34. Характерні риси індивідуалізму та колективізму

Індивідуалізм

- Кожен член суспільства повинен піклуватися про себе і свою сім'ю.

- Довірою користується індивідуальний процес ухвалення рішень

• Досягнення здійснюються са­мостійно на основі особистої відповідальності

- Акцент робиться на приватну ініціативу і досягнення, ідеалом є лідерство

- Кожен має право на особисте життя і власну думку

• Відпустки проводять парами або навіть наодинці

• Цінностями є особиста свобода, визнання, успіх

Виявляють підвищену готовність до конфліктів, відкрите вира­ження своєї позиції.

Колективім

• Члени суспільства належать складній сім'ї / клану, які піклуються про них

• У колективістських суспільствах є багато груп, з якими особи іде­нтифікують себе (профспілка, сім'я, нація, корпорація, релігія, професія, державний апарат)

• Група має визначати поведінку і позиції її членів, регулюється різними цінностями і нормами (партійність).

• Мають ряд цінностей, невизнання яких карається законом

- Довірою користується колективне ухвалення рішень

• Досягнення здійснює група, що передбачає спільну відповіда­льність

• Відпустки проводять у органі­зованих групах або великою сім'єю

• Культура відзначаються закритістю

Важливими цінностями є гармонія, збереження статусу, виконання обов'язків стосовно батьків, групи, суворе підпорядкування, охорона природи тощо

35. Характерні риси універсалізму та партикуляризму

Універсалізм

- Базується переважно на правилах, ніж на відносинах

- Висо­ка законослухняність

- Основні ідеї та традиції можна застосу­вати скрізь без модифікацій.

- Готовність до укладення юридичних контрактів

- Заслуговують довіри ті, хто дотримуються слова або виконують контракт

- Існує лише одна правда або реальність

- Справа є справа

США, Канада, Англія, Скандинавські країни.

Партикуляризм

- Базується переважно на відносинах, а не на правилах

- Є тенденція до зміни юридичних контрактів

- Заслуговують довіри ті, хто цінує зміну обставин

- Існує кілька перспектив для кожного учасника

- Розвиток відносин

- Традиційним є пошук конкретних причин і моральних виправдань для порушення правил

Мексика Таїланд Гонконг Іспанія

По країнах були набуті наступних значень індексу универсалізму: Канада – 96, США – 95, ФРН – 90, Великобританія – 90, Голландія – 88, Франція – 68, Японія – 67, Сінгапур – 67, Таїланд – 63, Гонконг – 56, КНР – 48, Південна Корея – 26.

Як видимий, розбіжності в поведінці представників різних культур дійсно істотні. Відповідно, представникам культур з низьким значенням індексу универсалізму необхідно при введенні бізнесу з партнерами з країн з «универсалістською» культурою необхідно приготуватися до раціональної, професійної аргументації, а, відповідно, останнім треба врахувати, що особисті знайомства і пізнавання – не порожнє проведення часу в культурах, що враховують особливості ситуації.

36. Характерні риси нейтральних та афективних відносин

Всі люди виражають емоції, але цей вимір стосується різних спо­собів їх вираження. В емоційних культурах вважають природним від­крито виражати емоції, в нейтральних культурах вважають, що емоції потрібно контролювати

У нейтральних країнах поширена така тенденція, що злість, захоп­лення або створення напруги вважають непрофесійністю.

В емоційних культурах, можливо, колег з нейтральних культур вважати­муть емоційно мертвими або такими особами, які приховують свої спра­вжні почуття під маскою хитрощів.

Американці мають схильність проявляти емоції відокремлено від «об'єктивних» і «раціональних» рішень. Італійці та південноєвропейські нації загалом віддають перевагу прояву емоцій і не розмежовують їх. Шведи і датчани - навпаки.

Афективні

• Відображають миттєву реакцію вербально або невербально

• Виразні сигнали реагування за допомогою міміки або жестів

• Невимушений фізичний кон­такт

Легко підвищують голос

Нейтральні

• Непрозорий емоційний стан

• Не так швидко виражають свої почуття

• Поширена тенденція, що злість, захоп­лення або створення напруги вважають непрофесійністю

• Дискомфорт при фізичному кон­такті за межами приватного кола

Витончені у вербальному і невербальному спілкуванні.

При взаємодії представників емоційних і нейтральних культур необхідно враховувати різницю у виразі відчуттів. Стриманість останніх не є свідоцтвом нудьги або незацікавленості в проекті. Навпаки, це може говорити про зосередженість на ділі. З іншого боку, представники нейтральних культур повинні адекватно реагувати на відвертість і емоційність, в той же час не переоцінюючи значення сильного прояву відчуттів.