- •1. Сутність, мета і завдання порівняльного менеджменту
- •2. Принципи, і підходи до порівняльного менеджменту
- •3. Методи порівняльного менеджменту
- •4. Проблеми, що досліджуються порівняльним менеджментом
- •5. Історичний розвиток порівняльного менеджменту
- •6. Конвергенція в контексті порівняльного менеджменту
- •7. Дивергенція в контексті порівняльного менеджменту
- •8. Поняття, основні ознаки економічних систем
- •9. Складові елементи економічних систем
- •10. Основні підходи до розуміння економічної еволюції та порівняння економічних систем
- •11. Типологізація економічних систем у контексті їх порівняльного аналізу
- •12. Загальновизнані критерії типології економічних систем суспільства
- •13.Типологізація економічних систем запропонована Організацією Об’єднаних Націй
- •14. Класифікація економічних систем прийнята Світовим банком
- •15. Типологізація національних (країнових) моделей.
- •16. Поділ економічних систем Роузфілдом.
- •17. Класифікація економічних систем за е.Неубергергом, р.Карсоном, м.Шніцером, п.Холлом та д.Соскайсом
- •18. Характер товаризації економічних відносин н.Ушакової
- •19. Критерії типологізації економічних систем за н.Ушаковою та і.Поміновою та типологізація економічних систем суспільства
- •20. Типологізація економічних систем суспільства за б.Гаврилишиним
- •21. Типологізація економічних систем суспільства за Кульчицьким
- •22. Основні економічні показники-критерії порівняння сучасних економічних систем суспільства
- •23. Основні соціально-культурні показники-критерії порівняння сучасних економічних систем суспільства
- •24. Основні політико-правові показники-критерії порівняння сучасних економічних систем суспільства
- •25. Основні екологічні показники-критерії порівняння сучасних суспільних економічних систем
- •26. Поняття, ознаки та функції культури
- •27. Теорії культури, що використовуються в порівняльному менеджменті
- •28. Теорії культури, що аналізують вплив культурних особливостей та теорія внутрішнього змісту особи
- •30. Підхід Мердока, системний підхід до культури та ділення країн по культурних кластерах Денієлса і Радеби
- •31. Елементи національної культури
- •32. Рівні національної культури
- •33. Чинники національної культури
- •34. Характерні риси індивідуалізму та колективізму
- •35. Характерні риси універсалізму та партикуляризму
- •36. Характерні риси нейтральних та афективних відносин
- •37. Характерні риси специфічних та дифузних відносин
- •38. Характерні риси культури «результат / спостереження»
- •39. Характеристики «жіночої» та «чоловічої» культури
- •40. Культура досягнень і культура приналежності до групи ф. Тромпенаарса
- •41. Часова орієнтація та відношення до простору (конфуціанський динамізм)
- •42. Основні поняття та завдання культурно-порівняльних досліджень менеджменту
- •43. Типи міжкультурних дослідження менеджменту
- •44. Порівняльна характеристика процесу комунікації
- •45. Вербальна комунікація в порівняльному менеджменті
- •46. Невербальна комунікація в порівняльному менеджменті
- •47. Комунікаційні бар'єри в порівняльному менеджменті
- •1. Різні представлення людей в різних культурах і різні сприйняття тієї або іншої інформації в контексті даної культури.
- •2. Мовні бар'єри, використання сленгу і так далі
- •6. План і порядок комунікацій.
- •9. Співвідношення формального сенсу слів і реального змісту, який в них вкладається.
- •11. Дотримання в комунікаціях прийнятих в різних культурах норм моралі і моральності.
- •Управління комунікаційними бар'єрами в порівняльному менеджменті
- •48. Усунення культурних бар'єрів
- •49. Процес міжкультурної комунікації Ганвея
- •50. Поняття моделі корпоративного управління
- •51. Найбільш поширені форми корпоративних об'єднань:
- •52. Елементи, за якими класифікуються моделі корпоративного управління:
- •53. Англо-американська модель корпоративного управління
- •54. Японська модель корпоративного управління
- •55. Німецька модель корпоративного управління
- •56. Порівняльна характеристика класичних моделей корпоративного управління
- •57. Поняття, чинники формування корпоративної культури
- •58. Типи корпоративної культури (Джозеф р. Блазі)
- •59. Основні характеристики типів корпоративної культури за т. Ділом і а. Кеннеді
- •60. Типи корпоративної культури (Джеффрі Зоненфельда)
- •61. Основні характеристики типів корпоративної культури за Фоне Тромпенааресом
- •62. Типи корпоративної культури (Дж. Коттер і Дж. Хекет та н. Адлер)
- •63. Типи корпоративної культури Майкла Бурке
- •64. Основні характеристики типів корпоративної культури за ч. Хенді
- •65. Основні характеристики типів корпоративної культури за к. Камероном і р. Куінном
14. Класифікація економічних систем прийнята Світовим банком
За рівнем доходу кожна економіка класифікується на (класифікація Світового банку):
1. Країни з низьким доходом (low-income countries) — 64 держави, у яких ВНП на душу населення становить 725 дол. США або менше.
2. Країни з середнім доходом (middle-income countries), які діляться на:
а) країни з нижчим середнім доходом (lower middle-income countries) — 66 держав з ВНП на душу населення у межах від 726 до 2895 дол. США;
б) країни з вищим середнім доходом (upper middle-income countries) — 35 держав, в яких ВНП на душу населення — 2896— 8995 дол. США.
3. Країни з високим доходом (high-income countries) — 44 держави, в яких ВНП на душу населення становить 8995 дол. США і вище.
Склад кожної групи щороку переглядається Світовим банком у відповідності зі змінами в рівнях доходу в окремих країнах.
15. Типологізація національних (країнових) моделей.
Картину світу за ознакою взаємодії держави і економіки неможливо зрозуміти без деякої типологізації національних параметрів такої взаємодії. В економічній науці така типологізація пов'язана з використанням терміну «модель економіки».
Термін «країнова, або національна модель» був введений у науковий оборот відносно недавно, у останній чверті XX ст. Існують наступні трактовки даного поняття:
1) це схематичне описування будь-якого явища або процесу у суспільстві;
2) це взірець, що є еталоном щодо відтворення.
Це дає можливість проводити порівняльний аналіз національних моделей, які існують у світовому господарстві з урахуванням його еволюційного розвитку. Порівняльні дослідження проводяться за критеріями, а результатом цих розробок мають бути пропозиції по типологізації національних (країнових) моделей.
Таким чином, три описані типи ринкових моделей відрізняються один від одного за наступними параметрами:
різною структурою власності - від значної переваги приватної власності до підтримки пропорцій змішаної економіки;
соціальною політикою - у першому випадку вона розрахована на певну, найменш захищену групу населення, у другому - на все населення, у третьому - проводиться майже егалітарна політика;
3) участю держави у перерозподільчих процесах - воно нарощується від першого модельного типу до третього;
межами державної участі в економіці - вони також поширюються в указаному напрямі.
Країнова модель економічного розвитку — це сукупність елементів, що формують цілісність національного господарства, і механізм, який забезпечує тісний зв'язок і взаємодію цих елементів.
Серед розвинутих країн виділяють три групи країнових моделей ринкової економіки:.
1.Для ліберальної, або приватно-корпоративної моделі (наприклад, США) характерні наступні риси:
• абсолютне перевищення приватної власності;
• законодавче забезпечення максимальної свободи суб'єктів ринку;
• обмеження сфери державного регулювання проведенням макроекономічної політики;
• відносно невелика частка держбюджету у ВВП та питома вага держінвестицій і виплат по лінії соціального забезпечення у структурі державних видатків.
2.Типова модель соціально орієнтованої економіки (наприклад, Німеччина) відрізняється наступними параметрами:
«змішана економіка», в якій достатньо висока вага державної власності;
макроекономічне регулювання здійснюється не тільки засобами кредитно-грошової і податково — бюджетної політики, але й охоплює інші сфери економіки (структурна, інвестиційна політика) і трудових відносин (регулювання зайнятості);
особливе значення для державних органів має підтримка конкурентних відносин в економіці, що забезпечується засобами структурної політики і підтримкою малого і середнього бізнесу;
висока доля держбюджету у ВВП («держава добробуту»);
розвинута система соціальної підтримки населення за провідної ролі в ній держави, видатки якого по цій лінії складають значну частину держбюджету
3.Соціал-демократична модель (країни Скандинавії) близька до попередньої, проте її особливість — гранична соціалізація, що можлива в ринковій економіці:
значна роль держсектору, в структурі якого переважають об'єкти соціального призначення;
доля держбюджету у ВВП перевищує 50 %, у видатках домінують статті, з яких фінансується соціальна сфера;
регулювання трудових відносин не на рівні підприємств і галузей, а на національному рівні;
державна соціальна політика включає засоби, що мінімізують рівень безробіття і дифференціацію населення за рівнем доходів.
Критерії типологізації моделей розвитку
Роль уряду в економіці - як інституту, який забезпечує ефективність функціонування ринкового механізму (ліберальна роль) або заміщує його при виконанні критично важливих для економічної системи функцій (активістська роль) - можна визнати першим.
Позицію уряду в економіко-політичній системі (критерій описує особливості взаємодії уряду або суб'єктів прийняття політичних рішень - СППР — з економічними суб'єктами). В даному контексті можна виділити три ідеальних типи позиції уряду:
автономний уряд, незалежний у своїх діях від груп тиску і виборців;
консенсус СППР і груп тиску («консенсус еліт») - групи тиску надають політичну підтримку в обмін на здійснення вигідної, для них економічної політики;
консенсус СППР і виборців («консенсус мас») - орієнтація СППР на бажання основної маси електорату.