Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

Через 4 роки 10 місяців Носов одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру щодо нього були скасовані. За вироком суду Носов відбув 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

Як має бути вирішене питання щодо подальшого відбування покарання Носовим?

13.17-річний Орисько був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 153 КК – до позбавлення волі на строк 5 років, а за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 7 років.

Через який строк він може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення?

14.У день свого народження – досягнення 18 років – Прескач здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом (автомобілем «Москвич»), а потім, їдучи по місту, не справився з керуванням і збив двох пішоходів, які від одержаних ушкоджень померли. За вчинені злочини Прескач був засуджений: за ч. 1ст. 289 КК – до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 286 КК – до позбавлення волі на строк 8 років; за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 10 років.

Варіант. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК, Прескач вчинив на початку наступної після дня народження доби.

Через який строк Прескач може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Прескач визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

15.За вчинені у 17-річному віці злочини Ругов був засуджений: за ч. 1 ст. 308 КК – до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 307 КК – до позбавлення волі на строк 8 років; за ч. 2 ст. 309 КК – до позбавлення волі на строк 3 роки; за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 10 років.

Через який строк Ругов може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Ругов визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

Глава 23. Злочини проти основ національної безпеки України

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ГЛАВА 23

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1.Загальна характеристика та види злочинiв проти основ нацiональної безпеки України.

2.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 109 КК України.

3.Аналiз юридичних складiв злочину, передбаченого ст. 110 КК України.

4.Кримiнально-правова характеристика форм державної зради; спецiальна пiдстава звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi особи, яка вчинила цей злочин.

5.Аналiз юридичного складу злочину «диверсiя».

6.Кримiнально-правова характеристика шпигунства; вiдомостi, що становлять державну таємницю; спецiальна пiдстава звiльнення вiд кримiнальної вiдповiдальностi особи, яка вчинила шпигунство.

ЗАДАЧI:

1.Пiлот вiйськового лiтака-винищувача (нової конструкцiї) Ром прийшов на аеродром, заволодiв «своїм» лiтаком i здiйснив перелiт до iншої держави; просив там полiтичного притулку та громадянства.

Як слiд квалiфiкувати дiї Рома?

2.Науковий спiвробiтник одного з iнститутiв Марущак за винагороду надав можливiсть стажистовi з-за кордону сфотографувати до-

Кримінальне право України. Практикум

кументи, що мiстили державну таємницю. На слiдствi з’ясувалося, що стажист був агентом iноземних розвiдувальних органiв.

3.Завербований iноземною розвiдкою Краснов прибув до одного з портiв України i зупинився в будинку Боровського. Побачивши жадiбнiсть того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських вiдомостей, i вiдразу вручив за користування квартирою 300 доларiв. Проживаючи на квартирi Боровського, Краснов вiдвiдував кафе, закусочнi, де намагався знайомитись з працiвниками режимного заводу. Вiн увiйшов у довiру до Черненка, якому за чаркою «зiзнався» в тому, що спекулює валютними цiнностями, i дав 50 доларiв у борг. У розмовi з новим «другом» Черненко виказав таємнi данi про оборонний завод, на якому працював.

4.Завербованi iноземною розвiдкою автотуристи з Європи Адольф та Хермiна Вернери фотографували на територiї України вiйськовi об’єкти, лiнiї електропередач, шосейнi шляхи.

5.Козачков та Кириченко з власної iнiцiативи встановили зв’язки

зiноземною розвiдкою i в подальшому пiдтримували конспiративний зв’язок зі спiвробiтниками цiєї розвiдки на територiї України. Вони займалися збиранням вiдомостей, що становлять державну таємницю, намагалися передати їх iноземнiй розвiдцi. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненнi до керiвництва розвiдки дав конкретнi пропозицiї щодо ведення диверсiйної роботи в Українi.

6.Маматказiн та Немченко, маючи намiр втекти за кордон, почали збирати рiзнi вiдомостi для використання їх на шкоду iнтересам України пiсля переходу кордону.

7.До жителя Львова Петренка приїхав у гостi родич iз-за кордону Савченко i запропонував йому збирати данi про промисловий потенцiал областi, розмiщення вiйськових частин та передавати такi данi через особу, яка заходитиме до нього. Петренко погодився, за що отримав 500 доларiв. Пiсля вiд’їзду Савченка Петренко зрозумiв небезпечнiсть зробленого ним вчинку, з’явився в міську раду i про все розповiв.

8.За державну зраду Клима Варадiна було засуджено до позбавлення волi строком на 15 рокiв. Розслiдування по справi вiв слiдчий

Глава 23. Злочини проти основ національної безпеки України

Толков. Брат Варадiна, Микола, вирiшив помститися тому. За 1800 доларiв вiн пiдмовив односельця Рахова вбити Толкова. Знаючи, з яких мотивiв дiяв М. Варадiн, останнiй убив Толкова.

Чи можуть бути Варадiн М. i Рахов притягнутi до вiдповiдальностi за посягання на життя державного дiяча?

9.У пiдданого iноземної держави Брука під час митного огляду речей пiд шкiряною обкладинкою альбома та в подвiйному днi сумки було виявлено лiтературу, привезену ним з-за кордону для розповсюдження серед громадян України. Лiтература мiстила вказiвки щодо насильницького повалення конституцiйного ладу.

10.В Ужгородi в тайниках мiкроавтобуса iноземних туристiв – подружжя Лоу, що прибули в Україну, – виявлено 80 брошур i кiлька тисяч листiвок, в яких мiстилися заклики до вчинення злочинiв проти державної влади.

Було встановлено, що кiлька пачок брошур та листiвок Лоу передали громадянину Зiничу для поширення їх серед громадян України.

В них ішлося про методи насильницької змiни державної влади.

11.Громадянин України Колонко вiдвiдав одну iз зарубiжних держав як турист. Купуючи там сукню, вiн виявив, що в нього не вистачило грошей. «Виручив» його росiйський емiгрант Зубов. Вони почали разом вiдвiдувати ресторани, розважальнi заклади. Сфотографувавши непомiтно документи Колонка, Зубов запропонував йому спiвробiтничати з iноземною розвiдкою, погрожуючи в разi вiдмови, що компетентним органам України стануть вiдомими його негiднi вчинки. Той погодився i дав про це пiдписку. Одержавши завдання на збирання в Українi шпигунських вiдомостей, Колонко не став його виконувати. Через деякий час до нього з’явився Шперле (Зубов) для одержання вiдомостей. Колонко повiдомив про нього в прокуратуру. Шперле було затримано.

12.Прибиральниця заводоуправлiння Ворохтун вирiшила помститись директоровi заводу Кiрiну за те, що той не дав згоди на її роботу за сумiсництвом. Вона пiдпалила заводоуправлiння, а потiм сама взяла участь у гасiннi пожежi, дiставши при цьому опiки. Вогнем було спричинено велику матерiальну шкоду.

Кримінальне право України. Практикум

13.Пiд час перебування за кордоном спiвробiтника одного з науково-дослiдних iнститутiв Коротюка було незаконно затримано полiцiєю.

Там до нього застосували силу та iнсценували намiр вбити. Злякавшись, Коротюк розповiв усе вiдоме про свiй iнститут. Iнформацiя, хоч i не становила державної таємницi, не пiдлягала розголошенню.

Варiант. Цi вiдомостi були державною таємницею.

14.У Києвi було заарештовано громадянку iноземної держави Кауфман, яка тривалий час працювала в Мiжнародному Комiтетi Профспiлок. Завербована iноземною розвiдкою, вона систематично передавала рiзнi,

в тому числi й особливо важливi, данi про дiяльнiсть МКП, чим спричинила велику майнову шкоду iнтересам України.

15.Лобо, член української мiсiї при ООН, встановив зв’язки зі спiвробiтником iноземної розвiдки Джоном Факiром i передавав йому вiдомостi про характер дiяльностi дипломатiв, про шифрувальникiв та про самi шифри. Пiд час перебування в Українi Лобо добував вiдомостi про захворювання рису, пшеницi, кукурудзи i передавав їх Факiру.

16.Поклич та Сметанiн, спiвробiтники об’єднання «Технопромекспорт», укладали контракти зі слабкими зарубiжними фiрмами, за що одержували вiд них великi винагороди. Це призводило до подорожчання будiвництва за українськими проектами i змусило державу виплачувати дуже велику рiзницю в доларах США за рахунок внутрiшнiх коштiв. Крiм того, за велику грошову винагороду вони розголошували iноземним комерсантам службову таємницю. У Поклича вилучено 2 млн. грн., 19 тис. доларiв, 338 золотих ланцюжкiв, 100 платинових обручок.

17.За iнiцiативою Борсука та Лучника було створено групу осiб, яка виготовила листiвки, що мiстили заклики до насильницьких дiй щодо татар, якi мешкають на територiї України. Пiд час одного з мiтингiв тисячний натовп, вийшовши з-пiд контролю представникiв влади, вчинив збройний опiр, пiдпалив державну установу. При цьому загинуло троє громадян. У погромах брали участь Борсук i Лучник, а також Фiкiн i Зорка.

Глава 23. Злочини проти основ національної безпеки України

18.Хоменко, перебуваючи в полонi, у жовтнi 1942 р. погодився служити в полiцiї. Беручи участь у каральних операцiях, вiн розстрiляв бiльше 50 мирних жителiв на окупованiй територiї України. В 1943 р. Хоменко, вбивши Савельєва, заволодiв його документами. В 2002 р. Хоменка пiд прiзвищем Савельєва впiзнали очевидцi його злочинних дiй.

19.Сомов, який страждав на шизофренiю, видаючи себе за французького журналiста, приїхав в один з обласних центрiв України, зустрiчався з службовими особами обласної та мiської державних адмiнiстрацiй і жартома пропонував їм співробітничати з французькими розвiдувальними службами. Кочкiн, Редько, Гарбуз, Iндиков та Динник пiдписали угоди, вiдповiдно до яких кожен iз них одержує щомiсячно 1000 доларiв США за надання вiдомостей, що цiкавлять французьку сторону, включаючи державну таємницю.

Варiант 1. Дiями Сомова керував громадянин Францiї Токвiль. Варiант 2. Кочкiн та Гарбуз передали Сомову обумовленi

вiдомостi.

20.Коритник у Днiпропетровську познайомився з агентом iноземної розвiдки Фуксом, який запропонував йому за винагороду збирати вiдомостi про вiйськово-промисловi об’єкти на територiї областi. Для одержання цих вiдомостей Коритник познайомився з дружиною спiвробiтника режимного об’єкта, який зловживав спиртними напоями i в станi алкогольного сп’янiння повiдомляв дружинi рiзнi таємнi вiдомостi. Частину грошей, одержаних вiд Фукса, Коритник передавав їй як подяку за одержанi вiдомостi.

21.Почепенко встановив вибуховий пристрiй на вiйськовому заводi, на якому вiн працював iнженером. Його метою було ослабити оборонний потенцiал держави.

Варiант 1. Почепенкодiявзавказiвкоюагентаiноземноїрозвiдки, який заплатив за цю акцiю велику суму грошей.

Варiант 2. Внаслiдок вибуху було зруйновано примiщення одного з цехiв заводу та загинуло п’ять осiб.

Кримінальне право України. Практикум

ГЛАВА 24

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ОСОБИ

ОСНОВНI ПИТАННЯ:

1.Поняття та кримiнально-правова характеристика вбивства.

2.Види вбивств та їх характернi ознаки.

3.Поняття та кримiнально-правова характеристика тiлесного ушкодження.

4.Види тiлесних ушкоджень та їх характернi ознаки.

5.Вiдмiннiсть умисного тяжкого тiлесного ушкодження, що спричинило смерть потерпiлого, вiд умисного вбивства та вбивства через необережнiсть.

6.Вiдмежування залишення в небезпецi вiд ненадання допомоги особi, яка перебуває в небезпечному для життя станi.

7.Кримiнально-правова характеристика незаконного проведення аборту.

8.Аналіз юридичних складів злочину «ненадання допомоги хворому медичним працівником».

9.Аналіз юридичних складів злочину «порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини».

ЗАДАЧI:

1. Ревнуючи дружину, Корнiєнко вирiшив з нею розправитись. У себе на квартирi вiн облив її окропом, що спричинило опiки I—II ступеня, пiсля чого завдав численних ударів гайковим ключем по головi. Вiд крику потерпiлої прокинулись дiти. Коли 15-рiчний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кiлькох ударiв тим самим ключем по головi, заподiявши поранення, вiд яких Олег помер у лiкарнi. Не бажаючи мати свiдка, Корнiєнко ключем завдав також кiлька ударiв по головi Миколi, спричинивши тяжкi тiлеснi ушкодження, небезпечнi для життя в момент заподiяння. Побачивши, що дружина ворухнулась, Корнiєнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпiлiй були спричиненi середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

Вважаючи всiх трьох убитими, Корнiєнко викликав швидку допомогу, порiзавши собi вену i симулюючи психiчне захворювання.

2.Оленюк мав вiдомостi, що у Верченко, яка проживає одна,

єбагато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Вiн запропонував Iванчуку обiкрасти Верченко. Вночi вони через вiкно проникли до неї в хату i почали шукати грошi. Коли Верченко прокинулась i закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию i груди вбив її. У примiщеннi злочинцi знайшли лише 580 грн., якi й забрали.

3.З метою розпиття спиртних напоїв Пустовiт i Радосюк пiзно ввечерi зайшли до будинку Степанова, де, крiм останнього, знаходились також Макогон та Федоров. На ґрунтi ревнощiв до Макогон, сожительки Пустовiта, яка прийшла в дiм до Степанова зі своїм знайомим Федоровим, Пустовiт прогнав останнього i здiйняв сварку з Макогон. Нанiс їй побої, а потiм вирiшив убити. Реалiзуючи свiй намiр, Пустовiт, нiбито проводячи її додому, разом з Радосюк довiв Макогон до водойми, з допомогою Радосюк зв’язав їй руки i почав завдавати ударів кухонним ножем у рiзнi частини тiла. Всього вiн завдав 24 ножових поранення черевної порожнини та грудної клiтки. Потiм нiж взяла Радосюк i з помсти за образу, заподiяну їй Макогон пiд час сварки в будинку Степанова, завдала ним удару в серце. Вiд одержаних поранень Макогон померла. З висновку судово-медичної експертизи видно, що кожне iз 9 проникаючих поранень, завданих потерпiлiй Пустовiтом, саме по собi призвело б до настання смертi.

4.Дудник разом з Качковським, який мав допомагати йому у виконаннi будiвельних робiт, розпивав спиртнi напої. Коли Дудник вiдлучився, Качковський сам випив горiлку, що залишилася, пiсля чого заснув на подвiр’ї. Дудник намагався розбудити Качковського, але той нецензурно вилаявся на його адресу i продовжував дрiмати. Обурившись i згадавши, що Качковський сам випив частину горiлки, а, крiм того, не повернув йому давнiй борг, Дудник вирiшив розправитись з ним. Вiн вилив на одяг Качковського бачок гасу i пiдпалив, а сам втiк з мiсця вчинення злочину. Потерпiлий вiд одержаних опiкiв через два тижнi помер.

5.Iлясов, Романченко i Воронецький на квартирi останнього розпивали спиртнi напої. Мiж Iлясовим та Романченком виникла сварка, а далi бiйка, в процесi якої Романченко спричинив Iлясову

Кримінальне право України. Практикум

легкi тiлеснi ушкодження без розладу здоров’я. Бiйку було припинено Воронецьким. Випивка продовжувалась. Збираючись йти додому, Iлясов не знайшов свого шкiряного пальта i запiдозрив, що його сховав Романченко, щоб потiм забрати собi. Обурений такою пiдозрою, Романченко накинувся з кулаками на Iлясова. Щоб заспокоїти Романченка, Воронецький та Iлясов зв’язали йому руки i ноги. Озлоблений на Романченка, Iлясов через якийсь час затяг його на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у рiзнi частини тiла ударів руками, ногами, а також ременем з металевою пряжкою, душив його цим ременем. Iлясов спричинив Романченку численнi двостороннi переломи ребер, крововиливи в дiлянцi грудної клiтки, на серцевiй сумцi, в гiпофiз, сонячне сплетiння, оболонки i тканини головного мозку та внутрiшню оболонку серця. Вiд одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматичний шок i жирову емболiю малого кола обiгу, Романченко на мiсцi вчинення злочину помер.

6.Гольцев, звiльнившись з мiсць позбавлення волi, де вiн вiдбував покарання за замах на вбивство iз хулiганських спонукань, зiйшовся

зПановою. Вони обоє зловживали спиртними напоями, сварилися, при цьому Гольцев неодноразово погрожував Пановiй вбивством. Пiд час чергової сварки Гольцев збив Панову на пiдлогу i завдав їй ногою, взутою у черевик, удару в груди в дiлянку серця, спричинивши тупу травму грудної клiтки з розривом лiвого шлуночка серця. Вiд одержаного ушкодження Панова померла на мiсцi.

7.Кримський з метою заволодiння автомашиною ГАЗ-24 «Волга», що належала львiвськiй геологорозвiдувальнiй експедицiї, вчинив напад на водiя цiєї машини Титла, в процесi якого мисливським ножем (вiн постiйно носив його з собою, хоч і не був мисливцем) завдав сiм ударiв у шию i спину. Вiд одержаних ушкоджень Титло через кiлька днiв помер. Пiдробивши дорожнього листа, Кримський намагався перегнати автомашину в iншу область, але був затриманий.

8.Повертаючись з весiлля вночi додому, п’яний Ватрич побачив ще бiльш п’яного односельця Лукашука, що ледве тримався на ногах, вчепившись за паркан. У вiдповiдь на пропозицiю Ватрича йти додому разом Лукашук висловився нецензурно. Тодi Ватрич витяг з кишенi пляшку горiлки i завдав нею Лукашуку удару по головi, збивши його

знiг, а коли той намагався звестись на ноги, повторив удар. Пляшка розбилась. Тодi Ватрич почав завдавати Лукашуку ударів у рiзнi

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

частини тiла ногами й гострою шийкою пляшки, а також пiдiбраним з землi каменем. Пiсля цього Ватрич волоком потяг Лукашука до мосту. Коли Лукашук застогнав, Ватрич каменем ще кiлька разiв ударив його по головi та скинув у рiчку. Потерпiлому було заподiяно смертельнi тiлеснi ушкодження, зокрема, закриту травму черепа з крововиливом у мозок. Смерть Лукашука настала вiд утоплення.

9.Кочегар Швидко через неприязнi стосунки зіштовхнув троюрiдного брата Кизю в дренажний колодязь глибиною 18 м, де той утопився. Коли дружина загиблого через 3 днi прийшла до котельної спитати про свого чоловiка, Швидко вбив її молотком i труп кинув у той самий колодязь. Потерпiла була на 8-му мiсяцi вагiтностi близнюками.

10.Чехун, керуючи закрiпленою за ним вантажною автомашиною в станi сп’янiння, зупинив її бiля легкової автомашини, що частково стояла на проїжджiй частинi сiльської вулицi, i почав нецензурно лаяти Гуйбу, Вербного i Троян, якi сидiли в цiй автомашинi, за те, що вони зупинились на дорозi. Вiн витягнув з автомашини Гуйду i вдарив кулаком в обличчя. Троян повела Гуйду до себе у двiр, а Чехун iз залiзним бруском пiдбiг до Вербного i замахнувся на нього. Пiдбiг Ткаченко, забрав брусок i поклав у кабiну вантажiвки. Чехун знову схопив брусок i намагався вдарити Вербного, але цьому завадив Ткаченко. Тодi Чехун схопив свiй «дипломат» i все ж нанiс удар по головi Вербному, пiсля чого поїхав. Невдовзi вiн повернувся з мисливською рушницею, лаючись та погрожуючи («Застрелю!»), пiдбiг до Вербного i Ткаченка та вистрiлив у їхньому напрямi. Ткаченко почав тiкати. Чехун з близької вiдстанi вистрiлив у Вербного, тяжко поранивши його в живiт, вiд чого потерпiлий помер.

11.В сiм’ї Руденка на ґрунтi пияцтва глави сiм’ї часто виникали сварки. Вiн ображав дружину, бив її. Пiд час чергової сварки Руденко завдав потерпiлiй удару ногою в живiт, що потягло переривання вагiтностi, про яку вiн знав. Перебуваючи у станi сп’янiння, невдовзi вiн знову вчинив з дружиною сварку i завдав їй кiлькох ударiв по обличчю i в груди. Потерпiла заявила, що пiде зi скаргою до дiльничного уповноваженого, взяла на руки малолiтню дочку Галю i вийшла на подвiр’я. Руденко схопив мисливську рушницю, прицiлився в голову дружини i вистрiлив. Пострiлом було вбито Галю, а її мати одержала легке дробове поранення лiвої кистi. Тримаючи на руках убиту дочку,

Кримінальне право України. Практикум

потерпiла крикнула «Що ти наробив?» i вибiгла на вулицю. Руденко наздогнав її i вбив пострiлом у голову. Коли на пострiл прийшла сусiдка Євтушенко i побачила два трупи, Руденко, намагаючись позбавитись свiдка, вистрiлив i в неї, спричинивши численнi поранення шиї та обличчя, а сам втiк. Євтушенко було заподiяно тяжкi тiлеснi ушкодження.

12.У сiм’ї Попових часто виникали сварки. При цьому Попов бив дружину, погрожував убити її й сина. Пiд час чергової сварки Попов, перебуваючи в станi сп’янiння, схопив пiстолет i почав його перезаряджати. Злякавшись, дружина забiгла в туалет та покликала туди сина. Попов вирiшив убити їх обох. Вiн зробив спочатку два пострiли

вдружину i один у сина, а потiм намагався покiнчити життя самогубством, вистрiливши в лiву частину грудей. Дружина була вбита, сину

– заподiяно тяжке тiлесне ушкодження, сам Попов одержав середньої тяжкостi тiлесне ушкодження.

13.Гураль, проводжаючи пiсля кiносеансу Вакулову додому,

влiсопарку намагався вступити з нею в статевий зв’язок. Вакулова вчинила опiр. Тодi вiн вийняв ножа i почав погрожувати. Вакулова закричала, намагалась втекти. Гураль догнав її i зґвалтував, а потiм завдав трьох ножових поранень у груди, вiд яких потерпiла померла. Для того, щоб приховати заподiяне, Гураль розчленував труп Вакулової i частини його сховав у рiзних мiсцях пiд хмизом.

14.Мiрочник, Жариков i Геурков зiбралися на квартирi у Некрач у зв’язку з днем народження Геуркова. Iменинник поводив себе непристойно: викинув подарованi йому квiти, бив посуд, лаявся. Виник конфлiкт. В один із моментiв, коли Геурков i Жариков залишилися на кухнi самi, продовжуючи конфлiктувати, Геурков схопив кухонну сокирку i замахнувся нею на Жарикова. Останнiй вихопив сокирку i завдав нею ударів у голову Геуркову, спричинивши кiлька забитих ран. Геурков пiшов у ванну, Жариков ножем ударив його в шию, пiсля чого перетяг до кiмнати, де завдав численних ударів в рiзнi частини тiла взятими на кухнi шампурами, а також ножицями. Всього Жариков завдав бiльше 60 ударiв рiзними предметами. Вiд численних поранень Геурков помер на мiсцi вчинення злочину. Пiд час цих подiй Мiрочник i Некрач були в iншiй кiмнатi, але все чули й усвiдомлювали, що вiдбувається. Залишивши труп Геуркова

вквартирi Некрач, всi пiшли i повернулись через два днi. Жариков

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

принiс з собою теслярську сокиру, якою розчленував труп Геуркова. Частину тiла вони втрьох викинули у водойми, а частину – сховали в лiсопосадцi, Некрач вимила слiди кровi в своїй квартирi.

15.У Днiпрi утопився мешканець Києва. Батько загиблого Пунько, помилково вважаючи винним у смертi сина Борисенка, неодноразово говорив Шпаку, що готовий заплатити будь-яку винагороду тому, хто вб’є Борисенка. Про цi розмови Шпак розповiв Долженку, а той – Ворогу. Долженко i Ворог, дiючи узгоджено, вирiшили органiзувати вбивство Борисенка. З допомогою Шпака вони зустрiлися з Пуньком, одержали вiд нього завдаток – 100 доларiв США. Пунько пообiцяв пiсля вбивства заплатити ще 400 доларiв США. Сума обiцяної винагороди не дуже влаштовувала Долженка i Ворога. Пунько, намагаючись їх заохотити, повiдомив, що Борисенко володiє значними матерiальними цiнностями. Реалiзуючи намiчений план, Долженко

зметою вбивства i розбiйного нападу повiдомив цi данi та адресу Борисенка Сивоволову i Колеснику, якi вночi вбили Борисенка у його квартирi, завдавши ножових ударів в груди. При цьому вони взяли грошi, вироби iз золота, iншi цiннi речi – всього на суму 3 млн. 800 тис. грн., частину яких передали Долженку.

16.Чабан сільськогосподарського кооперативу Максимов самовiльно залишив роботу i, взявши без дозволу коня, в особистих справах поїхав у сусiднє село. Лише наступного дня вiн з’явився на роботу, причому був у станi сп’янiння. В зв’язку з останньою обставиною бригадир сiльськогосподарського кооперативу Семенов вiдсторонив Максимова вiд роботи. Взявши вдома мисливську рушницю 16-го калiбру i зарядивши її патроном з крупним дробом, Максимов повернувся на ферму i з вiдстанi 2 м вистрiлив у Семенова. Вiд одержаного проникаючого поранення черевної порожнини Семенов через кiлька годин помер у лiкарнi. В момент пострiлу Семенов розмовляв у тамбурi ферми з Матушкiним, що стояв з ним поруч. Всерединi примiщення знаходились iншi люди.

17.На двох човнах Куницин, Толстов i Пузанов увечерi з двома сiтями прибули на протоку рiчки для лову риби, знаючи, що це заборонено. Коли Куницин почав ставити сiть, у протоку для затримання браконьєрiв прибув iнспектор рибнагляду Крилов на човнi, керованому Петеньовим, якого вiн попросив допомогти в затриманнi браконьєрiв. Крилов пред’явив Куницину службове посвiдчення i

Кримінальне право України. Практикум

вилучив поставлену ним сiть. У цей час Толстов i Пузанов у прибережних хащах сховали iншу сiть. Крилов i Петеньов почали на човнi прочiсувати протоку в пошуках iнших сiтей. Коли вони почали витягувати сiть, що намоталась на мотор човна, Куницин на великiй швидкостi вчинив наїзд на човен рибiнспектора. Внаслiдок наїзду Крилов i Петеньов упали у воду. Глибина рiчки в тому мiсцi сягала 2 м. Розвернувши свого човна, Куницин попрямував на Петеньова, але той устиг пiрнути пiд човен. Потiм Куницин спрямував свого човна на Крилова, який тримався за напiвзатонулий човен. Проїхавши по цьому човну i зовсiм утопивши його, Куницин намагався своїм човном наїхати на Петеньова, однак тому знову вдалося пiрнути пiд човен i залишитись неушкодженим. Крилов у цей час уже стояв на мiлкому мiсцi, по пояс у водi, i з рушницi вистрiлив у мотор човна Куницина, щоб зупинити його, але не поцiлив. Куницин спрямував свого човна на Крилова, не впорався з керуванням, внаслiдок чого його човен, не зачепивши Крилова, винесло на берег.

Визнаючи себе винним частково, Куницин твердив, що не хотiв позбавляти життя потерпiлих.

18.Увечерi Давидов зайшов на садову дiлянку Шаронiна i почав збирати у кошик полуницi. Шаронiн його прогнав, завдавши кiлькох ударiв. Щоб помститися, п’яний Давидов вночi пiдiйшов до садового будиночка Шаронiна i, переконавшись, що той спить, облив бензином дверi й пiдпалив. Пожежею було знищено садовий будиночок з усiм наявним у ньому майном. Шаронiн одержав сильнi опiки, зумiв вибратись з палаючого будиночка, але невдовзi помер у лiкарнi. Давидов пояснив, що хотiв «пiдсмажити» Шаронiна.

19.Маркович i Баришев разом з Вяхiрєвим на квартирi останнього розпили три пляшки вина. Маркович зажадав вiд Вяхiрєва, щоб вiн вiддав свою частину грошей за вино. Той вiдмовився, мiж ними виникли сварка i бiйка, в ходi якої Маркович кiлька разiв ударив Вяхiрєва в обличчя та iншi частини тiла. Коли Вяхiрєв упав, Маркович сильно ударив його ногою в груди i двiчi в живiт, спричинивши поперечний перелом грудини, переломи ребер, розрив правої легенi, печiнки, селезiнки. Вiд одержаних тяжких тiлесних ушкоджень потерпiлий помер на мiсцi подiї. З висновку судово-медичної експертизи видно, що тяжкi тiлеснi ушкодження виникли вiд трьох ударiв

угруди i живiт, синцi та садна на обличчi й правiй руцi потерпiлого утворились вiд шести ударiв.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

20.На вулицi Акiлiн розмовляв з Гмизiним. До них пiдiйшов п’яний Положiєнко i без будь-якого приводу завдав двох ударів в обличчя Акiлiну. Той вiдштовхнув його вiд себе i покликав свого знайомого Олiйника. Положiєнко забiг додому, схопив мисливську рушницю, заряджену дробом, i вистрiлив в Акiлiна. Однак заряд дробу попав у живiт Олiйнику, заподiявши тяжке тiлесне ушкодження. Життя його вдалося врятувати завдяки своє часному хiрургiчному втручанню.

21.Надвечiр Жгунтiй на закрiпленiй за ним автомашинi ЗIЛ555 разом з Ткаченком пiд’їхав до закусочної. Ткаченко познайомив його зі Скубiєм та Бойком. Бажаючи пригостити їх пивом, Жгунтiй намагався взяти його поза чергою. Буфетниця вiдмовила йому в цьому. Жгунтiй образив її нецензурними словами в присутностi багатьох вiдвiдувачiв, вчинив бешкет. Скубiй i Бойко, яким не вдалося вгамувати Жгунтiя, виштовхали його на вулицю i стояли бiля входу, розмовляючи мiж собою. Жгунтiй сiв за кермо автомашини i з вiдстанi 20-22 м спрямував її на них. Вони встигли вiдскочити. Трирiчнiй Наталi Кабуловiй, яка стояла поряд з ними i не встигла забiгти в примiщення, внаслiдок наїзду були спричиненi тяжкi тiлеснi ушкодження, вiд яких вона померла на мiсцi.

22.У станi сп’янiння Антонов о 24-й годинi проник у квартиру, де проживала колишня його дружина, її сестра Єрмолаєва, а також їхнi двi малолiтнi дочки. Скориставшись тим, що всi вони спали, Антонов вiдкрив усi чотири крани газової плити, зняв їх ручки, а також ручку контрольного крана i сховав. Щоб з квартири, розташованої на 8-му поверсi, нiхто не змiг вийти, Антонов зачинив дверi. Антонова, почувши шум, прокинулась, вийшла на кухню i, побачивши вiдкритi крани газової плити, почала просити Антонова замкнути їх. Вiн вiдмовився. Тодi вони разом з Єрмолаєвою почали кликати на допомогу. До дверей пiдiйшла сусiдка Брюханова, яку Єрмолаєва намагалась впустити в квартиру. Антонов перешкоджав цьому, але Єрмолаєвiй i Антоновiй вдалося вiдiмкнути дверi i впустити Брюханову. Вимогу трьох жiнок перекрити газ Антонов iгнорував. Тодi Єрмолаєва пiднесла до конфорки запаленого сiрника. Полум’я обпалило їй волосся. Прибулий наряд мiлiцiї затримав Антонова, який нiякого опору не чинив.

23.У примiщеннi диспетчерської гаража мiж Поповим i Щипiним

уприсутностi Кибалiна виникла сварка, пiд час якої вони ображали

Кримінальне право України. Практикум

один одного. Коли Щипiн ударив Попова кулаком, той металевою болванкою (7 кг) завдав Щипiну удару по головi. Удар прийшовся дотично, але потерпiлий втратив свiдомiсть i впав на пiдлогу. Бажаючи приховати слiди злочину, Попов пiдбiг до лавки, з якої вставав Кибалiн, i двiчi ударив його по головi, спричинивши перелом склепiння та основи черепа, внаслiдок чого потерпiлий помер на мiсцi.

24.Мiж подружжям Тирникових склалися неприязнi стосунки. Тирникова пiсля чергової сварки вирiшила вбити чоловiка. Для виконання задуманого вона залучила Шальнева, пообiцявши йому заплатити 170 тис. грн. Прийшовши додому з Шальневим пiзно увечерi, Тирникова пригостила його вином i дала йому сокиру. Нею Шальнев убив Тирникова, який спав.

25.Гайтан у станi сп’янiння зайшов у квартиру Довгої i, зламавши її опiр, зґвалтував. Довга кричала, що таких як вiн треба знищувати i що вона його «посадить». Злякавшись погрози й того, що на крик можуть прийти люди з сусiднiх квартир, Гайтан кинув Довгу на лiжко, сильно надавив колiном на груди i кiлькома ударами сокирою по головi вбив її.

26.Насiруллаєв у зв’язку з неправильною поведiнкою брата вирiшив його вбити. Вiн пiдiйшов до будинку брата i викликав його на веранду. Коли брат увiмкнув свiтло, Насiруллаєв з вiдстанi 1 м двома пострiлами з рушницi вбив його. Дружина брата в цей час залишалась у кiмнатi i на веранду не виходила.

27.Образившись на Хазалiя за несправедливий докiр, Чiквiтiя озброївся пiстолетом системи «Браунiнг» i поїхав до нього. По дорозi вiн зустрiв знайомого Ратiа з дружиною i тещею, показав їм пiстолет i повiдомив, що їде з’ясовувати стосунки з Хазалiя. Ратiа розвернув свою автомашину i поїхав за автомашиною Чiквiтiя. Коли останнiй хотiв зайти у двiр Хазалiя, Ратiа та його дружина намагались затримати його. Зустрiвши активний опiр, Чiквiтiя вистрiлив у землю, вимагаючи його пропустити. Ратiа не пiдкорився. Чiквiтiя пострiлом з близької вiдстанi вбив його.

28.Iнформований про подружню невiрнiсть дружини, Гирич почав проживати окремо i порушив справу про розлучення. Суд дав пiврiчний строк на примирення i винiс рiшення про стягнен-

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

ня алiментiв на утримання дочки. Вiн просив дружину не направляти виконавчий лист за мiсцем його навчання, обiцяючи платити грошi добровiльно. Пiд час однiєї з бесiд дружина зiзналась Гиричу

вiнтимних стосунках з Жуковим. Заради дочки Гирич простив їй, вони помирились. Однак невдовзi дружина категорично вiдмовилась продовжувати подружнє життя. О 3-й годинi ночi Гирич з рушницею прийшов до гуртожитку, де проживала його дружина з дочкою, викликав її в коридор i вистрiлив у неї. З метою самогубства другий пострiл зробив у себе, але в момент падiння смертельно поранена дружина зачепила ствол рушницi й заряд дробу пройшов мимо. Пострiлами були розбудженi мешканцi гуртожитку, якi забрали у Гирича рушницю i повідомили про подiю в мiлiцiю.

29.Близько 22-ї години п’яний Курганов прийшов на територiю парку, пiдiйшов до стола, бiля якого стояв Жемальдинов, i з словами: «Рашид, тобi» завдав йому удару ножем у спину, залишивши нiж у спинi. Жемальдинов, втративши свiдомiсть, упав на землю i невдовзi помер. Лезо ножа проникло в серце. Курганов був вiдданий до суду за умисне вбивство з хулiганських мотивiв. Пiд час розгляду справи

всудi вiн почав твердити, що в день подiї пiд час конфлiкту Жемальдинов завдав йому побоїв. Цi доводи перевiрялись судом i не знайшли пiдтвердження. Очевидцi вчинення злочину показали, що нiякого конфлiкту не було: Курганов, пiдiйшовши до Жемальдинова, раптово нанiс йому удар ножем у спину.

30.На квартирi Зайця вiдбувалась вечiрка, учасниками якої були Гридасов та його фактична дружина Краузе. В станi сп’янiння Гридасов пiшов додому i принiс без вiдома Краузе магнiтолу, що їй належала. З цього приводу Краузе висловила незадоволення. Виникла сварка. Розмахуючи руками, Гридасов зачепив рукою обличчя Краузе. Вона вiдiйшла вiд Гридасова. Учасник вечiрки Целiхiн, який перебував у станi сильного сп’янiння, зi словами «Досить, заспокойся» ударив Гридасова рукою в обличчя. Тодi Гридасов взяв кухонного ножа i двома ударами в живiт убив Целiхiна.

31.Запiдозривши в зґвалтуваннi своєї малолiтньої дочки Гендiна, Татарчук вирiшив його вбити. В станi сп’янiння вiн уночi прийшов до котельної, де Гендiн працював кочегаром, лiвою рукою схопив його за комiр, а правою ударив у шию принесеним з собою фiнським ножем. У боротьбi вони впали на пiдлогу, i Татарчук тричi ударив Гендiна

Кримінальне право України. Практикум

в голову. В ходi подальшої боротьби Татарчук упустив нiж i завдав Гендiну удару в голову пiдiбраною цеглиною. Гендiн перестав чинити опiр. Пiдiбравши нiж, Татарчук тричi вдарив ним Гендiна в шию, а потiм завдав смертельного поранення в живiт.

32.Колпаков у станi сп’янiння в квартирi своїх батькiв пiд час сварки i бiйки в присутностi Кокшина та Агаркова вчинив умисне вбивство свого батька, ударивши його ножем в груди. Пiсля цього Колпаков викинув нiж i сiв на стiлець, схлипуючи. П’яний Кокшин почав висловлювати на його адресу погрози. Колпаков зажадав, щоб Кокшин вийшов з хати, але той не виходив. Тодi Колпаков виштовхав Кокшина в сiни, де взяв зi столу молоток i завдав ним йому кiлькох ударiв по головi, вiд яких Кокшин помер у лiкарнi на третiй день.

33.Проходячи вулицею селища, п’янi Довгань i Шурiпа зустрiли Гринчука, теж п’яного. Останнiй почав нацьковувати на них собаку. Тодi Довгань i Шурiпа виламали з паркана по штахетi, якими вбили собаку, а потiм стали бити Гринчука по головi й животу. Гринчук втратив свiдомiсть. Не змовляючись, Шурiпа зняв з нього офiцерський ремiнь, а Довгань – годинника. У лiкарнi Гринчук помер.

34.Подружжя Сулименки двiчi розлучались, але потiм знову реєстрували шлюб. Мiж ними часто вiдбувалися сварки: вiн дорiкав їй за подружню невiрність, а вона йому – за пияцтво. Часто Сулименко бив дружину, завдаючи легких тiлесних ушкоджень та погрожуючи вбивством. Коли в черговий раз виникла сварка, дружина кiлька разiв назвала чоловiка «алiком». Той ударив її кулаком у груди. Падаючи, дружина головою вдарилась об мармурове пiдвiконня. Сулименко занiс її у ванну пiд душ. Зрозумiвши, що дружина мертва, вiн розчленував її труп, частини якого притопив у рiчцi. Потерпiла померла вiд крововиливу в мозок.

35.Пiд час з’ясування стосункiв мiж Ковалем i Бульбою, якому Коваль дорiкав за надмiрну цiкавiсть до його дружини, виникла бiйка. Коваль кухонним ножем ударив Бульбу, спричинивши проникаюче поранення грудної клiтки i м’язiв серця з масивною внутрiшньою кровотечею, внаслiдок чого потерпiлий помер. Коваль був засуджений за вбивство через необережнiсть.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

36.Алтинюк пiд час сварки у себе вдома вдарив дружину гiтарою по головi, спричинивши легке тiлесне ушкодження без розладу здоров’я, закривав їй рукою рота, душив, погрожуючи вбивством. Дружина вирвалась i покликала на допомогу сусiдiв. Вона пояснила слiдчому, що пiсля удару гiтарою почала кричати i чоловiк закрив їй рота рукою, щоб не чули сусiди. Душив її вiн не сильно, що й дало змогу вирватись.

37.Манчилiн i Прудько в скверi грали в шахи. До них пiдiйшов Москвiн, який був напiдпитку, запропонувавши пригостити їх вином. Коли вони вiдмовилися, Москвiн випив пляшку вина сам, пiсля чого почав вимагати, щоб з ним грали в шахи на грошi, заважав грi, поводив себе нахабно, чiплявся до гравцiв. Коли Манчилiн внаслiдок цього вирiшив припинити гру i йти додому, Прудько сказав, щоб той заспокоївся i не боявся Москвiна. Але останнiй пiдiйшов до Прудька i вдарив його кулаком в обличчя. Прудько завдав удару у вiдповiдь. Виникла сварка, пiсля припинення якої Прудько почав збирати шахи. Скориставшись цим, Москвiн ударив Прудька пляшкою по головi,

апотiм уламком розбитої пляшки в шию. Вiд великої втрати кровi Прудько помер на мiсцi.

38.Пiд час пиятики, що вiдбувалася на територiї дитячого садка, мiж Демидовим i Афанасьєвим виникла сварка. Демидов ударив Афанасьєва, а той ударом у груди збив Демидова з нiг. Назаренко, бажаючи допомогти Афанасьєву й одночасно помститись Демидову за те, що той ображав його сестру, з ножем кинувся на Демидова. Коли останнiй пiднявся з землi, Назаренко ножем завдав йому двох ударів у груди, двох в лопатку i одного у плече, чим спричинив, зокрема, поранення серцевої сорочки, наскрiзне поранення серця, правої легенi. Назаренко з мiсця злочину втiк, а життя Демидова було врятоване своє часно проведеною операцiєю.

39.Навчаючись у вузi, Романюк протягом двох рокiв жив на приватнiй квартирi у похилого за вiком Спориша, якому допомагав по господарству. Спориш пiсля того, як Романюк одружився i перейшов жити на квартиру до дружини, вносив розлад у молоду сiм’ю, твердячи, що дружина йому зраджує. Вiн радив Романюку залишити дружину i повернутись до нього. Романюк залишив дружину i навчання, повернувся жити до Спориша, але на роботу влаштуватись не змiг. Через якийсь час вiн хотiв помиритись з дружиною, але та

Кримінальне право України. Практикум

вiдмовилася. Опинившись у скрутнiй життєвiй ситуацiї, Романюк вирiшив помститися Споришу. Вiн одягнув рукавицi й пiд час розмови, схопивши пляшку з олiєю, сильно ударив нею Спориша по головi, поранивши його. Зiскочивши з лiжка, Спориш схопив Романюка за горло, але той продовжував бити його пляшкою по головi, а потiм схопив ножа з довжиною леза 8,4 см i завдав Споришу 15 колото-рiзаних ран, з них 14 – в задню, а одну – в передню частину грудної клiтки. Вiн також завдав йому три рiзанi рани правої кистi. Романюк, визнаючи себе винним у вбивствi Спориша, пояснив, що вчинив його в станi сильного душевного хвилювання, викликаного тим, що Спориш брутально образив його дружину, а також душив його.

40.Зiятдiнов проник у будинок, де спала Гавриш, яка перебувала в станi сильного алкогольного сп’янiння. Скориставшись цим, Зiятдiнов зґвалтував її, а потiм убив, ударивши кухонним ножем в груди. Вбивство було обумовлено тим, що мiсяць тому за заявою дочки Гавриш Зiятдiнова було оштрафовано за дрiбне хулiганство.

41.Долганов оточив грядку з цибулею оголеним

дротом i пiдключив його до електромережi напругою 220 вольт. Пiдлiток Сергеєв пiдiйшов до дроту, торкнувся його рукою i був смертельно травмований електрострумом. Долганов працював механiком електростанцiї, вчився на курсах пiдвищення квалiфiкацiї.

42.Народивши в себе вдома доношену дитину, Рулько не надала їй нiякої допомоги. Вона завернула її в простирадло i поклала в шафу, де дитина невдовзi померла внаслiдок закриття верхнiх дихальних шляхiв. Рулько пояснила, що вчинила це через те, що батько дитини не захотiв з нею укласти шлюб.

43.Равлюк завагiтнiла вiд Прокопчука. Останнiй радив їй зробити аборт або позбавити життя дитину, яка народиться, iнакше вiн її покине. Одразу ж пiсля пологiв Равлюк разом зі своєю подругою Пронюк задушила дитину.

44.Кубiн у себе вдома разом з дружиною i тещею розпивав спиртнi напої. Пiд час сварки, що виникла, вiн табуреткою вдарив дружину по головi, спричинивши тяжке тiлесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподiяння. Потiм вiн хотiв викликати швидку допомогу, але потерпiла вiдмовилась.

Глава 24. Злочини проти життя та здоров’я особи

45.Кеворкяну, дiзнавшись, що Тишля зустрiчається з її коханцем Скутнєвим, вирiшила їм помститись. Вночi вона пiдiйшла до будинку Чулкової, в якої квартирував Скутнєв i де в ту нiч ночувала Тишля, розбила вiкно, зламала раму i кинула в кiмнату скляний балон з бензином i факел. У кiмнатi виникла пожежа, при гасiннi якої Скутнєв i Тишля одержали середньої тяжкостi тiлеснi ушкодження. Пожежею було частково знищено, а частково пошкоджено майно Скутнєва, Тишлi й Чулкової.

46.Роєнко на ґрунтi особистих неприязних стосункiв з Налимчуком непристойно висловлювалась на його адресу, вдарила та подряпала йому обличчя. У вiдповiдь Налимчук кiлька разiв ударив Роєнко каменем по головi. Одна iз ран виявилась смертельною. Очевидцi засвідчили, що Налимчука трясло, вiн плакав. Цьому сприяла його емоцiйно-вольова нестiйкiсть, пов’язана з черепно-мозковою травмою.

47.Шилов почав помiчати, що його дружина перебуває в близьких стосунках з Бiрманом, з яким працює в одному магазинi. Бажаючи зберегти сiм’ю, Шилов просив свою дружину, а також Бiрмана припинити цi стосунки. Побачивши їх на вулицi разом, Шилов знову попросив припинити зустрiчi. Наступного дня пiсля роботи Шилов приготував вечерю, нагодував дiтей i пiшов прогулятись. Повертаючись, вiн почув, що з квартири Латилової долинає смiх i голоси дружини та Бiрмана. Вiн кiлька разiв телефонував дружинi та просив повернутися додому, однак вона прийшла тiльки тодi, коли їй сказали, що захворiв молодший син. Зайшовши в квартиру i переконавшись, що дiти сплять, Шилова почала ображати чоловiка, заявивши, що жити з ним не буде, i намагалась повернутись до Латилової. Тодi Шилов схопив кухонного ножа i завдав вiсiм ран, вiд яких Шилова тут же померла. Пiсля цього Шилов одразу ж з’явився з повинною у вiддiлення мiлiцiї. Вiн був блiдий, в одних шкарпетках i тренувальних штанях, говорив нескладно, трусився.

48.У квартирi, де проживав Кравченко, вiдбувалась вечiрка з випивкою. Коли о 21-й годинi у дверi подзвонив його знайомий Павлов, який теж був напiдпитку, Кравченко того не впустив. Тодi Павлов ударив Кравченка. Почалась бiйка, яка продовжувалась 15—20 хвилин. Присутнi намагались її припинити. При цьому сусiда Чугунов, який був на милицях, упав. Його пiдняли i повели в квартиру, Крав-