Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pdgk_Intgrvn_krs_2.pdf
Скачиваний:
787
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
4.56 Mб
Скачать

вих конфліктів у виховуючому середовищі, самотності, стресів, соматичних хвороб і т. д. може зробити класного керівника виразником особистісних інтересів дитини, її справжнім другом, порадником. Шляхами реалізації такого захисту можуть бути встановлення атмосфери взаємної довіри і дружби, налагодження духовного спілкування з усіма суб'єктами виховуючого середовища. Безпосередніми засобами втілення філософії захисту у педагогічну практику є відвідування класним керівником навчальних занять і спостереження за діяльністю учнів; тісне партнерство з учителями-предметни- ками (проведення оперативних засідань "малої ради", виховних заходів разом із учителями-предметниками), налагодження консультаційної допомоги окремим школярам, допомога їм у вирішення різноманітних особистісних проблем, вироблення скоординованої стратегії і тактики виховуючого впливу родини і школи, сприяння співдружності дітей і дорослих (учителів, батьків, представників шкільної адміністрації, обслуговуючого персоналу, шефів), організація різнопланової діяльності учнів тощо.

Відтак, вибудовуючи власну діяльність згідно з особис- тісно-гуманістичною стратегією нової парадигми виховання, учитель-вихователь посідає позицію наставника, друга і помічника вихованця. Саме така позиція в ідеалі повинна стати синергетичною аксіомою професійно-педагогічної діяльності вчителя нової генерації, особистісно-гуманістичним надбанням сучасного вихователя, що стає можливим за умови сходження від мети і завдань нової парадигми виховання — через її сутність і функції — безпосередньо до стратегії і технології педагогічної підтримки, допомоги і захисту дитини.

9.3.5. Технологія виховної діяльності класного керівника

Для практичної реалізації особистісно-гуманістичної стратегії нової парадигми у системі виховної роботи сучасних загальноосвітніх навчальних закладів виключне значення має володіння класним керівником сучасною технологією виховної діяльності.

Під технологією виховної діяльності ми розуміємо послідовне, логічне, науково обгрунтоване і практично доцільне конструювання цілісного виховного процесу в сучасній школі та позашкільних навчально-виховних закладах із перспективою на

— 467 —

потенційне креативне варіативне його моделювання в реальних умовах1. У даному контексті технологія розглядається у макромасштабі, є макротехнологією і являє собою доцільно збалансований арсенал педагогічних підходів, технологій, методів, прийомів, засобів, якими має оперувати сучасний учитель-вихователь в умовах практичної реалізації особистісно-гуманістичної парадигми виховання (рис. 9.3.5.1). Її реалізація розкривається через єдність і взаємозалежність мезотехнологій.

Специфіка здійснення мезотехнологій розкривається через здійснення основних підходів до сучасного виховання. Наприклад, у складі технології виховної діяльності класного керівника можливо виокремити технологію відносницького підходу, технологію діяльнісного підходу, технологію особистісного підходу, технологію середовищного підходу тощо (рис. 9.3.5.1).

Звичайно, у своїй діяльності класний керівник використовує різноманітні підходи: загальнолюдський, національний, народознавчий, культурологічний, ставленевий, віковий, індивідуальний, диференційний, психологічний, діагностичний, діалогічний, педагогічний, науковий, соціологічний, людинознавчий, антропологічний, антропоцентричний, творчий, системний, структурний, суб'єктно-об'єктний, комплексний, дихотомічний, цілісний і т. д.

У цьому зв'язку зазначимо, що кожний із цих підходів має свою специфіку, а тому через його призму можна своєрідно розглянути реальний виховний процес у сучасній школі. З іншого боку, всі підходи до організації виховного процесу знаходяться у тісному взаємозв'язку, взаємозалежності і взаємодоповненні. Тому важливо па- м'ятати, що лише їхнє комплексне використання в оптимальному синергетичному єднанні у кожному конкретному випадку може забезпечити позитивний виховний результат і успішну реалізацію сучасної філософії виховання на практиці.

Основним ідейним стрижнем, головним принципом реалізації технології виховної діяльності класного керівника є холістський (цілісний) підхід до розвитку особистості кожного вихованця, що визначається як найбільш оптимальний у синергетичному контексті нової філософії виховання. Його сутність полягає у педагогічному моделюванні цілісної багатовимірної особистості і

1Див.: Робуль О.М., Семергей Н.В. Технологія виховної діяльності. — Полтава: АСМІ, 2001. — С. 4.

468 —

Рис. 9.3.5.1. Технологія виховної діяльності вчителя-вихователя

усучасному загальноосвітньому навчальному закладі

469 —

забезпеченні внутрішньої узгодженості комплексних компонентів навчально-виховного процесу на підґрунті усвідомлення єдності всіх особистісних структур людини. Ефективна реалізація цього підходу можлива за умов гуманізації і демократизації сучасної освіти, відкритості і динамічності виховної системи навчального закладу, успішного впровадження глобалізаційно-інтеграційних інновацій у практику сучасної школи тощо.

Специфіка мезотехнологій розкривається через висвітлення особливостей конкретних мікротехнологій виховного процесу (рис. 9.3.5.1). Наприклад, технологія діяльнісного підходу реалізується в єдності технології ціннісно-орієнтаційної діяльності школярів, технології пізнавальної діяльності вихованців, технології художньо-твор- чої діяльності учнів, технології вільного спілкування дітей (таблиця 9.3.5.1).

Детальному дослідженню специфіки реалізації цих й інших технологій виховної діяльності класного керівника і можливостей практичного варіативного моделювання виховного процесу на цій основі безпосередньо присвячено курс "Методика виховної і соціально-педагогічної діяльності вчителя".

Зазначимо, що представлений синергетичний вимір технології виховної діяльності класного керівника є досить умовним, передбачає ймовірність збільшення кількості мезо- і мікротехнологій, їхнє теоретичне конструювання, подальшу розробку технологій і основних аспектів їхнього взаємозв'язку і взаємозалежності, що уможливлює перестановку акцентів у практичному вирішенні питань сучасного виховання.

Безперечно, класний керівнику контексті кожної з представлених технологій відіграє виключну роль, виходячи з гуманістичних засад своєї місії перед людством, престижу учительської праці, специфіки власної виховної діяльності. Володіючи основними технологічними алгоритмами вибудови осо- бистісно-гуманістичного виховання, він може на практиці доцільно змоделювати виховний процес у відповідності до конкретних умов виховуючого середовища.

9.3.6. Варіативні моделі сучасного класного керівництва

За умови формування нової парадигми виховання і посилення його особистісно-гуманістичного вектору, надання великого зна-

— 470 —

Таблиця 9.3.5.1

ТЕХНОЛОГІЯ ДІЯЛЬНІШОГО ПІДХОДУ У ВИХОВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА1

1Використані дослідження І. Іванова і Н. Щуркової.

471 —

чення саме педагогічній допомозі, підтримці вихованця, його захисту у виховному процесі, актуальним стає питання оптимізації технології виховної діяльності класних керівників в умовах поліваріантної виховної системи сучасної школи. Зокрема, аналіз педагогічної теорії і практики дозволяє говорити про існування варіативних моделей класного керівництва в наш час.

Модель 1 — "Традиційний класний керівник" передбачає традиційне керівництво класним колективом упродовж його розвитку з 5 по 11 (12) клас. У цьому випадку "класний керівник призначається директором закладу з числа його педагогічних працівників (бажано з числа вчителів, що працюють у даному класі)"1. Специфіка практичної реалізації даної моделі виявляється у паралельному здійсненні вчителем викладацької і виховної діяльності.

Модель 2 — "Звільнений класний вихователь" пропонує надання керівництва класом вихователю, звільненому від викладання. Згідно із Орієнтовним положенням про звільненого класного вихователя2, його діяльність зосереджується в межах функцій традиційного класного керівника, але на їх виконання надається більше часу. Режим роботи звільненого класного вихователя становить 5-денний робочий тиждень із середнім тижневим часом роботи в школі і поза нею до 30 годин. Розподіл годин диференціюється в залежності від змісту і форм діяльності, наприклад, на індивідуальне спілкування з учнями припадає 4 години на тиждень, на роботу з батьками — 3 години, на організацію харчування — 1,5 години, на науково-методичну роботу — 5 годин і т. д. Примітно, що класний вихователь може одержати додатково до 9 годин (на тиждень) навчального навантаження.

Модель 3 — "Класний керівник N-ого класу" дозволяє організувати діяльність класного керівника з дітьми конкретного віку, наприклад, класне керівництво лише у 7-ому класі. При переході дітей до 8-ого класу класний керівник передає повноваження виховання даного класного колективу іншому класному керівникові (класному керівникові 8-ого класу). А сам працює з дітьми, які перейшли із 6-ого в 7-ий клас. Безперечним позитивним моментом цієї моделі класного керівництва є наявність у професійному портфоліо

1Положення про класного керівника середнього закладу освіти: Проект // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1997. — № 8. — С. 25.

2Сурикова Т., Поляков С. Орієнтовне положення про звільненого класного вихователя // Завуч. — 1999. — № 6 (12). — С. 8.

472 —

вихователя ґрунтовної когнітивної бази стосовно психічних і фізіологічних особливостей дітей певного віку і відповідного досвіду роботи з цими дітьми. Це, в свою чергу, сприяє ефективній вибудові оптимального виховного процесу у відповідності до вікових особливостей школярів.

Модель 4 — "Класний керівник різновікового колективу"

передбачає організацію виховної діяльності класного керівника у різновіковому колективі. Вона може бути особливо ефективною в малокомплектних школах. Одним із позитивів цієї моделі виявляється можливість формування відносин взаємної відповідальності і взаємодопомоги як провідного фактору розвитку різновікового колективу.

Модель 5 — "Класний керівник двох класів" стверджує можливість організації виховної роботи одного класного керівника у двох класах одночасно. У такому разі можливі варіанти: дитячий колектив може складатися як з учнів одного віку (якщо два класи

— з однієї паралелі), або із школярів різного віку (якщо діти одного класного колективу старші за дітей з іншого). При організації функціонування такої моделі особливого значення набуває врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, діагностика їхньої психологічної сумісності, загальний рівень навченості і вихованості дітей обох класів, обрахування перспектив їхнього розвитку в єдиному класному колективі.

Модель 6 — "Класний керівник паралелі класів" розкриває особливості діяльності класного керівника у паралелі класів. Звичайно, кількість учнів при практичній реалізації цієї моделі збільшується у порівнянні з іншими моделями, тобто зменшується кількість часу на індивідуальну взаємодію вихователя з кожним вихованцем. Але одночасно підвищується можливість планомірного коригування розвитку окремих класів однієї паралелі, значно підсилюється їхній виховуючий взаємовплив один на одного, розширюється коло спілкування дітей тощо.

Модель 7 — "Тьютор (куратор, наставник, вихователь)"

пропонує введення в штат співробітників школи тьютора, основною функцією якого є індивідуальний супровід розвитку вихованця, складання його індивідуально-особистісного освітнього маршруту, відповідна робота з його батьками. Взагалі, слово "тьютор" походить з англійської мови і в перекладі означає "опікун". Кожний вихованець протягом навчання у школі має свого особистого опікуна. Тьютор не обов'язково викладає у даному класі. Він може опікуватися кількома десятками дітей із різних класів. Особливо ефективна ця модель при організації педагогічного процесу в школі третього ступеня

— 473 —

(старшій школі), введенні профільної освіти, впровадженні дистанційного навчання.

Модель 8 — "Класний керівник із помічниками" дозволяє ввести в штатний розклад помічників класних керівників. Ними можуть бути викладачі-предметники (наприклад, помічник класного керівника з реалізації валеологічного компонента виховання — вчитель з фізичної культури), співробітники школи (психолог, бібліотекар, валеолог, соціальний педагог, педагог-організатор та ін.), батьки, майбутні педагоги — студенти-старшокурсники, викладачі вищої школи або співробітники наукових установ.

Модель 9 — "Спеціальний класний керівник" передбачає надання індивідуальної допомоги і підтримки дитині з певними проблемами. Вчитель-предметник, опікуючись розвитком певного класного колективу, у вирішенні проблем особистісного розвитку своїх вихованців тісно співпрацює із такими спеціалістами як психолог, консультант з конфіденційних питань, учитель-лікарь та ін.

Модель 10 — "Команда класних керівників" дозволяє отримувати класному колективу і кожному вихованцю педагогічну допомогу і підтримку від групи вчителів, які працюють у даному класі. Усі вчителі несуть однакову відповідальність за всіх дітей. Педагогічна допомога і підтримка при практичній реалізації цієї моделі органічно інтегруються в навчальний процес.

Кожна із виокремлених моделей має свої переваги і недоліки, тому їхня практична реалізація залежить від конкретних умов окремо взятої школи. У виховній практиці сучасних навчальних закладів зустрічається поєднання структурних компонентів різних моделей, розробка і створення власних оригінальних зразків класного керівництва.

Отже, вибір моделі класного керівництва залежить від національної і регіональної освітньої політики, виховних орієнтирів конкретної школи, авторського компоненту школи, пріоритетних напрямів і завдань її виховної системи, потенціалу педагогічного колективу й індивідуальних можливостей класних керівників. Сам факт варіативності у справі практичної організації класного керівництва в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах свідчить про справжню гуманізацію і демократизацію національної освітньої галузі, про досить вдале упровадження у виховну практику філософії особистісно-гу- маністичного виховання, орієнтованої на педагогічну підтримку, допомогу і захист дитини.

— 474 —

Завдання для самостійної роботи

1.Дослідіть докладніше питання історії виникнення і розвитку інституту класного керівництва.

2.Обґрунтуйте специфіку виховної діяльності класного керівника в умовах авторського оформлення власної виховної системи сучасним загальноосвітнім навчальним закладом.

3.Здійсніть зіставно-порівняльний аналіз запропонованих варіативних моделей класного керівництва (визначте їхні "плюси" і "мінуси"). Результати дослідження пропонуємо оформити у вигляді таблиці. Віднайдіть оптимальну модель класного керівництва з-поміж розглянутих.

4.Проведіть соціолого-педагогічне дослідження серед класних керівників місцевих шкіл щодо наявності інноваційного компонента в їхній професійно-педагогічній діяльності. Розробіть методичні рекомендації у відповідності до результатів дослідження.

5.Здійсніть аналітико-бібліографічне вивчення основних аспектів організації виховної роботи сучасного класного керівника (на основі запропонованого плану даної лекції або за самостійно складеним — на власний вибір). Складіть додатковий бібліографічний покажчик для поглиблення знань з теми.

6.Опануйте додаткову інформацію з теми: наукові видання, періодичну літературу, картки передового педагогічного досвіду класних керівників, Інтернет-матеріали і т.д. Підготуйте виступ (доповідь, повідомлення, статтю тощо) за наступною тематикою:

—"Інноваційні види і форми діяльності класного керівника у сучасній школі".

"Нові напрями роботи сучасного класного керівника".

—"Кодекс гуманності класного керівника сучасної школи: від концепції — до реалізації-".

"Варіативні моделі класного керівництва у практиці сучасних шкіл".

—"Сучасні засоби координації виховної взаємодії основних інституцій виховання: школи, родини, громади, держави".

— 475 —

"Нові підходи до сімейного виховання".

7.Вивчіть педагогічний досвід класного керівника однієї із шкіл. Результати роботи презентуйте у вигляді картки педагогічного досвіду.

8.Напишіть есе на тему: "Сучасний учитель-вихователь: Особистість, Професіонал, Громадянин".

9.Складіть пам'ятку класному керівникові щодо виконання його професійних обов'язків.

10.Розробіть положення конкурсу професійно-педагогічної компетентності класних керівників.

Питання контролю, самоконтролю знань та дискусії

1.Доберіть влучні вислови зі скарбниці народної мудрості, думки відомих діячів науки, освіти, письменників, просвітників щодо високої місії Вчителя-Вихователя у людському суспільстві і специфіки його праці. Презентуйте результати свого пошуку у студентській групі.

2.Серцевиною особистісно-гуманістичної позиції сучасного вчителя є теза "До особистості — через особистість!" Чи погоджуєтесь ви із цим? Як ви розумієте сутність цього твердження? Відповідь обгрунтуйте.

3.Установіть логічний зв'язок між термінами "наставник", "груповод", "вихователь", "опікун", "класний керівник". Відповідь аргументуйте.

4.Визначте можливі засоби педагогічної допомоги, підтримки

ізахисту дитини при організації індивідуальної і групової виховуючої взаємодії.

5.Виявіть фактори конкретизації виховної діяльності класного керівника в умовах сучасного загальноосвітнього навчального закладу.

6.Поясніть сутність вашого розуміння поняття "технологія виховної діяльності". Відповідь обґрунтуйте.

7.Установіть основні аспекти реалізації технології виховної діяльності класного керівника в сучасній школі.

8.Створіть власну модель класного керівництва на основі ваших знань про характерні особливості парадигми особистісно-гуманістичного виховання і про специфіку варіативних моделей класного керівництва, а також з опорою на власний досвід. Підготуйте свій проект до

476 —

захисту в студентському колективі.

9.Організуйте і проведіть у колективі студентів і викладачів дискусію на тему: "Місія і соціальний статус учительства у сучасному світі". При обстоюванні власної позиції оперуйте статистичними даними, психологічними дослідженнями, думками науковців, власними міркуваннями щодо даної проблеми.

10.Організуйте і проведіть у студентському колективі обговорення проблеми "Класний керівник: бути чи не бути?" Врахуйте "за" і "проти" зі сторінок педагогічної преси, сформуйте особистісно-професійну позицію щодо цієї дилеми.

Тематика бакалаврських і магістерських наукових робіт

Проблема класного керівництва в педагогічній теорії і сучасній шкільній практиці: проблеми і перспективи.

Гуманізація виховного простору як одне з пріоритетних завдань класного керівника сучасної школи.

Гуманізація внутрішнього світу вчителя-вихователя у мікровимірі його професійно-педагогічної діяльності.

Особистісно-гуманістична позиція класного керівника як передумова, фактор і результат його особистіснопрофесійного саморозвитку.

Варіативні моделі класного керівництва як соціально зумовлений феномен нашого часу.

Педагогічна допомога, підтримка і захист дитини як провідні аспекти особистісно-гуманістичної позиції сучасного вчителя-вихователя.

Сучасний класний керівник як лідер команди шкільних педагогів.

Особливості виховної діяльності класного керівника в навчальних закладах нових структур.

Інноваційна діяльність класного керівника щодо встановлення партнерства з батьками учнів.

Технологія середовищного підходу у виховній діяльності сучасного класного керівника.

Література

1. Амонашвши Ш.А. Рызмышления о гуманной педагогике. — М, 1995.

2.Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Инновационный курс. — Кн. 1. — Казань, 1996; Кн. 2. — Казань, 1998.

3.Белухин Д.А. Основы личностно ориентированной педагогики: Курс лекций. — Часть 1. — М.: Издательство "Институт практической психологии", Воронеж: НПО "МОДЭК", 1996.

4.Бойко A.M. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями): Навчально-методичний посібник. — К.: ІЗМН, 1996.

5.Бойко A.M. Теория и методика формирования воспитывающих отношений в общеобразовательной школе. — К.: Вища школа, 1991.

6.Бойко A.M., Шемет П.Г. Виховуємо громадянина і професіонала. — Полтава, 2003.

7.Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно-ориен- тированного образования. — Ростов-на-Дону: Изд. Рост, пед. ун-та, 2000.

8.Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1986.

9.Волянська Н. Наставники в дореволюційній гімназії // Завуч. — 2001. — № 3. — Вкладка. — С. 2-3.

10.Вульфов Б.З., Иванов В.Д. Основы педагогики: Учебное пособие. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: Изд-во УРАО, 1999.

11. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Отв. ред. и сост. П.В. Алексеев. — М., 1995.

12.Дереклеева Н. Направления работы классного руководителя в современных условиях // Відкритий урок. — 2001.

№3. — С. 7-11.

13.Зміст діяльності та досвід роботи класного керівника (класного вихователя), звільненого від викладання // Завуч. — 1999. — № 20-21 (26-27). — липень. — С. 10-11.

14.Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел.

М.: Педагогика, 1989.

15.Класний керівник у сучасній школі: Методичний посібник

478 —

/ В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. — К.: ІЗМН, 1996.

16.Новосьолова JI. Основні напрямки діяльності класного керівника // Завуч. — 1999. — № 20-21 (26-27). — липень.

С. 11.

17.Поляков С. Портрети на тлі класного керівництва // Завуч. — 1999. — № 6 (12). — лютий. — С. 7.

18.Робулъ О.М., Семергей Н.В. Технологія виховної діяльності: Навчально-методичний посібник. — Полтава: АСМІ, 2001.

19.Розенберг А.Я. Чи потрібен класний керівник? // Рідна школа. — 1994. — № 5. — С. 32-33.

20.Семенов В.Д. Социальная педагогика: история и современность. — 2-е изд. — Екатеринбург, 1995.

21.Скульський Р.П., Ступарик Б.М. Класний наставник: бути чи не бути? // Рідна школа. — 1992. — № 7-8. — С. 17-23.

22.Сластенин В.А., Подымова Л.C. Педагогика: инновационная деятельность. — М., 1997.

23.Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии.

М., 1998.

24.Wagenen L.V., Hibbard К.М. Building teacher portfolio // Educational leadership. — 1998. — Vol. 55. — № 5. — February. — P. 26-29.

Дана тема за своїм змістом є дискусійною, вимагає подальших наукових пошуків і перевірки практикою.

— 479 —

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]