10. Основні підходи до розуміння економічної еволюції та порівняння економічних систем

Формаційний та цивілізаційний підходи до розуміння економічної еволюції та порівняння економічних систем

1. Формаційний підхід будується на базі суспільно-економічної формації та її визначальної складової — способу виробництва. Недолік: не дозволяє пояснити розмаїття реальних економічних процесів, що відбуваються у сучасному світі; ігнорування суб'єктивного чинника економічної еволюції, залишення поза увагою аналізу ролі людей в економічних процесах, відсутність можливості розгляду варіативності розвитку цілей та мотивів людської діяльності як рушійних сил сучасного виробництва, надмірна абстрактність економічних досліджень, їх однобічність та відірваність від реальної практики, що призводить до випадання з поля зору цілої низки вкрай важливих проблем економічного життя суспільства і т.п.

2. Цивілізаційний підхід: людина розглядається не тільки як головний суб'єкт виробництва, а й як його безпосередня самоціль. Цивілізаційний підхід до розвитку суспільства відображає людиноутверджуючу лінію історичного процесу. Сам термін „цивілізація" означає сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства на певному етапі його історичного буття.

В основу цивілізаційного підходу закладено поняття:

1) багатовимірності аналізу економічних систем;

2) принципи відповідної еволюційної поступовості історичного процесу;

3) пізнання системи в єдності її класових оцінок змін у економічних та соціокультурних елементів;

4) посилення ролі людського чинника в суспільному розвитку;

5) визнання світової історії як єдиного планетарного цілого.

11. Типологізація економічних систем у контексті їх порівняльного аналізу

Загальновизнані критерії типології економічних систем суспільства:

1. за формою власності на засоби виробництва, ресурси (матеріальні і капітальні)

2. за способом управління господарською діяльністю.

На основі цих ознак розрізняють такі типи економічних систем:

1. традиційна (натурально-общинні форми господарювання, відстала техніка, слабо розвинута або нерозвинена інфраструктура, бідність, надмірна традиційність, засилля іноземно капіталу)

2. ринкова економічна система (економіка капіталізму вільної конкуренції характеризується пануванням приватної власності на інвестиційні ресурс, передбачає свободу вибору підприємницької діяльності, особисту свободу економічних суб'єктів, усі макро- та мікроекономічні процеси регулюються ринковим механізмом на основі вільної конкуренції, втручання держави в економічні процеси виважене). Проіснувала приблизно до першої третини XX ст.

3. командна економічна система ґрунтується на одержавленні та монополізації господарства, централізованому директивному плануванні виробництва і розподілі ресурсів, не визнає реальних товарно-грошових відносин, конкуренції і вільного ціноутворення, їй притаманні висока затратність виробництва, зрівняльний розподіл, відсутність матеріальних стимулів до ефективної праці, хронічний дефіцит. (наприклад, командна економіка колишнього СРСР, країн Східної Європи та Азії).

4. змішана (також перехідна) економічна система характеризується такими рисами:

1. високим рівнем розвитку продуктивних сил і наявністю розвинутої інфраструктури суспільства;

2. різноманітністю (плюралізмом) форм власності й рівноправним функціонуванням різних господарюючих суб'єктів (приватних, колективних, корпоративних, державних);

3. поєднанням ринкового механізму з державними методами регулювання економіки, які органічно переплітаються і доповнюють один одного;

4. орієнтацією на посилення соціальної спрямованості розвитку економіки. Збільшуються затрати на освіту, медичне обслуговування.

Жодна схема класифікації країн не може претендува­ти на єдино правильну, всі вони мають умовний характер.

Існує множина економік. ЇЇ крайніми елементами (ідеальними або чистими типами господарств) є:

• з одного боку, вільне ринкове господарство,

• а з іншого - „центрально-кероване господарство".

Ідеальні або чисті типи господарств

Ці крайні елементи є ідеальними або чистими типами господарств і розрізняються способами керування. Основу цього вчення становить аналіз елементарних господарських форм - поділу праці, власності, координуючого механізму домашнього господарства, підприємства, економічних інститутів держави та ін. Критерієм розмежування ідеальних типів економічних систем є

• механізм координації взаємодії господарських одиниць,

• процес ухвалення економічних рішень.