- •1. Сутність, мета і завдання порівняльного менеджменту
- •2. Принципи, і підходи до порівняльного менеджменту
- •3. Методи порівняльного менеджменту
- •4. Проблеми, що досліджуються порівняльним менеджментом
- •5. Історичний розвиток порівняльного менеджменту
- •6. Конвергенція в контексті порівняльного менеджменту
- •7. Дивергенція в контексті порівняльного менеджменту
- •8. Поняття, основні ознаки економічних систем
- •9. Складові елементи економічних систем
- •10. Основні підходи до розуміння економічної еволюції та порівняння економічних систем
- •11. Типологізація економічних систем у контексті їх порівняльного аналізу
- •12. Загальновизнані критерії типології економічних систем суспільства
- •13.Типологізація економічних систем запропонована Організацією Об’єднаних Націй
- •14. Класифікація економічних систем прийнята Світовим банком
- •15. Типологізація національних (країнових) моделей.
- •16. Поділ економічних систем Роузфілдом.
- •17. Класифікація економічних систем за е.Неубергергом, р.Карсоном, м.Шніцером, п.Холлом та д.Соскайсом
- •18. Характер товаризації економічних відносин н.Ушакової
- •19. Критерії типологізації економічних систем за н.Ушаковою та і.Поміновою та типологізація економічних систем суспільства
- •20. Типологізація економічних систем суспільства за б.Гаврилишиним
- •21. Типологізація економічних систем суспільства за Кульчицьким
- •22. Основні економічні показники-критерії порівняння сучасних економічних систем суспільства
- •23. Основні соціально-культурні показники-критерії порівняння сучасних економічних систем суспільства
- •24. Основні політико-правові показники-критерії порівняння сучасних економічних систем суспільства
- •25. Основні екологічні показники-критерії порівняння сучасних суспільних економічних систем
- •26. Поняття, ознаки та функції культури
- •27. Теорії культури, що використовуються в порівняльному менеджменті
- •28. Теорії культури, що аналізують вплив культурних особливостей та теорія внутрішнього змісту особи
- •30. Підхід Мердока, системний підхід до культури та ділення країн по культурних кластерах Денієлса і Радеби
- •31. Елементи національної культури
- •32. Рівні національної культури
- •33. Чинники національної культури
- •34. Характерні риси індивідуалізму та колективізму
- •35. Характерні риси універсалізму та партикуляризму
- •36. Характерні риси нейтральних та афективних відносин
- •37. Характерні риси специфічних та дифузних відносин
- •38. Характерні риси культури «результат / спостереження»
- •39. Характеристики «жіночої» та «чоловічої» культури
- •40. Культура досягнень і культура приналежності до групи ф. Тромпенаарса
- •41. Часова орієнтація та відношення до простору (конфуціанський динамізм)
- •42. Основні поняття та завдання культурно-порівняльних досліджень менеджменту
- •43. Типи міжкультурних дослідження менеджменту
- •44. Порівняльна характеристика процесу комунікації
- •45. Вербальна комунікація в порівняльному менеджменті
- •46. Невербальна комунікація в порівняльному менеджменті
- •47. Комунікаційні бар'єри в порівняльному менеджменті
- •1. Різні представлення людей в різних культурах і різні сприйняття тієї або іншої інформації в контексті даної культури.
- •2. Мовні бар'єри, використання сленгу і так далі
- •6. План і порядок комунікацій.
- •9. Співвідношення формального сенсу слів і реального змісту, який в них вкладається.
- •11. Дотримання в комунікаціях прийнятих в різних культурах норм моралі і моральності.
- •Управління комунікаційними бар'єрами в порівняльному менеджменті
- •48. Усунення культурних бар'єрів
- •49. Процес міжкультурної комунікації Ганвея
- •50. Поняття моделі корпоративного управління
- •51. Найбільш поширені форми корпоративних об'єднань:
- •52. Елементи, за якими класифікуються моделі корпоративного управління:
- •53. Англо-американська модель корпоративного управління
- •54. Японська модель корпоративного управління
- •55. Німецька модель корпоративного управління
- •56. Порівняльна характеристика класичних моделей корпоративного управління
- •57. Поняття, чинники формування корпоративної культури
- •58. Типи корпоративної культури (Джозеф р. Блазі)
- •59. Основні характеристики типів корпоративної культури за т. Ділом і а. Кеннеді
- •60. Типи корпоративної культури (Джеффрі Зоненфельда)
- •61. Основні характеристики типів корпоративної культури за Фоне Тромпенааресом
- •62. Типи корпоративної культури (Дж. Коттер і Дж. Хекет та н. Адлер)
- •63. Типи корпоративної культури Майкла Бурке
- •64. Основні характеристики типів корпоративної культури за ч. Хенді
- •65. Основні характеристики типів корпоративної культури за к. Камероном і р. Куінном
37. Характерні риси специфічних та дифузних відносин
Наявні культурні відмінності в розмірах особистісного і суспільного простору, а також у рівні, до котрого люди відчувають себе комфортно, спілкуючись з іншими людьми.
У специфічних культурах прагнуть до збільшення свого публічного простору, вони охоче ділять його з іншими, легко вступають в контакти. В той же час вони досить строго охороняють своє приватне життя, впускаючи в неї тільки близьких друзів і колег.
Дифузній культурі характерне поєднання публічного і приватного просторів. Відповідно, представники даного типу культури строго дотримуються свого публічного простору, оскільки доступ в нього означає і проникнення в приватну сферу індивіда.
Специфічні (більш «відкрите» суспільне коло, «закрите» приватне)
- Проявляються прямо, відкрито і екстравертно
- Висока мобільність
- Розмежовує трудову діяльність і приватне життя
- Нормою звертатися до своїх ділових партнерів за іменем
- Різні підходи в спілкуванні відповідно до обставин (наприклад, гер доктор Мюллер на роботі, а Ганс у соціальному оточенні, на певних ділових зустрічах).
Дифузні (більш «відкрите» приватне коло, «закрите» суспільне)
- Проявляються непрямо, закрито або інтравертно
- Низька мобільність
- Трудова діяльність і приватне життя тісно взаємопов'язані
- Нормою є звертатися до своїх ділових партнерів за прізвищем
- Усталеність у спілкуванні, особливо при використанні титулів (звань) (наприклад, гер доктор Мюллер - завжди гер доктор Мюллер).
38. Характерні риси культури «результат / спостереження»
Цей вимір дає змогу визначити, яку роль у суспільстві відіграють влада, статус, релігія. У кожному суспільстві діють закони, що впливають на процес формування особистості незалежно від її бажання, часу народження і такі, які дають їй змогу досягти певних переваг завдяки особистим зусиллям. Статус здобуває той, хто наполегливо працює, або хто отримує його в спадок. Культури відрізняються тим, яким чином вони вирішують цю дилему. Релігія також впливає на такі рішення.
Результат
Сучасні цінності цих країн, зумовлені впливом протестантської (католицької) етики.
Люди мають постійно працювати, щоб удосконалити себе, задовольнити амбіції і реалізувати прагнення працювати краще
Зорієнтовані на здобутки, результат
Статус визначається на основі вчинків і особистих якостей, виконих своїх функцій
Визначальними є здібності, талант, працелюбність, тобто людина сама відповідальна за свою долю, а соціальне середовище відіграє вторинну роль
Ієрархічна структура необхідна для виконання завдань організації
Австрія, США, Швейцарія, Німеччна.
Спостереження
Традиційна буддистська, індуська або іудейсько-християнська віри
Статус залежить від багаточисленних зовнішніх факторів (походження, належність до певної касти, елітна освіта, релігія, раса, спадщина), часто не пов'язаних зі вчинками і поведінкою, робочими завданнями і функціями
Особа з високим статусом є особливою і її не порівнюють з іншими
Ієрархія відображає досягнення працівників з великим стажем роботи, які здобули певні навички і знання та мають високі повноваження
Влада є примусовою
Японія, Китай, країни Азії, Великоританія, Мексика.
Для того, щоб зрозуміти вплив культури на міжнародний бізнес, вчені розробили підходи для опису категорій відмінностей у національних культурах. Виміри, подані вище, дають змогу визначити найважливіші відмінності між культурами загалом і з'ясувати, яким чином вони впливають на організацію. Крім цього, на їх основі формується необхідна для менеджерів структура відмінностей, із котрими вони стикаються, займаючись бізнесовою діяльністю і здійснюючи управління в міжкультурному середовищі.