Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання на іспит 2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
455.68 Кб
Скачать

37. Характерні риси специфічних та дифузних відносин

Наявні культурні відмінності в розмірах особистісного і суспільного простору, а також у рівні, до котрого люди відчувають себе комфортно, спілкуючись з ін­шими людьми.

У специфічних культурах прагнуть до збільшення свого публічного простору, вони охоче ділять його з іншими, легко вступають в контакти. В той же час вони досить строго охороняють своє приватне життя, впускаючи в неї тільки близьких друзів і колег.

Дифузній культурі характерне поєднання публічного і приватного просторів. Відповідно, представники даного типу культури строго дотримуються свого публічного простору, оскільки доступ в нього означає і проникнення в приватну сферу індивіда.

Специфічні (більш «відкрите» суспільне коло, «закрите» приватне)

- Проявляються прямо, відкрито і екстравертно

- Висока мобільність

- Розмежовує трудову діяльність і приватне життя

- Нормою звертатися до своїх ділових партнерів за іме­нем

- Різні підходи в спілкуванні від­повідно до обставин (наприклад, гер доктор Мюллер на роботі, а Ганс у соціальному оточенні, на певних ділових зустрічах).

Дифузні (більш «відкрите» приватне коло, «закрите» суспільне)

- Проявляються непрямо, закри­то або інтравертно

- Низька мобільність

- Трудова діяльність і приватне життя тісно взаємопов'язані

- Нормою є звертатися до своїх ділових партнерів за прізвищем

- Усталеність у спілкуванні, осо­бливо при використанні титулів (звань) (наприклад, гер доктор Мюллер - завжди гер доктор Мюллер).

38. Характерні риси культури «результат / спостереження»

Цей вимір дає змогу визначити, яку роль у суспільстві відіграють влада, статус, релігія. У кожному суспільстві діють закони, що впливають на процес формування особистості незалежно від її бажання, часу наро­дження і такі, які дають їй змогу досягти певних переваг завдяки особистим зусиллям. Статус здобуває той, хто наполегливо працює, або хто отримує його в спадок. Культури відрізняються тим, яким чином вони вирішують цю дилему. Релігія також впливає на такі рі­шення.

Результат

  • Сучасні цінності цих країн, зумовлені впливом протестантської (католицької) етики.

  • Люди мають постійно працювати, щоб удосконалити себе, задовольнити амбіції і реалізувати прагнення працювати краще

  • Зорієнтовані на здобутки, результат

  • Статус визначається на основі вчинків і особистих якостей, виконих своїх функцій

  • Визначальними є здібності, талант, працелюбність, тобто людина сама відповідальна за свою долю, а соці­альне середовище відіграє вторинну роль

  • Ієрархічна струк­тура необхідна для виконання завдань організації

Австрія, США, Швейцарія, Німеччна.

Спостереження

  • Традиційна буддистська, індуська або іудей­сько-християнська віри

  • Статус залежить від багаточисленних зовнішніх факторів (походження, належність до певної касти, елітна освіта, релігія, раса, спадщина), часто не пов'язаних зі вчинками і поведінкою, робочими завданнями і функціями

  • Особа з високим статусом є особливою і її не порівнюють з іншими

  • Ієрархія відображає досягнення працівни­ків з великим стажем роботи, які здобули певні навички і знання та мають високі повноваження

  • Влада є примусовою

Японія, Китай, країни Азії, Великоританія, Мексика.

Для того, щоб зрозуміти вплив культури на міжнародний бізнес, вчені розробили підходи для опису категорій відмінностей у націона­льних культурах. Виміри, подані вище, дають змогу визначити найва­жливіші відмінності між культурами загалом і з'ясувати, яким чином вони впливають на організацію. Крім цього, на їх основі формується необхідна для менеджерів структура відмінностей, із котрими вони стикаються, займаючись бізнесовою діяльністю і здійснюючи управління в міжкультурному середовищі.