49. Процес міжкультурної комунікації Ганвея

Ганвей стверджує, що потрібно досягти третього рівня як практичної реалізації мети міжкультурної комуніка­ції. Якщо ж особа прагне стати справжнім «інсайдером» іншої культу­ри, необхідно виконати якнайменше певні аспекти четвертого рівня.

При спілкуванні з представниками іншої культури виникають культурні перешкоди: неправильне розуміння (переклад, мова), неправильними інтерпретація, оцінювання - деформована інтерпретація, забобони, зверхність, нетерпимість.

50. Поняття моделі корпоративного управління

Корпоративне управління у загальному розумінні - управління корпораціями.

"Корпорація – форма організації підприємницької діяльності, що передбачає пайову власність, юридичний статус і зосередження функцій управління в руках верхнього ешелону професійних керівників (менеджерів), що працюють по найму".

Система корпоративного управління є організаційною моделлю, за допомогою якої корпорація представляє і захищає інтереси своїх інвесторів.

Основна функція корпоративного управління – забезпечити роботу корпорації на користь акціонерів, що надали корпорації фінансові ресурси. Хоча дане положення і представляється достатньо простим, воно приховує в собі цілий ряд складних і важливих питань акціонерного права і корпоративного управління.

Інсайдери – особи, які володіють великими частками корпоративного майна, які здійснюють значну частку управління корпораціями і менеджмент перебуває під їх прямим впливом (Європа, Японія).

Аутсайдери – особи, які володіють невеликими частками корпоративного майна, акціонерна власність розпорошена між багатьма учасниками. Тому ухвалення рішень залежить від менеджерів. Відбувається застосування різних форм перехоплення контролю за корпорацією (США, Англія).

Індивідуальні інвестори - фізичні особи, працівники підприємств, що здійснюють вкладення інвестицій.

Інституційні інвестори (колективні) - учасники фінансового ринку (фінансові посередники), які акумулюють кошти індивідуальних інвесторів, шляхом випуску власних цінних паперів, кредитування, на договірній основі, для проведення інвестиційної діяльності.

51. Найбільш поширені форми корпоративних об'єднань:

Асоціація. Добровільне об'єднання фізичних і (або) юридичних осіб з метою взаємної співпраці при збереженні самостійності і незалежності вхідних в об'єднання членів.

Консорціум. Тимчасове об'єднання корпорацій, банків і інших організацій на основі загальної угоди для здійснення капіталомісткого проекту або сумісного розміщення позики (несе солідарну відповідальність перед замовниками).

Концерн. Крупне об'єднання підприємств, зв'язаних спільністю інтересів, договорами, капіталом, участю в спільній діяльності (часто така група об'єднується навколо холдингу, що тримає акції цих корпорацій).

Синдикат. Об'єднання підприємств, що випускають однорідну продукцію, в цілях організації її колективного збуту через єдину торгову мережу.

Фінансово-промислові групи ФПГ. Зареєстрована в установленому порядку у відповідних відомствах група юридично незалежних підприємств, фінансових і інвестиційних інститутів, що об'єднали свої матеріальні ресурси і капітали для досягнення загальної економічної мети. Центральною (головний) корпорацією у ФПГ може бути як спеціалізована організація – компанія", що "управляє, так і вхідне в групу виробниче підприємство або об'єднання, банк, фінансова або страхова компанія.

Холдинг. Акціонерна компанія, що володіє контрольними пакетами акцій, діяльність інших компаній, що управляє або контролююча, підприємств з метою здійснення контролю над їх операціями. Холдингова компанія може не володіти власним виробничим потенціалом і не займатися виробничою діяльністю.

Модель корпоративного управління - це відображення найбільш суттєвих характеристик, властивостей та закономірностей функціонування управління корпораціями як об'єкта соціально-економічної реальності, що створюється дослідником з ме­тою отримання нових знань про систему корпоративного управ­ління відповідно до мети дослідження.

Тип моделі залежить від структури корпорації, що існує в рамках ринкової економіки, і відображає сам факт розділення функцій володіння і управління сучасною корпорацією.