких, оскiльки були небезпечними для життя в момент заподiяння i призвели до смертi.

Варiант. Пiсля поранення Рогозянським дружини Пасюра в станi сильного душевного хвилювання завдав Рогозянському численних ударів кулаками i ногами, внаслiдок чого тому було заподiяно легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

109.Алiмов, Науменко i Недвецький, якi були в станi сп’янiння, затягли неповнолiтню Давидчук у сад школи-iнтернату i, незважаючи на опiр, розiграли в карти черговiсть i насильно вступили з нею

встатевий зв’язок. Встигли це зробити Алiмов та Науменко. Недвецький тримав за руки i закривав рота. Злочин було припинено працiвниками мiлiцiї. Алiмов пiд час статевого акту заразив Давидчук гонореєю. Вiн знав про те, що хворий. Сам вiн заразився пiд час зґвалтування Семенченко два тижнi тому.

110.Сухарєва, захворiвши на сифiлiс, пройшла мiсячний курс стацiонарного лiкування i була письмово попереджена про те, що протягом 5-ти рокiв повинна стояти на облiку i з’являтись на контрольнi перевiрки до повного одужання, не вступати у статевi зв’язки, а також про кримiнальну вiдповiдальнiсть за зараження венеричними захворюваннями iнших. Однак Сухарєва на облiк не стала, на контрольну перевiрку не з’явилась, лiкуванням не займалась. Вона пiшла з дому,

Кримінальне право України. Практикум

почала вступати в невпорядкованi статевi контакти з Контушем, який колись сам лiкувався вiд вензахворювання, а також з Гурiним i Мазуренком, яких заразила сифiлiсом. Мазуренко, не знаючи про наявнiсть у нього цiєї хвороби, заразив нею свою дружину.

111.Пiд час медичного освiдування неповнолiтньої Бормотенко у неї було виявлено захворювання на сифiлiс, у зв’язку з чим її помiстили на лiкування в шкiрвендиспансер. Однак Бормотенко порушувала режим лiкування, самовiльно вiдлучалась з диспансеру, вживала спиртнi напої. Вона вступила в статевий зв’язок з Алфiмовим та Сиротенком, якi теж лiкувались вiд сифiлiсу в тому самому диспансерi.

Варiант. Алфiмов i Сиротенко лiкувались вiд гонореї, якою Бормотенко заразилась вiд Алфiмова.

112.Якущенко повернувся iз тривалого вiдрядження з-за кордону. При перевiрцi стану здоров’я було виявлено, що вiн хворий на СНIД. Якущенко почав проходити курс лiкування. Познайомившись

зАкулiнчевою, вiн про своє захворювання їй не сказав. Невдовзi вони одружились. Дiзнавшись вiд лiкарiв про хворобу чоловiка, Акулiнчева пiшла вiд нього. Обстеження показало, що вона не є носiєм вiрусу СНIД.

113.Дiдиченко, не закiнчивши курси медсестер, працювала в школi прибиральницею, одночасно за грошi робила аборти у себе вдома. Встановлено, що вона двiчi переривала вагiтнiсть Прокопович, вводячи в порожнину матки новокаїн за допомогою шприца i катетера. Таким самим способом вона зробила аборт Стадниченко, яка через якийсь час померла. Судово-гiстологiчним дослiдженням були виявленi гнiйнi запалювальнi процеси в стiнцi матки померлої, некротичнi змiни i крововиливи в наднирниках, гнiйний лептоменiнгiт. Вхiдними воротами сепсису, що став безпосередньою причиною смертi, була матка.

114.Iвченко в себе вдома за грошi зробила аборти кiльком жiнкам. Пiсля проведення аборту Дмитриченко, яка мала строк вагiтностi 18–20 тижнiв, їй стало погано. Дмитриченко було доставлено в лiкарню, де їй надали квалiфiковану допомогу, однак врятувати не змогли. Вiдразу пiсля проведення аборту в Дмитриченко розвинулась

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

повiтряна емболiя судин головного мозку, септикопiємiя, що й стало безпосередньою причиною смертi.

115. Лiкар-гiнеколог Левченко у себе вдома

на прохання Табiрної робила аборт. Умертвити плiд в лонi матерi їй не вдалося. Тодi вона на прохання Табiрної умертвила новонароджену дитину.

Варiант. Левченко була лiкарем-урологом.

116.За допомогою терапевта Дiдух акушерка Ларiна виконала аборт Кульбаченко при вагiтностi в 20 тижнiв. Пiд час операцiї було перфоровано матку. Ларiна i Дiдух порадили Кульбаченко звернутися до найближчого лiкувального закладу. Внаслiдок цього час для ефективного надання медичної допомоги було згаяно. Незважаючи на вжитi в подальшому лiкувальнi заходи, врятувати життя Кульбаченко не вдалося.

117.Гулевич зустрiчалась з Комаренком, вiд якого завагiтнiла. Коли постало питання про шлюб, Комаренко умовою його укладання поставив вимогу зробити аборт. На прохання Гулевич аборт їй зробила лiкар-офтальмолог Пузик.

118.Не бажаючи мати дiтей, Тумак категорично зажадав вiд дружини зробити аборт, погрожуючи їй побиттям. Коли дружина вiдмовилася, Тумак дiйсно побив її, завдаючи ударів ногою в живiт, що спричинило переривання вагiтностi.

119.Пiдлiсний та його родич Половко на квартирi останнього увечерi розпивали спиртнi напої. Мiж ними виникла сварка i бiйка, пiд час якої Половко завдав Пiдлiсному численних рiзаних ран ножем у голову i грудну клiтку, одна з яких була проникаючою у грудну порожнину. Пiдлiсний не змiг вибратися з хати, оскiльки дверi були зачиненi, ключ був у Половка. Пiдлiсний без сил звалився в сiнях,

аПоловко лiг спати в кiмнатi. Лише на ранок дружина Пiдлiсного знайшла останнього у Половка в калюжi кровi. Потерпiлого було доставлено до лiкарні, де його вдалося врятувати. Половко страждав на епiлепсiю, але щодо вчиненого ним судово-психiатричною експертизою був визнаний осудним. Його було звинувачено за ч. 1 ст. 121 i ч. 1 ст. 135 КК України.